www.wikidata.uk-ua.nina.az

Священная война У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Священна війна Священна війна рос радянська російсь

Священная война

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Священна війна.

«Священна війна» (рос. «Священная война») — радянська російськомовна патріотична пісня, яку офіційно 24 червня 1941 року опублікував В. І. Лебедєв-Кумач.

Почувши мелодію більшість згадає слова, які написав у 1941 році Василь Лебедєв-Кумач в перші дні після нападу нацистської Німеччини на СРСР. Тривалий час пісня «Вставай, страна огромная», переважною більшістю населення сприймалася, як патріотичний витвір «соцреалізму».

Існує версія, що оригінал пісні з'явився у 1919 році в лавах криворізьких повстанців Української Народної Республіки. Однак вперше цю пісню опублікували в 1947 році в повісті Юрка Степового «В Херсонських степах».

Історія Редагувати

Згідно з офіційною радянською версією, 24 червня 1941 року, вже після початку Другої світової війни, В. І. Лебедєв-Кумач опублікував цей текст у центральних московських газетах «Известия» і «Красная звезда». Одразу після опублікування композитор Александров Олександр Васильович написав музику на ці слова, і вже 26 червня 1941 року на Білоруському вокзалі одна груп Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю СРСР, яка ще не виїхала на фронт, вперше виконала цю пісню.

Проте, до 15 жовтня 1941 року «Священна війна» широко не виконувалася, оскільки вважалося, що вона має надмірно трагічне звучання: у ній співалося не про швидку перемогу «малою кров'ю», а про важку смертну битву. І лише згодом, коли німецькі війська захопили вже Калугу, Ржев і Калінін, «Священна війна» стала щодня звучати по всесоюзному радіо — кожен ранок після бою кремлівських курантів. Пісня набула масової популярності на фронтах Німецько-радянської війни і підтримувала бойовий дух у військах.

У післявоєнний час часто виконувалася Ансамблем пісні і танцю Радянської армії і мала широкий успіх як в СРСР, так і на зарубіжних гастролях.

22 травня 2007 року під бурхливі оплески була виконана в Брюсселі в штаб-квартирі НАТО Ансамблем пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова.

Питання авторства Редагувати

Початок пісні

Композитор: О. Александров
Слова: В. Лебедєв-Кумач
Переклад: М. Бажан
1
Вставай, країно гордая,
На подвиг бойовий!
З розбійницькими ордами
Вставай на смертний бій!

Приспів:
Ненависть благородная
Хай хвилями зрина,
Іде війна народная,
Священная війна!

2
Як протилежні полюси,
Завжди ворожі ми,
За світло й мир ми боремся,
Вони — за царство тьми.

Приспів.

В 1990-ті, після демонтажу радянської партійної цензури, роки з'явився ряд публікацій, в яких стверджувалося, що пісню «Священна війна» написав під час Першої світової війни, 1916 року, педагог, поет і музикант-аматор Олександр Адольфович Боде[ru] (1865—1939), який незадовго до смерті надіслав свій твір Лебедєву-Кумачу, а той лише вніс до нього незначні зміни, відповідні ситуації 1941 року.

За фактом однієї з таких публікацій спадкоємці Лебедєва-Кумача звернулися до суду, який визнав відомості про плагіат «такими, що не відповідають дійсності і що принижують честь, гідність, ділову репутацію автора пісні „Священна війна“ В. І. Лебедєва-Кумача». Є також публікації про наявність у Російському державному архіві літератури та мистецтва чернетки пісні, написаної рукою В. І. Лебедєва-Кумача, з його численними правками, що відображають послідовну роботу над створенням тексту.

Доктор мистецтвознавства Є. М. Левашов відстоює авторство О. А. Боде, висловлюючи сумнів у неупередженості та обґрунтованості рішення суду. Також Левашов ставить під сумнів авторство музики. З допомогою історико-стилістичного аналізу, і навіть посилаючись на свідчення членів сім'ї Боде, він доводить авторство початкової мелодії як належать Боде і відводить О. В. Александрову роль професійного аранжировщика. Зокрема він зазначає, що суд відмовив відповідачам у проведенні експертизи.

