www.wikidata.uk-ua.nina.az

Семпронія сестра Гракхів Семпронія лат Sempronia 170 до н е бл 101 до н е давньоримська матрона яка жила в пізній період

Семпронія (сестра Гракхів)

Семпронія(лат. Sempronia;170 до н. е. — бл.101 до н. е.)— давньоримська матрона, яка жила в пізній період Римської республіки. Була сестрою Тіберія і Гая Семпроніїв Гракхів, та дружиною Публія Корнелія Сципіона Еміліана.

Семпронія
Народилася 170 до н. е.(-170)
Рим
Померла бл. 101 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність матрона
Рід Семпронії
Батько Тіберій Семпроній Гракх
Мати Корнелія Сципіона Африкана
Брати, сестри Тіберій Гракх і Гай Гракх
У шлюбі з Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший

Походження ред.

Семпронія належала до аристократичного плебейського роду. Вона була найстаршою дитиною з дванадцяти дітей, або принаймні з шести доньок римського консула 177 р. до н. е. Тіберія Семпронія Гракха і його дружини Корнелії. ЇЇ батько мав грізну репутацію генерала(здобувши перемогу у Сардинії), і був відомий, як строгий цензор. Рідним дідом Семпронії по матері був Публій Корнелій Сципіон Африканський, двоюрідним — Луцій Емілій Павло Македонський; її рідними братами були відомі народні трибуни Тіберій і Гай Семпронії Гракхи.

Точна дата народження Семпронії невідома. Шлюб Гракха і Корнелії анналісти датували 180 рр. до н. е., але вже Тіт Лівій сумнівався в правдоподібності таких датувань. Дослідники спираючись на свідчення Полібія і Плутарха впевнені, що цей шлюб був укладений значно пізніше — між 170 і 162 рр. до н. е. Тому вважають, що Семпронія народилася в Римі близько 170 р. до н. е., де здобула освіту, та була вихована її матір'ю. Батько Семпронії до моменту її народження був уже в похилому віці (він народився в 220 р. до н. е., і був старший за дружину на 30 років), та раптово помер в 154 р. до н. е. Корнелія залишилася з дванадцятьма дітьми, з яких до дорослих років дожили троє: Семпронія, Тіберій і Гай. Руки Корнелії просили багато знатних римлян, і навіть єгипетський цар, але вона присвятила своє життя вихованню дітей. Семпронія була заручена, коли ще був живий батько, з двоюрідним братом матері Публієм Корнелієм Сципіоном Еміліаном, який був старший за неї на двадцять років. Після смерті батька, її молодші брати виросли і здобули освіту в будинку Сципіона, у якого було достатньо коштів для їх утримання, адже він був надзвичайно багатою людиною.

Шлюб ред.

Деякі історичні свідчення стверджують, що Семпронія і Сципіон мали дуже нещасливий шлюб. Вони не показували прихильність один до одного, і Сципіон скаржився на відсутність її краси та бездітність. Відомо, що дітей в шлюбі не було. Нічного не відомо про її особисте життя та характер. Аппіан пише про відносини між подружжям:…" Вона не користувалася його любов'ю, та й сама не любила його". Крім того, з певного моменту між нею і чоловіком почали накопичуватися розбіжності через брата Семпронії — Тіберія Гракха. Останній в юності належав до оточення Сципіона Еміліана, але коли Гракх зумів урятувати римську армію в Ближній Іспанії, уклавши договір з Нуматієй, а сенат відмовився цей договір затвердити, Сципіон Еміліан не став підтримувати свого шурина. Вбивство Тіберія Гракха ворогами його законодавчих ініціатив отримали з боку Сципіона схвалення. Зважаючи на все це, коли Сципіон раптово помер(129 р. до н. е.), однією з версій того, що сталося, стала версія вбивства. Деякі джерела, впевнено заявляють, що Семпронія вбила свого чоловіка, діючи за вказівками матері.

Смерть Сципіона Еміліана ред.

У 129 р. до н.е. Сципіон сказав союзникам Гракха, зокрема трибуну Гаю Папірію Карбону, що він має намір офіційно засудити реформи Тіберія Гракха, зокрема, аграрні. Карбон довгий час був прихильником Тіберія, і заклятим ворогом Сципіона. Того вечора, Сципіон повернувся додому, і ліг рано спати, плануючи зробити вирішальний виступ в сенаті. На наступний ранок, він був знайдений мертвий в своєму ліжку.

Не було ніякої історії хвороби. Його тіло поспішно кремували, а не поховали, як прийнято серед Сципіонів. Були чутки, що він був убитий, і підозрювали його дружину Семпронію і її матір Корнелію. Однак, коли він помер, не було ніяких доказів, що це саме вони.

Сучасні вчені припускають, що, можливо, до вбивства був причетний Карбон. Римський історик Цицерон, написав про це, кілька десятиліть потому, використовуючи різні джерела, в яких винним визнаний Гай Папірій Карбон, але сам історик в цьому не впевнений.


Останні роки ред.

Семпронія мала спокійне життя після того, як її молодший брат, який став спадкоємцев Тіберія, помер в 121 р. до н. е.; його майно дісталося сенату. Її мати Корнелія Африкана, померла в цьому ж році, але пізніше, залишивши все своїй новородженній внучці. Семпронія, як відомо, була живою в 102-101 рр. до н. е., коли вона повинна була дати показання в суді, щодо позашлюбного сина Тіберія, але вона все спростувала. Померла давньоримська матрона в 101 р. до н. е.

В художній літературі ред.

Семпронія - один з персонажів роману Мілія Єзерського «Гракхи».

Примітки ред.

  1. ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  2. Sempronius 99, 1923, s. 1445.
  3. Sempronius, 1923, s. 1360.
  4. Тит Ливий, 1994, XXXVIII, 57, 3.
  5. Полибий, 2004, XXXII, 13.
  6. Плутарх, 1994, Тиберий и Гай Гракхи, 1.
  7. Cornelius 407, 1900, s. 1592.
  8. Sempronius 53, 1923, s. 1403—1404.
  9. ↑ Ковалёв С., 2002, с. 402
  10. ↑ Аппиан, 2002, XIII, 20.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2017)

Джерела та література ред.

Джерела ред.

1. Аппиан Александрийский. Римская история. — М.: Ладомир, 2002. — 880 с. — ISBN 5-86218-174-1.

2. Тит Ливий. История Рима от основания города. — М.: Наука, 1994. — Т. 3. — 768 с. — ISBN 5-02-008995-8.

3. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. — СПб., 1994. — Т. 3. — 672 с. — ISBN 5-306-00240-4.

4. Полибий. Всеобщая история. — М., 2004. — Т. 1. — 768 с. — ISBN 5-17-024958-6.


Література ред.

1. Ковалёв С. История Рима. — М.: Полигон, 2002. — 864 с. — ISBN 5-89173-171-1.

2. Трухина Н. Политика и политики «золотого века» Римской республики. — М.: Издательство МГУ, 1986. — 184 с.

3. Münzer F. Cornelius 407 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1900. — Bd. IV, 1. — S. 1592-1595.

4. Münzer F. Sempronii Gracchi // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1369—1371.

5. Münzer F. Sempronius // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1359—1360.

6. Münzer F. Sempronius 53 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1403-1409.

7. Münzer F. Sempronius 99 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1445.

8. Sumner G. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. — Toronto: University of Toronto Press, 1973. — 197 с. — ISBN 9780802052810.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Semproniya lat Sempronia 170 do n e bl 101 do n e davnorimska matrona yaka zhila v piznij period Rimskoyi respubliki Bula sestroyu Tiberiya i Gaya Semproniyiv Grakhiv ta druzhinoyu Publiya Korneliya Scipiona Emiliana SemproniyaNarodilasya 170 do n e 170 RimPomerla bl 101 do n e nevidomoGromadyanstvo Rimska respublikaDiyalnist matronaRid SemproniyiBatko Tiberij Sempronij GrakhMati Korneliya Scipiona AfrikanaBrati sestri Tiberij Grakh 1 1 i Gaj Grakh 1 1 U shlyubi z Publij Kornelij Scipion Emilian Afrikanskij Molodshij 1 1 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Shlyub 3 Smert Scipiona Emiliana 4 Ostanni roki 5 V hudozhnij literaturi 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 7 1 Dzherela 7 2 LiteraturaPohodzhennya red Semproniya nalezhala do aristokratichnogo plebejskogo rodu Vona bula najstarshoyu ditinoyu z dvanadcyati ditej abo prinajmni z shesti donok rimskogo konsula 177 r do n e 2 Tiberiya Semproniya Grakha i jogo druzhini Korneliyi YiYi batko mav griznu reputaciyu generala zdobuvshi peremogu u Sardiniyi i buv vidomij yak strogij cenzor Ridnim didom Semproniyi po materi buv Publij Kornelij Scipion Afrikanskij dvoyuridnim Lucij Emilij Pavlo Makedonskij yiyi ridnimi bratami buli vidomi narodni tribuni Tiberij i Gaj Semproniyi Grakhi 3 Tochna data narodzhennya Semproniyi nevidoma Shlyub Grakha i Korneliyi annalisti datuvali 180 rr do n e ale vzhe Tit Livij sumnivavsya v pravdopodibnosti takih datuvan 4 Doslidniki spirayuchis na svidchennya Polibiya 5 i Plutarha 6 vpevneni sho cej shlyub buv ukladenij znachno piznishe mizh 170 i 162 rr do n e 7 Tomu vvazhayut sho Semproniya narodilasya v Rimi blizko 170 r do n e de zdobula osvitu ta bula vihovana yiyi matir yu Batko Semproniyi do momentu yiyi narodzhennya buv uzhe v pohilomu vici vin narodivsya v 220 r do n e 8 i buv starshij za druzhinu na 30 rokiv ta raptovo pomer v 154 r do n e Korneliya zalishilasya z dvanadcyatma ditmi z yakih do doroslih rokiv dozhili troye Semproniya Tiberij i Gaj Ruki Korneliyi prosili bagato znatnih rimlyan i navit yegipetskij car ale vona prisvyatila svoye zhittya vihovannyu ditej 9 Semproniya bula zaruchena koli she buv zhivij batko z dvoyuridnim bratom materi Publiyem Korneliyem Scipionom Emilianom yakij buv starshij za neyi na dvadcyat rokiv Pislya smerti batka yiyi molodshi brati virosli i zdobuli osvitu v budinku Scipiona u yakogo bulo dostatno koshtiv dlya yih utrimannya adzhe vin buv nadzvichajno bagatoyu lyudinoyu Shlyub red Deyaki istorichni svidchennya stverdzhuyut sho Semproniya i Scipion mali duzhe neshaslivij shlyub Voni ne pokazuvali prihilnist odin do odnogo i Scipion skarzhivsya na vidsutnist yiyi krasi ta bezditnist Vidomo sho ditej v shlyubi ne bulo Nichnogo ne vidomo pro yiyi osobiste zhittya ta harakter Appian pishe pro vidnosini mizh podruzhzhyam Vona ne koristuvalasya jogo lyubov yu ta j sama ne lyubila jogo 10 Krim togo z pevnogo momentu mizh neyu i cholovikom pochali nakopichuvatisya rozbizhnosti cherez brata Semproniyi Tiberiya Grakha Ostannij v yunosti nalezhav do otochennya Scipiona Emiliana ale koli Grakh zumiv uryatuvati rimsku armiyu v Blizhnij Ispaniyi uklavshi dogovir z Numatiyej a senat vidmovivsya cej dogovir zatverditi Scipion Emilian ne stav pidtrimuvati svogo shurina Vbivstvo Tiberiya Grakha vorogami jogo zakonodavchih iniciativ otrimali z boku Scipiona shvalennya Zvazhayuchi na vse ce koli Scipion raptovo pomer 129 r do n e odniyeyu z versij togo sho stalosya stala versiya vbivstva Deyaki dzherela vpevneno zayavlyayut sho Semproniya vbila svogo cholovika diyuchi za vkazivkami materi 10 Smert Scipiona Emiliana red U 129 r do n e Scipion skazav soyuznikam Grakha zokrema tribunu Gayu Papiriyu Karbonu sho vin maye namir oficijno zasuditi reformi Tiberiya Grakha zokrema agrarni Karbon dovgij chas buv prihilnikom Tiberiya i zaklyatim vorogom Scipiona Togo vechora Scipion povernuvsya dodomu i lig rano spati planuyuchi zrobiti virishalnij vistup v senati Na nastupnij ranok vin buv znajdenij mertvij v svoyemu lizhku Ne bulo niyakoyi istoriyi hvorobi Jogo tilo pospishno kremuvali a ne pohovali yak prijnyato sered Scipioniv Buli chutki sho vin buv ubitij i pidozryuvali jogo druzhinu Semproniyu i yiyi matir Korneliyu Odnak koli vin pomer ne bulo niyakih dokaziv sho ce same voni Suchasni vcheni pripuskayut sho mozhlivo do vbivstva buv prichetnij Karbon Rimskij istorik Ciceron napisav pro ce kilka desyatilit potomu vikoristovuyuchi rizni dzherela v yakih vinnim viznanij Gaj Papirij Karbon ale sam istorik v comu ne vpevnenij Ostanni roki red Semproniya mala spokijne zhittya pislya togo yak yiyi molodshij brat yakij stav spadkoyemcev Tiberiya pomer v 121 r do n e jogo majno distalosya senatu Yiyi mati Korneliya Afrikana pomerla v comu zh roci ale piznishe zalishivshi vse svoyij novorodzhennij vnuchci Semproniya yak vidomo bula zhivoyu v 102 101 rr do n e koli vona povinna bula dati pokazannya v sudi shodo pozashlyubnogo sina Tiberiya ale vona vse sprostuvala Pomerla davnorimska matrona v 101 r do n e V hudozhnij literaturi red Semproniya odin z personazhiv romanu Miliya Yezerskogo Grakhi Primitki red a b v g d e Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Sempronius 99 1923 s 1445 Sempronius 1923 s 1360 Tit Livij 1994 XXXVIII 57 3 Polibij 2004 XXXII 13 Plutarh 1994 Tiberij i Gaj Grakhi 1 Cornelius 407 1900 s 1592 Sempronius 53 1923 s 1403 1404 Kovalyov S 2002 s 402 a b Appian 2002 XIII 20 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2017 Dzherela ta literatura red Dzherela red 1 Appian Aleksandrijskij Rimskaya istoriya M Ladomir 2002 880 s ISBN 5 86218 174 1 2 Tit Livij Istoriya Rima ot osnovaniya goroda M Nauka 1994 T 3 768 s ISBN 5 02 008995 8 3 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya SPb 1994 T 3 672 s ISBN 5 306 00240 4 4 Polibij Vseobshaya istoriya M 2004 T 1 768 s ISBN 5 17 024958 6 Literatura red 1 Kovalyov S Istoriya Rima M Poligon 2002 864 s ISBN 5 89173 171 1 2 Truhina N Politika i politiki zolotogo veka Rimskoj respubliki M Izdatelstvo MGU 1986 184 s 3 Munzer F Cornelius 407 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1900 Bd IV 1 S 1592 1595 4 Munzer F Sempronii Gracchi Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1923 Bd II 2 S 1369 1371 5 Munzer F Sempronius Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1923 Bd II 2 S 1359 1360 6 Munzer F Sempronius 53 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1923 Bd II 2 S 1403 1409 7 Munzer F Sempronius 99 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1923 Bd II 2 S 1445 8 Sumner G Orators in Cicero s Brutus prosopography and chronology Toronto University of Toronto Press 1973 197 s ISBN 9780802052810 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Semproniya sestra Grakhiv amp oldid 40721874