www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сервал У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Серва л 2 серваль 3 Leptailurus serval або Caracal

Сервал

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сервал (значення).

Серва́л, серваль (Leptailurus serval або Caracal serval) — хижий африканський ссавець з роду сервал (Leptailurus) родини котових (Felidae). Сервал має довгі ноги, великі вуха, й чорнопляме оранжево-коричневе хутро. Етимологія: слово serval має французьке походження й означає «ланеподібний».

Сервал
Період існування: пізній міоцен — сучасність
Сервал
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Leptailurus
Severtzov, 1858
Вид:
Сервал (L. serval)
Біноміальна назва
Leptailurus serval
Поширення сервала в Африці
Синоніми
  • Caracal serval

Нерідко сервала відносять до окремого роду Leptailurus Severtzov, 1858 .

Сервал у Північній Африці

Генетика Редагувати

Генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія Caracal відокремилася від лінії спільного предка 8.5 млн років тому, вид сервал відділився від лінії каракала та золотої кішки 5.6 млн років тому.

Філогенетичне дерево лінії Caracal

      
 

 Leptailurus serval

 
  Caracal  
 

 Caracal aurata

 
 

 Caracal caracal

 
 
 

Зовнішній вигляд Редагувати

Сервал (лат. Leptailurus serval) в зоопарку Острави, Чехії
Білий сервал

Сервал — струнка, довгонога кішка середніх розмірів. Довжина тіла 90—135 см, висота в плечах до 40—65 см; вага становить 8—18 кг. У сервала найдовші ноги та найбільші (відносно розмірів тіла) вуха серед котячих. Голова мініатюрна; хвіст відносно короткий — 30—45 см. Деякі морфологічні особливості сервала дозволяють припускати близьке рідство до рисей та каракала, хоча забарвленням він більше всього нагадує гепарда — темні плями і смуги на жовтувато-сірому фоні. Груди, живіт і морда у нього білі. Вуха із зовнішнього боку чорні з жовтими або білими поперечними плямами.

Існують відмінності в забарвленні різних географічних рас сервала. Сервали, що живуть в степових і малолісистих районах, відрізняються великими плямами на світлому фоні. Лісові сервали — темніші, більш приземисті, а плями у них дрібніші; раніше них виділяли в окремий вид «сервалоподібних кішок» або сервалін. Перехід між цими двома типами плавний, особливо там, де їх ареали сусідні. Так, в Уганді й Анголі траплялися особини з великими плямами на темному фоні, а в Гвінеї, Того і Ефіопії — з дрібними плямами на ясно-жовтому фоні. У гірських областях Кенії зустрічаються чорні сервали (меланісти); тут вони складають до половини популяції. Білі сервали з сріблисто-сірими плямами відомі тільки в неволі.

Розповсюдження й підвиди Редагувати

Сервали поширені практично на всій території Африки, виключаючи Сахару, ліси екваторіальної зони і крайній південь материка (Капська провінція). На північ від Сахари (Алжир, Марокко) цей звір зараз украй рідкісний, але ще достатньо звичайний в Східній і Західній Африці.

Підвиди Редагувати

Налічують близько 14 підвидів сервала:

Спосіб життя і живлення Редагувати

Сервали населяють відкриті простори з чагарниковими і трав'янистими заростями, оселяючись, як правило, недалеко від води. Уникають пустель, сухих рівнин і вологих тропічних лісів, тримаючись на узліссях останніх.

Сервали, головним чином, сутінкові тварини; пік мисливської активності приходиться на 4-5 годину ранку або 10-11 годину вечора. Основною здобиччю стають гризуни, зайці, дамани та дрібні антилопи, а також фламінго, цесарки й інші птахи. Великі вуха і чудово розвинений слух допомагають їм висліджувати гризунів і ящірок, а довгі кінцівки полегшують просування у високій траві саван і допомагають дивитися поверх неї.

Не зважаючи на довгі сильні ноги, сервал не може довго переслідувати здобич. Його спосіб полювання схожий з мисливською тактикою каракала. Полює сервал скрадом у високій траві; при необхідності здійснює великі вертикальні стрибки (до 3 м у висоту), збиваючи злітаючих птахів. Гризунів сервал часто викопує, розриваючи нори, а за деревними даманами забирається на дерева. Уміє плавати. Сервали — дуже ефективні мисливці; в середньому 59 % їх нападів закінчуються спійманням здобичі.

