Петро Дмитрович Ромигайло (нар. 6 квітня 1966, Балин, Вінницька область) — український воєначальник, генерал-майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордену Богдана Хмельницького II та III ступенів.
| Петро Ромигайло Петро Дмитрович Ромигайло | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Генерал-майор | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 6 квітня 1966 (57 років) Балин, Літинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||||||
| Alma Mater | Національний університет оборони України | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Приналежність | Україна | |||||||
| Вид ЗС | Збройні сили | |||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||||||
| Командування | ||||||||
| ||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
Життєпис ред.
Петро Ромигайло народився 6 квітня 1966 року в селі Балин, нині Літинської громади Вінницького району Вінницької области України.
Проходив строкову службу в смт Тіксі в Якутії. Згодом став командиром відділення.
Як найкращому випускнику Ленінградського військового училища імені Кірова надали право обрати подальше місце служби. Тоді лейтенант Петро Ромигайло вибрав Прикарпатський воєнний округ (м. Мукачево). У 1990 році був відряджений на Кубу, де командував взводом, ротою, керував у частині фізичною підготовкою та спортом.
1993 року повернувся в Україну та розпочав службу в 820-му мотострілецькому полку Збройних сил України. Пройшов шлях від командира взводу до командира полку.
У 2004 році після розформування полку переведений на посаду начальника штабу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
У 2005 році призначений командиром 354-го навчального полку в Десні. У 2007—2010 роках командир 128 ОГШБр.
У 2011 році закінчивши Національний університет оборони імені Івана Черняховського став заступником начальника штабу 8-го армійського корпусу. На початку 2014 року призначений начальником штабу цього ж військового з'єднання.
Станом на 2015 рік заступник командувача ОК «Захід».
Від 2017 року начальник штабу — заступник командувача військ ОК «Північ». Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року брав участь в обороні Чернігова.
Нагороди ред.
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (21 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (10 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Військові звання ред.
- генерал-майор (нині);
- лейтенант (1989).
Примітки ред.
- ↑ Л. Кліщук. Командувач ОТУ «Північ» Ромигайло: Наказ знищити документи по Іловайську був неправомірний, тому не виконали // Новинарня. — 2019. — 20 грудня.
- Військовий аташе Японії відвідав оперативне командування «Північ» // АрміяInform. — 2021. — 16 грудня.
- С. Дзюба. На наших мінах кляті орки підривалися й відправлялися до пекла // Біла хата. — 2022.
- Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 268/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 123/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |