www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самоцвіти Самоцві ти рос самоцветы англ semi precious stones gems gem stones нім rohe Halbedelsteine Halbedelsteine Schm

Самоцвіти

Самоцві́ти (рос. самоцветы, англ. semi-precious stones, gems, gem-stones; нім. rohe Halbedelsteine, Halbedelsteine, Schmucksteine) — кольорові та безбарвні коштовні ювелірні, ювелірно-виробні і виробні камені, що відповідають за якістю вимогам ювелірно-каменерізної промисловості і використовуються для виробництва прикрас і художніх виробів прикладного призначення.

Опис Редагувати

Іноді до самоцвітів відносять і колекційні декоративні мінерали. Техн. умовами і стандартами регламентовані розміри і дефекти, що допускаються при визначенні сортності С. Мінім. розміри залежать від цінності каменю: ювелірні камені І порядку — 1-2 мм, II–IV порядків — 3-6 мм, ювелірно-виробні — 1-5 см, виробні — 5-10 см і більше. Показниками високої якості служать прозорість, яскраве чисте забарвлення, красивий малюнок, відсутність тріщин і чужорідних включень, що знижують декоративність каменю. У ювелірних каменів за допомогою опромінення або терміч. впливу (відпалу) штучно посилюється або змінюється забарвлення. Відомі способи перетворення жовто-зеленого берилу в блакитний аквамарин, моріону і аметисту в помаранчевий цитрин, бурого циркону в прозорий блакитний і т. д. Бляклі непрозорі і напівпрозорі ювелірно-виробні камені — бірюза, жадеїт і особливо часто агат — забарвлюються штучно з введенням пігменту в мікропори мінерального аґреґату. С. — предмет широкої міжнародної торгівлі, складає істотну частину експорту Австралії, М'янми (Бірми), Таїланду, Шрі-Ланки, Конго, Бразилії, Колумбії та інш.

З історії самоцвітів Редагувати

У стародавніх культурах застосування самоцвітів було різним, але вже на зорі людської історії самоцвіт мав в основному три призначення: талісман – символ містичного ставлення до рідкісного каменя, печатка – вираження поняття про власність і як прикраса – уособлення закладеної в природі людини любові до краси і гармонії. Виділилися і нові напрями використання каменя в матеріальній культурі: декоративне мистецтво, скульптура, гліптика.

Історія зберегла багато прекрасних зразків робіт стародавніх майстрів. У Каїрському музеї зберігається статуетка Нофрет з намистом з кольорових каменів, виявлена під час археологічних розкопок поховань в Стародавньому Єгипті (2700-2500 років до н.е.). У гробниці царя шумерів Мескаламдуга, що жив в 2500 р. до н.е., знайдені намисто і підвіска з лазуриту, а в усипальниці цариці Стародавнього Шумеру Шубад – гребені, прикрашені кам’яними квітами з лазуриту. У стародавніх похованнях Південного Межиріччя (середина III тисячоліття до н.е.) виявили бронзові статуї жіночої голови і голови бика з очима з кольорових каменів. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона було безліч святкових речей, оброблених бірюзою і лазуритом. Священний жук-скарабей на нагрудній підвісці фараона вирізаний з виробного зеленого каменя.

Бурштин, вже в III тисячолітті до н.е. застосовувався майже у всіх країнах для виготовлення прикрас. Пліній Старший писав, що в Скіфії зустрічаються "золотисті камені, що горять". Ймовірно, вони добувалися по берегах рік і на узбережжі Балтійського моря. Старовинними торговими шляхами бурштин потрапляв у Західну Європу, Індію і навіть Китай. У VIII-X ст. в ряді країн бурштинові пластини і вироби служили еквівалентом золотих і срібних монет. Завоювали популярність вони і в Стародавній Греції.

Справді тріумфом в обробці каменів можна назвати старовинне мистецтво гліптики – мініатюрного різьблення на кольорових і прозорих каменях, що зародилося в Стародавньому Шумері і поширилося у Єгипті. У Стародавній Елладі гліптика стала справді високим мистецтвом, об'єднавши природну красу каменя і віртуозне різьблення майстра. Матеріалом для виготовлення ґем спочатку служили халцедон, яшма, гірський кришталь, празем. Нових висот цей вид античного мистецтва досяг в IV ст. до н.е., коли почали використовувати багатошарові кольорові камені – сардонікси, агати, а також більш тверді, такі як смарагд і аквамарин. Майстри того періоду еллінізму стали виготовляти камеї – ґеми з рельєфним зображенням. Античні майстри залишили на камені вишукані сцени з міфології, зображаючи богів і міфічних героїв, портрети правителів, переможців Олімпійської гри і інш. Вибір каменя підкорявся сюжету. Так, траурні ґеми виготовляли з чорних каменів, на яких часто з'являлася Персефона, викрадена владикою царства мертвих Аїдом; весільні ґеми робили з сердоліку, часто з контурами Амура і Психеї – символу вірної любові. Морські сюжети, фігурки Нептуна і Тритона вирізали на аквамарині; бога веселощів і виноробства Діоніса (Бахуса) – на аметисті, який ніби оберігав від сп'яніння. Всесвітньо відома вирізана на тришаровому оніксі "Камея Гонзага" (III ст. до н.е.) із зображенням парного портрета єгипетського царя Птолемея і його дружини Арсиної.

З Стародавньої Греції мистецтво різьблення по каменю розповсюдилося на Стародавній Рим, де отримало новий розвиток – етрусько-італійський, з характерним помпезним стилем.

Обробка кольорових дорогоцінних каменів в стародавні часи була нескладною і, як правило, обмежувалася обколюванням з шліфуванням. У ранньому середньовіччі ця операція ускладнилася – спочатку камінь шліфували на плиті з дрібнозернистого пісковику, а потім полірували на свинцевій основі з цегельним борошном або товченим гірським кришталем. Так отримувати не тільки гладенькі, але і випуклі камені (схожі на сучасні кабошони). Ними прикрашали чаші і кубки, зброю, збрую, церковне начиння і одяг. Частіше за все у виробах XII-XIII ст. переважали аметист, гірський кришталь, сердолік, смарагд, сапфір, бірюза.

Центром художньої обробки каменя в середньовіччі була Візантія. На відміну від Західної Європи вона зберегла античні традиції і привнесла в них віяння східного мистецтва. У ювелірному мистецтві Візантії переважає східна пишнота, присутня інкрустація коштовними каменями, зберігається гліптика. Помітно вплинула на розвиток ювелірного мистецтва епоха Відродження.

Пізніше, у XVII-XVIII ст. в Західній Європі кольорові коштовні камені стали використати при виготовленні скриньок, статуеток, письмових приладів, годинників і т. п. Настільні прикраси французьких ювелірів XVII-XVIII ст., обсипані рубінами, сапфірами, діамантами, смарагдами, бірюзою, ґранатами, гірським кришталем і халцедонами.

Величезні цінності зібрані в скарбницях владик Сходу. У Китаї був побудований літній палац одного з богдиханів, де зберігалися накопичені за багато які сторіч коштовності. Серед них – макет палацу із золота довжиною близько 5 м і шириною 3,6 м з деревами, листям і кольорами з смарагдів, алмазів і рубінів. Незчисленними багатствами володіли правителі Індії – Великі Моголи. Серед їх скарбів – п'ять тронів, виконаних із золота і прикрашених алмазами масою до 300 кар кожний, перлинами до 50 кар і багатьма дорогоцінними каменями. Кожний трон під своєю назвою – алмазний, смарагдовий, рубіновий, сапфіровий, павиний.

