Мико́ла Ю́рійович Рябчу́к (*27 вересня 1953, Луцьк) — український журналіст, публіцист, поет, прозаїк, перекладач, колумніст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Почесний президент Українського ПЕН-клубу. Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук (2015).
Рябчук Микола Юрійович | |
---|---|
Народився | 27 вересня 1953 (70 років) Луцьк |
Місце проживання | Київ, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | журналіст, поет, перекладач, письменник, політолог |
Alma mater | B.A., 1977, Львівська політехніка (інженер-електромеханік) B.A., 1988, Літературний інститут ім. Горького (філологія) Ph.D., 2015, НАН України (політологія) |
Галузь | літературознавство, політологія |
Заклад | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України |
Науковий ступінь | кандидат політичних наук |
Членство | НСПУ |
У шлюбі з | Білоцерківець Наталка Геннадіївна |
Діти | Рябчук Анастасія Миколаївна |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Рябчук Микола Юрійович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Закінчив Львівський політехнічний інститут (1977) за спеціальністю інженер-електромеханік та Літературний інститут ім. Горького в Москві (1988) за спеціальністю філологія.
Працював редактором, завідувачем відділу та заступником головного редактора журналу «Всесвіт», оглядачем відділу культури газети «День», відповідальним редактором часопису «Критика», науковим співробітником Інституту культурної політики та Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 1994—1996 та 1999 роках перебував на викладацькій та дослідницькій роботах у США. З 1997 року член Асоціації українських письменників. Починаючи з 2006 року, по понеділках пише колонку в «Газеті по-українськи». З 27 серпня 2010 року член Київської незалежної медіа-профспілки.
Опублікував кілька книжок та десятки статей в українських і зарубіжних журналах та наукових збірниках. Нарівні з літературними та культурологічними темами активно досліджує проблеми становлення національної ідентичності, формування громадянського суспільства та державонацієтворення.
У 2015 році здобув ступінь кандидата політичних наук в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Перекладає з англійської та польської мов.
Сім'я Редагувати
- дружина Наталка Білоцерківець (1954) — поетка, перекладачка;
- дочка Анастасія (1984) — соціологиня;
- син Юрій (1988) — музикант.
Нагороди Редагувати
- лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року за книгу «Лексикон націоналіста та інші есеї»
- медаль «Bene merito» Міністра закордонних справ РП за внесок у польсько-українське порозуміння, 2009.
- нагорода Книга року за «Дві України: реальні межі, віртуальні війни», 2004
- нагорода журналу «Сучасність» за найкращі статті року, 2002
- нагорода Польсько-Української Капітули за внесок у польсько-українську співпрацю, 2002
- нагорода Фундації Антоновичів за «професійний і принциповий аналіз літературного і політичного життя сучасної України», 2003;
- нагорода «Книга року» (Київ) в одній із десяти номінацій («Політологія і соціологія») за книгу «Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення», 2001;
- найкраща стаття року, журнал «Березіль» (Харків), 2000;
- нагорода POLCUL Foundation (Сідней/Варшава) за вагомий внесок у польсько-українське примирення, 1997;
- нагорода «Українська культура» (Київ) за найкращу статтю року, 1988;
- нагорода «Україна» (Київ) за найкращу статтю року, 1987;
- нагорода «Литературное обозрение» (Москва) за найкращу рецензію року, 1985.
Твори Редагувати
Книги Редагувати
- «Потреба слова» (1985)
- «Зима у Львові» (1989)
- «Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення». Київ, Критика, 2000. 272 с. (завантажити)
- «Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і „розбудова держави“». Київ, Критика, 2000. 272 с.
- «Дві України: реальні межі, віртуальні ігри». Київ, Критика, 2003. 336 с.
- «Деінде, тільки не тут». Львів: Класика, 2002.
- «Зона відчуження: українська олігархія між Сходом і Заходом». Київ, Критика, 2004, 223 с.
- «У ліжку зі слоном — українсько-російські асиметричні відносини: культурний аспект» (Ужгород, Ґражда, 2006)
- «Четверта свобода: вільний рух людей між Україною та Європейським Союзом — проблеми і перспективи». Київ, К.І.С., 2006. 84 с.
- «Сад Меттерніха». Львів, ВНТЛ-Класика, 2008, 302 с.
- Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки. Київ: К.І.С., 2009, 240 с.
- Постколоніальний синдром. Спостереження. Київ, К.І.С., 2011. — 288 с. ISBN 978-966-2141-66-5
- Від «хаосу» до «стабільності»: хроніка авторитарної консолідації. Київ: К.І.С., 2012, 288 с. книга на сайті видавництва
- Рапорт про стан культури та НУО в Україні (упорядкування та передмова, разом із Павлом Ляуфером та Андрієм Саванцем), Київ: Польський Інститут, 2013, 279 с.;
- Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. — Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. — 252 с.; завантажити
- Лексикон націоналіста та інші есеї. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — 216 с.
- Ukraine on Its Meandering Path between West and East (упорядкування та вступна стаття — спільно з Андреєм Лужницьким). — Bern: Peter Lang, 2009. — 208 p. переглянути у Google Books
Есе Редагувати
Статті, інтерв'ю Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Рябчук Микола Юрійович |
- Від Рабле до Вольтера // «Всесвіт» (Київ). — 1986. — № 9. — Стор. 152—156.
- Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин // Альманах Полтавського державного педагогічного університету «Рідний край». — Випуск № 1 (22), 2010
- Замість «відродження» // Збруч, 23 серпня 2013 року
- Збірка інтерв'ю з Миколою Рябчуком
- …І не морочити собі голову міфічною «Великою Україною» (епістолярне інтерв'ю). З Миколою Рябчуком мейлував Орест Друль // wordpress.com, 25 вересня 2013 року. Джерело: Збруч
- Перевинахід нації // «Критика» (Київ). — 2001. — Ч. 7-8(45-46).
- Погано не те, що в нас є політтехнологи, а те, що в нас розмита межа між політологією як наукою та політтехнологіями (розмова з М. Рябчуком) // «Своє». — 2015. — № 4(14), «Соціологія за межами університету». — Стор. 62-73.
Оповідання Редагувати
Інтерв'ю, промови, статті, колонка Редагувати
- Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин. — «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність». 15/2006
- Колонка Миколи Рябчука // Газета по-українськи
- Авторська колонка. — К.: Нора-друк, 2007 (спільно з іншими колумністами)
- За огорожею Меттерніхового саду // Часопис «Ї», 1998
- «Треба розбудовувати не державу, а суспільство» // Поступ, 24.10.2002
- «(Без)відповідальність інтелектуалів». Промова при врученні нагороди Фундації Антоновичів // День, 21.10.2003
- Аналітична записка М. В. Стріха, М. Ю. Рябчук, Т. В. Метельова (2005)
- Дискурс домінування: до проблеми українсько-російських «асиметричних» відносин(укр.), російською, «Форум новітньої східно-європейської історії». (ФРН) 2/2012
- Кремль досконало опанував мистецтво хуцпи // Україна-НАТО. ГФ Одеси, 19.08.2008
- [недоступне посилання з липня 2019 «Я — український космополіт» // Главред, 28.08.2008][недоступне посилання з жовтня 2019]
- Яка двомовність нам потрібна? // УП, 15.01.2009
- Західний досвід і українська специфіка // УП, 19.01.2009
- [недоступне посилання з липня 2019 Презентація книг Миколи Рябчука «Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки» і «Сад Меттерніха»][недоступне посилання з жовтня 2019] (15 червня 2009)
- Літературний подкаст «кабі.net», 17.06.2009
- Я за те, щоб уникати медіасистеми, яка деградує до такого ступеня // Телекритика, 6.08.2009
- Про масову та елітарну культуру в Україні. Відкрита зустріч-дискусія // УКУ, 17.03.2010
- (26.03.2010)
- Альманах Полтавського державного педагогічного університету «Рідний край», 2010
- Українська посткомуністична трансформація: між недолугою демократією та млявим авторитаризмом. Публічна лекція 7.04.2010 // Політ.UA
- На полях українського інтеллектуального життя 23.11.2010
- Постколоніальна Україна у баченні Миколи Рябчука // Голос Америки, 15.04.2011
- Без Дикого Поля // zbruc.eu, 08.04.2013
- Сталін приклався до нашої незалежності
- Ліберальний націоналізм: contradictio in adiecto?, «Наукові записки», випуск 4-5 (72-73)
Публікації іноземними мовами Редагувати
- Статті на сайті «Культураентер»
- They Will Not Sing 10.02.2011
- «Ein oligarchenfreundliches Regime» Die Presse 6.01.2011
- Selective Justice January 15, 2011
- On «Stability» and «Reforms» December 14, 2010
- Flawed by Design: the Local Elections in Ukraine November 8, 2010
- Playing with Rules October 13, 2010
- Re-KGBization September 23, 2010
- Новый режим в Украине: первые 200 дней 06 сентября 2010
- On the Importance of Being Candid August 14, 2010
- Yanukovych's Gleichschaltung and Ukraine's Future July 7, 2010
- Что осталось от Оранжевой Украины? 07 июля 2010
- Украинская посткоммунистическая трансформация: между дисфункциональной демократией и неконсолидированным авторитаризмом Публічна лекція на polit.ru 1 червня 2010 (текст рос.)
- Między Europą a Eurazją. Co widzi ukraiński pisarz, gdy patrzy na Polskę? 05.05.2010
- 26.03.2010
- 04.03.2010
- Ukraina to dla Polski kraj specjalny 06.01.2010
- Polska/Ukraina: emocje, stereotypy, pojednanie 03.09.2009
- 23.01.2009
- 08.10.2008
- 08.10.2008
- 08.10.2008
- [недоступне посилання з липня 2019 Pluralism by default Ukraine and the law of communicating vessels][недоступне посилання з жовтня 2019] 17.09.2008
- 17.09.2008
- Niepotrzebna stacja Czop 04.08.2007
- 01.06.2007
- 04.05.2007
- 07.02.2007
- 18.05.2005
- 18.05.2005
- "Ambigua 'tara de granita': identitatea ucraineana la rascrucea dintre Vest si Est, " Altera [Bucharest], vol.9, nos.26-27 (2005)
- 04.04.2005
- ‘A Salieri but not a Mozart’ March 1, 2005
- Mykola Riabczuk. Europejskie wyzwanie. // Wystapienie na konferencji Rady Europy z okazaji 50-lecia Europjeskiej Konwencji Kulturalnej we Wroclawiu, 9 grdudnia 2004 r.
- 14.07.2003
- 14.07.2003
- 14.07.2003
- 23.11.2001
- The High Wall Reconsidered 2001
- Minor literature of a major country or Between the Dniper River and D. H. Thoreau's Pond 2000
- «We'll die, not in Paris -»: New Ukrainian Poetry 1989
- The Great Famine of 1932-l933 in Ukraine: a presentation at Penn State University The elimination of a people by Mykola Riabchuk
Критика Редагувати
- [недоступне посилання з липня 2019 Рябчук, саторі і література] Костянтин Москалець
- [недоступне посилання з липня 2019 Роксоляна Свято: Сад без огорож][недоступне посилання з жовтня 2019]
Громадська позиція Редагувати
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Примітки Редагувати
- Віце-президент Рябчук Микола Юрійович // Український центр Міжнародного ПЕН-клубу
- FB.com
- Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 9 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 9 лютого 2011.
- Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011.
- Примітка: ця стаття в російському перекладі виходила у 2012 році під заголовком «Російський Робінзон і український П'ятниця» у книжці Там, внутри. Практики внутренней колонизации в культурной истории России. (Сб. статей под ред. А. Эткинда и др.) — Моска), «Новое литературное обозрение», 2012. — 960 стр.: 447—477 ISBN 9785444800027
- An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
Посилання Редагувати
- Рябчук Микола Юрійович — на сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
- (архів сторінки, сайт не працює)
- (архів сторінки, сайт не працює)
- — Дзеркало тижня, 10 жовтня 2003
- — Телекритика, 9 вересня, 2010
- Микола Рябчук: Читач повинен бути космополітом, щоб мати широту погляду // Читомо