Сервали ведуть поодинокий спосіб життя. Сутички між особинами рідкісні. У разі небезпеки вони воліють ховатися або рятуватися втечею, здійснюючи несподівані стрибки або різко міняючи напрям бігу, рідше залізають на дерева. Природними ворогами є інші африканські хижаки, такі як пардус, гієнові й африканський дикий пес. Дорослий сервал може стати жертвою нільського крокодила й лева. Кошенята стають жертвами і дрібніших хижаків, таких як різні мангустові, медоїд, хижі птахи і змії.

Розмноження Редагувати

Розмноження у сервалів не відноситься до певної пори року. Проте в південних областях ареалу дитинчата з'являються, загалом у лютому — квітні. Під час еструса самиця та самець декілька днів полюють і відпочивають разом. Період вагітності становить 65—75 днів. Дитинчата народжуються в старих норах трубкозубів або в гніздах серед трави; в середньому в поносі — 2—3 кошенят. Мати годує їх молоком від 5 до 7 місяців. У однорічному віці вони покидають матір і знаходять собі власну територію. Молоді самиці живуть з матерями довше за молодих самців. Статевозрілість у сервалів наступає у віці 18—24 місяців.

Статус популяції і охорона Редагувати

Сервал є об'єктом промислу, оскільки його шкура йде на хутряні вироби; він також цінується в деяких районах Африки через своє м'ясо. Винищують його також через напади на свійську птицю. Внаслідок цього в густонаселених районах Африки чисельність сервалів помітно впала. Північний підвид сервала занесений в Червону Книгу МСОП із статусом «вид, що знаходиться під загрозою» (англ. endangered).

Сервали досить легко приручаються і можуть утримуватися в неволі як домашні тварини. Самці сервалів можуть злучатися із звичайними домашніми кішками, даючи гібриди. Відомі також гібриди сервалів з каракалами — сервікали і каравали.

Виноски Редагувати

  1. Cat Specialist Group (2002). Leptailurus serval. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 12 May 2006.
  2. Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — 231 с. — ISBN 978-966-613-977-4.
  3. Раковський І. (гол.ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 275.
  4. Stevenson A., Waite M. Concise Oxford English Dictionary. — OUP Oxford, 2011. — С. 1316. — ISBN 9780199601103.
  5. . Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 31 березня 2012. 
  6. Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68-75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Література Редагувати

