Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Свято-Успенський собор — православний храм, один з найбільших в Одесі. З 1936 до закриття в 1937—1938 роках і з середини 1940-х років по 2002 був кафедральним храмом Одеської єпархії. Знаходиться за адресою вул. Преображенська 70.
Свято-Успенський собор Успенська церква | |
---|---|
Загальний вигляд собору | |
46°28′30″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.47527277780577748° пн. ш. 30.73191305558377806° сх. д.Координати: 46°28′30″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.47527277780577748° пн. ш. 30.73191305558377806° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Одеса |
Конфесія | Українська православна церква Московського Патріархату |
Єпископство | Одеська та Ізмаїльська єпархія |
Тип | собор і православний храм |
Висота | 56 м |
Стиль | псевдоросійський |
Автор проєкту | Л. С. Оттон |
Початок будівництва | 1855 |
Побудовано | 1869 |
Статус | Пам'ятка культурної спадщини України |
Стан | задовільний |
Сайт | http://www.pravoslavie.mn |
Адреса | вул. Преображенська, 70 |
Свято-Успенський собор Свято-Успенський собор (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Перший одеський храм (точніше каплицю) було збудовано старообрядцями і освячено 7 липня 1814 року. В 1845 році почалось будівництво трьохпрестольного Свято-Успенського храму. Нинішню будівлю було закладено 17 липня 1855 року архієпископом Херсонським і Таврійським Інокентієм (Борисовим), гроші на яку дали одеські купці Яків та Микола Черепеннікови за проектом архітектора Л. С. Оттона. Завершено будівництво в 1869 і 12 квітня того ж року освячено архієпископом Херсонським та Одеським Димитрієм (Муретовим). 19 січня 1875 архієпископ Херсонський і Одеським Леонтій освятив головний приділ нижнього єдиновірського храму в ім'я святителя і чудотворця Миколи — покровителя моряків і мандрівників, а 30 січня — і другий боковий вівтар — в ім'я трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого. Через деякий час жителі Москви пожертвували на нижній храм Одеської Свято-Успенської церкви ікони та богослужбову начиння.
Храм був закритий наприкінці 1930-х років. У 1942 році румунські окупанти відновили діяльність нижнього храму. Для цього їм, правда, довелося кілька днів відкачувати воду з нього — храм був затоплений на 1,5 метра. Під час Німецько-радянської війни верхній храм постраждав набагато більше нижнього, в центральний купол влучила німецька бомба. Величезну роль у відновленні храму після війни зіграли архієпископ Никон, митрополит Борис і патріарх Алексій I Симанський.
30 жовтня 2009 року рішенням Одеської обласної Ради будівля собору передано Одеської єпархії Української Православної Церкви. За цей час було удосконалено систему опалення, після чого храм прикрасили новими настінними розписами. Проектувальниками розпису Верхнього храму стали Володимир Борисов та Ростислав Антонов. Самі розписи виконані художниками — Віталієм і Данилом Хомницький. Так само була упорядкована недільна школа.
Устрій і архітектура Редагувати
Висота храму разом з дзвіницею — 56 метрів, місткість 5000 чоловік.
Храм складається з двох відділень: верхнього і нижнього, з трьома престолами в кожному.
Південний приділ верхньої церкви освячено на честь св. Якова; північний — в ім'я преподобної Ксенії. Північний — на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Святині Редагувати
Шанована як чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, принесена вперше в Одесу у 1854 році з села Касперова.
До 2007 року тут покоївся прах архієпископа Інокентія Херсонського.
У нижньому храмі Свято-Успенського кафедрального собору знаходяться мощі праведного Іони Отаманського, вивів на світло, за словами сучасників, безліч різних образів святості. Отець Іона володів даром пророцтва і зцілення душевних і тілесних ран. Хрест, яким він святив воду, досі зберігається в соборі і є однією з найшанованіших у народі святинь.
Примітки Редагувати
- Рішенням сесії Одеської обласної ради
Посилання Редагувати
- На сайті Православіє.ua