www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рованці Рованцí село в Україні у Луцькому районі Волинської області Орган місцевого самоврядування Боратинська сільська

Рованці

Рованцí — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Орган місцевого самоврядування — Боратинська сільська громада. Населення становить 1188 осіб.

село Рованці
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Громада Боратинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1230
Населення 1188
Територія 17 км²
Густота населення 70 осіб/км²
Поштовий індекс 45606
Телефонний код +380 3327
Географічні дані
Географічні координати 50°43′51″ пн. ш. 25°20′54″ сх. д.H G O
Водойми р. Стир
Місцева влада
Карта
Рованці
Рованці
Мапа

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1126 осіб, з яких 545 чоловіків та 581 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1188 осіб.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,08 %
білоруська 0,08 %
словацька 0,08 %

Пам'ятки археології Редагувати

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На східній околиці села, на території історичного передмістя Луцька (Гнідава), в урочищі Гнідавська Гірка, на лівому, високому березі р. Стир, зліва від шосейного мосту — багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, волино-люблінської енеоліту, стжижівської, тшинецько-комарівської, лужицької бронзового часу, лежницької групи ранньозалізного часу, волино-подільської культурної групи, ранньослов'янського часу VII-ІХ ст. і періоду Х-ХІІІ ст. Роботи на ньому у різний час проводили Я.Фіцке, М.Матвієйко, М.Кучера, М.Кучінко, Г.Охріменко, В.Шкоропад, О.Златогорський. У 1967 р. тут досліджене чоловіче і жіноче випростані та два дитячих скорчених поховання стжижовської культури. У складі інвентаря наявні амфора і миска, крем'яні ніж і серп, підвіски зі стулок річкової черепашки та тваринні кістки.

Протягом 2002—2011 років на території поселення діяла постійна Рованцівська рятівна археологічна експедиція під керівництвом В. Шкоропада і О.Златогорського. Закладено 13 розкопів, досліджено майже 2000 кв.м. Виявлено унікальні об'єкти і матеріали неолітичної, бронзової, ранньозалізної, ранньослов'янської, давньоруської доби, поховання лендельської і стжижовської культур, давньоруського часу.

Розкопки експедиції ДП «Волинські старожитності» на багатошаровому поселенні в урочищі Гнідавська Гірка у с. Рованці 2009 року

2) На південно-західній околиці села, в урочищі Четвертий сінокіс (тепер включено до складу с. Боратин), за 0,3 км на південь від залізничної колії, на лівому високому березі р. Стир — багатошарова пам'ятка: поселення і ґрунтовий могильник волино-люблінської культури, плоский могильник ульвівецької групи лужицької культури, поселення вельбарської культури та селище давньоруського періоду Х-ХІ ст., що займає площу розміром 50×200 м. Вона відкрита розвідкою В.Івановського та В.Шкоропада у 1985 р. Їх розкопки, в яких брали участь М.Кучінко, В.Оприск та Д.Павлів, тривали до 1990 р. Ними досліджено два поховання волино-люблінської культури незадовільного збереження, котрі супроводжували глиняні миски і чаші, пластини, вістря стріл і серпи з кременю. На глибині 0,4-0,6 м виявлено понад 50 поховань ульвівецької групи лужицької культури, серед яких наявні захоронення за ритуалом кремації, тіло покладення та поховання окремих людських черепів. До складу поховального інвентаря входять ліпні черпаки, кубки, чаші, фігурки птахів а також різноманітні вироби з бронзи, серед яких виділяються браслети. З поселенням вельбарської культури пов'язані дві великі напівземлянки, а з давньоруським часом — дві квадратної форми землянки і три господарські ями. У 2009 році роботи на могильнику проводила експедиція ДП «Волинські старожитності» під керівництвом Златогорського О. Є..

3) За 0,2 км на південь від попередньо обумовленої пам'ятки, на високому лівому березі Стиру — селище Х-ХІ ст., відкрите розвідкою В.Оприска та Д.Павліва у 1989 році.

4) На південній околиці села в урочищі Куповаті, на ділянці правого берега р. Стир висотою 14-16 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Роботи на поселенні проводила експедиція ДП «Волинські старожитності» під керівництвом В.Баюка у 2010 році. Досліджено об'єкти періоду вельбарської культури, часу луки-райковецької та Х-ХІ ст.

5) За 0,3 км на південний схід від села, на схилі берега р. Стир висотою 5-6 м над рівнем заплави, за 0,3 км на північний захід від церкви — двошарове поселення вельбарської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.

6) За 0,5 км на захід від села, поруч з новим цвинтарем, на північний схід від церкви, на лагідному схилі лівого берега р. Стир висотою 8-10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІ-ХІІ ст. площею близько 1 га.

7) За 0,8 км на захід від села, на південь і південний схід від церкви, на мисоподібному виступі правого берега р. Стир висотою до 16 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території людських городів зібрані уламки ліпної кераміки доби бронзи і фрагменти гончарного посуду давньоруського часу.

8) За 2,5 км на південний захід від села, на території урочища Рованці-2, на місці будівництва заводу «Кромберг і Шуберт» було поселення давньоруського часу, досліджене В.Шкоропадом та С.Панишком у 2005 році.

