www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рігпа тиб ར ག པ санскр व द य vidyāIAST чисте знання бачення термін використовуваний у вченнях буддизму і дзогчен для поз

Рігпа

Рігпа (тиб. རིག་པ,; санскр. विद्या, vidyā IAST, «чисте знання-бачення») — термін, використовуваний у вченнях буддизму і дзогчен для позначення початкового недвійного знання[en]. У загальнобуддійському сенсі рігпа є синонімом терміна бачья (інтуїтивне знання), протилежного авід'ï (головної причини помилок та ілюзій), що прирікає на низку перероджень у сансарі. У дзогчені термін рігпа має дещо відмінні конотації і означає чисту і природну присутність як основу будь-якого знання, властивого всім видам істот і будь-яким станам свідомості, за допомогою якого ми всі маємо природу будди, ніколи не розлучаючись з нею, але рідко усвідомлюючи її.

Апперцепція та вихід за її межі ред.

Тибетський склад А в обрамленні райдужного Тіглє[en]. «А» символізує кадаг, а тіглє символізує лхундруб.

Рігпа має три ознаки, які називаються «три споконвічні мудрості»: Сутність, Природа та Енергія. Перші з них – це початкова чистота (кадаг, ka dag) сутнісної природи (нгобо, ngo bo) і спонтанна (лхундруб, lhun grub) функціональна природа (рангжин, rang bzhin). Функціональна природа рангжин – це термін, яким у дзогчені позначається пратітья самутпада, оскільки рангжин вказує на той аспект основи буття, який знаходиться під управлінням пратітья самутпада (взаємозалежного виникнення). У Махаяні порожнеча і взаємозалежне виникнення є два аспекти єдиної реальності. Аспект рангжин долається за допомогою спеціальних видів йоги (таких, як тогал, thod rgal, та ін), що перетворюють людське тіло на «райдужне тіло[en]» самбхогакаї. У цьому контексті лхундруб відноситься до механізму спонтанного створення пізнаваних видимостей (грі розуму), при кожній маніфестації якого долається схильність до оман і тим самим здійснюється звільнення від сансари разом з її насінням.

Символом дзогчена є тибетська літера А, оточена райдужним тіглє[en]. "А" символізує кадаг, а тіглє символізує лхундруб. Третій рівень мудрості – енергія, прояв початкового стану (тугдже, thugs rje) – це нерозривна єдність кадаг та лхундруб.

Найважливіший принцип дзогчена полягає у розрізненні чистого усвідомлення (рігпа) та обмеженого усвідомлення (сім, sems). Це розрізнення підкреслюється Джигме Лінгпа і перегукується з сімнадцяти тантрами[en].

В. П. Андросов[ru] характеризує рігпу як

чисте знання-бачення, позбавлене не тольки образів і значень, а й навіть ïх тіні. Не якесь містичне переживання, хоча у ньому воно і є, це не мета духовних устремлінь, хоча без знання-бачення вони безцільні. Рігпа — це абсолютне ніщо, що вроджене і присутнє у свідомості кожної істоти, у кожному акті психічної чи розумової події і навіть у проміжному стані між смертю та новим народженням — бардо. Те, що завжди є тут і зараз як присутність знання-бачення, без якого неможлива діяльність свідомості. Дзогченівський майстер — це той, хто в будь-яку мить будь-якого стану свідомості може «перейти» в рігпу, в чисту присутність

Крейг та ін. (1998: p. 476) описують «потік свідомості[en]» або «потік розуму[en]» як процес подій у свідомості (C) з використанням позначень алгебри C1, C2 and C3, демонструючи при цьому безпосередність недвійного знання[en] на підставі аргументу Reductio ad absurdum:

Те, що недвійне знання є єдиним можливим знанням Я, доводить аргумент reductio. Якщо для знання про Я потрібне наступне знання C2, яке має C1 як свій зміст, тоді, оскільки знання C2 неможливо без знання C3, ad infinitum, то знання про Я неможливо, тобто, воно неможливо, якщо тільки не розуміти Я за допомогою пройдених етапів знання. Оскільки знання Я є безпосереднім знанням, знання Я має бути недвійним

