Едгар Олджернон Роберт Гескойн-Сесіл, 1-й віконт Сесіл-оф-Челвуд (англ. Robert Cecil; 14 вересня 1864, Лондон — 24 листопада 1958, Західний Суссекс) — британський юрист, парламентський, громадський і державний діяч, активний співробітник і ідеолог Ліги Націй, довголітній представник Великої Британії в Раді Ліги, лауреат Нобелівської премії миру 1937 року, врученої йому за заслуги перед Лігою Націй.
| Роберт Сесіл | |
|---|---|
| англ. Robert Cecil | |
| Ім'я при народженні | англ. Robert Gascoyne Viscount Cecil |
| Народився | 14 вересня 1864[…] Cavendish Squared, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 24 листопада 1958[…] (94 роки) Танбридж-Уельсd, Велика Британія |
| Країна | Велика Британія |
| Діяльність | політик, есперантист, адвокат, дипломат |
| Alma mater | Університетський коледж Ітонський коледж |
| Галузь | юриспруденція |
| Заклад | Ліга Націй |
| Посада | Parliamentary Under-Secretary of State for Foreign Affairsd, лорд-хранитель Малої печатки, канцлер герцогства Ланкастерського, Член Таємної ради Великої Британії[d], лорд-хранитель Малої печатки, Член 32-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 31-го Парламенту Сполученого Королівстваd, Член 30-го Парламенту Сполученого Королівстваd, Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[d], член Палати лордів[d] і ректор |
| Батько | Роберт Ґаскойн-Сесіл Солсбері |
| Мати | Georgina Gascoyne-Cecil, Marchioness of Salisburyd |
| Брати, сестри | Maud Palmer, Countess of Selborned Gwendolen Gascoyne-Cecild Hugh Cecil, 1st Baron Quickswoodd Lord Edward Cecild Lord William Cecild James Gascoyne-Cecil, 4th Marquess of Salisburyd Lady Fanny Cecild |
| У шлюбі з | Eleanor Lambtond |
| Нагороди | Нобелівська премія миру (1937) |
Роберт Сесіл у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Народився в Лондоні, третій син лорда Роберта Гаскойн-Сесіла (в майбутньому — 3-го маркіза Солсбері і британського Прем'єр-міністра) і Джорджіни, дочки барона Олдерсона[en].
Деякі факти Редагувати
У Лізі Націй часто обстоював права національних меншостей у Польщі, в тому числі й українців, але підтримав, хоч з деякими застереженнями, резолюцію Ради 30 січня 1932 року, яка відкинула українську петицію в справі пацифікації.
Був присутній на останньому засіданні повоєнному Ліги Націй в 1946. Прихильник ідей миру та роззброєння. Автор автобіографії «Весь шлях» про свою роботу в Лізі і мир між двома світовими війнами. Почесний довічний президент Асоціації Об'єднаних Націй.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118667602 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Hansard 1803–2005
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Kindred Britain
Джерела Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- © ніт. Нобелівські лауреати, 1998 по:
- Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ. — М.: Прогрес, 1992. © The H.W. Wilson Company, 1987. © Переклад на російську мову з доповненнями, видавництво «Прогрес», 1992.
Посилання Редагувати
- Сесіл // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.