www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рівненська волость адміністративно територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії Воло

Рівненська волость

Рівненська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — повітове місто Рівне (до складу волості не входило).

Рівненська волость
Центр місто Рівне
Площа 17 534 (1885)
Населення 7778 осіб (1885)
Густота 40.6 осіб / км²
Наступники ґміна Рувне

Станом на 1885 рік складалася з 21 поселення, 18 сільських громад. Населення — 7778 осіб (3829 чоловічої статі та 3949 — жіночої), 880 дворових господарства.

Наприкінці ХІХ століття до складу волості відійшли поселення Бегів, Городок, Караєвичі, Метків, Обарів, Понебель, Ставки ліквідованої Городецької волості та поселення Квасилів ліквідованої Глинсько-Чеської волості.

Основні поселення волості:

  • (волосне правління у місті Рівне. За 1 версту - цегельний та вапняковий заводи).
  • Бабин — колишнє власницьке село, 346 осіб, 45 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Бармаки — колишнє власницьке село, 230 осіб, 24 двори, православна церква.
  • Басів Кут — колишнє власницьке село, 675 осіб, 108 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, водяний млин.
  • Великий Олексин — колишнє власницьке село при річці Устя, 240 осіб, 27 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Гелесин (Біла Криниця) — колишнє власницьке село, 159 осіб, 20 дворів, школа, постоялий будинок, лісопильний завод.
  • Глинки — колишнє державне село, 512 осіб, 48 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий двір, постоялий будинок, кузня.
  • Золотіїв — колишнє власницьке село при річці Устя, 285 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Колоденка — колишнє власницьке село, 458 осіб, 64 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
  • Корнин — колишнє власницьке село при річці Устя, 330 осіб, 41 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Малий Житин — колишнє власницьке село, 335 осіб, 42 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Новий Двір — колишнє власницьке село при річці Устя, 365 осіб, 54 двори, православна церква Воскресіння Христового, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Тинне — колишнє власницьке село, 487 осіб, 65 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Шпанів — колишнє власницьке село при річці Устя, 609 осіб, 61 двір, православна церква, костел, постоялий двір, водяний млин, шкіряний, пивоварний та бурякоцукровий заводи..

Польський період Редагувати

Гміна Рувне
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Рівненський
Адмінцентр гміни Рівне
Тип гміни Сільська
Громади 40

Після окупації Волині поляками волость називалася ґміна Рувне, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.

12 грудня 1933 р. внесено зміни у складі ґміни і передано:

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 40 громад:

  1. Антопіль — село: Антопіль, дорожня будка: Антопіль та хутір: Дубова;
  2. Арестів — село: Арестів;
  3. Бармаки — село: Бармаки, фільварок: Бармаки та хутір: Бармаки;
  4. Басовий-Кут — село: Басовий-Кут, військове селище: Басовий-Кут та залізнична будка: Басовий-Кут;
  5. Басівщина — колонія: Басівщина та дорожня будка: Басівщина;
  6. Бегень — село: Бегень та селище: Бегень;
  7. Богдашів — села: Богдашів, Ільпин і Кошатів;
  8. Боярка — колонія: Боярка;
  9. Діброва — колонія: Діброва;
  10. Двірець — село: Двірець, військове селище: Двірець та залізнична будка: Двірець;
  11. Глинки — село: Глинки та фільварок: Глинки;
  12. Гранична — колонія: Гранична;
  13. Городок — село: Городок, фільварок: Городок та залізничний перестанок: Обарів;
  14. Галлерівка — військове селище: Галлерівка;
  15. Гелесин — село: Гелесин та дорожня будка: Гелесин;
  16. Ядвіпіль — колонія: Ядвіпіль та фільварок: Каролів;
  17. Караєвичі — село: Караєвичі та дорожня будка: Караєвичі;
  18. Карпилівка — села: Карпилівка і Студзянка;
  19. Колоденка — село: Колоденка;
  20. Корнин — село: Корнин та млинарське селище: Корнин;
  21. Кругле — село: Кругле;
  22. Квасилів Чеський — село: Квасилів Чеський, залізничний перестанок: Квасилів Чеський та залізнична будка: Квасилів Чеський;
  23. Квасилів — село: Квасилів;
  24. Михайлівка — колонія: Михайлівка;
  25. Новий Двір — село: Новий Двір, селище: Новий Двір, ферма: Новий Двір та залізнична будка: Новий Двір;
  26. Обарів  — селище: Обарів та фільварок: Обарів;
  27. Олексин Малий — село: Олексин Малий;
  28. Олексин Великий — село: Олексин Великий;
  29. Полісся — колонія: Полісся;
  30. Понебель — село: Понебель та фільварок: Понебель;
  31. Ставки — село: Ставки та хутір: Ставки;
  32. Шпанів — село: Шпанів та залізнична будка: Шпанів;
  33. Шпанів-Цукрівня — цукрівня: Шпанів-Цукрівня, залізничний перестанок: Шпанів-Цукрівня та фільварок: Олексин;
  34. Шпанів — фільварок: Шпанів
  35. Тютькевичі — село: Тютькевичі;
  36. Тинне — село: Тинне та колонія: Семигрань;
  37. Вандопіль — колонія: Вандопіль;
  38. Видумка — колонія: Видумка;
  39. Золотіїв — село: Золотіїв та I залізнична будка Золотіїв і II залізнична будка Золотіїв;
  40. Зозів — село: Зозів.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Рівненського району.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. У яку хату не знайдеш – всюди рідня: район у Рівному – Новий Двір. rivne-future.com.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2020. 
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 (пол.)
  4. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 73-74 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)


Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rivnenska volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr povitove misto Rivne do skladu volosti ne vhodilo Rivnenska volostCentr misto RivnePlosha 17 534 1885 Naselennya 7778 osib 1885 Gustota 40 6 osib km Nastupniki gmina RuvneStanom na 1885 rik skladalasya z 21 poselennya 18 silskih gromad Naselennya 7778 osib 3829 cholovichoyi stati ta 3949 zhinochoyi 880 dvorovih gospodarstva 1 Naprikinci HIH stolittya do skladu volosti vidijshli poselennya Begiv Gorodok Karayevichi Metkiv Obariv Ponebel Stavki likvidovanoyi Gorodeckoyi volosti ta poselennya Kvasiliv likvidovanoyi Glinsko Cheskoyi volosti Osnovni poselennya volosti volosne pravlinnya u misti Rivne Za 1 verstu cegelnij ta vapnyakovij zavodi Babin kolishnye vlasnicke selo 346 osib 45 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Barmaki kolishnye vlasnicke selo 230 osib 24 dvori pravoslavna cerkva Basiv Kut kolishnye vlasnicke selo 675 osib 108 dvoriv pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki kuznya vodyanij mlin Velikij Oleksin kolishnye vlasnicke selo pri richci Ustya 240 osib 27 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Gelesin Bila Krinicya kolishnye vlasnicke selo 159 osib 20 dvoriv shkola postoyalij budinok lisopilnij zavod Glinki kolishnye derzhavne selo 512 osib 48 dvoriv pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok shkola postoyalij dvir postoyalij budinok kuznya Zolotiyiv kolishnye vlasnicke selo pri richci Ustya 285 osib 33 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Kolodenka kolishnye vlasnicke selo 458 osib 64 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok kuznya vodyanij mlin Kornin kolishnye vlasnicke selo pri richci Ustya 330 osib 41 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Malij Zhitin kolishnye vlasnicke selo 335 osib 42 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Novij Dvir kolishnye vlasnicke selo pri richci Ustya 365 osib 54 dvori pravoslavna cerkva Voskresinnya Hristovogo 2 shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Tinne kolishnye vlasnicke selo 487 osib 65 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Shpaniv kolishnye vlasnicke selo pri richci Ustya 609 osib 61 dvir pravoslavna cerkva kostel postoyalij dvir vodyanij mlin shkiryanij pivovarnij ta buryakocukrovij zavodi Polskij period RedaguvatiGmina Ruvne1921 1939Voyevodstvo VolinskePovit RivnenskijAdmincentr gmini RivneTip gmini SilskaGromadi 40Pislya okupaciyi Volini polyakami volost nazivalasya gmina Ruvne z 19 lyutogo 1921 r u skladi povitu vhodila do novoutvorenogo Volinskogo voyevodstva 12 grudnya 1933 r vneseno zmini u skladi gmini i peredano iz gmini Dzyatkeviche sela Areshtiv Ilpin Bogdashiv i Koshativ iz gmini Tuchin koloniyu Dibrova iz gmini Alyeksandr ya hutori koloniyi Krugle do gmini Alyeksandr ya sela Metkiv i Pavlivka Stara ta koloniyi Pavlivka i Yanivka do gmini Bugrin sela Chorni Lozi i Babin 3 Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 40 gromad 4 Antopil selo Antopil dorozhnya budka Antopil ta hutir Dubova Arestiv selo Arestiv Barmaki selo Barmaki filvarok Barmaki ta hutir Barmaki Basovij Kut selo Basovij Kut vijskove selishe Basovij Kut ta zaliznichna budka Basovij Kut Basivshina koloniya Basivshina ta dorozhnya budka Basivshina Begen selo Begen ta selishe Begen Bogdashiv sela Bogdashiv Ilpin i Koshativ Boyarka koloniya Boyarka Dibrova koloniya Dibrova Dvirec selo Dvirec vijskove selishe Dvirec ta zaliznichna budka Dvirec Glinki selo Glinki ta filvarok Glinki Granichna koloniya Granichna Gorodok selo Gorodok filvarok Gorodok ta zaliznichnij perestanok Obariv Gallerivka vijskove selishe Gallerivka Gelesin selo Gelesin ta dorozhnya budka Gelesin Yadvipil koloniya Yadvipil ta filvarok Karoliv Karayevichi selo Karayevichi ta dorozhnya budka Karayevichi Karpilivka sela Karpilivka i Studzyanka Kolodenka selo Kolodenka Kornin selo Kornin ta mlinarske selishe Kornin Krugle selo Krugle Kvasiliv Cheskij selo Kvasiliv Cheskij zaliznichnij perestanok Kvasiliv Cheskij ta zaliznichna budka Kvasiliv Cheskij Kvasiliv selo Kvasiliv Mihajlivka koloniya Mihajlivka Novij Dvir selo Novij Dvir selishe Novij Dvir ferma Novij Dvir ta zaliznichna budka Novij Dvir Obariv selishe Obariv ta filvarok Obariv Oleksin Malij selo Oleksin Malij Oleksin Velikij selo Oleksin Velikij Polissya koloniya Polissya Ponebel selo Ponebel ta filvarok Ponebel Stavki selo Stavki ta hutir Stavki Shpaniv selo Shpaniv ta zaliznichna budka Shpaniv Shpaniv Cukrivnya cukrivnya Shpaniv Cukrivnya zaliznichnij perestanok Shpaniv Cukrivnya ta filvarok Oleksin Shpaniv filvarok Shpaniv Tyutkevichi selo Tyutkevichi Tinne selo Tinne ta koloniya Semigran Vandopil koloniya Vandopil Vidumka koloniya Vidumka Zolotiyiv selo Zolotiyiv ta I zaliznichna budka Zolotiyiv i II zaliznichna budka Zolotiyiv Zoziv selo Zoziv Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Rivnenskogo rajonu Dzherela RedaguvatiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Posilannya Redaguvati Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref U yaku hatu ne znajdesh vsyudi ridnya rajon u Rivnomu Novij Dvir rivne future com ua ukr Procitovano 21 serpnya 2020 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 6 grudnia 1933 r o zniesieniu gminy wiejskiej Majkow i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rowienskim wojewodztwie wolynskiem Dz U 1933 nr 97 poz 753 pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 73 74 Arhivovano 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol nbsp Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rivnenska volost amp oldid 40530936