Ресавська печера — одна з найбільших печерних систем в Сербії, яка розташована біля с. Єловац, що на сході країни.
| Ресавська | |
|---|---|
| серб. Ресавска пећина | |
| Натічні утворення | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Довжина | 4500 м |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1962 |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | з 22 квітня 1972 року |
| Довжина маршрутів | 780 м |
| Освітлення | присутнє |
| Розташування | |
| 44°04′21″ пн. ш. 21°37′47″ сх. д. / 44.0725° пн. ш. 21.6297° сх. д.Координати: 44°04′21″ пн. ш. 21°37′47″ сх. д. / 44.0725° пн. ш. 21.6297° сх. д. | |
| Країна | Сербія |
| Місцевість | с. Єловац |
| Карти розташування | |
|
| |
| Ресавська у Вікісховищі |
Довжина печери становить 4500 м, з яких розвідано — 2850 м. Печера має статус пам'ятники природи.
Історія ред.
Про печеру знали тільки пастухи, які ховались у ній від дощів зі стадами овець. В 1962 р. один з пастухів показує печеру туристам, у цей же рік почали печеру досліджувати. Роботи з досліджень печери тривали 10 років. Печера була офіційно відкрита для відвідувачів 22 квітня 1972 року.
Туризм ред.
Незважаючи на те, що довжина відкритої частини для туристів становить 780 м, час екскурсії займає приблизно 40 хвилин.
На сьогодні печеру відвідують до 50 тис. осіб на рік, тому вона є одним з найвідвідуваніших туристичних об'єктів Сербії.
Примітки ред.
- Rajko Bobot, Kosta Rakić, Una Tomašević (1985). Socialist Republic of Serbia. Beograd: Jugoslovenska Revija. p. 33.(англ.)
- ↑ I pećinski čovek uživao u "Afroditi" i "Obešenom jagnjetu". Процитовано 26 березня 2017.(серб.)
- ↑ . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2017.(серб.)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2017.(серб.)
Посилання ред.
- Resavska pecina.(серб.)
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.(серб.)