Ре́я (від нід. ra через рос. рея або від нім. Rahe, Raa через польське і російське посередництво), неправильно «рей» — горизонтальне рангоутне дерево, підвішене за середину за допомогою боргів і (бейфута) до щогли або (стеньги). Призначена для поставлення (прямих вітрил) або кріплення (фалів) сигнальних фігур ((конусів, куль)), у цьому випадку така рея має назву «сигнальної».
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8zLzM3L1RvcEdhbGxhbnRZYXJkLmpwZy8yMjBweC1Ub3BHYWxsYW50WWFyZC5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8xLzFiL1NpZ3luX20lQzMlQTRycy5qcGcvMjIwcHgtU2lneW5fbSVDMyVBNHJzLmpwZw==.jpg)
Опис
Будова
Залежно від конструкції реї поділяють на цільні і складені. Другі складаються з окремих частин (пластин), з'єднаних (бугелями) і укріплених накладеними поздовжніми приробками (фішами). Посередині великі реї можуть мати восьмигранне потовщення — батенс, воно запобігає провертанню реї. Кінці рей називаються ноками. Для кріплення фалів ((гарделів)) рея споряджається прив'язаними на шкентелях посередині неї блоками (гардель-блоками), для підвішування на борзі — (стропом), для кріплення чи проведення снастей рухомого такелажу (брасів, топенантів, (гітовів), (горденів), (риф-талів)) і пертів — бугелями з обухами. Для запобігання зсуванню (огонів) і шкентелів рея має дерев'яні приробки — стоп-клампи. У реї можуть бути зроблені шків-гати (прорізи зі встановленими (шківами)) для проведення (шкотів) вищих вітрил.
Кріплення нижніх рей зазвичай постійне і виконується за допомогою бо́ргів — коротких ланцюгів з гаками, закріплених на топах щогл: рея підіймається на (гарделі) і підвішується прикріпленим посередині стропом за гак. На невеликих суднах борг може бути залізним (у вигляді бугеля) чи тросовим: строп реї підвішується до топа на тросі. Вищі реї підіймаються снастями рухомого такелажу: марса-реї — за допомогою марса-фалів (драйрепів), брам-реї, бом-брам-реї — за допомогою брам-горденів і бом-брам-горденів. До щогли середина реї фіксується за допомогою (бейфута) — кріплення, що утримує рею на певній відстані від щогли і разом з тим уможливлює її нахил у сторони і поворот. У нижніх рей використовуються залізні бейфути з вертлюгами; товстого обшитого шкірою або спорядженого кульками троса, яким 2-3 рази обвивається щогла, а кінці кріпляться до реї. Колись вживані з нижніх реях тросові бейфути споряджалися бейфут-талями, що міцно стягали їх на щоглі, ходові кінці яких спускалися до палуби. Тросові бейфути нижніх рей можна було віддавати і витягати, бейфути марса-рей переважно закріпляються наглухо, бейфути вищих рей є знімними. Легкі реї найвищих вітрил підіймаються на ракс-бугелях — кільцях з гаками, що пересуваються по брам-стеньгах.
Фіксація рей у вертикальній площині здійснюється спеціальними снастями — (топенантами), в горизонтальній її повертають за допомогою (брасів) — це називається брасуванням. Під реєю часто протягають (перти) — спеціальні троси, на яких стоять матроси під час виконання робіт з вітрилами.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi85LzlkL1VwcGVyX3RvcHNhaWxfeWFyZF9zaGlwX1Bla2luZ18zLmpwZy8yMjBweC1VcHBlcl90b3BzYWlsX3lhcmRfc2hpcF9QZWtpbmdfMy5qcGc=.jpg)
Кріплення вітрил до рей здійснюється просиленими через (люверси) відрізками троса — ревантами (рей-бандами, рей-бантами). На старовинних суднах вітрило кріпилося безпосередньо до реї, пізніше стали застосовувати кріплення до леєра, протягнутого вздовж неї. Нокові кути вітрил принайтовуються до ноків (бензелями) (обв'язками з шлагів троса) — (нок-бензелями).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9mL2ZjL1BlcnRhLnN2Zy80MDBweC1QZXJ0YS5zdmcucG5n.png)
Розташування
Залежно від того, до якої щогли належить рея, а також від її розташування на ній, вона отримує додаткові найменування:
- Фока-рея, фор-марса-рея, фор-брам-рея, фор-бом-брам-рея, фор-трюм-рея, фор-мун-рея — на (фок-щоглі).
- Грота-рея, грот-марса-рея, грот-брам-рея, грот-бом-брам-рея, грот-трюм-рея, грот-мун-рея — на (грот-щоглі).
- Бегін-рея, крюйсель-рея, крюйс-брам-рея, крюйс-бом-брам-рея, крюйс-трюм-рея, крюйс-мун-рея — на (бізань-щоглі).
Залежно від висоти розташування розрізняються нижня рея (рея (фока), грота чи (бізані)), марса-рея (рея (марселя)), брам-рея (рея (брамселя)), бом-брам-рея (рея (бом-брамселя)), трюм-рея (рея (трюмселя)) і мун-рея (рея (мунселя)).
Рея (латинського вітрила) зазвичай називається рю (від нім. Rute, нід. roe, ниж.-нім. roo, roe — «прут, (рейок»)), її передній нок опущений до палуби, а задній піднятий вище топа щогли.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi81LzVhL0dlYXJBdFlhcmRhcm0ucG5nLzIyMHB4LUdlYXJBdFlhcmRhcm0ucG5n.png)
Нижнє вітрило на бізань-щоглі зазвичай було косим (латинським, надалі (гафельним)), але поряд з рю чи гафелем бізань-щогла мала і нижню рею, що називалася бегін-реєю (нід. begine, нім. Bagienrah, можливо, назва пов'язана з (бегінками), що мало асоціюватися із «самотою» реї).
Під (бушпритом) до кінця XVIII століття кріпилася блінда-рея, що несла пряме носове вітрило — (блінд). Наприкінці XVI — початку XVIII століття на (блінда-стеньзі) — маленькій щоглі на бушприті зазвичай встановлювали невелику блінда-стень-рею. Приблизно з середини XVIII ст. блінда-стеньга була замінена (утлегарем) з бом-блінда-реєю.
Див. також
- (Лісель-спірт)
- (Рейок)
Примітки
- Рея // (Словник української мови) : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: (О. С. Мельничук) (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Рей, рангоутное дерево // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Борг, снасть // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Самойлов К. И. Бейфут-тали // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Паруса // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ракс-бугель // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Брасопить реи // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела
- Морской словарь: В двух томах. — М. : Военное Издательство МО СССР, 1959.
- Морской энциклопедический словарь: В трёх томах. — Л., 1991. — 53000 прим. —
- К. Х. Марквард. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Л. : Судостроение, 1991. — 288 с ил. с. — 81000 прим.—
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет