www.wikidata.uk-ua.nina.az

Римський статут Міжнародного кримінального суду Римський статут Міжнародного Кримінального Суду англ Rome Statute of the

Римський статут Міжнародного кримінального суду

Римський статут Міжнародного Кримінального Суду (англ. Rome Statute of the International Criminal Court) — міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності з 1 липня 2002 року. Станом на вересень 2019 року Римський статут підписали всього 155 держав (Україна — 20 січня 2000 р.), але ратифікували 122 держави (Україна не ратифікувала).

Римський статут Міжнародного кримінального суду
Тип міжнародний договір
Підписано 17 липня 1998
Місце Рим
Держави-учасниці
   Підписали і ратифікували
   Підписали і ратифікували, але потім відкликали ратифікацію
   Підписали, але не ратифікували
   Підписали, але потім відкликали
   Не підписали і не ратифікували

Статут встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

Історія Редагувати

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. Проте в ході переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема екоцид.

У червні 1998 року, після кількох років переговорів, спрямованих на встановлення постійного міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, звинувачених у геноциді та інших серйозних міжнародних злочинах, як от злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй скликала п'ятитижневу дипломатичну конференцію в Римі для доопрацювання і ухвалення конвенції про створення Міжнародного кримінального суду.

17 липня 1998 року Римський статут був ухвалений шляхом голосування 120-ти держав, 7 висловилися проти, 21-на  утрималась. Які саме країни проголосували проти, остаточно не відомо. Але цілком очевидно, що серед них були такі держави, як КНР, Ізраїль і Сполучені Штати, тому що згодом вони публічно висловили своє негативне ставлення. Спостерігачі та коментатори роблять припущення, що серед решти країн, які не підтримали Римський статут, можуть бути  Індія, Індонезія, Ірак, Лівія, Катар, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Судан і Ємен. Найбільше дослідники схиляються зараховувати до держав, які проголосували проти Ірак, Лівію, Катар та Ємен.

11 квітня 2002 року на особливих урочистостях, що відбулися в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку, десять країн ратифікували Статут, внаслідок чого загальне число країн-підписантів досягло шістдесяти, що було найменшою кількістю, потрібною для приведення Статуту до чинності, як це визначено у статті 126. Договір набув чинності 1 липня 2002 року; МКС може розслідувати лише ті злочини, які були скоєні після дати набуття ним чинності.

Римський статут являє собою підсумок багаторазових спроб створення національного та міжнародного трибуналу. Наприкінці ХІХ ст. міжнародна спільнота здійснила перші кроки до створення незмінних судів з національною юрисдикцією. Разом із Гаазькою міжнародною конвенцією миру, представники найбільших націй спробували узгодити закони війни та ввести обмеження на використання високотехнологічної зброї. По закінченню Першої світової війни та після ще більш тяжких злочинів, скоєних під час Другої світової війни, пріоритетним завданням стало переслідування осіб, відповідальних за злочини, які вважаються настільки важкими, що їх необхідно назвати «злочинами проти людства».

Заради дотримання основних принципів демократичної цивілізації, злочинці не можуть бути страчені на майданах або відправлені в табори. Натомість із ними поводяться саме як зі злочинцями, регулярно здійснюючи судовий розгляд, з наданням права на захист і презумпції невинності. З цього погляду, важливою подією в історії права став Нюрнберзький процес, після якого були підписані деякі договори, що й привели до розробки Римського статуту.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 260 від 9 грудня 1948 — Конвенція про запобігання та покарання злочину геноциду — була першим кроком на шляху до створення міжнародного постійного кримінального трибуналу з юрисдикцією на злочини, котрі, на той час, ще не були визначені у міжнародних договорах. У резолюції висловлено надію на поступ Юридичної комісії ООН у цьому напрямку.

Генеральна Асамблея, врахувавши певні міркування, висловлені Комісією, створила комітет для підготовки проекту Статуту і вивчення відповідних юридичних питань. 1951 року, був представлений перший проєкт. Другий вийшов 1955 року, але стикнувся з численним затримками, офіційно — через труднощі у визначенні злочину агресії, які були вирішені під час дипломатичних переговорів уже аж після набуття Статутом сили. Геополітична напруженість холодної війни також сприяла затримці.

Тринідад і Тобаго звернувся у грудні 1989 року до Генеральної Асамблеї, щоби знову відкрити переговори про створення міжнародного кримінального суду, і 1994 року представив проект статуту. Генеральна Асамблея заснувала спеціальний комітет для Міжнародного кримінального суду, вислухавши висновки Підготовчого комітету, який працював над проектом протягом двох років (1996—1998).

Тим часом Організація Об'єднаних Націй створила спеціальні трибунали для колишньої Югославії (МТКЮ) і по Руанді (МТР), після чого через питання, які виникли впродовж досудового розслідування, чи вже на судовій стадії, до Статуту було внесено поправки, що дуже нагадують чинний Римський Статут.

Під час своєї 52-й сесії Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про скликання дипломатичної конференції для установи Міжнародного кримінального суду. Конференція відбулася в Римі 15 червня — 17 липня 1998, як зазначає договір, який набув чинності 1 липня 2002 року. Ця Римська конференція була відвідана представниками 161 держави, а також спостерігачами інших різноманітних організацій, міжурядових організацій та агентств, та неурядових організацій (зокрема численні групи з захисту прав людини). Вона відбувалася у штабі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, розташованої приблизно за чотири кілометри від Ватикану (однієї з представлених держав).

Держави-учасники Редагувати

Підозрювані у скоєнні міжнародного злочину: Володимир Путін та Марія Львова-Бєлова. МКС видав ордер на їх арешт у березні 2023.

Держави стають учасниками Міжнародного кримінального суду, а злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території — підсудними йому, по факту ратифікації Римського статуту.

Станом на квітень 2013 року Римський статут ратифікували 122 держави світу. Серед 193 держав-членів ООН його ратифікувала лише 121 держава (острови Кука не є членами ООН), 31 — підписали, але не ратифікували, а 41 — взагалі не підписали.

Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, однак не ратифікувала його. На відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та може брати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й із власної ініціативи. Наприклад, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, «не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином».

Можливість такого доповнення судової системи України до вересня 2016 року не передбачалася розділом VIII «Правосуддя» Конституції України [ 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]. Це давало підстави для висновку, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджувалися з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а через це приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін. Тож у квітні 2014 року Україна відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, змогла звернутися лише з заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів режиму Януковича під час подій Революції Гідності. Разом з тим, після набрання чинності новою редакцією статті 124 Конституції України у червні 2016 року, Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Деякі держави принципово негативно ставляться до самої ідеї існування МКС. На їхню думку, МКС обмежує суверенітет держави та має невизначено широку компетенцію. Такої думки дотримуються такі держави, як США, Китай, Індія, Ізраїль та Іран.

Найбільш запеклим супротивником МКС є США. Попри те, що уряд США підписав Римський статут у 2000 році, вже 2002 року він відкликав свій підпис. Спочатку Білл Клінтон, підписуючи документ, пояснив, що США не збираються ратифікувати Римський статут, доки в повній мірі не ознайомляться з діяльністю МКС. Згодом адміністрація Буша-молодшого, маючи на меті захист власних військовослужбовців, взагалі відмовилась від участі в Римському статуті, назвавши його таким, що порушує національні інтереси та суверенітет США. Окрім того, у 2002 році був ухвалений спеціальний Закон про захист американського персоналу за кордоном, котрий дозволив застосування військової сили для визволення будь-якого американського громадянина, або громадян країн союзників США, затриманих на території будь-якої держави. Водночас, США уклали низку двосторонніх угод, в котрих зобов'язали відповідні держави не видавати підозрюваних американських громадян Міжнародному кримінальному суду; у разі порушення цих домовленостей США припинять надавати військову допомогу та будь-яку іншу підтримку.

Держави-учасники, що ратифікували Римський статут, поділяються на такі регіональні групи:

  • Африканські держави;
  • Азійські держави, серед яких і держави в районі Тихого океану;
  • Східноєвропейські держави;
  • Держави Латинської Америки та Карибського басейну;
  • Західна Європа та інші держави.

Станом на квітень 2013 року 34 держави-учасниці МКС належать до африканських країн, 18 — до азійських держав, 18 — є представниками від Східної Європи, 27 — від Латинської Америки та Карибського басейну і 25 — від Західної Європи та інших держав[3.

Україна і Римський статут Редагувати

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його, хоча після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України. Водночас Римський статут передбачає можливість визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду державою, яка не ратифікувала статут.

Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами Міністерства закордонних справ України, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Наприкінці березня 2022 року правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня того ж року.

«Римський статут, який лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду, Україна ратифікує після війни, тому що внаслідок внутрішніх проблем з комунікаціями в українських військових сформувалось хибна думка про цей документ, яку неможливо змінити в умовах воєнного стану», — про це у коментарі Радіо Свобода сказав міністр юстиції України Денис Малюська. «Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це «б’є по українським військовим, по добровольцям», що їх «почнуть заарештовувати за кордоном». Все це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, – можливо, якимось чином росіяни», – доповнив він. Окрім того, за словами Малюськи, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.

Наприкінці травня 2022 року заступник голови Офісу президента України Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що саме через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі. «Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 9 вересня 2019. 
  2. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 
  3. United Nations (1999). Rome Statute of the International Criminal Court — Overview [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.]
  4. Coalition for the International Criminal Court. Rome Conference — 1998. [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Michael P. Scharf (August 1998). Results of the Rome Conference for an International Criminal Court. [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.] The American Society of International Law.
  6. ↑ Stephen Eliot Smith, «Definitely Maybe: The Outlook for U.S. Relations with the International Criminal Court During the Obama Administration», Florida Journal of International Law[en], 22:155 at 160, n. 38.
  7. ↑ Amnesty International (11 April 2002). The International Criminal Court — a historic development in the fight for justice.[недоступне посилання]
  8. Article 126 of the http://legal.un.org/icc/statute/99_corr/cstatute.htm Rome Statute].[недоступне посилання з липня 2019]
  9. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 31 травня 2014. 
  10. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 31 травня 2014. 
  11. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 31 травня 2014. 
  12. . Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 29 травня 2014. 
  13. . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  14. . Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017. 
  15. Clinton's statement on war crimes court [ 20 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.). BBC News.
  16. Новая атака США на Международный уголовный суд [ 2015-09-24 у Wayback Machine.] (рус.). Хьюман Райтс Вотч (2002)
  17. Начало противостояния. США и Международный уголовный суд Обзор за май 2002 г. [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рус.) Журнал «Индекс».
  18. Status of US Bilateral Immunity Acts [ 2012-03-15 у Wayback Machine.] (англ.) (PDF). Coalition for the International Criminal Court (2006).
  19. Україна та Римський статут: чому треба ратифікувати цей договір? 03.04.2023, 17:50
  20. Малюська пояснив, чому Україна не може ратифікувати Римський статут під час війни. 02.06.2022, 14:49
  21. Трибунал для Путіна – вже близько: у Зеленського розповіли, коли покарають Росію. 25.05.2022

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про міжнародне право.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rimskij statut Mizhnarodnogo Kriminalnogo Sudu angl Rome Statute of the International Criminal Court mizhnarodnij dogovir sho zasnuvav Mizhnarodnij kriminalnij sud Uhvalenij na diplomatichnij konferenciyi v Rimi 17 lipnya 1998 roku ta nabrav chinnosti z 1 lipnya 2002 roku Stanom na veresen 2019 roku Rimskij statut pidpisali vsogo 155 derzhav Ukrayina 20 sichnya 2000 r ale ratifikuvali 122 derzhavi Ukrayina ne ratifikuvala 1 Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo suduTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 17 lipnya 1998Misce RimDerzhavi uchasnici Pidpisali i ratifikuvali Pidpisali i ratifikuvali ale potim vidklikali ratifikaciyu Pidpisali ale ne ratifikuvali Pidpisali ale potim vidklikali Ne pidpisali i ne ratifikuvaliStatut vstanovlyuye kolo diyalnosti yurisdikciyu i strukturu sudu Zmist 1 Istoriya 2 Derzhavi uchasniki 3 Ukrayina i Rimskij statut 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRimskij statut vstanovlyuye chotiri osnovni mizhnarodni zlochini genocid zlochini proti lyudyanosti voyenni zlochini i zlochini agresiyi Prote v hodi peregovoriv buli rozglyanuti dlya vnesennya j inshi zlochini zokrema ekocid 2 U chervni 1998 roku pislya kilkoh rokiv peregovoriv spryamovanih na vstanovlennya postijnogo mizhnarodnogo tribunalu dlya sudovogo peresliduvannya osib zvinuvachenih u genocidi ta inshih serjoznih mizhnarodnih zlochinah yak ot zlochini proti lyudyanosti voyenni zlochini ta zlochini agresiyi Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij sklikala p yatitizhnevu diplomatichnu konferenciyu v Rimi dlya doopracyuvannya i uhvalennya konvenciyi pro stvorennya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu 3 4 17 lipnya 1998 roku Rimskij statut buv uhvalenij shlyahom golosuvannya 120 ti derzhav 7 vislovilisya proti 21 na utrimalas 5 Yaki same krayini progolosuvali proti ostatochno ne vidomo 6 Ale cilkom ochevidno sho sered nih buli taki derzhavi yak KNR Izrayil i Spolucheni Shtati tomu sho zgodom voni publichno vislovili svoye negativne stavlennya Sposterigachi ta komentatori roblyat pripushennya sho sered reshti krayin yaki ne pidtrimali Rimskij statut mozhut buti Indiya Indoneziya Irak Liviya Katar Rosijska Federaciya Saudivska Araviya Sudan i Yemen Najbilshe doslidniki shilyayutsya zarahovuvati do derzhav yaki progolosuvali proti Irak Liviyu Katar ta Yemen 6 11 kvitnya 2002 roku na osoblivih urochistostyah sho vidbulisya v shtab kvartiri Organizaciyi Ob yednanih Nacij v Nyu Jorku desyat krayin ratifikuvali Statut 7 vnaslidok chogo zagalne chislo krayin pidpisantiv dosyaglo shistdesyati sho bulo najmenshoyu kilkistyu potribnoyu dlya privedennya Statutu do chinnosti yak ce viznacheno u statti 126 8 Dogovir nabuv chinnosti 1 lipnya 2002 roku 7 MKS mozhe rozsliduvati lishe ti zlochini yaki buli skoyeni pislya dati nabuttya nim chinnosti 9 Rimskij statut yavlyaye soboyu pidsumok bagatorazovih sprob stvorennya nacionalnogo ta mizhnarodnogo tribunalu Naprikinci HIH st mizhnarodna spilnota zdijsnila pershi kroki do stvorennya nezminnih sudiv z nacionalnoyu yurisdikciyeyu Razom iz Gaazkoyu mizhnarodnoyu konvenciyeyu miru predstavniki najbilshih nacij sprobuvali uzgoditi zakoni vijni ta vvesti obmezhennya na vikoristannya visokotehnologichnoyi zbroyi Po zakinchennyu Pershoyi svitovoyi vijni ta pislya she bilsh tyazhkih zlochiniv skoyenih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prioritetnim zavdannyam stalo peresliduvannya osib vidpovidalnih za zlochini yaki vvazhayutsya nastilki vazhkimi sho yih neobhidno nazvati zlochinami proti lyudstva Zaradi dotrimannya osnovnih principiv demokratichnoyi civilizaciyi zlochinci ne mozhut buti stracheni na majdanah abo vidpravleni v tabori Natomist iz nimi povodyatsya same yak zi zlochincyami regulyarno zdijsnyuyuchi sudovij rozglyad z nadannyam prava na zahist i prezumpciyi nevinnosti Z cogo poglyadu vazhlivoyu podiyeyu v istoriyi prava stav Nyurnberzkij proces pislya yakogo buli pidpisani deyaki dogovori sho j priveli do rozrobki Rimskogo statutu Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON 260 vid 9 grudnya 1948 Konvenciya pro zapobigannya ta pokarannya zlochinu genocidu bula pershim krokom na shlyahu do stvorennya mizhnarodnogo postijnogo kriminalnogo tribunalu z yurisdikciyeyu na zlochini kotri na toj chas she ne buli viznacheni u mizhnarodnih dogovorah U rezolyuciyi vislovleno nadiyu na postup Yuridichnoyi komisiyi OON u comu napryamku Generalna Asambleya vrahuvavshi pevni mirkuvannya vislovleni Komisiyeyu stvorila komitet dlya pidgotovki proektu Statutu i vivchennya vidpovidnih yuridichnih pitan 1951 roku buv predstavlenij pershij proyekt Drugij vijshov 1955 roku ale stiknuvsya z chislennim zatrimkami oficijno cherez trudnoshi u viznachenni zlochinu agresiyi yaki buli virisheni pid chas diplomatichnih peregovoriv uzhe azh pislya nabuttya Statutom sili Geopolitichna napruzhenist holodnoyi vijni takozh spriyala zatrimci Trinidad i Tobago zvernuvsya u grudni 1989 roku do Generalnoyi Asambleyi shobi znovu vidkriti peregovori pro stvorennya mizhnarodnogo kriminalnogo sudu i 1994 roku predstaviv proekt statutu Generalna Asambleya zasnuvala specialnij komitet dlya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu visluhavshi visnovki Pidgotovchogo komitetu yakij pracyuvav nad proektom protyagom dvoh rokiv 1996 1998 Tim chasom Organizaciya Ob yednanih Nacij stvorila specialni tribunali dlya kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu i po Ruandi MTR pislya chogo cherez pitannya yaki vinikli vprodovzh dosudovogo rozsliduvannya chi vzhe na sudovij stadiyi do Statutu bulo vneseno popravki sho duzhe nagaduyut chinnij Rimskij Statut Pid chas svoyeyi 52 j sesiyi Generalna Asambleya OON uhvalila rishennya pro sklikannya diplomatichnoyi konferenciyi dlya ustanovi Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Konferenciya vidbulasya v Rimi 15 chervnya 17 lipnya 1998 yak zaznachaye dogovir yakij nabuv chinnosti 1 lipnya 2002 roku Cya Rimska konferenciya bula vidvidana predstavnikami 161 derzhavi a takozh sposterigachami inshih riznomanitnih organizacij mizhuryadovih organizacij ta agentstv ta neuryadovih organizacij zokrema chislenni grupi z zahistu prav lyudini Vona vidbuvalasya u shtabi Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON roztashovanoyi priblizno za chotiri kilometri vid Vatikanu odniyeyi z predstavlenih derzhav 10 11 Derzhavi uchasniki Redaguvati nbsp nbsp Pidozryuvani u skoyenni mizhnarodnogo zlochinu Volodimir Putin ta Mariya Lvova Byelova MKS vidav order na yih aresht u berezni 2023 Derzhavi stayut uchasnikami Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu a zlochini skoyeni yihnimi gromadyanami abo na yihnij teritoriyi pidsudnimi jomu po faktu ratifikaciyi Rimskogo statutu Stanom na kviten 2013 roku Rimskij statut ratifikuvali 122 derzhavi svitu 12 Sered 193 derzhav chleniv OON jogo ratifikuvala lishe 121 derzhava ostrovi Kuka ne ye chlenami OON 31 pidpisali ale ne ratifikuvali a 41 vzagali ne pidpisali Ukrayina pidpisala Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu 20 sichnya 2000 roku odnak ne ratifikuvala jogo Na vidminu vid mizhnarodnih sudovih organiv yaki za svoyeyu prirodoyu ye dopomizhnimi zasobami zahistu prav i svobod lyudini i gromadyanina Mizhnarodnij kriminalnij sud dopovnyuye sistemu nacionalnoyi yurisdikciyi 13 ta mozhe brati do svogo provadzhennya spravi ne tilki za zvernennyam derzhavi uchasnici a j iz vlasnoyi iniciativi Napriklad koli derzhava pid yurisdikciyeyu yakoyi perebuvaye osoba pidozryuvana u vchinenni peredbachenogo Statutom zlochinu ne bazhaye abo ne zdatna provoditi rozsliduvannya chi porushiti kriminalne peresliduvannya nalezhnim chinom Mozhlivist takogo dopovnennya sudovoyi sistemi Ukrayini do veresnya 2016 roku ne peredbachalasya rozdilom VIII Pravosuddya Konstituciyi Ukrayini Arhivovano 21 serpnya 2013 u Wayback Machine Ce davalo pidstavi dlya visnovku sho abzac desyatij preambuli ta stattya 1 Statutu ne uzgodzhuvalisya z polozhennyami chastin pershoyi tretoyi statti 124 Konstituciyi Ukrayini a cherez ce priyednannya Ukrayini do cogo Statutu vidpovidno do chastini drugoyi statti 9 Konstituciyi Ukrayini mozhlive lishe pislya vnesennya do neyi vidpovidnih zmin Tozh u kvitni 2014 roku Ukrayina vidpovidno do punktu 3 statti 12 Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu zmogla zvernutisya lishe z zayavoyu pro viznannya yurisdikciyi Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu shodo zlochiniv rezhimu Yanukovicha pid chas podij Revolyuciyi Gidnosti Razom z tim pislya nabrannya chinnosti novoyu redakciyeyu statti 124 Konstituciyi Ukrayini u chervni 2016 roku Ukrayina mozhe viznati yurisdikciyu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu na umovah viznachenih Rimskim statutom Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu 14 Deyaki derzhavi principovo negativno stavlyatsya do samoyi ideyi isnuvannya MKS Na yihnyu dumku MKS obmezhuye suverenitet derzhavi ta maye neviznacheno shiroku kompetenciyu Takoyi dumki dotrimuyutsya taki derzhavi yak SShA Kitaj Indiya Izrayil ta Iran Najbilsh zapeklim suprotivnikom MKS ye SShA Popri te sho uryad SShA pidpisav Rimskij statut u 2000 roci vzhe 2002 roku vin vidklikav svij pidpis Spochatku Bill Klinton pidpisuyuchi dokument poyasniv sho SShA ne zbirayutsya ratifikuvati Rimskij statut doki v povnij miri ne oznajomlyatsya z diyalnistyu MKS 15 Zgodom administraciya Busha molodshogo mayuchi na meti zahist vlasnih vijskovosluzhbovciv vzagali vidmovilas vid uchasti v Rimskomu statuti nazvavshi jogo takim sho porushuye nacionalni interesi ta suverenitet SShA Okrim togo u 2002 roci buv uhvalenij specialnij Zakon pro zahist amerikanskogo personalu za kordonom kotrij dozvoliv zastosuvannya vijskovoyi sili dlya vizvolennya bud yakogo amerikanskogo gromadyanina abo gromadyan krayin soyuznikiv SShA zatrimanih na teritoriyi bud yakoyi derzhavi 16 Vodnochas SShA uklali nizku dvostoronnih ugod v kotrih zobov yazali vidpovidni derzhavi ne vidavati pidozryuvanih amerikanskih gromadyan Mizhnarodnomu kriminalnomu sudu u razi porushennya cih domovlenostej SShA pripinyat nadavati vijskovu dopomogu ta bud yaku inshu pidtrimku 17 18 Derzhavi uchasniki sho ratifikuvali Rimskij statut podilyayutsya na taki regionalni grupi Afrikanski derzhavi Azijski derzhavi sered yakih i derzhavi v rajoni Tihogo okeanu Shidnoyevropejski derzhavi Derzhavi Latinskoyi Ameriki ta Karibskogo basejnu Zahidna Yevropa ta inshi derzhavi Stanom na kviten 2013 roku 34 derzhavi uchasnici MKS nalezhat do afrikanskih krayin 18 do azijskih derzhav 18 ye predstavnikami vid Shidnoyi Yevropi 27 vid Latinskoyi Ameriki ta Karibskogo basejnu i 25 vid Zahidnoyi Yevropi ta inshih derzhav 3 Ukrayina i Rimskij statut RedaguvatiUkrayina pidpisala Rimskij statut she 20 sichnya 2000 roku ale ne ratifikuvala jogo hocha pislya pidpisannya Ugodi pro asociaciyu z Yevropejskim Soyuzom u 2014 roci ratifikaciya cogo dokumentu ye odnim iz pryamih mizhnarodnih zobov yazan Ukrayini Vodnochas Rimskij statut peredbachaye mozhlivist viznannya yurisdikciyi Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu derzhavoyu yaka ne ratifikuvala statut 19 Ukrayina viznala yurisdikciyu MKS z dvoh pitan zayavami Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini podanimi 17 kvitnya 2014 roku shodo sprav Majdanu i 8 veresnya 2015 roku shodo zlochiniv proti lyudyanosti i voyennih zlochiniv vchinenih na yiyi teritoriyi Naprikinci bereznya 2022 roku pravnicha spilnota Ukrayini zapustila informacijnu kampaniyu iz zaklikom do ratifikaciyi Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Na vazhlivosti ratifikaciyi cogo dokumentu dlya Ukrayini nagolosili v organizaciyi Human Rights Watch naprikinci kvitnya togo zh roku Rimskij statut yakij lezhit v osnovi roboti Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Ukrayina ratifikuye pislya vijni tomu sho vnaslidok vnutrishnih problem z komunikaciyami v ukrayinskih vijskovih sformuvalos hibna dumka pro cej dokument yaku nemozhlivo zminiti v umovah voyennogo stanu pro ce u komentari Radio Svoboda skazav ministr yusticiyi Ukrayini Denis Malyuska Navkolo Rimskogo statutu trivalij chas bula divna komunikacijna kampaniya sho nibito ce b ye po ukrayinskim vijskovim po dobrovolcyam sho yih pochnut zaareshtovuvati za kordonom Vse ce informaciya nedostovirna nepravdiva Chastinu takoyi informacijnoyi kampaniyi provodyat ti hto ne rozbirayetsya naspravdi sho take Rimskij statut a chastinu mozhlivo yakimos chinom rosiyani dopovniv vin 20 Okrim togo za slovami Malyuski negajna ratifikaciya Ukrayinoyu Rimskogo statutu praktichno nichogo dlya nas ne zminit z tochki zoru yurisdikciyi tomu vidterminuvannya ratifikaciyi cogo dokumentu ne ye kritichnim Naprikinci travnya 2022 roku zastupnik golovi Ofisu prezidenta Ukrayini Andrij Smirnov v interv yu Radio Svoboda zaznachiv sho same cherez jmovirnu zagrozu dlya ukrayinskih vijskovih ratifikaciya Rimskogo statutu Ukrayinoyu narazi ne na chasi Ya bi yak minimum pid chas vijni do peremogi Ukrayini pitannya ratifikaciyi Rimskogo statutu vidklav bi Tomu sho zgidno z Rimskim statutom specialni kompetentni organi inozemnih krayin otrimayut kupu zayav krayini agresora pro nachebto ya nagoloshuyu nachebto zlochini yaki vchinyayutsya nashimi vijskovimi I toj samij Mizhnarodnij kriminalnij sud zobov yazanij bude davati ocinku cim podiyam poyasniv zastupnik golovi OP 21 Primitki Redaguvati UNTC Rome Statute of the International Criminal Court Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 9 veresnya 2019 University of London Report Ecocide is the Missing Fifth Crime Against Peace Arhiv originalu za 1 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 United Nations 1999 Rome Statute of the International Criminal Court Overview Arhivovano 13 sichnya 2008 u Wayback Machine Coalition for the International Criminal Court Rome Conference 1998 Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Michael P Scharf August 1998 Results of the Rome Conference for an International Criminal Court Arhivovano 15 travnya 2012 u Wayback Machine The American Society of International Law a b Stephen Eliot Smith Definitely Maybe The Outlook for U S Relations with the International Criminal Court During the Obama Administration Florida Journal of International Law en 22 155 at 160 n 38 a b Amnesty International 11 April 2002 The International Criminal Court a historic development in the fight for justice nedostupne posilannya Article 126 of the http legal un org icc statute 99 corr cstatute htm Rome Statute nedostupne posilannya z lipnya 2019 Article 11 of the Rome Statute Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 31 travnya 2014 Final Act of the International Criminal Court Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 31 travnya 2014 Rome Conference list of attendees and meeting notes Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 31 travnya 2014 ICC The States Parties to the Rome Statute Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 29 travnya 2014 Visnovok Konstitucijnogo Sudu Ukrayini N 3 v 2001 u spravi za konstitucijnim podannyam Prezidenta Ukrayini pro nadannya visnovku shodo vidpovidnosti Konstituciyi Ukrayini Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu sprava pro Rimskij statut vid 11 lipnya 2001 roku u spravi N 1 35 2001 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 Stattya 124 Konstituciyi Ukrayini u redakciyi Zakonu 1401 VIII vid 02 06 2016 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 Clinton s statement on war crimes court Arhivovano 20 lipnya 2012 u Wayback Machine angl BBC News Novaya ataka SShA na Mezhdunarodnyj ugolovnyj sud Arhivovano 2015 09 24 u Wayback Machine rus Hyuman Rajts Votch 2002 Nachalo protivostoyaniya SShA i Mezhdunarodnyj ugolovnyj sud Obzor za maj 2002 g Arhivovano 10 grudnya 2014 u Wayback Machine rus Zhurnal Indeks Status of US Bilateral Immunity Acts Arhivovano 2012 03 15 u Wayback Machine angl PDF Coalition for the International Criminal Court 2006 Ukrayina ta Rimskij statut chomu treba ratifikuvati cej dogovir 03 04 2023 17 50 Malyuska poyasniv chomu Ukrayina ne mozhe ratifikuvati Rimskij statut pid chas vijni 02 06 2022 14 49 Tribunal dlya Putina vzhe blizko u Zelenskogo rozpovili koli pokarayut Rosiyu 25 05 2022Literatura RedaguvatiD I Kuleba Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiRimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Rome Statute Of The International Criminal Court Sajt OON angl OON 12 lipnya 1998 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 25 travnya 2011 Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu PDF Sajt OON ros OON 16 sichnya 2002 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 25 travnya 2011 United Nations Conference on the Establishment of an International Criminal Court Oficijnij sajt diplomatichnoyi konferenciyi v Rimi Sajt OON angl OON Arhiv originalu za 15 serpnya 2000 Procitovano 25 travnya 2011 nbsp Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro mizhnarodne pravo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu amp oldid 39705728