Рифаст (норв. Ryfast) — мережа підводних тунелів у графстві Ругаланн, Норвегія. Тунельна мережа є частиною Норвезької національної дороги 13[en], її прокладено між містом Ставангер (муніципалітет Ставангер), під Хогефіорден[no], і районом Сольбак у муніципалітеті Странн[en].
| Рифаст | |
| Дата створення / заснування | 2019 |
|---|---|
| Країна | Норвегія |
| Адміністративна одиниця | Ругаланн |
| На заміну | Q20112976? |
| Замовник | Norwegian Public Roads Administrationd |
| Ким офіційно відкритий | Knut Arild Hareided |
| Дата офіційного відкриття | 22 квітня 2020 |
| Проходить над/під | Horgefjordend |
| Несе на собі | Norwegian National Road 13d |
Координати: 59°01′53″ пн. ш. 5°48′54″ сх. д. / 59.03138889002777745° пн. ш. 5.81500000002777817° сх. д.
Коли 26 жовтня 2017 року було прокладено останню дільницю, Рифаст став найдовшим підводним дорожнім тунелем у світі, його довжина — 14,3 км, що більше ніж Естурояртуннілін на Фарерських островах — 11,2 км, Tokyo Wan Aqua-Line в Японії — 9,6 км, і Шанхайський тунель на річці Янцзи — 9,0 км в Китаї. На 2020 рік це також найглибший у світі підводний тунель, який досягає максимальної глибини 292 м нижче рівня моря.
Проект було затверджено парламентом Норвегії 12 червня 2012 року, а будівництво розпочато навесні 2013 року. Вартість «Рифаста» оцінюється в 5,22 млрд крон. Тунельна мережа замінила поромний маршрут між Ставангером та Тау[en], а також пором з Оанеса[en] в Лаувік через Хогсфіорден[en].
Тунельна мережа має склад з двох підводних тунелів:
- Рифільке (тунель)[en] — 14 400 м, прокладено від острова Хундвог на південь від села Тау в муніципалітеті Странд на іншу сторону фіорду. Цей тунель скоротив час у дорозі між районами Північного Єрену[en] та Рифілке[en] в окрузі Рогаланн. Тунель офіційно відкрито для руху опівдні 30 грудня 2019 року.
- Тунель Хундвог[en] — 5500 м, прокладено від міста Ставангер до острова Хундвог[en], з відгалуженням до меншого острова Буей[en]. Цей тунель зменшив затори на Ставангерському міському мосту[en]. Хоча перша секція Хундвог технічно була відкрита у грудні 2019 року, офіційне відкриття відбулось 22 квітня 2020 року через додаткові технічні випробування, які були уповільнені через вплив пандемії COVID-19 у Норвегії.
Тунельна мережа Рифаст була побудована одночасно з тунелем Ейганес (3700 м), що є продовженням тунелю Хундвог, але прокладено під містом Ставангер, а не є підводним. Ейганес, як і Хундвог, відкрито 22 квітня 2020 р.
Примітки ред.
- ↑ https://www.regjeringen.no/no/aktuelt/norges-forste-veiapning-via-video/id2697827/
- Andersen, Atle (1 березня 2013). . Stavanger Aftenblad (Norwegian). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2020.
- (Norwegian). Statens vegvesen. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
- . 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
- . New Civil Engineer. 6 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ (Norwegian). Statens vegvesen. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ . Norwegian Public Roads Administration (норв.). January 2013. Архів оригіналу за 31 грудня 2013.
- Topdahl, Rolv Christian; Einervoll Nilsen, Ruth; Nesvik, Morten; Laugaland, Johan Mihle (30 грудня 2019). . NRK (норв.). Архів оригіналу за 4 березня 2021.
- ↑ Hundvåg- og Eiganestunnelen: Datoen klar for når sperringene fjernes og trafikken slippes fram [Hundvåg and Eiganes tunnel: The date ready for when the barriers are removed and traffic is released]. Stavanger Aftenblad (норв.). 16 квітня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.