На території Східної Європи геологічні умови різко відрізнялися від умов Західної Європи, Середньої Азії та Середнього Сходу. Кольорового каменя було мало, що характеризувало більш низький рівень культури його застосування. Уперше дані про камені Київської Русі наведені в "Ізборнику Святослава" (1073 р.), де зустрічаються описи деяких властивостей каменя – кольору, твердості, ціни. У X-XVI ст. використовували бурштин, світлий аметист, річкові перли (з Кандалакшської затоки), обсидіан, гагат, мармуровий онікс і бірюзу (із Закавказзя), лазурит (з Середньої Азії). Розкішшю і багатством виділялися зброя і одяг князів і бояр, увійшли в побут персні з каменями, різні шийні і наплічні прикраси. Унікальний твір ювелірного мистецтва Київської Русі - "Шапка Мономаха", яка потрапила на Русь у XII-ХШ ст. і вважається арабсько-єгипетським виробом. Вона прикрашена перлами, рубінами, смарагдами і сапфірами, а вінчається хрестом з великими перлинами і смарагдами.

Протягом всієї історії торгівля самоцвітами велася дуже активно. Ще на початку XIX ст. з безлічі ювелірних майстерень почали виділятися фірми, відмінні особливою якістю виконання ювелірних робіт. Продукція цих майстерень мала свої, властиві тільки їм риси, і почала претендувати на звання творів мистецтва. Такі майстерні ставали елітними ювелірними будинками, чиї ювелірні вироби користувалися попитом у королів, значних людей. Пізніше (у XX ст.) основними законодавцями ювелірного мистецтва в світі стають великі ювелірні будинки. У наш час відомо багато ювелірних будинків, чия продукція користується попитом і виставляється на численних аукціонах. Кожний ювелірний будинок має свій особливий стиль виконання ювелірних робіт, що захищає твори від підробок і дозволяє відрізнити вироби одного будинку від всіх інших. Вироби ювелірних будинків вважаються хорошим об'єктом капіталовкладення і є справді справжніми творами мистецтва. На весь світ відомі імена фірм "Картьє", "Геррард", "Еспрі", "Булгарі", "Тіффані", "Фаберже" і інш. Ці фірми виготовляють вироби, що об'єднують в собі розкіш і красу каменя. На сьогоднішній день ключова роль в світовій торгівлі коштовними каменями і виробами з них відводиться аукціонам у Нью-Йорку, Лондоні, Женеві, Сент-Морітці. Найбільшими є аукціони "Сотбі" і "Крісті". Через них проходить основна маса відомих каменів і коштовності. У всьому світі зростає попит на коштовності, що сприяє розвитку їх виробництва і розширенню торгівлі. Видобуток, обробка і реалізація дорогоцінних каменів перетворилися у світову індустрію.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Samocvi ti ros samocvety angl semi precious stones gems gem stones nim rohe Halbedelsteine Halbedelsteine Schmucksteine kolorovi ta bezbarvni koshtovni yuvelirni yuvelirno virobni i virobni kameni sho vidpovidayut za yakistyu vimogam yuvelirno kameneriznoyi promislovosti i vikoristovuyutsya dlya virobnictva prikras i hudozhnih virobiv prikladnogo priznachennya Zmist 1 Opis 2 Z istoriyi samocvitiv 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaOpis RedaguvatiInodi do samocvitiv vidnosyat i kolekcijni dekorativni minerali Tehn umovami i standartami reglamentovani rozmiri i defekti sho dopuskayutsya pri viznachenni sortnosti S Minim rozmiri zalezhat vid cinnosti kamenyu yuvelirni kameni I poryadku 1 2 mm II IV poryadkiv 3 6 mm yuvelirno virobni 1 5 sm virobni 5 10 sm i bilshe Pokaznikami visokoyi yakosti sluzhat prozorist yaskrave chiste zabarvlennya krasivij malyunok vidsutnist trishin i chuzhoridnih vklyuchen sho znizhuyut dekorativnist kamenyu U yuvelirnih kameniv za dopomogoyu oprominennya abo termich vplivu vidpalu shtuchno posilyuyetsya abo zminyuyetsya zabarvlennya Vidomi sposobi peretvorennya zhovto zelenogo berilu v blakitnij akvamarin morionu i ametistu v pomaranchevij citrin burogo cirkonu v prozorij blakitnij i t d Blyakli neprozori i napivprozori yuvelirno virobni kameni biryuza zhadeyit i osoblivo chasto agat zabarvlyuyutsya shtuchno z vvedennyam pigmentu v mikropori mineralnogo agregatu S predmet shirokoyi mizhnarodnoyi torgivli skladaye istotnu chastinu eksportu Avstraliyi M yanmi Birmi Tayilandu Shri Lanki Kongo Braziliyi Kolumbiyi ta insh Z istoriyi samocvitiv RedaguvatiU starodavnih kulturah zastosuvannya samocvitiv bulo riznim ale vzhe na zori lyudskoyi istoriyi samocvit mav v osnovnomu tri priznachennya talisman simvol mistichnogo stavlennya do ridkisnogo kamenya pechatka virazhennya ponyattya pro vlasnist i yak prikrasa uosoblennya zakladenoyi v prirodi lyudini lyubovi do krasi i garmoniyi Vidililisya i novi napryami vikoristannya kamenya v materialnij kulturi dekorativne mistectvo skulptura gliptika Istoriya zberegla bagato prekrasnih zrazkiv robit starodavnih majstriv U Kayirskomu muzeyi zberigayetsya statuetka Nofret z namistom z kolorovih kameniv viyavlena pid chas arheologichnih rozkopok pohovan v Starodavnomu Yegipti 2700 2500 rokiv do n e U grobnici carya shumeriv Meskalamduga sho zhiv v 2500 r do n e znajdeni namisto i pidviska z lazuritu a v usipalnici carici Starodavnogo Shumeru Shubad grebeni prikrasheni kam yanimi kvitami z lazuritu U starodavnih pohovannyah Pivdennogo Mezhirichchya seredina III tisyacholittya do n e viyavili bronzovi statuyi zhinochoyi golovi i golovi bika z ochima z kolorovih kameniv U grobnici yegipetskogo faraona Tutanhamona bulo bezlich svyatkovih rechej obroblenih biryuzoyu i lazuritom Svyashennij zhuk skarabej na nagrudnij pidvisci faraona virizanij z virobnogo zelenogo kamenya Burshtin vzhe v III tisyacholitti do n e zastosovuvavsya majzhe u vsih krayinah dlya vigotovlennya prikras Plinij Starshij pisav sho v Skifiyi zustrichayutsya zolotisti kameni sho goryat Jmovirno voni dobuvalisya po beregah rik i na uzberezhzhi Baltijskogo morya Starovinnimi torgovimi shlyahami burshtin potraplyav u Zahidnu Yevropu Indiyu i navit Kitaj U VIII X st v ryadi krayin burshtinovi plastini i virobi sluzhili ekvivalentom zolotih i sribnih monet Zavoyuvali populyarnist voni i v Starodavnij Greciyi Spravdi triumfom v obrobci kameniv mozhna nazvati starovinne mistectvo gliptiki miniatyurnogo rizblennya na kolorovih i prozorih kamenyah sho zarodilosya v Starodavnomu Shumeri i poshirilosya u Yegipti U Starodavnij Elladi gliptika stala spravdi visokim mistectvom ob yednavshi prirodnu krasu kamenya i virtuozne rizblennya majstra Materialom dlya vigotovlennya gem spochatku sluzhili halcedon yashma girskij krishtal prazem Novih visot cej vid antichnogo mistectva dosyag v IV st do n e koli pochali vikoristovuvati bagatosharovi kolorovi kameni sardoniksi agati a takozh bilsh tverdi taki yak smaragd i akvamarin Majstri togo periodu ellinizmu stali vigotovlyati kameyi gemi z relyefnim zobrazhennyam Antichni majstri zalishili na kameni vishukani sceni z mifologiyi zobrazhayuchi bogiv i mifichnih geroyiv portreti praviteliv peremozhciv Olimpijskoyi gri i insh Vibir kamenya pidkoryavsya syuzhetu Tak traurni gemi vigotovlyali z chornih kameniv na yakih chasto z yavlyalasya Persefona vikradena vladikoyu carstva mertvih Ayidom vesilni gemi robili z serdoliku chasto z konturami Amura i Psiheyi simvolu virnoyi lyubovi Morski syuzheti figurki Neptuna i Tritona virizali na akvamarini boga veseloshiv i vinorobstva Dionisa Bahusa na ametisti yakij nibi oberigav vid sp yaninnya Vsesvitno vidoma virizana na trisharovomu oniksi Kameya Gonzaga III st do n e iz zobrazhennyam parnogo portreta yegipetskogo carya Ptolemeya i jogo druzhini Arsinoyi Z Starodavnoyi Greciyi mistectvo rizblennya po kamenyu rozpovsyudilosya na Starodavnij Rim de otrimalo novij rozvitok etrusko italijskij z harakternim pompeznim stilem Obrobka kolorovih dorogocinnih kameniv v starodavni chasi bula neskladnoyu i yak pravilo obmezhuvalasya obkolyuvannyam z shlifuvannyam U rannomu serednovichchi cya operaciya uskladnilasya spochatku kamin shlifuvali na pliti z dribnozernistogo piskoviku a potim poliruvali na svincevij osnovi z cegelnim boroshnom abo tovchenim girskim krishtalem Tak otrimuvati ne tilki gladenki ale i vipukli kameni shozhi na suchasni kaboshoni Nimi prikrashali chashi i kubki zbroyu zbruyu cerkovne nachinnya i odyag Chastishe za vse u virobah XII XIII st perevazhali ametist girskij krishtal serdolik smaragd sapfir biryuza Centrom hudozhnoyi obrobki kamenya v serednovichchi bula Vizantiya Na vidminu vid Zahidnoyi Yevropi vona zberegla antichni tradiciyi i privnesla v nih viyannya shidnogo mistectva U yuvelirnomu mistectvi Vizantiyi perevazhaye shidna pishnota prisutnya inkrustaciya koshtovnimi kamenyami zberigayetsya gliptika Pomitno vplinula na rozvitok yuvelirnogo mistectva epoha Vidrodzhennya Piznishe u XVII XVIII st v Zahidnij Yevropi kolorovi koshtovni kameni stali vikoristati pri vigotovlenni skrinok statuetok pismovih priladiv godinnikiv i t p Nastilni prikrasi francuzkih yuveliriv XVII XVIII st obsipani rubinami sapfirami diamantami smaragdami biryuzoyu granatami girskim krishtalem i halcedonami Velichezni cinnosti zibrani v skarbnicyah vladik Shodu U Kitayi buv pobudovanij litnij palac odnogo z bogdihaniv de zberigalisya nakopicheni za bagato yaki storich koshtovnosti Sered nih maket palacu iz zolota dovzhinoyu blizko 5 m i shirinoyu 3 6 m z derevami listyam i kolorami z smaragdiv almaziv i rubiniv Nezchislennimi bagatstvami volodili praviteli Indiyi Veliki Mogoli Sered yih skarbiv p yat troniv vikonanih iz zolota i prikrashenih almazami masoyu do 300 kar kozhnij perlinami do 50 kar i bagatma dorogocinnimi kamenyami Kozhnij tron pid svoyeyu nazvoyu almaznij smaragdovij rubinovij sapfirovij pavinij Na teritoriyi Shidnoyi Yevropi geologichni umovi rizko vidriznyalisya vid umov Zahidnoyi Yevropi Serednoyi Aziyi ta Serednogo Shodu Kolorovogo kamenya bulo malo sho harakterizuvalo bilsh nizkij riven kulturi jogo zastosuvannya Upershe dani pro kameni Kiyivskoyi Rusi navedeni v Izborniku Svyatoslava 1073 r de zustrichayutsya opisi deyakih vlastivostej kamenya koloru tverdosti cini U X XVI st vikoristovuvali burshtin svitlij ametist richkovi perli z Kandalakshskoyi zatoki obsidian gagat marmurovij oniks i biryuzu iz Zakavkazzya lazurit z Serednoyi Aziyi Rozkishshyu i bagatstvom vidilyalisya zbroya i odyag knyaziv i boyar uvijshli v pobut persni z kamenyami rizni shijni i naplichni prikrasi Unikalnij tvir yuvelirnogo mistectva Kiyivskoyi Rusi Shapka Monomaha yaka potrapila na Rus u XII HSh st i vvazhayetsya arabsko yegipetskim virobom Vona prikrashena perlami rubinami smaragdami i sapfirami a vinchayetsya hrestom z velikimi perlinami i smaragdami Protyagom vsiyeyi istoriyi torgivlya samocvitami velasya duzhe aktivno She na pochatku XIX st z bezlichi yuvelirnih majsteren pochali vidilyatisya firmi vidminni osoblivoyu yakistyu vikonannya yuvelirnih robit Produkciya cih majsteren mala svoyi vlastivi tilki yim risi i pochala pretenduvati na zvannya tvoriv mistectva Taki majsterni stavali elitnimi yuvelirnimi budinkami chiyi yuvelirni virobi koristuvalisya popitom u koroliv znachnih lyudej Piznishe u XX st osnovnimi zakonodavcyami yuvelirnogo mistectva v sviti stayut veliki yuvelirni budinki U nash chas vidomo bagato yuvelirnih budinkiv chiya produkciya koristuyetsya popitom i vistavlyayetsya na chislennih aukcionah Kozhnij yuvelirnij budinok maye svij osoblivij stil vikonannya yuvelirnih robit sho zahishaye tvori vid pidrobok i dozvolyaye vidrizniti virobi odnogo budinku vid vsih inshih Virobi yuvelirnih budinkiv vvazhayutsya horoshim ob yektom kapitalovkladennya i ye spravdi spravzhnimi tvorami mistectva Na ves svit vidomi imena firm Kartye Gerrard Espri Bulgari Tiffani Faberzhe i insh Ci firmi vigotovlyayut virobi sho ob yednuyut v sobi rozkish i krasu kamenya Na sogodnishnij den klyuchova rol v svitovij torgivli koshtovnimi kamenyami i virobami z nih vidvoditsya aukcionam u Nyu Jorku Londoni Zhenevi Sent Moritci Najbilshimi ye aukcioni Sotbi i Kristi Cherez nih prohodit osnovna masa vidomih kameniv i koshtovnosti U vsomu sviti zrostaye popit na koshtovnosti sho spriyaye rozvitku yih virobnictva i rozshirennyu torgivli Vidobutok obrobka i realizaciya dorogocinnih kameniv peretvorilisya u svitovu industriyu Div takozh RedaguvatiDorogocinni kameni Samocviti Ukrayini GemiDzherela RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s V K Marshincev A S Talancev V G Gadiyatov Magiya yakutskih samocvetov Dokuuskaj 1996 142 s Posilannya RedaguvatiSamocviti Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1677 1678 1000 ekz A E Fersman Rasskazy o samocvetah Istoriya izucheniya samocvetov i osnovnye cherty ih mineralogii Samocvety i mineraly Opisaniya i fotografii Internet zhurnal o kamnyah samocvetah Enciklopediya kamnya novosti mira samocvetov Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samocviti amp oldid 38440625