Українська пісня «Ось день війни народної» Редагувати

В Україні існувала пісня зі схожою мелодією та приспівом «Повстань, повстань, народе мій». Схожість мелодій зауважив кобзар Тарас Силенко. На думку музикознавиці Любові Морозової, є показовим, що пісня «Священна війна» написана на 3/4, а не на 2/4, що властиво радянським маршам, і ця мелодія могла би звучати в супроводі кобзи.

Найранніші відомі публікації цієї української пісні з'явилися у 1947 році. Так, у спогадах Юрія Степового, брата Костя Пестушка, провідника антибільшовицького повстання Степової дивізії, що опубліковані у 1947 році, згадуються такі слова пісні:

У збірнику «Співаник УПА» (1950), що значною мірою базується на співанику Степана Ґоляша (1947), пісня опублікована разом з нотами під назвою «Ось день війни».

Пізніше пісня з'явилася під назвою «Ось день війни народної» в збірнику «Пісні УПА» (1996) серії «Літопис УПА», де зазначено, що пісню записав Степан Ґоляш на вишколі юнацтва ОУН влітку 1943 року в лісах біля села Бишки на Тернопільщині. Пісня «повстала на Волині, й перейшла в Галичину під час німецької окупації».

Варіант цієї пісні з нотами з'явився у пісеннику «Пісня – то моє життя» (2013, укладач Іван Хланта). У книзі опубліковані пісні записані з уст співачки Ганни Опришко з села Голобутів на Стрийщині.

Примітки Редагувати

  1. Кобзар Тарас Силенко: радянський патріотичний марш "Священна війна" - це, насправді, пісня вояків Армії УНР. espreso.tv (укр.). Процитовано 1 травня 2022. 
  2. «Лекторій. Музика». Випуск 10. Радянські марші (uk-UA). Процитовано 1 травня 2022. 
  3. ↑ Запозичена «Священная война». «Антидот» і «детокс» від «Дня». Процитовано 1 травня 2022. 
  4. За нормами авторського права, текст пісні ще не перебуває в суспільному надбанні і для нього припустимо лише наведення коротких фрагментів.
  5. Текст, акорди «Священная війна» - Українські пісні
  6. А. Мальгин. Самый советский из поэтов // Столица № 6, 1991. — С. 34—37 (рос.)
  7. Владимир Шевченко. «Священная война» — эхо двух эпох. // «Независимая газета», 8 травня 1998 (рос.)
  8. Спростування Независимая газета, 5 липня 2000 (рос.)
  9. А. Баринов. Бард сталинской эпохи. 105 лет со дня рождения Василия Лебедева-Кумача // Аргументы и факты № 15(27), 8 серпня 2003(рос.)
  10. И. Павлова. Сияние славянки: Интервью с Ю. Бирюковым Завтра № 19 (755), 7 травня 2008 (рос.)
  11. Е. М. Левашев. Судьба песни // Архив наследия — 2000 / Сост. и науч. ред. Плужников В. И.; РАН. Российский Научно-исследовательский институт культурного и природного наследия им. Д. С. Лихачёва. — М.: Институт Наследия, 2001. — С. 305—330.
  12. ↑ Юрій Степовий. / [Гребенюк Г.С., Коваль Р.М., Коротенко В.В. Маслак О.О. Під редакцією Коваля Романа Миколайовича.] — Кость Блакитний, отаман Степової дивізії. Збірник документів і спогадів. — Київ: редакція газети «Незборима нація», «Просвіта», 1997. — 97 с. — СС. 23 — 25.
  13. ↑ Пісні УПА [Текст] / відп. ред. Є. Штендера ; ред. П. Потічний. — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 1996. — 554 с. : муз. твір. — (Літопис Української Повстанської Армії: видання Об'єднання колишніх вояків УПА в США і Канаді та Товариства колишніх вояків ім. ген.-хор. Тараса Чупринки в США і Канаді ; т. 25). — ISBN 0-920092-23-3 : Б. ц. — Стор. 59−60, 478.
  14. «Пісня — то моє життя», С. 450.
  15. ↑ Стецюк, Володимир (31 січня 2019). Запозичена «Священная война». day.kyiv.ua. Газета «День». оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 27 квітня 2022. 
  16. «Лекторій. Музика». Випуск 10. Радянські марші
  17. Юрко Степовий. В Херсонських степах. – Мюнхен: Культура, 1947 (1948). – 127 c. — С. 34.
  18. ↑ Співаник УПА. Б.м. (Регенсбург), 1950. — Видання Закордонних Частин Організації Українстких Націоналістів і Братства бувших Вояків УПА ім. св. Юрія Переможця. — 160 с. — С. 38—39.
  19. Володимир Мишанич. Іван Хланта: «Фольклор для мене — найдорожчий в світі» (ФОТО) // Закарпаття Онлайн, 27 березн 2015.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyashenna vijna Svyashenna vijna ros Svyashennaya vojna radyanska rosijskomovna patriotichna pisnya yaku oficijno 24 chervnya 1941 roku opublikuvav V I Lebedyev Kumach Svyashennaya vojna Pisnya Ansambl pisni i tancyu Rosijskoyi armiyi imeni O V AleksandrovaVipusheno 24 chervnya 1941 i 28 chervnya 1941Zhanr vijskova muzika soldatska pisnyad i patriotichna pisnya d Mova rosijskaAvtor sliv Lebedyev Kumach Vasil IvanovichKompozitor Aleksandrov Oleksandr VasilovichPochuvshi melodiyu bilshist zgadaye slova yaki napisav u 1941 roci Vasil Lebedyev Kumach v pershi dni pislya napadu nacistskoyi Nimechchini na SRSR Trivalij chas pisnya Vstavaj strana ogromnaya perevazhnoyu bilshistyu naselennya sprijmalasya yak patriotichnij vitvir socrealizmu Isnuye versiya sho original pisni z yavivsya u 1919 roci v lavah krivorizkih povstanciv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1 2 3 Odnak vpershe cyu pisnyu opublikuvali v 1947 roci v povisti Yurka Stepovogo V Hersonskih stepah 3 Zmist 1 Istoriya 2 Pitannya avtorstva 2 1 Ukrayinska pisnya Os den vijni narodnoyi 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZgidno z oficijnoyu radyanskoyu versiyeyu 24 chervnya 1941 roku vzhe pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni V I Lebedyev Kumach opublikuvav cej tekst u centralnih moskovskih gazetah Izvestiya i Krasnaya zvezda Odrazu pislya opublikuvannya kompozitor Aleksandrov Oleksandr Vasilovich napisav muziku na ci slova i vzhe 26 chervnya 1941 roku na Biloruskomu vokzali odna grup Chervonoprapornogo ansamblyu pisni i tancyu SRSR yaka she ne viyihala na front vpershe vikonala cyu pisnyu Prote do 15 zhovtnya 1941 roku Svyashenna vijna shiroko ne vikonuvalasya oskilki vvazhalosya sho vona maye nadmirno tragichne zvuchannya u nij spivalosya ne pro shvidku peremogu maloyu krov yu a pro vazhku smertnu bitvu I lishe zgodom koli nimecki vijska zahopili vzhe Kalugu Rzhev i Kalinin Svyashenna vijna stala shodnya zvuchati po vsesoyuznomu radio kozhen ranok pislya boyu kremlivskih kurantiv Pisnya nabula masovoyi populyarnosti na frontah Nimecko radyanskoyi vijni i pidtrimuvala bojovij duh u vijskah U pislyavoyennij chas chasto vikonuvalasya Ansamblem pisni i tancyu Radyanskoyi armiyi i mala shirokij uspih yak v SRSR tak i na zarubizhnih gastrolyah 22 travnya 2007 roku pid burhlivi opleski bula vikonana v Bryusseli v shtab kvartiri NATO Ansamblem pisni i tancyu Rosijskoyi armiyi imeni O V Aleksandrova Pitannya avtorstva RedaguvatiPochatok pisni 4 5 Kompozitor O AleksandrovSlova V Lebedyev KumachPereklad M Bazhan 1 Vstavaj krayino gordaya Na podvig bojovij Z rozbijnickimi ordami Vstavaj na smertnij bij Prispiv Nenavist blagorodnaya Haj hvilyami zrina Ide vijna narodnaya Svyashennaya vijna 2 Yak protilezhni polyusi Zavzhdi vorozhi mi Za svitlo j mir mi boremsya Voni za carstvo tmi Prispiv V 1990 ti pislya demontazhu radyanskoyi partijnoyi cenzuri roki z yavivsya ryad publikacij v yakih stverdzhuvalosya sho pisnyu Svyashenna vijna napisav pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1916 roku pedagog poet i muzikant amator Oleksandr Adolfovich Bode ru 1865 1939 yakij nezadovgo do smerti nadislav svij tvir Lebedyevu Kumachu a toj lishe vnis do nogo neznachni zmini vidpovidni situaciyi 1941 roku 6 7 Za faktom odniyeyi z takih publikacij spadkoyemci Lebedyeva Kumacha zvernulisya do sudu yakij viznav vidomosti pro plagiat takimi sho ne vidpovidayut dijsnosti i sho prinizhuyut chest gidnist dilovu reputaciyu avtora pisni Svyashenna vijna V I Lebedyeva Kumacha 8 Ye takozh publikaciyi pro nayavnist u Rosijskomu derzhavnomu arhivi literaturi ta mistectva chernetki pisni napisanoyi rukoyu V I Lebedyeva Kumacha z jogo chislennimi pravkami sho vidobrazhayut poslidovnu robotu nad stvorennyam tekstu 9 10 Doktor mistectvoznavstva Ye M Levashov vidstoyuye avtorstvo O A Bode vislovlyuyuchi sumniv u neuperedzhenosti ta obgruntovanosti rishennya sudu Takozh Levashov stavit pid sumniv avtorstvo muziki Z dopomogoyu istoriko stilistichnogo analizu i navit posilayuchis na svidchennya chleniv sim yi Bode vin dovodit avtorstvo pochatkovoyi melodiyi yak nalezhat Bode i vidvodit O V Aleksandrovu rol profesijnogo aranzhirovshika Zokrema vin zaznachaye sho sud vidmoviv vidpovidacham u provedenni ekspertizi 11 Ukrayinska pisnya Os den vijni narodnoyi Redaguvati V Ukrayini isnuvala pisnya zi shozhoyu melodiyeyu ta prispivom Povstan povstan narode mij 12 13 14 Shozhist melodij zauvazhiv kobzar Taras Silenko 15 Na dumku muzikoznavici Lyubovi Morozovoyi ye pokazovim sho pisnya Svyashenna vijna napisana na 3 4 a ne na 2 4 sho vlastivo radyanskim marsham i cya melodiya mogla bi zvuchati v suprovodi kobzi 16 Najrannishi vidomi publikaciyi