9) На південно-східній околиці села, на першій надзаплавній терасі лівого берега р. Стир, за 300 м на південний захід від берега річки і за 20 м на північний схід від магазину та складських приміщень ПП «Оланд» — багатошарове поселення рубежу нашої ери і часів Київської Русі.

Сучасність Редагувати

Церква святого Пантелеймона

17 лютого 2016 року на об'їзній дорозі поблизу села Рованці відкрили першу електрозарядну станцію.

12 грудня 2017 року митрополит Луцький та Волинський Михаїл освятив церкву УПЦ КП на честь апостола Андрія Первозваного та очолив у ній Божественну Літургію.

У квітні 2021 року голова Боратинської громади Сергій Яручик повідомив, що у заплаві річки Стир, що на території Рованців, планують звести дамбу. Тут має бути пішохідна зона і велодоріжки, якими з’єднають село і вулицю Дубнівську в Луцьку.

Примітки Редагувати

  1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Під Луцьком відкрили пункт підзарядки електромобілів. Конкурент. Процитовано 26 травня 2021. 
  5. Митрополит Михаїл освятив новозбудовану церкву на честь апостола Андрія Первозваного
  6. У Рованцях збудують дамбу з велодоріжками. Конкурент. Процитовано 26 травня 2021. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

  • Рованці на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Сайт Рованець
Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rovanci selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Boratinska silska gromada Naselennya stanovit 1188 osib selo RovanciKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Luckij rajonGromada Boratinska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1230Naselennya 1188Teritoriya 17 km Gustota naselennya 70 osib km Poshtovij indeks 45606Telefonnij kod 380 3327Geografichni daniGeografichni koordinati 50 43 51 pn sh 25 20 54 sh d H G OVodojmi r StirMisceva vladaKartaRovanciRovanciMapa Zmist 1 Naselennya 1 1 Mova 2 Pam yatki arheologiyi 3 Suchasnist 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaNaselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1126 osib z yakih 545 cholovikiv ta 581 zhinka 1 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1188 osib 2 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 3 Mova Vidsotokukrayinska 98 75 rosijska 1 08 biloruska 0 08 slovacka 0 08 Pam yatki arheologiyi RedaguvatiNa teritoriyi sela vidomi nastupni pam yatki arheologiyi Na shidnij okolici sela na teritoriyi istorichnogo peredmistya Lucka Gnidava v urochishi Gnidavska Girka na livomu visokomu berezi r Stir zliva vid shosejnogo mostu bagatosharove poselennya dobi piznogo paleolitu volino lyublinskoyi eneolitu stzhizhivskoyi tshinecko komarivskoyi luzhickoyi bronzovogo chasu lezhnickoyi grupi rannozaliznogo chasu volino podilskoyi kulturnoyi grupi rannoslov yanskogo chasu VII IH st i periodu H HIII st Roboti na nomu u riznij chas provodili Ya Ficke M Matviyejko M Kuchera M Kuchinko G Ohrimenko V Shkoropad O Zlatogorskij U 1967 r tut doslidzhene choloviche i zhinoche viprostani ta dva dityachih skorchenih pohovannya stzhizhovskoyi kulturi U skladi inventarya nayavni amfora i miska krem yani nizh i serp pidviski zi stulok richkovoyi cherepashki ta tvarinni kistki Protyagom 2002 2011 rokiv na teritoriyi poselennya diyala postijna Rovancivska ryativna arheologichna ekspediciya pid kerivnictvom V Shkoropada i O Zlatogorskogo Zakladeno 13 rozkopiv doslidzheno majzhe 2000 kv m Viyavleno unikalni ob yekti i materiali neolitichnoyi bronzovoyi rannozaliznoyi rannoslov yanskoyi davnoruskoyi dobi pohovannya lendelskoyi i stzhizhovskoyi kultur davnoruskogo chasu nbsp Rozkopki ekspediciyi DP Volinski starozhitnosti na bagatosharovomu poselenni v urochishi Gnidavska Girka u s Rovanci 2009 roku2 Na pivdenno zahidnij okolici sela v urochishi Chetvertij sinokis teper vklyucheno do skladu s Boratin za 0 3 km na pivden vid zaliznichnoyi koliyi na livomu visokomu berezi r Stir bagatosharova pam yatka poselennya i gruntovij mogilnik volino lyublinskoyi kulturi ploskij mogilnik ulviveckoyi grupi luzhickoyi kulturi poselennya velbarskoyi kulturi ta selishe davnoruskogo periodu H HI st sho zajmaye ploshu rozmirom 50 200 m Vona vidkrita rozvidkoyu V Ivanovskogo ta V Shkoropada u 1985 r Yih rozkopki v yakih brali uchast M Kuchinko V Oprisk ta D Pavliv trivali do 1990 r Nimi doslidzheno dva pohovannya volino lyublinskoyi kulturi nezadovilnogo zberezhennya kotri suprovodzhuvali glinyani miski i chashi plastini vistrya stril i serpi z kremenyu Na glibini 0 4 0 6 m viyavleno ponad 50 pohovan ulviveckoyi grupi luzhickoyi kulturi sered yakih nayavni zahoronennya za ritualom kremaciyi tilo pokladennya ta pohovannya okremih lyudskih cherepiv Do skladu pohovalnogo inventarya vhodyat lipni cherpaki kubki chashi figurki ptahiv a takozh riznomanitni virobi z bronzi sered yakih vidilyayutsya brasleti Z poselennyam velbarskoyi kulturi pov yazani dvi veliki napivzemlyanki a z davnoruskim chasom dvi kvadratnoyi formi zemlyanki i tri gospodarski yami U 2009 roci roboti na mogilniku provodila ekspediciya DP Volinski starozhitnosti pid kerivnictvom Zlatogorskogo O Ye 3 Za 0 2 km na pivden vid poperedno obumovlenoyi pam yatki na visokomu livomu berezi Stiru selishe H HI st vidkrite rozvidkoyu V Opriska ta D Pavliva u 1989 roci 4 Na pivdennij okolici sela v urochishi Kupovati na dilyanci pravogo berega r Stir visotoyu 14 16 m nad rivnem zaplavi poselennya periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Roboti na poselenni provodila ekspediciya DP Volinski starozhitnosti pid kerivnictvom V Bayuka u 2010 roci Doslidzheno ob yekti periodu velbarskoyi kulturi chasu luki rajkoveckoyi ta H HI st 5 Za 0 3 km na pivdennij shid vid sela na shili berega r Stir visotoyu 5 6 m nad rivnem zaplavi za 0 3 km na pivnichnij zahid vid cerkvi dvosharove poselennya velbarskoyi kulturi i periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga 6 Za 0 5 km na zahid vid sela poruch z novim cvintarem na pivnichnij shid vid cerkvi na lagidnomu shili livogo berega r Stir visotoyu 8 10 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i periodu HI HII st plosheyu blizko 1 ga 7 Za 0 8 km na zahid vid sela na pivden i pivdennij shid vid cerkvi na misopodibnomu vistupi pravogo berega r Stir visotoyu do 16 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i periodu HII HIII st plosheyu blizko 1 ga Z teritoriyi lyudskih gorodiv zibrani ulamki lipnoyi keramiki dobi bronzi i fragmenti goncharnogo posudu davnoruskogo chasu 8 Za 2 5 km na pivdennij zahid vid sela na teritoriyi urochisha Rovanci 2 na misci budivnictva zavodu Kromberg i Shubert bulo poselennya davnoruskogo chasu doslidzhene V Shkoropadom ta S Panishkom u 2005 roci 9 Na pivdenno shidnij okolici sela na pershij nadzaplavnij terasi livogo berega r Stir za 300 m na pivdennij zahid vid berega richki i za 20 m na pivnichnij shid vid magazinu ta skladskih primishen PP Oland bagatosharove poselennya rubezhu nashoyi eri i chasiv Kiyivskoyi Rusi Suchasnist Redaguvati nbsp Cerkva svyatogo Pantelejmona17 lyutogo 2016 roku na ob yiznij dorozi poblizu sela Rovanci vidkrili pershu elektrozaryadnu stanciyu 4 12 grudnya 2017 roku mitropolit Luckij ta Volinskij Mihayil osvyativ cerkvu UPC KP na chest apostola Andriya Pervozvanogo ta ocholiv u nij Bozhestvennu Liturgiyu 5 U kvitni 2021 roku golova Boratinskoyi gromadi Sergij Yaruchik povidomiv sho u zaplavi richki Stir sho na teritoriyi Rovanciv planuyut zvesti dambu Tut maye buti pishohidna zona i velodorizhki yakimi z yednayut selo i vulicyu Dubnivsku v Lucku 6 Primitki Redaguvati Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Pid Luckom vidkrili punkt pidzaryadki elektromobiliv Konkurent Procitovano 26 travnya 2021 Mitropolit Mihayil osvyativ novozbudovanu cerkvu na chest apostola Andriya Pervozvanogo U Rovancyah zbuduyut dambu z velodorizhkami Konkurent Procitovano 26 travnya 2021 Literatura RedaguvatiKuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 245 248 Shkoropad V V Panishko S D Pro ohoronni arheologichni doslidzhennya na davnoruskij pam yatci u s Rovanci Luckogo rajonu 2005 roku Naukovi zapiski z problem volineznavstva I vipusk Zbirnik naukovih statej ta materialiv prisvyachenih 45 richchyu vid dnya narodzhennya S D Panishka Luck 2009 S 83 103 Zlatogorskij O Ye Bardeckij A B Doslidzhennya bagatosharovogo poselennya Gnidavska Girka bilya Lucka u 2010 roci Naukovi zapiski Vip IH Ch 2 Rivne 2011 S 72 87 Zlatogorskij O Ye Bardeckij A B Arheologichne doslidzhennya bagatosharovogo poselennya urochisha Gnidavska Girka 2009 roku Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2009 Kiyiv Luck 2010 S 145 148 Posilannya RedaguvatiRovanci na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sajt Rovanec nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rovanci amp oldid 39994985