  • Kaleta T., Rzączyńska K. The reproduction of serval (Felis serval) and ocelot (Felis paradalis) in zoological gardens in the Northern Hemisphere, 1970–1995. Animal Science 35: 53–61. 1999. (англ.)
  • Geertsema A. Impressions and observations on serval behaviour in Tanzania, East Africa. Mammalia 1, 40: 13–19. 1976. (англ.)
  • Seidensticker J., Lumpkin S. Wielkie koty, królewskie stworzenia dzikiego świata. Elipsa. Warszawa. 1992. (пол.)
  • Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 811. — ISBN 0801857899. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serval znachennya Serva l 2 serval 3 Leptailurus serval abo Caracal serval hizhij afrikanskij ssavec z rodu serval Leptailurus rodini kotovih Felidae Serval maye dovgi nogi veliki vuha j chornoplyame oranzhevo korichneve hutro Etimologiya slovo serval maye francuzke pohodzhennya j oznachaye lanepodibnij 4 ServalPeriod isnuvannya piznij miocen suchasnistServalOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid LeptailurusSevertzov 1858Vid Serval L serval Binomialna nazvaLeptailurus serval Schreber 1776 Poshirennya servala v AfriciSinonimiCaracal servalNeridko servala vidnosyat do okremogo rodu Leptailurus Severtzov 1858 5 Serval u Pivnichnij AfriciZmist 1 Genetika 2 Zovnishnij viglyad 3 Rozpovsyudzhennya j pidvidi 3 1 Pidvidi 4 Sposib zhittya i zhivlennya 5 Rozmnozhennya 6 Status populyaciyi i ohorona 7 Vinoski 8 Literatura 9 PosilannyaGenetika RedaguvatiGenetichni doslidzhennya pokazali sho filogenetichna liniya Caracal vidokremilasya vid liniyi spilnogo predka 8 5 mln rokiv tomu vid serval viddilivsya vid liniyi karakala ta zolotoyi kishki 5 6 mln rokiv tomu 6 Filogenetichne derevo liniyi Caracal Leptailurus serval Caracal Caracal aurata Caracal caracal Zovnishnij viglyad Redaguvati source source source source source source source source source source Serval lat Leptailurus serval v zooparku Ostravi Chehiyi nbsp Bilij servalServal strunka dovgonoga kishka serednih rozmiriv Dovzhina tila 90 135 sm visota v plechah do 40 65 sm vaga stanovit 8 18 kg U servala najdovshi nogi ta najbilshi vidnosno rozmiriv tila vuha sered kotyachih Golova miniatyurna hvist vidnosno korotkij 30 45 sm Deyaki morfologichni osoblivosti servala dozvolyayut pripuskati blizke ridstvo do risej ta karakala hocha zabarvlennyam vin bilshe vsogo nagaduye geparda temni plyami i smugi na zhovtuvato siromu foni Grudi zhivit i morda u nogo bili Vuha iz zovnishnogo boku chorni z zhovtimi abo bilimi poperechnimi plyamami Isnuyut vidminnosti v zabarvlenni riznih geografichnih ras servala Servali sho zhivut v stepovih i malolisistih rajonah vidriznyayutsya velikimi plyamami na svitlomu foni Lisovi servali temnishi bilsh prizemisti a plyami u nih dribnishi ranishe nih vidilyali v okremij vid servalopodibnih kishok abo servalin Perehid mizh cimi dvoma tipami plavnij osoblivo tam de yih areali susidni Tak v Ugandi j Angoli traplyalisya osobini z velikimi plyamami na temnomu foni a v Gvineyi Togo i Efiopiyi z dribnimi plyamami na yasno zhovtomu foni U girskih oblastyah Keniyi zustrichayutsya chorni servali melanisti tut voni skladayut do polovini populyaciyi Bili servali z sriblisto sirimi plyamami vidomi tilki v nevoli Rozpovsyudzhennya j pidvidi RedaguvatiServali poshireni praktichno na vsij teritoriyi Afriki viklyuchayuchi Saharu lisi ekvatorialnoyi zoni i krajnij pivden materika Kapska provinciya Na pivnich vid Sahari Alzhir Marokko cej zvir zaraz ukraj ridkisnij ale she dostatno zvichajnij v Shidnij i Zahidnij Africi Pidvidi Redaguvati Nalichuyut blizko 14 pidvidiv servala Leptailurus serval serval vid Tanzaniyi do Kapskoj provinciyi PAR Leptailurus serval beirae Mozambik Leptailurus serval brachyura Zahidna Afrika Sahel Efiopiya Leptailurus serval constantina Pivnichna Afrika pid zagrozoyu zniknennya Leptailurus serval hamiltoni shidnij Transvaal PAR Leptailurus serval hindeio Tanzaniya Leptailurus serval ingridi Namibiya pivdenna Botsvana Zimbabve Leptailurus serval kempi Uganda Leptailurus serval kivuensis Respublika Kongo Demokratichna Respublika Kongo Leptailurus serval liposticta pivnichna Angola Leptailurus serval lonnbergi pivdenna Angola Leptailurus serval mababiensis pivnichna Botsvana Leptailurus serval robertsi zahidnij Transvaal Leptailurus serval togoensis