У цій цитаті «недвійне знання» за допомогою тибетської термінології слід було б назвати рігпа, а «знання Я» - тибетським терміном рангриг (rang rig). Рігпа являє собою скорочення терміну рангрігпа, який включає обидва терміни: рігпа і рангріг. Другий термін у перекладах на тибетську служить як еквівалент санскритського слова «свасамведана/свасамвітті» (самоспостереження) і має різні сенси в різних навчаннях. У працях Дхармакірті він відноситься до бачення двоїстої свідомості в рефлексивній свідомості, що Еліас Капрілес трактує за допомогою переосмисленої сартровської термінології як недвійне бачення усвідомлення об'єкта, в якому відсутня зв'язок між недвійним баченням і усвідомленням об'єкта, оскільки їх відносини подібні дзеркалу та відображенню у цьому дзеркалі. У цьому сенсі термін «свасамведана/свасамвітті» має на увазі здатність відображення і має безпосереднє відношення до кантовського терміну «апперцепція» або «усвідомлення сприйняття світу людською свідомістю».

У дзогчені він позначає розчинення двоїстої свідомості в недвоїстому знанні-баченні, причому це недвоїсне знання-бачення означає не недвоїсте знання двоїстого усвідомлення об'єкта, а є необхідною умовою для недуалістичного, неконцептуального мислення. У цьому зв'язку у цьому випадку не можна говорити ні про рефлексивность, ні про апперцепцію, оскільки немає двоїстого, концептуального сприйняття, про яке могло б знати недвійне знання-бачення. Існує думка, що розглянуті відмінності несуттєві і що вони зникають у практиці медитації.

Примітки ред.