ciyeyi ukrayinskoyi pisni z yavilisya u 1947 roci Tak u spogadah Yuriya Stepovogo brata Kostya Pestushka providnika antibilshovickogo povstannya Stepovoyi diviziyi sho opublikovani u 1947 roci zgaduyutsya taki slova pisni 17 12 15 Povstan povstan narode mij Kidajs do zbroyi vmit Za Ukrayinu v smertnij bij Svyata vijna gorit U zbirniku Spivanik UPA 1950 18 sho znachnoyu miroyu bazuyetsya na spivaniku Stepana Golyasha 1947 13 pisnya opublikovana razom z notami pid nazvoyu Os den vijni 18 Piznishe pisnya z yavilasya pid nazvoyu Os den vijni narodnoyi v zbirniku Pisni UPA 1996 seriyi Litopis UPA de zaznacheno sho pisnyu zapisav Stepan Golyash na vishkoli yunactva OUN vlitku 1943 roku v lisah bilya sela Bishki na Ternopilshini Pisnya povstala na Volini j perejshla v Galichinu pid chas nimeckoyi okupaciyi 13 Variant ciyeyi pisni z notami z yavivsya u pisenniku Pisnya to moye zhittya 15 2013 ukladach Ivan Hlanta U knizi opublikovani pisni zapisani z ust spivachki Ganni Oprishko z sela Golobutiv na Strijshini 19 Primitki Redaguvati Kobzar Taras Silenko radyanskij patriotichnij marsh Svyashenna vijna ce naspravdi pisnya voyakiv Armiyi UNR espreso tv ukr Procitovano 1 travnya 2022 Lektorij Muzika Vipusk 10 Radyanski marshi uk UA Procitovano 1 travnya 2022 a b Zapozichena Svyashennaya vojna Antidot i detoks vid Dnya Procitovano 1 travnya 2022 Za normami avtorskogo prava tekst pisni she ne perebuvaye v suspilnomu nadbanni i dlya nogo pripustimo lishe navedennya korotkih fragmentiv Tekst akordi Svyashennaya vijna Ukrayinski pisni A Malgin Samyj sovetskij iz poetov Stolica 6 1991 S 34 37 ros Vladimir Shevchenko Svyashennaya vojna eho dvuh epoh Nezavisimaya gazeta 8 travnya 1998 ros Sprostuvannya Nezavisimaya gazeta 5 lipnya 2000 ros A Barinov Bard stalinskoj epohi 105 let so dnya rozhdeniya Vasiliya Lebedeva Kumacha Argumenty i fakty 15 27 8 serpnya 2003 ros I Pavlova Siyanie slavyanki Intervyu s Yu Biryukovym Zavtra 19 755 7 travnya 2008 ros E M Levashev Sudba pesni Arhiv naslediya 2000 Sost i nauch red Pluzhnikov V I RAN Rossijskij Nauchno issledovatelskij institut kulturnogo i prirodnogo naslediya im D S Lihachyova M Institut Naslediya 2001 S 305 330 a b Yurij Stepovij Povstan povstan narode mij Grebenyuk G S Koval R M Korotenko V V Maslak O O Pid redakciyeyu Kovalya Romana Mikolajovicha Kost Blakitnij otaman Stepovoyi diviziyi Zbirnik dokumentiv i spogadiv Kiyiv redakciya gazeti Nezborima naciya Prosvita 1997 97 s SS 23 25 a b v Pisni UPA Tekst vidp red Ye Shtendera red P Potichnij Toronto Vidavnictvo Litopis UPA 1996 554 s muz tvir Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi vidannya Ob yednannya kolishnih voyakiv UPA v SShA i Kanadi ta Tovaristva kolishnih voyakiv im gen hor Tarasa Chuprinki v SShA i Kanadi t 25 ISBN 0 920092 23 3 B c Stor 59 60 478 Pisnya to moye zhittya S 450 a b v Stecyuk Volodimir 31 sichnya 2019 Zapozichena Svyashennaya vojna day kyiv ua Gazeta Den Arhiv originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 27 kvitnya 2022 Lektorij Muzika Vipusk 10 Radyanski marshi Yurko Stepovij V Hersonskih stepah Myunhen Kultura 1947 1948 127 c S 34 a b Spivanik UPA B m Regensburg 1950 Vidannya Zakordonnih Chastin Organizaciyi Ukrayinstkih Nacionalistiv i Bratstva buvshih Voyakiv UPA im sv Yuriya Peremozhcya 160 s S 38 39 Volodimir Mishanich Ivan Hlanta Folklor dlya mene najdorozhchij v sviti FOTO Zakarpattya Onlajn 27 berezn 2015 Posilannya RedaguvatiPust yarost blagorodnaya istoriya pisni ta obidva varianti tekstu Povstan narode mij Os den vijni narodnoyi na youtube Pisnya Svyashennaya vojna u vikonanni horu narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svyashennaya vojna amp oldid 40426266