Togo Benin Sposib zhittya i zhivlennya RedaguvatiServali naselyayut vidkriti prostori z chagarnikovimi i trav yanistimi zarostyami oselyayuchis yak pravilo nedaleko vid vodi Unikayut pustel suhih rivnin i vologih tropichnih lisiv trimayuchis na uzlissyah ostannih Servali golovnim chinom sutinkovi tvarini pik mislivskoyi aktivnosti prihoditsya na 4 5 godinu ranku abo 10 11 godinu vechora Osnovnoyu zdobichchyu stayut grizuni zajci damani ta dribni antilopi a takozh flamingo cesarki j inshi ptahi Veliki vuha i chudovo rozvinenij sluh dopomagayut yim vislidzhuvati grizuniv i yashirok a dovgi kincivki polegshuyut prosuvannya u visokij travi savan i dopomagayut divitisya poverh neyi Ne zvazhayuchi na dovgi silni nogi serval ne mozhe dovgo peresliduvati zdobich Jogo sposib polyuvannya shozhij z mislivskoyu taktikoyu karakala Polyuye serval skradom u visokij travi pri neobhidnosti zdijsnyuye veliki vertikalni stribki do 3 m u visotu zbivayuchi zlitayuchih ptahiv Grizuniv serval chasto vikopuye rozrivayuchi nori a za derevnimi damanami zabirayetsya na dereva Umiye plavati Servali duzhe efektivni mislivci v serednomu 59 yih napadiv zakinchuyutsya spijmannyam zdobichi Servali vedut poodinokij sposib zhittya Sutichki mizh osobinami ridkisni U razi nebezpeki voni voliyut hovatisya abo ryatuvatisya vtecheyu zdijsnyuyuchi nespodivani stribki abo rizko minyayuchi napryam bigu ridshe zalizayut na dereva Prirodnimi vorogami ye inshi afrikanski hizhaki taki yak pardus giyenovi j afrikanskij dikij pes Doroslij serval mozhe stati zhertvoyu nilskogo krokodila j leva Koshenyata stayut zhertvami i dribnishih hizhakiv takih yak rizni mangustovi medoyid hizhi ptahi i zmiyi Rozmnozhennya RedaguvatiRozmnozhennya u servaliv ne vidnositsya do pevnoyi pori roku Prote v pivdennih oblastyah arealu ditinchata z yavlyayutsya zagalom u lyutomu kvitni Pid chas estrusa samicya ta samec dekilka dniv polyuyut i vidpochivayut razom Period vagitnosti stanovit 65 75 dniv Ditinchata narodzhuyutsya v starih norah trubkozubiv abo v gnizdah sered travi v serednomu v ponosi 2 3 koshenyat Mati goduye yih molokom vid 5 do 7 misyaciv U odnorichnomu vici voni pokidayut matir i znahodyat sobi vlasnu teritoriyu Molodi samici zhivut z materyami dovshe za molodih samciv Statevozrilist u servaliv nastupaye u vici 18 24 misyaciv Status populyaciyi i ohorona RedaguvatiServal ye ob yektom promislu oskilki jogo shkura jde na hutryani virobi vin takozh cinuyetsya v deyakih rajonah Afriki cherez svoye m yaso Vinishuyut jogo takozh cherez napadi na svijsku pticyu Vnaslidok cogo v gustonaselenih rajonah Afriki chiselnist servaliv pomitno vpala Pivnichnij pidvid servala zanesenij v Chervonu Knigu MSOP iz statusom vid sho znahoditsya pid zagrozoyu angl endangered Servali dosit legko priruchayutsya i mozhut utrimuvatisya v nevoli yak domashni tvarini Samci servaliv mozhut zluchatisya iz zvichajnimi domashnimi kishkami dayuchi gibridi Vidomi takozh gibridi servaliv z karakalami servikali i karavali div takozh gibridi ssavcivVinoski Redaguvati Cat Specialist Group 2002 Leptailurus serval 2006 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi IUCN 2006 www iucnredlist org Pereglyanuto 12 May 2006 Reshetilo O S Zoogeografiya Lviv Lvivskij nac un t im I Franka 2013 231 s ISBN 978 966 613 977 4 Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 S 275 Stevenson A Waite M Concise Oxford English Dictionary OUP Oxford 2011 S 1316 ISBN 9780199601103 Serval na sajti MSOP Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 31 bereznya 2012 Stephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiKaleta T Rzaczynska K The reproduction of serval Felis serval and ocelot Felis paradalis in zoological gardens in the Northern Hemisphere 1970 1995 Animal Science 35 53 61 1999 angl Geertsema A Impressions and observations on serval behaviour in Tanzania East Africa Mammalia 1 40 13 19 1976 angl Seidensticker J Lumpkin S Wielkie koty krolewskie stworzenia dzikiego swiata Elipsa Warszawa 1992 pol Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 811 ISBN 0801857899 angl Posilannya RedaguvatiServal Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Organizaciya po zberezhennyu servaliv TSCO Arhivovano 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serval amp oldid 36718229