  1. Description of the word's meaning by Sogyal Rinpoche [ 2012-05-01 у Wayback Machine.]
  2. Андросов Валерий Павлович. Учение Нагарджуны о срединности / Ответственный редактор академик РАН Г. М. Бонгард-Левин. — Москва : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2006. — С. 726. — 1300 прим. — ISBN 5-02-018488-8.
  3. Намкай Норбу Ринпоче Дзогчен – состояние самосовершенства [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.]. Шанг-Шунг, С-Пб, 2001.
  4. Dalai Lama. (2004). Dzogchen, pg. 32. Snow Lion Publications[ru]. ISBN 978-1-55939-219-8.
  5. Capriles. (2003). Buddhism and Dzogchen, pp. 88-89, 115, 154-157. Internet: http://webdelprofesor.ula.ve/humanidades/elicap/en/uploads/Biblioteca/bdz-e.version.pdf.
  6. Берзин А. Введение в дзогчен
  7. http://earlytibet.com/about/hashang-mahayana Accessed June 29, 2010
  8. Андросов Валерий Павлович. Учение Нагарджуны о срединности / Ответственный редактор академик РАН Г. М. Бонгард-Левин. — Москва : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2006. — С. 646. — 1300 прим. — ISBN 5-02-018488-8.
  9. Craig, Edward (general editor) (1998). Routledge encyclopedia of philosophy: Luther to Nifo, Volume 6. Taylor & Francis. ISBN 9780415073103. Source: [1] (accessed: Thursday April 22, 2010), p.476
  10. Williams, Paul (1998, 2000). The Reflexive Nature of Awareness: A Tibetan Madhyamaka Defence. Delhi, India: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 978-0700710300, p.xi
  11. Capriles, Elias. Clear Discrimination of Views Pointing at the Definitive Meaning: The Four Philosophical Schoolsof the Sutrayana Traditionally Taught in Tibet (With Reference to the Dzogchen Teachings). Merida, Venezuela: University of The Andes (Internet Provisional Publication). Internet: http://webdelprofesor.ula.ve/humanidades/elicap/
  12. Pettit John Whitney. Mipham's Beacon of Certainty: Illuminating the View of Dzogchen, the Great Perfection. — Boston : Wisdom Publications, 1999. — С. 129. — ISBN 0861711572.
  13. Pettit John Whitney. Mipham's Beacon of Certainty: Illuminating the View of Dzogchen, the Great Perfection. — Boston : Wisdom Publications, 1999. — ISBN 0861711572.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rigpa tib ར ག པ sanskr व द य vidyaIAST chiste znannya bachennya termin vikoristovuvanij u vchennyah buddizmu i dzogchen dlya poznachennya pochatkovogo nedvijnogo znannya en U zagalnobuddijskomu sensi rigpa ye sinonimom termina bachya intuyitivne znannya protilezhnogo avid i golovnoyi prichini pomilok ta ilyuzij sho pririkaye na nizku pererodzhen u sansari U dzogcheni termin rigpa maye desho vidminni konotaciyi 1 i oznachaye chistu i prirodnu prisutnist yak osnovu bud yakogo znannya vlastivogo vsim vidam istot i bud yakim stanam svidomosti za dopomogoyu yakogo mi vsi mayemo prirodu buddi nikoli ne rozluchayuchis z neyu ale ridko usvidomlyuyuchi yiyi 2 Appercepciya ta vihid za yiyi mezhi red nbsp Tibetskij sklad A v obramlenni rajduzhnogo Tiglye en A simvolizuye kadag a tiglye simvolizuye lhundrub Rigpa maye tri oznaki yaki nazivayutsya tri spokonvichni mudrosti Sutnist Priroda ta Energiya 3 Pershi z nih ce pochatkova chistota kadag ka dag sutnisnoyi prirodi ngobo ngo bo i spontanna lhundrub lhun grub funkcionalna priroda rangzhin rang bzhin Funkcionalna priroda rangzhin ce termin yakim u dzogcheni poznachayetsya pratitya samutpada oskilki rangzhin vkazuye na toj aspekt osnovi buttya yakij znahoditsya pid upravlinnyam pratitya samutpada vzayemozalezhnogo viniknennya U Mahayani porozhnecha i vzayemozalezhne viniknennya ye dva aspekti yedinoyi realnosti Aspekt rangzhin dolayetsya za dopomogoyu specialnih vidiv jogi takih yak togal thod rgal ta in sho peretvoryuyut lyudske tilo na rajduzhne tilo en sambhogakayi 4 U comu konteksti lhundrub vidnositsya do mehanizmu spontannogo stvorennya piznavanih vidimostej gri rozumu pri kozhnij manifestaciyi yakogo dolayetsya shilnist do oman i tim samim zdijsnyuyetsya zvilnennya vid sansari razom z yiyi nasinnyam 5 Simvolom dzogchena ye tibetska litera A otochena rajduzhnim tiglye en A simvolizuye kadag a tiglye simvolizuye lhundrub Tretij riven mudrosti energiya proyav pochatkovogo stanu tugdzhe thugs rje ce nerozrivna yednist kadag ta lhundrub Najvazhlivishij princip dzogchena polyagaye u rozriznenni chistogo usvidomlennya rigpa ta obmezhenogo usvidomlennya sim sems 6 Ce rozriznennya pidkreslyuyetsya Dzhigme Lingpa i peregukuyetsya z simnadcyati tantrami en 7 V P Androsov ru harakterizuye rigpu yak chiste znannya bachennya pozbavlene ne tolki obraziv i znachen a j navit ih tini Ne yakes mistichne perezhivannya hocha u nomu vono i ye ce ne meta duhovnih ustremlin hocha bez znannya bachennya voni bezcilni Rigpa ce absolyutne nisho sho vrodzhene i prisutnye u svidomosti kozhnoyi istoti u kozhnomu akti psihichnoyi chi rozumovoyi podiyi i navit u promizhnomu stani mizh smertyu ta novim narodzhennyam bardo Te sho zavzhdi ye tut i zaraz yak prisutnist znannya bachennya bez yakogo nemozhliva diyalnist svidomosti Dzogchenivskij majster ce toj hto v bud yaku mit bud yakogo stanu svidomosti mozhe perejti v rigpu v chistu prisutnist 8 Krejg ta in 1998 p 476 opisuyut potik svidomosti en abo potik rozumu en yak proces podij u svidomosti C z vikoristannyam poznachen algebri C1 C2 and C3 demonstruyuchi pri comu bezposerednist nedvijnogo znannya en na pidstavi argumentu Reductio ad absurdum Te sho nedvijne znannya ye yedinim mozhlivim znannyam Ya dovodit argument reductio Yaksho dlya znannya pro Ya potribne nastupne znannya C2 yake maye C1 yak svij zmist todi oskilki znannya C2 nemozhlivo bez znannya C3 ad infinitum to znannya pro Ya nemozhlivo tobto vono nemozhlivo yaksho tilki ne rozumiti Ya za dopomogoyu projdenih etapiv znannya Oskilki znannya Ya ye bezposerednim znannyam znannya Ya maye buti nedvijnim 9 U cij citati nedvijne znannya za dopomogoyu tibetskoyi terminologiyi slid bulo b nazvati rigpa a znannya Ya tibetskim terminom rangrig rang rig Rigpa yavlyaye soboyu skorochennya terminu rangrigpa yakij vklyuchaye obidva termini rigpa i rangrig 10 Drugij termin u perekladah na tibetsku sluzhit yak ekvivalent sanskritskogo slova svasamvedana svasamvitti samosposterezhennya i maye rizni sensi v riznih navchannyah U pracyah Dharmakirti vin vidnositsya do bachennya dvoyistoyi svidomosti v refleksivnij svidomosti sho Elias Kapriles 11 traktuye za dopomogoyu pereosmislenoyi sartrovskoyi terminologiyi yak nedvijne bachennya usvidomlennya ob yekta v yakomu vidsutnya zv yazok mizh nedvijnim bachennyam i usvidomlennyam ob yekta oskilki yih vidnosini podibni dzerkalu ta vidobrazhennyu u comu dzerkali U comu sensi termin svasamvedana svasamvitti maye na uvazi zdatnist vidobrazhennya i maye bezposerednye vidnoshennya do kantovskogo terminu appercepciya abo usvidomlennya sprijnyattya svitu lyudskoyu svidomistyu 12 U dzogcheni vin poznachaye rozchinennya dvoyistoyi svidomosti v nedvoyistomu znanni bachenni prichomu ce nedvoyisne znannya bachennya oznachaye ne nedvoyiste znannya dvoyistogo usvidomlennya ob yekta a ye neobhidnoyu umovoyu dlya nedualistichnogo nekonceptualnogo mislennya U comu zv yazku u comu vipadku ne mozhna govoriti ni pro refleksivnost ni pro appercepciyu oskilki nemaye dvoyistogo konceptualnogo sprijnyattya pro yake moglo b znati nedvijne znannya bachennya Isnuye dumka sho rozglyanuti vidminnosti nesuttyevi i sho voni znikayut u praktici meditaciyi 13 Primitki red Description of the word s meaning by Sogyal Rinpoche Arhivovano 2012 05 01 u Wayback Machine Androsov Valerij Pavlovich Uchenie Nagardzhuny o sredinnosti Otvetstvennyj redaktor akademik RAN G M Bongard Levin Moskva Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2006 S 726 1300 prim ISBN 5 02 018488 8 Namkaj Norbu Rinpoche Dzogchen sostoyanie samosovershenstva Arhivovano 28 bereznya 2010 u Wayback Machine Shang Shung S Pb 2001 Dalai Lama 2004 Dzogchen pg 32 Snow Lion Publications ru ISBN 978 1 55939 219 8 Capriles 2003 Buddhism and Dzogchen pp 88 89 115 154 157 Internet http webdelprofesor ula ve humanidades elicap en uploads Biblioteca bdz e version pdf Berzin A Vvedenie v dzogchen http earlytibet com about hashang mahayana Accessed June 29 2010 Androsov Valerij Pavlovich Uchenie Nagardzhuny o sredinnosti Otvetstvennyj redaktor akademik RAN G M Bongard Levin Moskva Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2006 S 646 1300 prim ISBN 5 02 018488 8 Craig Edward general editor 1998 Routledge encyclopedia of philosophy Luther to Nifo Volume 6 Taylor amp Francis ISBN 9780415073103 Source 1 accessed Thursday April 22 2010 p 476 Williams Paul 1998 2000 The Reflexive Nature of Awareness A Tibetan Madhyamaka Defence Delhi India Motilal Banarsidass Publishers ISBN 978 0700710300 p xi Capriles Elias Clear Discrimination of Views Pointing at the Definitive Meaning The Four Philosophical Schoolsof the Sutrayana Traditionally Taught in Tibet With Reference to the Dzogchen Teachings Merida Venezuela University of The Andes Internet Provisional Publication Internet http webdelprofesor ula ve humanidades elicap Pettit John Whitney Mipham s Beacon of Certainty Illuminating the View of Dzogchen the Great Perfection Boston Wisdom Publications 1999 S 129 ISBN 0861711572 Pettit John Whitney Mipham s Beacon of Certainty Illuminating the View of Dzogchen the Great Perfection Boston Wisdom Publications 1999 ISBN 0861711572 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rigpa amp oldid 37338533