Леонід Ішханович Сааков (рос. Леонид Ишханович Сааков нар. 10 червня 1955, Баку, Азербайджанська РСР — пом. 19 травня 2008, Харків, Україна) — радянський футболіст та український тренер, грав на позиції півзахисника. Майстер спорту СРСР з 1980 року.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Леонід Ішханович Сааков | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 10 червня 1955 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Баку, АзРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 19 травня 2008 (52 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Харків, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник, нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби |
Клубна кар'єра ред.
Леонід Сааков народився в Баку, в сім'ї де в футбол грали всі — батько, дядько, старший брат. З двох років його брали з собою на матчі, на тренування, а вже в шість років він записався у футбольну секцію. У 1975 році дебютував за «Хазар» з Сумгаїта, далі грав в «Аразі» й «Дружбі», в складі якої його помітив головний тренер «Металіста» Євген Лемешко, який запропонував йому переїхати до Харкова, проте Сааков опинився в «Кубані». З 1980 по 1984 рік грав у «Металісті» з Харкова, з яким вийшов до Вищої ліги, а також був фіналістом Кубка СРСР у 1983 році. Після «Металіста» грав за клуби нижчих дивізіонів, серед яких було й «Торпедо» з міста Запоріжжя. У 1991 році перебував у заявці «Ритму» з Бєлгорода, однак участі в іграх не брав. У 1993 році зіграв один матч за «Авангард» з Мерефи в аматорському чемпіонаті України.
Тренерська діяльність ред.
Після закінчення футбольної кар'єри Леонід Сааков залишився працювати у футбольній школі «Металіста», тренував юних футболістів, гравців 1988 року народження, з якими двічі виходив у фінальний турнірах юнацького чемпіонату України. Після випуску цієї вікової групи Леонід Сааков влітку 2006 року був запрошений в харківську команду «Арсенал» як другий тренер.
Досягнення ред.
- Перша ліга чемпіонату СРСР
- Чемпіон: 1981
- Кубок СРСР
- Фіналіст: 1983
Смерть ред.
17 травня 2008 року Леонід Ішханович раптом подзвонив своєму другові і попросив покатати його по нічному Харкову, однак Сааков лише тільки сидів і дивився, нібито знав, що прощається з цим містом.
Помер в ніч з 18 на 19 травня 2008 року після тривалої хвороби.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 листопада 2017.
- Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- Історія футбольного клубу «Арсенал» (м. Харків). Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Спогади про футбольного тренера Леоніда Саакова: денді, джентльмен і красень[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 21 листопада 2017.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль та статистика виступів у «Металісті» [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Профіль гравця на сайті sport-strana.ru
- Профіль гравця на сайті footbook.ru
- Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»