Рамон (Рома́н) Іванович Гнати́шин (англ. Ramon John "Ray" Hnatyshyn, 16 березня 1934 — 18 грудня 2002) — канадський політик українського походження. Син Івана (Джона) Гнатишина — сенатора від Прогресивно-консервативної партії Канади. У 1990–1995 рр. — 24-й генерал-губернатор Канади.
| Роман Гнатишин Ramon John "Ray" Hnatyshyn | |
|---|---|
| англ. Ramon John Hnatyshyn укр. Роман Іванович Гнатишин | |
| Ramon John "Ray" Hnatyshyn | |
| 24-й генерал-губернатор Канади | |
| 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 | |
| Монарх | Єлизавета II |
| Попередник | Жанна Сове |
| Наступник | Ромео Леблан |
| Міністр юстиції та Генеральний прокурор Канади | |
| 30 червня 1986 — 7 грудня 1988 | |
| Попередник | Джон Кросбі |
| Наступник | Джо Кларк |
| Голова Таємної ради королеви для Канади | |
| 27 лютого 1985 — 29 червня 1986 | |
| Попередник | Ерік Нільсен |
| Наступник | Дон Мазанковскі |
| Міністр енергетики, гірничорудної промисловості та ресурсів Канади | |
| 1979 — 1980 | |
| Попередник | Алістер Гіллеспі |
| Наступник | Марк Лалонд |
| Народився | 16 березня 1934 Саскатун, Саскачеван, Канада |
| Помер | 18 грудня 2002 (68 років) Оттава, Онтаріо, Канада |
| Похований | цвинтар Бічвуд |
| Відомий як | політик, баррістер |
| Країна | Канада |
| Національність | українець |
| Освіта | Університет провінції Саскачеван |
| Alma mater | Саскачеванський університет, Правничий коледж Саскачеванського університетуd і Nutana Collegiated |
| Політична партія | Прогресивно-консервативна партія Канади |
| Батько | сенатор Джон Гнатишин |
| У шлюбі з | Карен Герда Найгард Андресен |
| Діти | 2 сина |
| Професія | адвокат |
| Релігія | православна церква |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Родина ред.
Рамон народився в родині емігрантів з України. Його батько — Іван (Джон) Гнатишин — був канадським сенатором, вихідцем із Вашківців.
Освіта ред.
- Випускник Саскачеванського університету
Кар'єра ред.
Служив у Королівських повітряних силах та мав юридичну практику в Саскачевані до 1974 року, коли його обрали до Палати Громад Канадського парламенту від Прогресивно-консервативної партії. Займав посади міністра енергетики у 1979—1980 роках та міністра юстиції в 1986—1988 роках. За рекомендацією прем'єр-міністра Гнатишина призначили генерал-губернатором Канади 14 грудня 1989 року, склав присягу 29 січня 1990 року.
Генерал-губернатор має символічне політичне значення, втім Рамон Гнатишин знаний тим, що значною мірою сприяв популяризації інституту генерал-губернаторства. За Гнатишина офіційна резиденція генерал-губернатора «Рідо-Голл» стала відкритою для туристів. Гнатишин заснував Премію генерал-губернатора в галузі мистецтв. За перебування на посту прийняв 26 голів держав, у тому числі, у листопаді 1994 року, Президента України Леоніда Кучму; виступав більше ніж 1 200 разів. У березні 2004 року Уряд Канади вшанував Гнатишина випуском поштової марки із його зображенням.
Вшанування пам'яті ред.
У місті Саскатун є вулиця Гнатишина (Hnatyshyn Avenue).
Титули та звання ред.
Ордена Канади ред.
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Канцлер і Головний Компаньйон ордена Канади (CC)
- З 8 лютого 1995 — Компаньйон ордена Канади (CC)
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Канцлер і Командор ордена військової заслуги (CMM)
- С 8 лютого 1995 — Командор ордена військової заслуги (CMM)
- 29 січня 1990 — 8 лютого 1995 — Лицар Справедливості, Пріор та старший офіцер в Канаді славних ордена Госпіталю святого Іоанна Єрусалимського (KStJ)
- З 8 лютого 1995 — Лицар Справедливості славних ордена Госпіталю святого Іоанна Єрусалимського (KStJ)
Примітки ред.
- Office of the Governor General of Canada. . Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=та|deadurl=(довідка) - Office of the Governor General of Canada. . Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=та|deadurl=(довідка) - Office of the Governor General of Canada. . Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 6 апреля 2009. Вказано більш, ніж один
|deadlink=та|deadurl=(довідка)
Джерела та література ред.
- Головченко В. І. Гнатишин Рамон (Джон) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
- Ковальчук О. О. Гнатишин Роман Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 127. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Корсак І. «Імена твої, Україно». — Луцьк : ПВД «Твердиня», 2007. — С. 181—185.
- Тирпак Н. В. Гнатишин Реймон-Джон // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.