www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роккі Марчіано англ Rocky Marciano 1 вересня 1923 Броктон Масачусетс 31 серпня 1969 Де Мойн Айова американський боксер в

Роккі Марчіано

Роккі Марчіано (англ. Rocky Marciano) (*1 вересня 1923, Броктон, Масачусетс — †31 серпня 1969, Де-Мойн, Айова) — американський боксер-важковаговик, чотири роки поспіль ставав чемпіоном світу (у 1952, 1953, 1954 та 1955); єдиний чемпіон світу у важкій вазі, який протягом своєї спортивної кар'єри не зазнав жодної поразки.

Роккі Марчіано
Загальна інформація
Повне ім'я Рокко Френсіс Маркеджіано
Прізвисько «Броктонська Бомба» (англ. The Brockton Blockbuster)
Громадянство  США
Народився 1 вересня 1923(1923-09-01)
Броктон, Массачусетс
Помер 31 серпня 1969(1969-08-31) (45 років)
Де-Мойн, Айова
Alma mater Brockton High Schoold
Вагова категорія Важка
Стійка Ортодокс
Зріст 179 см
Розмах рук 173 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 17 березня 1947
Останній бій 21 вересня 1955
Боїв 49
Перемог 49
Перемог нокаутом 43
Поразок 0
Нічиїх 0

Біографія ред.

Рокко Френсіс Маркеджано (справжнє ім'я боксера) народився у штаті Массачусетс (США) у сім'ї італійських емігрантів, був найстаршим з шести дітей. У віці 18 місяців ледь не помер, захворівши на пневмонію, однак згодом видужав та повністю відновився. Відвідував Броктонську вищу школу. Батько, П'єріно Маркеджано, працював на фабриці, що займалася виготовленням взуття. Після закінчення школи Рокко пішов працювати, щоб допомогти батькам виконувати фінансові зобов'язання. Рокко Маркеджано був типовим американським хлопцем — грав у бейсбол та футбол, мріяв зробити кар'єру в одному з цих видів спорту. У 1943 році почав служити в американській армії інженером, був відправлений до Уельсу, звідки постійно переміщувався до Нормандії через Ла-Манш, а також до Німеччини та Центральної Європи. Після повернення з Європи був відправлений до Форт-Льюїса, що у Вашингтоні, звідти, у свою чергу, — до Тихоокеанського театру воєнних дій. Під час служби в армії почав займатися боксом — здебільшого для того, щоб уникнути чергувань на кухні. Однак і після звільнення у березні 1946 року продовжив займатися цим видом спорту. 15 квітня 1946 р. відбувся поєдинок тоді ще аматора Марчіано з боксером-важковаговиком з Нової Англії Генрі Лестером. На той момент Роккі був не у формі та виснажився вже в третьому раунді. Після поєдинку Марчіано був дискваліфікований через те, що завдав удару суперникові нижче пояса. Після цього він кинув пити й палити та почав поступово приводити себе у форму. У цьому ж 1946 році він виграв аматорський турнір з боксу, що був проведений в армії США. Після повернення з армії влітку 1946 р. почав грати у бейсбол з напівпрофесіональною командою «Тонтон Ламбер Тім» (Taunton Lumber Team). У березні 1947 р. розпочав професійну боксерську кар'єру, нокаутувавши боксера Лі Еперсона у третьому раунді. У цьому ж році Марчіано грав у бейсбольній команді «Chicago Cubs», однак змушений був піти з неї через те, що не міг зробити точний кидок м'яча до наступної бази. Після невдач у бейсболі подальші роки Марчіано присвятив боксу, повернувшись до Броктона та розпочавши тренування з давнім товаришем Еллі Коломбо.

Навесні 1949 року Роккі Марчіано привернув до себе увагу перемогою нокаутом над першими шістнадцятьма суперниками. З 1949 по 1950 рр. Марчіано зустрічався з усе більш майстерними супротивниками, однак він переміг і їх, здебільшого нокаутом.

26 жовтня 1951 року Роккі Марчіано, маючи 37 перемог (32 з них нокаутом), здобув перемогу над найважчим суперником — Джо Луісом, нокаутувавши його у восьмому раунді. Після цієї перемоги Марчіано мав змішані почуття та навіть плакав у роздягальні Луіса, оскільки той був для Роккі не тільки суперником, а й кумиром. Тим не менш цей успіх зробив Марчіано одним з найпомітніших боксерів у важкій вазі.

