Семюел Віттемор англ Samuel Whittemore 27 липня 1694 16940727 3 лютого 1793 17930203 англійсько американський фермер та

Семюел Віттемор (англ. Samuel Whittemore 27 липня 1694(16940727) — 3 лютого 1793(17930203)) — англійсько-американський фермер та солдат. У 80 років він став найстарішим відомим бійцем колоніальної армії в Американській війні за незалежність (1775–1783 роки).

Семюел Віттемор
англ. Samuel Whittemore

Народився	27 липня 1696(1696-07-27) Чарльзтаун^[d], Бостон, Массачусетс-Бей (провінція), Тринадцять колоній
Помер	3 лютого 1793(1793-02-03) (96 років) Кембридж, Массачусетс, США
Поховання	Массачусетс :
Країна	США
Діяльність	фермер, солдат
Учасник	Війна за незалежність США, Війна короля Георга, Siege of Louisbourg^d, Siege of Louisbourg^d, Повстання Понтіака і Битви при Лексінгтоні і Конкорді^d
Військове звання	капітан

Біографія ред.

Віттемор народився в Чарльзтауні (нині район Бостона). У 1745 році служив капітаном драгунів Британської армії. Воював у Війні короля Георга (1744—1748). Брав участь у захопленні французької цитаделі Луїсбур. Після війни він залишився в колоніях, оселившись в Менотомі, Массачусетс (нині Арлінгтон). Згодом воював у франко-індіанській війні (1754—1763) у віці 64 років, знову беручи участь в захопленні форту Луїсбур.

19 квітня 1775 британські війська поверталися в Бостон з битви біля Лексінгтона і Конкорда. На своєму шляху вони постійно стріляли в колоніальних міліціонерів.

Віттемор був на своїх полях, коли побачив наближення британської бригади під командуванням Графа Персі, посланого, щоб допомогти відступу. Віттемор зарядив свій мушкет і підстеріг у засідці британських гренадерів 47-й піхотного полку за сусідньому кам'яною стіною, убивши одного солдата. Потім він вихопив дуельні пістолети, вбив одного гренадера і смертельно поранив іншого. Поки Уіттемор здійснив свій третій постріл, британський загін досяг його позиції; Віттемор вихопив меч і напав. Йому вистрелили в обличчя, вкололи багнетами тринадцять разів та залишили помирати в калюжі крові. Його знайшли живим, він намагався зарядити свій мушкет, щоб битися. Його доставили до доктора Коттона Тафтса з Медфорду, який не виражав ніякої надії на виживання Віттемора. Однак той жив ще 18 років, поки не помер від старості у віці 98 років.

Пам'ятник Семюелу Уіттемору в Арлінгтоні, Массачусетс.

Спадщина ред.

На пам'ятнику в Арлінгтоні написано:

У 2005 році Семюел Віттемор був проголошений офіційним героєм штату Массачусетс, його пам'ять відзначається 3 лютого щороку.

Примітки ред.

↑ . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2014.
↑ Moran, Donald N. Never Too Old: The Story of Captain Samuel Whittemore. Процитовано 20 червня 2011.

Посилання ред.

Moran, Donald N. (1997). Never Too Old: The Story of Captain Samuel Whittemore. RevolutionaryWarArchives.org. Процитовано 04 грудня 2009.
Фотографія пам'ятника на сайті www.alyssaboehm.com

[senate-2] . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2014.

[Moran-3] Moran, Donald N. Never Too Old: The Story of Captain Samuel Whittemore. Процитовано 20 червня 2011.