Сари Са ри село в Україні Миргородському районі Полтавської області Населення становить 2437 осіб Орган місцевого самовр

50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139Координати: 50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139

Середня висота
над рівнем моря

105 м

Водойми

р. Псел

Місцева влада

Адреса ради

37340, с. Сари, вул. Центральна 49

Карта

Сари

Мапа

Сари у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село Сари знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червоний Кут, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Саранчова Долина, примикає до сіл Писарівщина та Київське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія Редагувати

1622 на «Сарському городищі» заснована слобода в 10 дворів значиться на карті Гійома Левассера де Боплана. 1636 привілеєм польського короля Владислава IV урочище Сари призначене для заселення. На той час входили до Черкаського староства.

З початку визвольної війни укр народу 1648-54 Сари відносились до Гадяцьго полку, 1661 зіньківського, 1672 Гадяцької першої сотні, Гадцького полку. 1675 гетьман І. Самойлович передав передав переяславському та гадяцькому протопопу Григорію Бутовичу села Сари і Крутьки.

У другій чверті 18 ст Гадяч і навколишні села належали гетьману Д. Апостолу (1727-34), потім Сари власність гетьмана К. Розумовського (1750-64), який в 1785 продав їх в казну.

З 1781 – у складі Гадяцького повіту Чернігівського намісництва.

За переписом 1785 року у Сарах 99 хат, 225 жителів 1 письменний. 1791 село віднесено до Київського намісництва.

За переписом 1802 року – село власницьке і козацьке, 291 двір 2602 жителі.

У 1863 році Сари центр волості Гадяцького повіту має 291 двір та 2848 жителів, дерев’яну Різдва Богородиці церкву в одному зв’язку з дзвіницею (1782), при ній бібліотека.

У 1884 році 835 дворів, 5151 житель; 1900 – 1198 дворів, 8992 жителі, дерев’яна Миколаївська церква (1897); 1910 – 907 двори з них 364 не мали орної землі, 494 не мали коней. Найпоширенішим промислом було щетинництво.

У грудні 1905 року в Сарській волості відбувся революційний виступ селян, який був придушений, організатори арештовані.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року.

На 4.4.1922 у Сарівській волості 2278 дворів 12040 жителів.

У 1922 році створено Сарську с-г. комуну «Молода сім’я» за якою було закріплено 43 десятини землі.

З 1923 року в складі Гадяцького району, Роменського округу, 4136 жителів.

За переписом 1939 – 3995 жителів.

Тепер в селі ТОВ "Стандарт Агро" (зернового і тваринницького напрямку, тех. культури), відділення зв’язку, школа І-ІІІ ст., дільнична лікарня на 25 місць, амбулаторія, дитсадок «Колосок» на 90 дітей. Будинок культури на 400 місць, клуб 300 місць, 2 бібліотеки (28 тис. од. зб.).

В зону АТО мобілізовано 19 солдатів.

Економіка Редагувати

ТОВ «Колос».
ТОВ «Стандарт агро».
Поблизу села Сари виявлені поклади газу і газового конденсату .

Об'єкти соціальної сфери Редагувати

Заклад дошкільної освіти "Колосок" Гадяцької міської ради
Сарський опорний ліцей Гадяцької міської ради
Комунальний заклад "Сарський сільський будинок культури" Гадяцької міської ради
Сарська сільська бібліотека-філія № 1
Сарська сільська бібліотека-філія № 2
Сарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Пам'ятки Редагувати

В Сарах встановлено пам’ятники: на братській могилі які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців (1958), в пам'ять про воїнів односельців (492) що полягли на фронтах ВВВ (1967), та пам'ятник що споруджений 1912 на кошти жителів села односельцям, що загинули в рос-японській війні 1904-05.

Археологічні пам'ятки – слов'янські городище та поселення 8-10 і 11-13 ст, неолітичне поселення Гора Корсунка.

Відомі люди Редагувати

Амвросій Метлинський, (1814-70, Ялта. Літ. Псевдонім Амвросій Могила, Земляк) — український поет-романтик, перекладач, книговидавець. Професор Харківського і Київського університетів.
Семен Метлинський (роки народження і смерті невідомі, літ. псевдонім Семен Родина) — український поет і етнограф. Був членом Російського георафічного товариства.
Карасюк Іван Маркіянович (1923) — український вчений у галузі агрономії, професор, почесний член товариства ґрунтознавців і агрохіміків України.

Примітки Редагувати

Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2016.

Посилання Редагувати

Погода в селі Сари
Sary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 328. (пол.)

[1] Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2016.