Садо́ва — село в Україні, у Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 354 особи.
| село Садова | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Могилів-Подільський район |
| Громада | Вендичанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05080030170095088 |
| Основні дані | |
| Населення | 354 |
| Площа | 1,53 км² |
| Густота населення | 231,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24042 |
| Телефонний код | +380 4337 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°32′36″ пн. ш. 27°55′20″ сх. д. / 48.54333° пн. ш. 27.92222° сх. д.Координати: 48°32′36″ пн. ш. 27°55′20″ сх. д. / 48.54333° пн. ш. 27.92222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 216 м |
| Водойми | р. Дерло |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Вендичани, вул. Соборна, буд. 55 |
| Карта | |
Садова | |
Садова | |
| Мапа | |
Географія ред.
Село розташоване на правому березі річки Дерло — лівої притоки Дністра.
Історія ред.
Село розкинулося на косогорах і частково в долині на правому березі річки Дерло — за 15 верст від повітового міста Могилів-Подільський, де Дерло впадає у Дністер. У книзі «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року за редакцією Юхима Сіцінського, зазначено: «Наприкінці XVIII століття Садова належала Комарам, потім послідовно переходила до Петра Березовського, Старицького, а у 1870-х роках — до попечителя Київського навчального округу Платона Олександровича Антоновича, спадкоємцям якого належить і тепер».
В часи Російської імперії Садова входила до Могилівського повіту Подільської губернії. У липні 1869 року маєток у Садовій придбав український письменник Михайло Старицький. Перед тим, у січні 1869 року, він продав свій невеличкий маєток на Полтавщині. Перезимувавши у Києві, Старицькі навесні 1870 року переїхали в Садову.
У Садовій Старицькі зазимували, бо так порадили Михайлові Петровичу лікарі. Хоча взимку, припускають дослідники, Старицькі жили, мабуть, у повітовому Могилеві.
На цей час 30-річний Старицький уже був відомий як поет і перекладач (його вірші публікувалися в журналах і газетах, починаючи з 1865 року). Живучи в Садовій, поет продовжив роботу над перекладами, зокрема сербських народних дум. З оригінальних віршів Михайло Петрович написав у Садовій, певно, деякі любовні та пейзажні вірші: «Виклик», «Ой, і де ти, зіронько», «Вечір», «Тихо, ясно».
Перлиною любовної лірики Старицького є вірш «Виклик», більше відомий за першим рядками: «Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!» В автографі зазначено дату написання — 1870 рік. А надруковано вірш було значно пізніше — 1883 рік у другій частині збірки «З давнього зшитку. Пісні і думи». Покладений на музику Миколою ЛИСЕНКОМ, вірш став улюбленою народною піснею, популярною і нині.
Восени 1871 року Старицький повернувся до Києва, де й провів зиму. А на літо із сім'єю знову переїхав до Садової. Тут його часто відвідували Микола Лисенко, інші київські друзі.
У червні 1875 року він продав маєток.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільського району, увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району Вінницької області.
Відомі люди ред.
- Іван Донич (нар. 1952) — український письменник, художник.
Примітки ред.
- Прогноз погоди в селі Садова
- Олійник В. У. М. П. Старицький на Поділлі // Матеріали третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Львів: Каменяр, 1970. — С. 174.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела ред.
- Sadowa nad Derłą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 203. (пол.)
Література ред.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |