Світа́нок — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Входить до складу Циблівської сільської громади. Населення становить 704 осіб.
| село Світанок | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Київська область | |
| Район | Бориспільський район | |
| Громада | Циблівська сільська громада | |
| Код КАТОТТГ | UA32040190060089711 | |
| Облікова картка | Світанок | |
| Основні дані | ||
| Населення | 704 | |
| Площа | 1,58 км² | |
| Густота населення | 445,57 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 08472 | |
| Телефонний код | +380 4567 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 49°52′15″ пн. ш. 31°42′55″ сх. д. / 49.87083° пн. ш. 31.71528° сх. д.Координати: 49°52′15″ пн. ш. 31°42′55″ сх. д. / 49.87083° пн. ш. 31.71528° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 118 м | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41 | |
| Карта | ||
Світанок | ||
Світанок | ||
| Мапа | ||
| Світанок у Вікісховищі |
Історія ред.
Датою заснування села Світанок вважається 1932 рік. Насправді ж, на цих безлісних і майже безводних двох тисяч гектарів чорнозему задовго до цього страшного року — року початку Голодомору, жили в своїх хутірцях і працювали на своїх ланах українці-землероби. Найзаможнішим з-поміж них був Пампушка, якого розкуркулили при колективізації і разом з дружиною та п'ятьма дітьми вивезли на Соловки. Жоден з них не повернувся. Прізвища інших хуторян не збереглися, за винятком Кошель, проте ще на початку 60-х років ХХ століття здичавілі сади їхніх осель називали за їхніми іменами: Гришин сад, Васильків сад, і, звісно ж був ще й Кошелів сад. А ближче до рожка озерещанського лісу, до тих таки 1960-х років, жила велика родина на прізвище Мичка.
Успішно провівши колективізацію, районне начальство залишило майже всі перелічені господарства без господарів, а землю — без землеробів. (Так було по всій Україні. Як наслідок-штучний голодомор.) Тоді й вирішили із навколишніх сіл, що одвіку тулилися поближче до річок, боліт, чи ставків якось заманили на ці землі селян. Отож, у Хоцьках, Озерищі, Софіївці, Віненцях, Лецьках, Пологах- Вергунах, Пологах-Чобітках та Пологах-Яненках влада оголосила, що в господі Пампушки поставили великий казан з баландою й тим, хто захоче там жити й працювати, її видаватимуть безкоштовно. Охочих набралося шість незаміжніх дівчат від 17 років і дванадцять таких само неодружених хлопців. Над ними поставили бригадира й назвали це утворення «15-річчя Жовтня». (В радгоспі ніхто не помер з голоду, в той час, як у Пологах-Яненках із чотирьох тисяч людей вимерло понад дві тисячі, а у Віненцях — кожен третій.)
Під цією назвою поселення проіснувало аж до 1965 року, коли після проведення конкурсу на найкращу назву, й стало Світанком. Стосовно автора самої назви існують дві версії. Перша- офіційна назву придумав один із першопоселенців (тих 12 хлопців)- Максим Буряк. Друга — напівдетективна: назву придумав молодий, на той час, романтичний водій місцевого радгоспу, поет-аматор Олексій Кононенко, а покійні тепер Максим Буряк та керуючий радгоспу Іван Дереча привласнили цю назву, оскільки за неї належала премія в двадцять п'ять карбованців, яку вони чесно й поділили між собою.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |