www.wikidata.uk-ua.nina.az

Румянцев Олексій Матвійович Олексій Матвійович Румянцев 16 лютого 1905 19050216 село Мінцово Галичського повіту тепер Ко

Румянцев Олексій Матвійович

Олексій Матвійович Румянцев (16 лютого 1905(19050216), село Мінцово Галичського повіту, тепер Костромська область — 1 грудня 1993, місто Москва) — радянський вчений-економіст і соціолог, член-кореспондент АН СРСР (1960), академік АН СРСР (1966), віце-президент АН СРСР, член-кореспондент Академії наук НДР (1967). Член ЦК КПРС у 1952—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань (1954—1962).

Румянцев Олексій Матвійович
Народився 3 (16) лютого 1905
Костромська губернія, Російська імперія
Помер 1 грудня 1993(1993-12-01) (88 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Росія
 СРСР
Діяльність економіст, соціолог, журналіст, політик
Галузь економіка і соціологія
Alma mater ХІНГ
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Вчене звання академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук
Науковий керівник Островітянов Костянтин Васильович
Вчителі Островітянов Костянтин Васильович
Знання мов російська
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна, Інститут економіки АН України, Правда, Institute of Sociologyd і Академія наук СРСР
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, ЦК КПРС і Академія наук НДР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис ред.

Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1917 році поденником у місті Карачев Орловської (Брянської) губернії. У 1923 році вступив до Харківського інституту народного господарства.

Одночасно, у 1925—1927 роках працював у апараті Народного комісаріату землеробства Української СРР.

У 1926 році закінчив Харківський інститут народного господарства.

З 1927 по 1928 рік служив у Червоній армії.

У 1928—1929 роках працював в апараті Народного комісаріату землеробства Української СРР, у 1929—1930 роках — в апараті Народного комісаріату юстиції Української СРР.

У 1930–1933 роках навчався в аспірантурі науково-дослідного інституту економіки і організації промисловості і одночасно викладав в Харківському інженерно-економічному інституті.

У 1933—1936 роках — професор Харківського державного університету. У 1936—1941 роках очолював кафедру політекономії машинобудівного інституту в Харкові. Кандидатську дисертацію «Виникнення приватної власності на рухоме майно» захистив в 1940 році в Інституті економіки АН СРСР.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941—1943 роках — завідувач кафедри марксизму-ленінізму Таджицького сільськогосподарського інституту.

З 1943 року — на партійній роботі в Харківській області: лектор Харківського обласного комітету КП(б)У, директор партійних курсів при ЦК КП(б)У, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Харківського обласного комітету КП(б)У.

У 1946—1949 роках — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З 1949 по 1950 рік — завідувач кафедри політичної економії Харківського політехнічного інституту.

У 1950–1952 роках — директор Інститут економіки АН УРСР в Києві. У 1951—1952 роках був головою Бюро Відділення суспільних наук АН УРСР.

З липня 1952 року працював в Москві. У липні 1952 — березні 1953 року — завідувач відділу економічних і історичних наук і вищих навчальних закладів ЦК ВКП(б)-КПРС, член та голова (з 18 листопада 1952 по 21 березня 1953 року) Постійної комісії по ідеологічних питаннях при Президії ЦК КПРС.

У березні 1953—1955 роках — завідувач відділу науки і культури ЦК КПРС.

У 1955–1958 роках — головний редактор журналу «Комуніст».

У 1958–1964 роках — шеф-редактор журналу «Проблеми світу і соціалізму». Був редактором Економічної енциклопедії «Політична економія».

У 1964–1965 роках — головний редактор газети «Правда».

У 1965—1967 роках — академік-секретар відділення економіки АН СРСР (до 1966 року — в.о.).

17 травня 1967 — 28 травня 1971 року — віце-президент АН СРСР, відповідальний за суспільні науки. У 1968–1972 роках — директор Інституту конкретних соціальних досліджень АН СРСР (ІКСД) — першого в СРСР соціологічного інституту, з якого був звільнений разом з іншими провідними вченими в 1972 році за ліберальні погляди. У ці часи також був одним з директорів Європейського (Віденського) центру координації досліджень в галузі соціальних наук. Після звільнення з ІКСД очолював Наукову раду АН СРСР «Історія народного господарства і соціально-економічних вчень». З серпня 1971 року — член Президії АН СРСР.

Автор близько 220 праць, виданих 13 мовами.

Родина ред.

  • Дружина — Олександра Сергіївна Мазлах (1910—1995), дочка економіста і партійного діяча Сергія Мазлаха (1878—1937).

Праці ред.

  • Возникновение частной собственности на движимое имущество, [Хар.], 1947;
  • Зростання добробуту радянського народу — закон розвитку соціалістичного суспільства, Киïв, 1950;
  • О предмете политической экономии, М., 1960;
  • О категориях и законах политической экономии коммунистической формации, 2 изд., М., 1966;
  • Проблемы современной науки об обществе, М., 1969;

Нагороди ред.

Джерела ред.


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksij Matvijovich Rumyancev 16 lyutogo 1905 19050216 selo Mincovo Galichskogo povitu teper Kostromska oblast 1 grudnya 1993 misto Moskva radyanskij vchenij ekonomist i sociolog chlen korespondent AN SRSR 1960 akademik AN SRSR 1966 vice prezident AN SRSR chlen korespondent Akademiyi nauk NDR 1967 Chlen CK KPRS u 1952 1976 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 5 go sklikan 1954 1962 Rumyancev Oleksij MatvijovichNarodivsya 3 16 lyutogo 1905 Kostromska guberniya Rosijska imperiyaPomer 1 grudnya 1993 1993 12 01 88 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina Rosiya SRSRDiyalnist ekonomist sociolog zhurnalist politikGaluz ekonomika i sociologiyaAlma mater HINGNaukovij stupin doktor ekonomichnih nauk d Vchene zvannya akademik AN SRSR d i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij kerivnik Ostrovityanov Kostyantin VasilovichVchiteli Ostrovityanov Kostyantin VasilovichZnannya mov rosijskaZaklad HNU imeni V N Karazina Institut ekonomiki AN Ukrayini Pravda Institute of Sociologyd i Akademiya nauk SRSRChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR CK KPRS i Akademiya nauk NDRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Praci 4 Nagorodi 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v bidnij selyanskij rodini Trudovu diyalnist rozpochav u 1917 roci podennikom u misti Karachev Orlovskoyi Bryanskoyi guberniyi U 1923 roci vstupiv do Harkivskogo institutu narodnogo gospodarstva Odnochasno u 1925 1927 rokah pracyuvav u aparati Narodnogo komisariatu zemlerobstva Ukrayinskoyi SRR U 1926 roci zakinchiv Harkivskij institut narodnogo gospodarstva Z 1927 po 1928 rik sluzhiv u Chervonij armiyi U 1928 1929 rokah pracyuvav v aparati Narodnogo komisariatu zemlerobstva Ukrayinskoyi SRR u 1929 1930 rokah v aparati Narodnogo komisariatu yusticiyi Ukrayinskoyi SRR U 1930 1933 rokah navchavsya v aspiranturi naukovo doslidnogo institutu ekonomiki i organizaciyi promislovosti i odnochasno vikladav v Harkivskomu inzhenerno ekonomichnomu instituti U 1933 1936 rokah profesor Harkivskogo derzhavnogo universitetu U 1936 1941 rokah ocholyuvav kafedru politekonomiyi mashinobudivnogo institutu v Harkovi Kandidatsku disertaciyu Viniknennya privatnoyi vlasnosti na ruhome majno zahistiv v 1940 roci v Instituti ekonomiki AN SRSR Chlen VKP b z 1940 roku U 1941 1943 rokah zaviduvach kafedri marksizmu leninizmu Tadzhickogo silskogospodarskogo institutu Z 1943 roku na partijnij roboti v Harkivskij oblasti lektor Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U direktor partijnih kursiv pri CK KP b U zastupnik zaviduvacha viddilu propagandi i agitaciyi Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U U 1946 1949 rokah sekretar Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U z propagandi Z 1949 po 1950 rik zaviduvach kafedri politichnoyi ekonomiyi Harkivskogo politehnichnogo institutu U 1950 1952 rokah direktor Institut ekonomiki AN URSR v Kiyevi U 1951 1952 rokah buv golovoyu Byuro Viddilennya suspilnih nauk AN URSR Z lipnya 1952 roku pracyuvav v Moskvi U lipni 1952 berezni 1953 roku zaviduvach viddilu ekonomichnih i istorichnih nauk i vishih navchalnih zakladiv CK VKP b KPRS chlen ta golova z 18 listopada 1952 po 21 bereznya 1953 roku Postijnoyi komisiyi po ideologichnih pitannyah pri Prezidiyi CK KPRS U berezni 1953 1955 rokah zaviduvach viddilu nauki i kulturi CK KPRS U 1955 1958 rokah golovnij redaktor zhurnalu Komunist U 1958 1964 rokah shef redaktor zhurnalu Problemi svitu i socializmu Buv redaktorom Ekonomichnoyi enciklopediyi Politichna ekonomiya U 1964 1965 rokah golovnij redaktor gazeti Pravda U 1965 1967 rokah akademik sekretar viddilennya ekonomiki AN SRSR do 1966 roku v o 17 travnya 1967 28 travnya 1971 roku vice prezident AN SRSR vidpovidalnij za suspilni nauki U 1968 1972 rokah direktor Institutu konkretnih socialnih doslidzhen AN SRSR IKSD pershogo v SRSR sociologichnogo institutu z yakogo buv zvilnenij razom z inshimi providnimi vchenimi v 1972 roci za liberalni poglyadi U ci chasi takozh buv odnim z direktoriv Yevropejskogo Videnskogo centru koordinaciyi doslidzhen v galuzi socialnih nauk Pislya zvilnennya z IKSD ocholyuvav Naukovu radu AN SRSR Istoriya narodnogo gospodarstva i socialno ekonomichnih vchen Z serpnya 1971 roku chlen Prezidiyi AN SRSR Avtor blizko 220 prac vidanih 13 movami Rodina red Druzhina Oleksandra Sergiyivna Mazlah 1910 1995 dochka ekonomista i partijnogo diyacha Sergiya Mazlaha 1878 1937 Praci red Vozniknovenie chastnoj sobstvennosti na dvizhimoe imushestvo Har 1947 Zrostannya dobrobutu radyanskogo narodu zakon rozvitku socialistichnogo suspilstva Kiiv 1950 O predmete politicheskoj ekonomii M 1960 O kategoriyah i zakonah politicheskoj ekonomii kommunisticheskoj formacii 2 izd M 1966 Problemy sovremennoj nauki ob obshestve M 1969 Nagorodi red dva ordeni Lenina 1965 1971 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1975 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1948 1962 orden Druzhbi narodiv 1985 Derzhavna premiya SRSR 1983 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliDzherela red Istinu vstanovlyuye sud istoriyi Zbirnik na poshanu Fedora Pavlovicha Shevchenka Tom 1 Dzherela Kiyiv 2004 S 219 Biografiya Rumyancev Aleksej Matveevich nedostupne posilannya z lipnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rumyancev Oleksij Matvijovich amp oldid 30224171