23 вересня 1952 р. Марчіано у Філадельфії зустрівся з черговим своїм суперником — Джерсі Джо Волкоттом, який до того часу відстояв титул чемпіона. Після важкої підготовки, що тривала всю ніч, Роккі здобув перемогу в 13 раунді, завдавши суперникові короткого удару правою рукою в щелепу і відправивши його в нокаут. У 1953 р. відбувся двобій-реванш між Марчіано та Волкоттом, однак Роккі знову здобув перемогу, відправивши суперника в нокаут уже в першому раунді.

Роккі Марчіано шість разів захистив свій чемпіонський титул, деякі з його поєдинків фанати боксу вважають класикою цього виду спорту. У 1954 році відбувся драматичний поєдинок боксера з Еззардом Чарльзом, під час якого в шостому раунді останній розбив ніс Марчіано, так що секундант не міг зупинити кров. Хоча лікар, оглянувши травму Марчіано, наполягав на завершенні бою, Роккі вирішив продовжити поєдинок і в результаті відправив суперника в нокаут уже у восьмому раунді.

21 вересня 1955 р. відбувся останній поєдинок Роккі Марчіано — з боксером Арчі Муром, який завершився поразкою останнього: Марчіано відправив суперника в нокаут у дев'ятому раунді. Таким чином Роккі черговий раз відстояв свій чемпіонський титул.

27 квітня 1956 р. Марчіано завершив боксерську кар'єру. Причиною завершення кар'єри було бажання жити «нормальним життям» та проводити більше часу з дружиною та донькою, якій на той час виповнилося три роки. Марчіано з родиною переїхав до Форт-Лодердейла (Флорида), де почав займатися бізнесом. Як стверджує газета «The New York Times», сам Роккі визнав свій вчинок помилкою на фоні повернення у великий бокс його колишнього суперника Джо Луіса. Після завершення боксерської кар'єри Марчіано часто заробляв гроші присутністю на різних заходах.

Аварія літака ред.

31 серпня 1969 року (за день до свого 46-го дня народження) Марчіано був пасажиром невеликого приватного літака «Cessna 172», який летів до Де-Мойна, штат Айова. Була ніч і погана погода. Пілот Гленн Белз мав 231 годину нальоту, 35 з них вночі, і не мав даних приладів. Белз намагався посадити літак на невеликому аеродромі за межами Ньютона, штат Айова, але літак врізався в дерево за дві милі від злітно-посадкової смуги. З Марчіано на задньому сидінні летів 28-річний Френкі Фаррелл, старший син діяча організованої злочинності Лью Фаррелла. Марчіано, Белз і Фаррелл загинули під час удару.

У звіті Національної ради з безпеки на транспорті говориться: «Пілот спробував виконати операцію, що перевищувала його досвід і рівень навичок, продовжував дотримуватись правил візуального польоту за несприятливих погодних умов і відчув просторову дезорієнтацію в останні моменти польоту». Марчіано летів, щоб виступити з промовою на підтримку сина свого друга, і де на нього чекало несподіване святкування дня народження. Він сподівався повернутися рано вранці на святкування свого 46-го дня народження з дружиною. Він повертався з вечері, з вдома в Чикаго генерального директора STP Енді Гранателлі.

Марчіано похований у склепі на меморіальному кладовищі Форест Лон у Форт-Лодердейлі, штат Флорида. Його дружина Барбара Марчіано померла через п'ять років у віці 46 років від раку легенів і похована поруч з ним.

Родина ред.

Після смерті Роккі Марчіано у нього залишилися дружина Барбара та двоє дітей від їхнього шлюбу — Рокко Кевін та Мері-Енн.

Феномен ред.

Хоча Роккі Марчіано не вирізнявся серед інших боксерів-чемпіонів особливими навичками, швидкістю або силою, він легко компенсував це твердістю власного характеру та мужністю. Крім цього, боксер мав далеко не ідеальні фізичні параметри: він часто був меншим за своїх опонентів на зріст та мав не дуже довгі руки. Однак тренер Чарлі Ґолдман навчив Роккі перетворювати ці його недоліки на переваги. Деякі експерти визнають Марчіано найсильнішим серед усіх боксерів-важковаговиків, а також боксером з найтяжчими ударами. Спортивні журналісти відзначали також його схильність до усамітнення: в той час, коли інші боксери-чемпіони у важкій вазі проводили час разом, Марчіано залишався на самоті.

Особисті досягнення ред.

  • У 1951 відправив у нокаут тогочасну легенду боксу — важковаговика Джо Луіса
  • Виграв 49 поєдинків протягом своєї кар'єри, 43 з них — нокаутом
  • У 1952, 1954 та 1955 був визнаний боксером року журналом «The Ring»
  • Шість разів захистив свій титул чемпіона світу у важкій вазі (по два рази у 1953, 1954 та 1955), п'ять з них — нокаутом

Визнання ред.

У 1959 увійшов до Залу Слави боксу (англ. Ring Boxing Hall of Fame), у 1990 був посмертно включений до Міжнародного Залу Слави боксу (англ. International Boxing Hall of Fame).

У популярній культурі ред.

У 1999 на екрани вийшов американський телевізійний фільм «Роккі Марчіано» (режисер Чарлз Вінклер) — спортивна драма, в якій показано біографію непереможеного чемпіона у важкій вазі. Того ж року кінострічка завоювала премію Канадської Спілки Кінематографістів (англ. CSC Award) як найкраща телевізійна драма, у 2000 р. її було номіновано на премію «Золота Кіноплівка» (англ. Golden Reel Award) за найкращі спецефекти та звукове супроводження. Загалом про Роккі Марчіано було знято два фільми — перший під назвою «Марчіано» (режисер Бернард Л. Ковальскі) вийшов у 1979 р. у США.

Поєдинки ред.

Дата Суперник Місце проведення Результат
17 березня 1947 Лі Еперсон Голіоук Перемога
12 липня 1948 Гаррі Бальцеріан Провіденс Перемога
19 липня 1948 Джон Едвардс Провіденс Перемога
9 серпня 1948 Боббі Квінн Провіденс Перемога
23 серпня 1948 Едді Росс Провіденс Перемога
30 серпня 1948 Джиммі Вікс Провіденс Перемога
13 вересня 1948 Гамфрі Джексон Провіденс Перемога
20 вересня 1948 Білл Гардеман Провіденс Перемога
30 вересня 1948 Ґілберт Кердоун Вашингтон Перемога
4 жовтня 1948 Боб Джефферсон Провіденс Перемога
29 листопада 1948 Джеймс Патрік Коннолі Провіденс Перемога
14 грудня 1948 Джиллі Ферон Філадельфія Перемога
21 березня 1949 Джонні Претзі Провіденс Перемога
28 березня 1949 Арті Донато Провіденс Перемога
11 квітня 1949 Джиммі Волз Провіденс Перемога
2 травня 1949 Джиммі Еванс Провіденс Перемога
23 травня 1949 Дон Моґард Провіденс Перемога
18 липня 1949 Гаррі Гафт Провіденс Перемога
16 серпня 1949 Піт Лаутіс Нью-Бедфорд Перемога
26 вересня 1949 Томмі ДіДжорджо Провіденс Перемога
10 жовтня 1949 Тед Лаурі Провіденс Перемога
7 листопада 1949 Джо Домінік Провіденс Перемога
2 грудня 1949 Пет Річардс Нью-Йорк Перемога
19 грудня 1949 Філ Мускато Провіденс Перемога
30 грудня 1949 Кермін Вінго Нью-Йорк Перемога
24 березня 1950 Роланд Ла Старца Нью-Йорк Перемога
5 червня 1950 Елдрідж Ітмен Провіденс Перемога
10 липня 1950 Джино Буонвіно Бостон Перемога
18 вересня 1950 Джонні Шкор Провіденс Перемога
13 листопада 1950 Тед Лаурі Провіденс Перемога
18 грудня 1950 Білл Вілсон Провіденс Перемога
29 січня 1951 Кін Сіммонс Провіденс Перемога
20 березня 1951 Гарольд Мітчелл Гартфорд Перемога
26 березня 1951 Арт Генрі Провіденс Перемога
30 квітня 1951 Вілліс Ред Еплігейт Провіденс Перемога
12 липня 1951 Рекс Лейн Нью-Йорк Перемога
27 серпня 1951 Фредді Бішор Бостон Перемога
26 жовтня 1951 Джо Луіс Нью-Йорк Перемога
13 лютого 1952 Лі Севолд Філадельфія Перемога
21 квітня 1952 Джино Буонвіно Провіденс Перемога
12 травня 1952 Берні Рейнольдс Провіденс Перемога
28 липня 1952 Гаррі Метьюз Нью-Йорк Перемога
23 вересня 1952 Джерсі Джо Уолкотт Філадельфія Перемога
15 травня 1953 Джерсі Джо Уолкотт Чикаго Перемога
24 вересня 1953 Роланд Ла Старца Нью-Йорк Перемога
17 червня 1954 Еззард Чарльз Нью-Йорк Перемога
17 вересня 1954 Еззард Чарльз Нью-Йорк Перемога
16 травня 1955 Дон Коккелл Сан-Франциско Перемога
21 вересня 1955 Арчі Мур Нью-Йорк Перемога

Література ред.

  • Skehan, Everett M. Rocky Marciano: The Biography of a First Son. Boston: Houghton Mifflin, 1977.
  • Sullivan, Russell. Rocky Marciano: The Rock of His Times. Urbana: University of Illinois Press, 2002.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rokki Marchiano angl Rocky Marciano 1 veresnya 1923 Brokton Masachusets 31 serpnya 1969 De Mojn Ajova amerikanskij bokser vazhkovagovik chotiri roki pospil stavav chempionom svitu u 1952 1953 1954 ta 1955 yedinij chempion svitu u vazhkij vazi yakij protyagom svoyeyi sportivnoyi kar yeri ne zaznav zhodnoyi porazki Rokki MarchianoZagalna informaciyaPovne im ya Rokko Frensis MarkedzhianoPrizvisko Broktonska Bomba angl The Brockton Blockbuster Gromadyanstvo SShANarodivsya 1 veresnya 1923 1923 09 01 Brokton MassachusetsPomer 31 serpnya 1969 1969 08 31 45 rokiv De Mojn AjovaAlma mater Brockton High SchooldVagova kategoriya VazhkaStijka OrtodoksZrist 179 smRozmah ruk 173 smProfesionalna kar yeraPershij bij 17 bereznya 1947Ostannij bij 21 veresnya 1955Boyiv 49Peremog 49Peremog nokautom 43Porazok 0Nichiyih 0 Zmist 1 Biografiya 1 1 Avariya litaka 2 Rodina 3 Fenomen 4 Osobisti dosyagnennya 5 Viznannya 6 U populyarnij kulturi 7 Poyedinki 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya red Rokko Frensis Markedzhano spravzhnye im ya boksera narodivsya u shtati Massachusets SShA u sim yi italijskih emigrantiv buv najstarshim z shesti ditej U vici 18 misyaciv led ne pomer zahvorivshi na pnevmoniyu odnak zgodom viduzhav ta povnistyu vidnovivsya Vidviduvav Broktonsku vishu shkolu Batko P yerino Markedzhano pracyuvav na fabrici sho zajmalasya vigotovlennyam vzuttya Pislya zakinchennya shkoli Rokko pishov pracyuvati shob dopomogti batkam vikonuvati finansovi zobov yazannya Rokko Markedzhano buv tipovim amerikanskim hlopcem grav u bejsbol ta futbol mriyav zrobiti kar yeru v odnomu z cih vidiv sportu U 1943 roci pochav sluzhiti v amerikanskij armiyi inzhenerom buv vidpravlenij do Uelsu zvidki postijno peremishuvavsya do Normandiyi cherez La Mansh a takozh do Nimechchini ta Centralnoyi Yevropi Pislya povernennya z Yevropi buv vidpravlenij do Fort Lyuyisa sho u Vashingtoni zvidti u svoyu chergu do Tihookeanskogo teatru voyennih dij Pid chas sluzhbi v armiyi pochav zajmatisya boksom zdebilshogo dlya togo shob uniknuti cherguvan na kuhni Odnak i pislya zvilnennya u berezni 1946 roku prodovzhiv zajmatisya cim vidom sportu 15 kvitnya 1946 r vidbuvsya poyedinok todi she amatora Marchiano z bokserom vazhkovagovikom z Novoyi Angliyi Genri Lesterom Na toj moment Rokki buv ne u formi ta visnazhivsya vzhe v tretomu raundi Pislya poyedinku Marchiano buv diskvalifikovanij cherez te sho zavdav udaru supernikovi nizhche poyasa Pislya cogo vin kinuv piti j paliti ta pochav postupovo privoditi sebe u formu U comu zh 1946 roci vin vigrav amatorskij turnir z boksu sho buv provedenij v armiyi SShA Pislya povernennya z armiyi vlitku 1946 r pochav grati u bejsbol z napivprofesionalnoyu komandoyu Tonton Lamber Tim Taunton Lumber Team U berezni 1947 r rozpochav profesijnu boksersku kar yeru nokautuvavshi boksera Li Epersona u tretomu raundi U comu zh roci Marchiano grav u bejsbolnij komandi Chicago Cubs odnak zmushenij buv piti z neyi cherez te sho ne mig zrobiti tochnij kidok m yacha do nastupnoyi bazi Pislya nevdach u bejsboli podalshi roki Marchiano prisvyativ boksu povernuvshis do Broktona ta rozpochavshi trenuvannya z davnim tovarishem Elli Kolombo Navesni 1949 roku Rokki Marchiano privernuv do sebe uvagu peremogoyu nokautom nad pershimi shistnadcyatma supernikami Z 1949 po 1950 rr Marchiano zustrichavsya z use bilsh majsternimi suprotivnikami odnak vin peremig i yih zdebilshogo nokautom 26 zhovtnya 1951 roku Rokki Marchiano mayuchi 37 peremog 32 z nih nokautom zdobuv peremogu nad najvazhchim supernikom Dzho Luisom nokautuvavshi jogo u vosmomu raundi Pislya ciyeyi peremogi Marchiano mav zmishani pochuttya ta navit plakav u rozdyagalni Luisa oskilki toj buv dlya Rokki ne tilki supernikom a j kumirom Tim ne mensh cej uspih zrobiv Marchiano odnim z najpomitnishih bokseriv u vazhkij vazi 23 veresnya 1952 r Marchiano u Filadelfiyi zustrivsya z chergovim svoyim supernikom Dzhersi Dzho Volkottom yakij do togo chasu vidstoyav titul chempiona Pislya vazhkoyi pidgotovki sho trivala vsyu nich Rokki zdobuv peremogu v 13 raundi zavdavshi supernikovi korotkogo udaru pravoyu rukoyu v shelepu i vidpravivshi jogo v nokaut U 1953 r vidbuvsya dvobij revansh mizh Marchiano ta Volkottom odnak Rokki znovu zdobuv peremogu vidpravivshi supernika v nokaut uzhe v pershomu raundi Rokki Marchiano shist raziv zahistiv svij chempionskij titul deyaki z jogo poyedinkiv fanati boksu vvazhayut klasikoyu cogo vidu sportu U 1954 roci vidbuvsya dramatichnij poyedinok boksera z Ezzardom Charlzom pid chas yakogo v shostomu raundi ostannij rozbiv nis Marchiano tak sho sekundant ne mig zupiniti krov Hocha likar oglyanuvshi travmu Marchiano napolyagav na zavershenni boyu Rokki virishiv prodovzhiti poyedinok i v rezultati vidpraviv supernika v nokaut uzhe u vosmomu raundi 21 veresnya 1955 r vidbuvsya ostannij poyedinok Rokki Marchiano z bokserom Archi Murom yakij zavershivsya porazkoyu ostannogo Marchiano vidpraviv supernika v nokaut u dev yatomu raundi Takim chinom Rokki chergovij raz vidstoyav svij chempionskij titul 27 kvitnya 1956 r Marchiano zavershiv boksersku kar yeru Prichinoyu zavershennya kar yeri bulo bazhannya zhiti normalnim zhittyam ta provoditi bilshe chasu z druzhinoyu ta donkoyu yakij na toj chas vipovnilosya tri roki Marchiano z rodinoyu pereyihav do Fort Loderdejla Florida de pochav zajmatisya biznesom Yak stverdzhuye gazeta The New York Times sam Rokki viznav svij vchinok pomilkoyu na foni povernennya u velikij boks jogo kolishnogo supernika Dzho Luisa Pislya zavershennya bokserskoyi kar yeri Marchiano chasto zaroblyav groshi prisutnistyu na riznih zahodah Avariya litaka red 31 serpnya 1969 roku za den do svogo 46 go dnya narodzhennya Marchiano buv pasazhirom nevelikogo privatnogo litaka Cessna 172 yakij letiv do De Mojna shtat Ajova Bula nich i pogana pogoda Pilot Glenn Belz mav 231 godinu nalotu 35 z nih vnochi i ne mav danih priladiv Belz namagavsya posaditi litak na nevelikomu aerodromi za mezhami Nyutona shtat Ajova ale litak vrizavsya v derevo za dvi mili vid zlitno posadkovoyi smugi Z Marchiano na zadnomu sidinni letiv 28 richnij Frenki Farrell starshij sin diyacha organizovanoyi zlochinnosti Lyu Farrella Marchiano Belz i Farrell zaginuli pid chas udaru U zviti Nacionalnoyi radi z bezpeki na transporti govoritsya Pilot sprobuvav vikonati operaciyu sho perevishuvala jogo dosvid i riven navichok prodovzhuvav dotrimuvatis pravil vizualnogo polotu za nespriyatlivih pogodnih umov i vidchuv prostorovu dezoriyentaciyu v ostanni momenti polotu Marchiano letiv shob vistupiti z promovoyu na pidtrimku sina svogo druga i de na nogo chekalo nespodivane svyatkuvannya dnya narodzhennya Vin spodivavsya povernutisya rano vranci na svyatkuvannya svogo 46 go dnya narodzhennya z druzhinoyu Vin povertavsya z vecheri z vdoma v Chikago generalnogo direktora STP Endi Granatelli Marchiano pohovanij u sklepi na memorialnomu kladovishi Forest Lon u Fort Loderdejli shtat Florida Jogo druzhina Barbara Marchiano pomerla cherez p yat rokiv u vici 46 rokiv vid raku legeniv i pohovana poruch z nim Rodina red Pislya smerti Rokki Marchiano u nogo zalishilisya druzhina Barbara ta dvoye ditej vid yihnogo shlyubu Rokko Kevin ta Meri Enn Fenomen red Hocha Rokki Marchiano ne viriznyavsya sered inshih bokseriv chempioniv osoblivimi navichkami shvidkistyu abo siloyu vin legko kompensuvav ce tverdistyu vlasnogo harakteru ta muzhnistyu Krim cogo bokser mav daleko ne idealni fizichni parametri vin chasto buv menshim za svoyih oponentiv na zrist ta mav ne duzhe dovgi ruki Odnak trener Charli Goldman navchiv Rokki peretvoryuvati ci jogo nedoliki na perevagi Deyaki eksperti viznayut Marchiano najsilnishim sered usih bokseriv vazhkovagovikiv a takozh bokserom z najtyazhchimi udarami Sportivni zhurnalisti vidznachali takozh jogo shilnist do usamitnennya v toj chas koli inshi bokseri chempioni u vazhkij vazi provodili chas razom Marchiano zalishavsya na samoti Osobisti dosyagnennya red U 1951 vidpraviv u nokaut togochasnu legendu boksu vazhkovagovika Dzho Luisa Vigrav 49 poyedinkiv protyagom svoyeyi kar yeri 43 z nih nokautom U 1952 1954 ta 1955 buv viznanij bokserom roku zhurnalom The Ring Shist raziv zahistiv svij titul chempiona svitu u vazhkij vazi po dva razi u 1953 1954 ta 1955 p yat z nih nokautomViznannya red U 1959 uvijshov do Zalu Slavi boksu angl Ring Boxing Hall of Fame u 1990 buv posmertno vklyuchenij do Mizhnarodnogo Zalu Slavi boksu angl International Boxing Hall of Fame U populyarnij kulturi red U 1999 na ekrani vijshov amerikanskij televizijnij film Rokki Marchiano rezhiser Charlz Vinkler sportivna drama v yakij pokazano biografiyu neperemozhenogo chempiona u vazhkij vazi Togo zh roku kinostrichka zavoyuvala premiyu Kanadskoyi Spilki Kinematografistiv angl CSC Award yak najkrasha televizijna drama u 2000 r yiyi bulo nominovano na premiyu Zolota Kinoplivka angl Golden Reel Award za najkrashi specefekti ta zvukove suprovodzhennya Zagalom pro Rokki Marchiano bulo znyato dva filmi pershij pid nazvoyu Marchiano rezhiser Bernard L Kovalski vijshov u 1979 r u SShA Poyedinki red Data Supernik Misce provedennya Rezultat17 bereznya 1947 Li Eperson Goliouk Peremoga12 lipnya 1948 Garri Balcerian Providens Peremoga19 lipnya 1948 Dzhon Edvards Providens Peremoga9 serpnya 1948 Bobbi Kvinn Providens Peremoga23 serpnya 1948 Eddi Ross Providens Peremoga30 serpnya 1948 Dzhimmi Viks Providens Peremoga13 veresnya 1948 Gamfri Dzhekson Providens Peremoga20 veresnya 1948 Bill Gardeman Providens Peremoga30 veresnya 1948 Gilbert Kerdoun Vashington Peremoga4 zhovtnya 1948 Bob Dzhefferson Providens Peremoga29 listopada 1948 Dzhejms Patrik Konnoli Providens Peremoga14 grudnya 1948 Dzhilli Feron Filadelfiya Peremoga21 bereznya 1949 Dzhonni Pretzi Providens Peremoga28 bereznya 1949 Arti Donato Providens Peremoga11 kvitnya 1949 Dzhimmi Volz Providens Peremoga2 travnya 1949 Dzhimmi Evans Providens Peremoga23 travnya 1949 Don Mogard Providens Peremoga18 lipnya 1949 Garri Gaft Providens Peremoga16 serpnya 1949 Pit Lautis Nyu Bedford Peremoga26 veresnya 1949 Tommi DiDzhordzho Providens Peremoga10 zhovtnya 1949 Ted Lauri Providens Peremoga7 listopada 1949 Dzho Dominik Providens Peremoga2 grudnya 1949 Pet Richards Nyu Jork Peremoga19 grudnya 1949 Fil Muskato Providens Peremoga30 grudnya 1949 Kermin Vingo Nyu Jork Peremoga24 bereznya 1950 Roland La Starca Nyu Jork Peremoga5 chervnya 1950 Eldridzh Itmen Providens Peremoga10 lipnya 1950 Dzhino Buonvino Boston Peremoga18 veresnya 1950 Dzhonni Shkor Providens Peremoga13 listopada 1950 Ted Lauri Providens Peremoga18 grudnya 1950 Bill Vilson Providens Peremoga29 sichnya 1951 Kin Simmons Providens Peremoga20 bereznya 1951 Garold Mitchell Gartford Peremoga26 bereznya 1951 Art Genri Providens Peremoga30 kvitnya 1951 Villis Red Epligejt Providens Peremoga12 lipnya 1951 Reks Lejn Nyu Jork Peremoga27 serpnya 1951 Freddi Bishor Boston Peremoga26 zhovtnya 1951 Dzho Luis Nyu Jork Peremoga13 lyutogo 1952 Li Sevold Filadelfiya Peremoga21 kvitnya 1952 Dzhino Buonvino Providens Peremoga12 travnya 1952 Berni Rejnolds Providens Peremoga28 lipnya 1952 Garri Metyuz Nyu Jork Peremoga23 veresnya 1952 Dzhersi Dzho Uolkott Filadelfiya Peremoga15 travnya 1953 Dzhersi Dzho Uolkott Chikago Peremoga24 veresnya 1953 Roland La Starca Nyu Jork Peremoga17 chervnya 1954 Ezzard Charlz Nyu Jork Peremoga17 veresnya 1954 Ezzard Charlz Nyu Jork Peremoga16 travnya 1955 Don Kokkell San Francisko Peremoga21 veresnya 1955 Archi Mur Nyu Jork PeremogaLiteratura red Skehan Everett M Rocky Marciano The Biography of a First Son Boston Houghton Mifflin 1977 Sullivan Russell Rocky Marciano The Rock of His Times Urbana University of Illinois Press 2002 Posilannya red Oficijnij sajt Rokki Marchiano angl Famous Veterans Rocky Marciano angl Rocky Marciano The Boxing Historian angl Biography Of Rocky Marciano angl Fights and Flights The Crash of Rocky Marciano s Cessna August 31st 1969 Near Newton Iowa angl Rocky Marciano Biography angl Rocky Marciano The Cyber Boxing Zone angl Rocky Marciano Fight by Fight Career Record angl Rocky Marciano BoxRec angl Rocky Marciano 1999 IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rokki Marchiano amp oldid 39876427