Семівітриніт (рос. семивитринит, англ. semivitrinite; нім. Semivitrinit m) — за ГОСТ 9414-60, група компонентів органічної речовини викопного вугілля, що містить у собі продукти перетворення лігніноцелюлозних тканин рослин у результаті їх геліфікації та фюзенізації.
Загальний опис Редагувати
Семівітриніт займає проміжне положення між вітринітом та інертинітом. Включає семіколініт, семітелініт, мікстиніт. Мікрокомпоненти семівітриніту мають дещо більш високу відбивну здатність, ніж група вітриніту того ж вугілля і значно більш низьку, ніж група фюзиніту. У відбитому світлі з масляною імерсією мають сірий колір з молочним відтінком і не мають рельєфу.
Технологічні властивості. Семівітриніт спікливого вугілля при нагріванні не переходить у пластичний стан, а тільки розм'якшується.
Розповсюдження. Підвищений вміст С. спостерігається у деякому вугіллі Кузбасу. У вугіллі Донбасу, Подніпров'я та Львівсько-Волинського басейну його кількість вельми незначна (1-3%).
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- В. І. Саранчук, В. В. Ошовський, Г. А. Власов, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.