www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рівненський ґебіт Рі вненський ґебі т Рі вненська окру га нім Kreisgebiet Rowno німецька адміністративно територіальна о

Рівненський ґебіт

Рі́вненський ґебі́т, Рі́вненська окру́га (нім. Kreisgebiet Rowno) — німецька адміністративно-територіальна одиниця з центром у Рівному, найбільша за чисельністю населення і кількістю районів округа генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.

Kreisgebiet Rowno
Рівненський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Уряд
 - Ґебітскомісар В. Баєр (нім. Bayer)
Населення (1943)
 - Усього 334,054
Джерело: territorial.de

Історія Редагувати

Рівненська округа виникла опівдні 1 вересня 1941 року у складі генеральної округи Брест-Литовський. Вона охоплювала території міста Рівне і Рівненського району УРСР та відповідно поділялася на 2 райони: Рівненський міський (нім. Rayon Rowno-Stadt) і Рівненський сільський (нім. Rayon Rowno-Land). Одночасно було утворено Здолбунівську округу (нім. Kreisgebiet Sdolbunow), яка складалася принаймні з міста Здолбунів та Здолбунівського району з відповідним поділом щонайменше на 2 райони (нім. Rayon Sdolbunow-Stadt) і (нім. Rayon Sdolbunow-Land). Гебітскомісаром першої був спочатку штабсляйтер орденсюнкер Бек, а з листопада 1942 року — Баєр, керівником другої був Георг Маршал. 15 січня 1943 року ці дві округи було об'єднано в одну нову округу Рівне, а 1 квітня 1943 дві сільські управи Корнин і Квасилів об'єдналися в одну нову одиницю Ной-Шенау (нім. Neu Schönau).

Ґебіт підпорядковувався Рівненському суду. На території Рівненського та Здолбунівського ґебітів з першої половини 1942 року діяв Рівненський господарський банк, який був одним із німецьких засобів економічного пограбування окупованих територій.

Станом на 1 вересня 1943 року Рівненський ґебіт генеральної округи Волинь-Поділля (так із 1 січня 1942 р. називалася генеральна округа Брест-Литовський) поділявся на 12 районів: район Олександрія над Горинню (нім. Rayon Alexandria/Horyn), район Гоща (нім. Rayon Goschtscha), район Клевань (нім. Rayon Klewan), район Корець (нім. Rayon Korez), район Межирічі (нім. Rayon Meshyritschi), район Мізоч (нім. Rayon Misotsch), район Острог (нім. Rayon Ostrog), міський район Рівне (нім. Rayon Rowno-Stadt), сільський район Рівне (нім. Rayon Rowno-Land), міський район Здолбунів (нім. Rayon Sdolbunow-Stadt), сільський район Здолбунів (нім. Rayon Sdolbunow-Land) і район Тучин (нім. Rayon Tutschyn) — які збігалися межами з двома відповідними містами і десятьма районами передвоєнної Рівненської області.

Голова району відповідав перед гебітскомісаром за ведення справ у районі та організацію роботи відділів. Структура районної управи включала 12 секцій: адміністративну, шкільну та культурних справ, охорони здоров'я, ветеринарну, мірничу, правову, фінансову, постачання та сільського господарства, праці, господарських та постачальних підприємств, управління земельними ділянками та будинками, дорожню. Проте їхня кількість не була чітко визначеною. Наприклад, у Клеванській районній управі діяло 11 секцій: адміністративна, громадського стану, суспільної опіки, господарська, освітньо-культурна, технічно-будівельна, дорожня, протипожежної охорони, фінансово-податкова, страхова і праці, а в Рівненській — лише 4 секції. До штату кожної секції входило від 2 до 5 працівників.

У Рівному видавався часопис «Волинь», редактором якого був: Улас Самчук (1 вересня 1941 — 22 березня 1942), Степан Скрипник (березень — травень 1942), Андрій Мисечко (травень 1942 — липень 1943), Петро Зінченко (липень 1943 — січень 1944). Збереглися випуски з 1 вересня 1941 по 7 січня 1944 рік, у 1942—1943 роках виходив господарський тижневик для українських селян «Вісті», редакторами якого був Г. Стефюк і А. Мисечко. У видавництві «Волинь» друкувався часопис для дітей «Орленя», із жовтня 1941 по листопад 1942 вийшло 14 чисел, редактором був Петро Зінченко (розстріляний у січні1944 р.), а також «Український хлібороб» (січень жовтень 1942), засновником якого було Рівненське обласне господарське товариство «Сільський господар», а редактором інженер-агроном Петро Колесник (розстріляний 18 листопада 1943). Видавництво Німецького бюро новин (Дойчес нахріхтенбюро) при РКУ у 1942—1943 роках випускало «Українську кореспонденцію». Керівниками були Карл Аріо, Арнольд Блюме, співробітником (редактором) Улас Самчук (з 20 квітня 1942). Виходила сільськогосподарська газета «Українське життя».

2 лютого 1944 року адміністративний центр округи захопили радянські війська.

Склад Редагувати

Адміністративно до складу гебіту входило 9 районів та 2 міські управи:

Розпорядженням генерал-комісара від 1 січня 1942 року Рівненський і Здолбунівський було об'єднано в один Рівненський ґебітскомісаріат.

Коментарі Редагувати

  1. Разом з міською управою.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.(нім.)
  2. . Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 5 листопада 2014. 
  3. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 260.
  4. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 263.
  5. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 109.
  6. . Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 26 січня 2015. 
  7. Періодичні видання на окупованій території України в 1941—1944 роках
  8. ↑ Олійник та Завальнюк, 2012, с. 258.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ri vnenskij gebi t Ri vnenska okru ga nim Kreisgebiet Rowno nimecka administrativno teritorialna odinicya z centrom u Rivnomu najbilsha za chiselnistyu naselennya i kilkistyu rajoniv okruga generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Kreisgebiet Rowno Rivnenskij gebitDerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaVolin PodillyaUryad GebitskomisarV Bayer nim Bayer 1 2 3 Naselennya 1943 Usogo 334 054Dzherelo territorial de Zmist 1 Istoriya 2 Sklad 3 Komentari 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiRivnenska okruga vinikla opivdni 1 veresnya 1941 roku 1 u skladi generalnoyi okrugi Brest Litovskij Vona ohoplyuvala teritoriyi mista Rivne i Rivnenskogo rajonu URSR ta vidpovidno podilyalasya na 2 rajoni Rivnenskij miskij nim Rayon Rowno Stadt i Rivnenskij silskij nim Rayon Rowno Land Odnochasno bulo utvoreno Zdolbunivsku okrugu nim Kreisgebiet Sdolbunow yaka skladalasya prinajmni z mista Zdolbuniv ta Zdolbunivskogo rajonu z vidpovidnim podilom shonajmenshe na 2 rajoni nim Rayon Sdolbunow Stadt i nim Rayon Sdolbunow Land Gebitskomisarom pershoyi buv spochatku shtabslyajter ordensyunker Bek a z listopada 1942 roku Bayer kerivnikom drugoyi buv Georg Marshal 15 sichnya 1943 roku ci dvi okrugi bulo ob yednano v odnu novu okrugu Rivne a 1 kvitnya 1943 dvi silski upravi Kornin i Kvasiliv ob yednalisya v odnu novu odinicyu Noj Shenau nim Neu Schonau Gebit pidporyadkovuvavsya Rivnenskomu sudu 4 Na teritoriyi Rivnenskogo ta Zdolbunivskogo gebitiv z pershoyi polovini 1942 roku diyav Rivnenskij gospodarskij bank yakij buv odnim iz nimeckih zasobiv ekonomichnogo pograbuvannya okupovanih teritorij 5 Stanom na 1 veresnya 1943 roku Rivnenskij gebit generalnoyi okrugi Volin Podillya tak iz 1 sichnya 1942 r nazivalasya generalna okruga Brest Litovskij podilyavsya na 12 rajoniv rajon Oleksandriya nad Gorinnyu nim Rayon Alexandria Horyn rajon Gosha nim Rayon Goschtscha rajon Klevan nim Rayon Klewan rajon Korec nim Rayon Korez rajon Mezhirichi nim Rayon Meshyritschi rajon Mizoch nim Rayon Misotsch rajon Ostrog nim Rayon Ostrog miskij rajon Rivne nim Rayon Rowno Stadt silskij rajon Rivne nim Rayon Rowno Land miskij rajon Zdolbuniv nim Rayon Sdolbunow Stadt silskij rajon Zdolbuniv nim Rayon Sdolbunow Land i rajon Tuchin nim Rayon Tutschyn 1 yaki zbigalisya mezhami z dvoma vidpovidnimi mistami i desyatma rajonami peredvoyennoyi Rivnenskoyi oblasti Golova rajonu vidpovidav pered gebitskomisarom za vedennya sprav u rajoni ta organizaciyu roboti viddiliv Struktura rajonnoyi upravi vklyuchala 12 sekcij administrativnu shkilnu ta kulturnih sprav ohoroni zdorov ya veterinarnu mirnichu pravovu finansovu postachannya ta silskogo gospodarstva praci gospodarskih ta postachalnih pidpriyemstv upravlinnya zemelnimi dilyankami ta budinkami dorozhnyu Prote yihnya kilkist ne bula chitko viznachenoyu Napriklad u Klevanskij rajonnij upravi diyalo 11 sekcij administrativna gromadskogo stanu suspilnoyi opiki gospodarska osvitno kulturna tehnichno budivelna dorozhnya protipozhezhnoyi ohoroni finansovo podatkova strahova i praci a v Rivnenskij lishe 4 sekciyi Do shtatu kozhnoyi sekciyi vhodilo vid 2 do 5 pracivnikiv 6 U Rivnomu vidavavsya chasopis Volin redaktorom yakogo buv Ulas Samchuk 1 veresnya 1941 22 bereznya 1942 Stepan Skripnik berezen traven 1942 Andrij Misechko traven 1942 lipen 1943 Petro Zinchenko lipen 1943 sichen 1944 Zbereglisya vipuski z 1 veresnya 1941 po 7 sichnya 1944 rik 7 u 1942 1943 rokah vihodiv gospodarskij tizhnevik dlya ukrayinskih selyan Visti redaktorami yakogo buv G Stefyuk i A Misechko U vidavnictvi Volin drukuvavsya chasopis dlya ditej Orlenya iz zhovtnya 1941 po listopad 1942 vijshlo 14 chisel redaktorom buv Petro Zinchenko rozstrilyanij u sichni1944 r a takozh Ukrayinskij hliborob sichen zhovten 1942 zasnovnikom yakogo bulo Rivnenske oblasne gospodarske tovaristvo Silskij gospodar a redaktorom inzhener agronom Petro Kolesnik rozstrilyanij 18 listopada 1943 Vidavnictvo Nimeckogo byuro novin Dojches nahrihtenbyuro pri RKU u 1942 1943 rokah vipuskalo Ukrayinsku korespondenciyu Kerivnikami buli Karl Ario Arnold Blyume spivrobitnikom redaktorom Ulas Samchuk z 20 kvitnya 1942 Vihodila silskogospodarska gazeta Ukrayinske zhittya 2 lyutogo 1944 roku administrativnij centr okrugi zahopili radyanski vijska Sklad RedaguvatiAdministrativno do skladu gebitu vhodilo 9 rajoniv ta 2 miski upravi 8 Rajon Plosha km Naselennya osibOleksandrijskij rajon 368 km 19956Goshanskij rajon 459 km 40574Klevanskij rajon 222 km 20867Koreckij rajon 284 km 24407Mezhirickij rajon 423 km 30565Mizockij rajon 416 km 33506Ostrozkij rajon 630 km 51890Rivnenska miska uprava 526 km 17531Rivnenskij rajon 526 km kom 1 42333Zdolbunivska miska uprava 11 km 7650Zdolbunivskij rajon 252 km 20389Tuchinskij rajon 383 km 24381Rozporyadzhennyam general komisara vid 1 sichnya 1942 roku Rivnenskij i Zdolbunivskij bulo ob yednano v odin Rivnenskij gebitskomisariat 8 Komentari Redaguvati Razom z miskoyu upravoyu Primitki Redaguvati a b v Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim S S Ivanov Reglamentaciya zhittya naselennya Volini v roki nimeckoyi okupaciyi Arhiv originalu za 30 lipnya 2019 Procitovano 5 listopada 2014 Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 260 Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 263 Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 109 Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 26 sichnya 2015 Periodichni vidannya na okupovanij teritoriyi Ukrayini v 1941 1944 rokah a b Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 258 Dzherela RedaguvatiOlijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 320 s ISBN 978 966 1502 55 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rivnenskij gebit amp oldid 39031313