www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рене Роман Рене або наслідки пристрастей René ou les Effets des passions короткий роман французького письменника Франсуа

Рене (Роман)

«Рене або наслідки пристрастей (René, ou les Effets des passions») — короткий роман французького письменника Франсуа-Рене де Шатобріана, що з'явився у світ у 1802 році. Робота мала величезний вплив на ранній Романтизм, який можна порівняти з впливом роману «Страждання молодого Вретера» німецького письменника Йоганна Вольфганга фон Ґете. Як і в німецькому романі, у цьому творі зображена емоційна та пристрасний юнак, якому важко знайти себе в сучасному їй світі.  

«Рене»
Автор Франсуа-Рене де Шатобріан
Мова французька
Жанр Повість і автобіографія
Видано 1802
Попередній твір Atalad
Наступний твір The Genius of Christianityd

Роман «Рене» вперше побачив світ як частина філософського трактату «Геній християнства» («Génie du christianisme») разом з іншим романом «Атала, або Кохання двох дикунів у пустелі» («Atala, ou Les Amours de deux sauvages dans le desert»). Проте, насправді, цей роман був уривком великої прозаїчної епопеї «Натчез», яку Шатобріан створював між 1793 р. та 1799 р.та яка не була опублікована до 1826 р. Роман отримав таку термінову популярність через те, що був опублікований як окремий твір раніше, у 1985 році разом з «Атала». 

Короткий опис новели ред.

Рене, відчайдушно нещасний молодий француз, шукає притулку серед індіанського народу Натчез, який проживає на території Луїзіани. Проходить довгий час перш ніж індіанці переконують його розкрити причину постійної меланхолії. Він розповідає про своє самотнє дитинство в замку свого батька в Бретані. Його мати померла під час пологів, коли він народжувався, а батько був холодною та беззаперечною людиною, тому Рене знаходить єдину розраду в глибокій дружбі зі своєю сестрою Амелі та в довгих, самотніх прогулянках у сільській місцевості на околицях замку.  

Коли батько вмирає, а його брат успадковує сімейний маєток, Рене вирішує їхати подорожувати. Він відвідує руїни стародавньої Греції та Риму, які надихають його на меланхолійні роздуми. Він їде до Шотландії, щоб подивитися місця, згадані бардом Оссіаном, та до визначних пам'яток Італії. Ніщо не задовольняє його: «Стародавній світ не мав впевненості, а сучасний світ не має краси», — каже він. Рене повертається до Франції і знаходить суспільство зіпсутим і цілком позбавленим справжньої релігійності. Його сестра Амелі без явних на те причин, здається, уникає його. Як каже Рене:

Незадоволений, Рене кидає суспільство та живе в безвісній частини міста. Але це життя затворника йому теж скоро набридає. Він вирішує переїхати до сільської місцевісті, але й там не знаходить щастя: «На жаль, я був один, один на всій землі. Таємна млявість огорнула моє тіло. Відраза до життя, яку я відчував з дитинства, повернулась з новою силою. Скоро моє серце вже не давало більше їжі моєму розуму і єдине, що я відчував у моє існуванні, була глибока нудьга».

«Осінь застала мене в коливаннях: я із захопленням вступив у місяці буревіїв. То я хотів бути одним з воїнів, які блукали серед вітрів, хмар і примар, то я заздрив пастуху, який грів руки на жалюгідному багатті з хмизу, запаленому на лісовій галявини. Я слухав його меланхолійні пісні, які нагадували мені, що у всіх країнах природний спів людини завжди є меланхолійним, навіть коли він виражає щастя. Наше серце — інструмент неповний, ліра, якій бракує струн і якою нам доводиться висловлювати радість тоном, що зазвичай виражає скорботу».

Рене вирішує вбити себе, але його сестра дізнається про його плані. Вона приїздить до нього й вони радісно проводять певний час. Але на цьому не приходить щасливий кінець історії. Амелі, здається, тужить через щось. Одного дня Рене виявляє, що вона зникла, але залишила лист, де йдеться про наміри стати черницею. У листі вона не дає жодних пояснень причини свого наміру. Рене приходить на обряд її посвячення в чорниці, після якого вона розповідає йому, що пішла в монастир, бо хоче подолати свою кровозмісну любов до нього. Спустошений цим зізнанням, Рене вирішує покинути Європу назавжди та поїхати до Америки. В Америці він живе з індіанцями, а через певний час отримує лист про смерть своєї сестри. Роман завершується тим, що незабаром після того, як він відкрив серце і розповів історію свого життя, Рене був убитий у битві між Натчез і французами.

(Примітка: згідно з версією, вказаною в епопеї «Натчез» (Les Natchez), дії твору мають місце у 20-х роках 17-го століття).

Значення для літератури та критика ред.

Як видно з назви, у романі присутні численні автобіографічні елементи, які значною мірою засновані на спогадах Шатобріана про своє власне дитинство в Бретані та його подорожі Північною Америкою в 1791 році. Шатобріан був підданий критиці за використання теми інцесту. Якихось доказів того, що його сестра Люсіль мала подібну пристрасть до нього в реальному житті, немає.

Роман «Рене» був величезним натхненням для молодих Романтиків, які вважали вираз «Хвороба століття» досконалим для вираження того, що відчувало їхнє покоління. Відомими шанувальниками роману були Берліоз і Мюссе. Його популярність сягнула кордонів — подорожі, схожі на подорожування Рене Європою, були описані лордом Байроном у «Паломництві Чайльд Гарольда». І Рене і Гарольд є бунтівними само-ізгоями, які з аристократичним презирством дивляться на вульгарність світу. Подібно до Ґете з його «Вертером», Шатобріан пізніше прийшов до обурення через популярність його ранніх робіт. Як він пише у своїх спогадах: «Якщо б „Рене“ зник, я більше б не писав; якщо було б можливим для мене його знищити, я б знищив. Він породив ціле сімейство „Рене поетів“ і „Рене торговців прозою“; все, що ми чуємо зараз є жалюгідними і нескладними фразами; єдиним предметом розповідей є шторми і урагани, та невідомі недуги, що стогнуть до хмар серед ночі. Там немає красеня, що тільки-но закінчив коледж і який ніколи не думав, що стане найневдалішим з чоловіків; там немає безхарактерного слабака, який вичерпав все своє життя до шістнадцяти років; який не вірив у себе та мучив себе власним генієм, який у пучині своїх думок віддався на волю „хвилі пристрастей“, який розбив свій блідий та розпатланий лоб та здивував людство своєю скорботою та чиє ім'я ані він, ані хтось інший, не знає».

Примітки ред.

  1. Catalog Record: Génie du Christianisme. ou Beaute's de la... | Hathi Trust Digital Library. catalog.hathitrust.org. Процитовано 2 листопада 2016. 
  2. File:Chateaubriand - Atala.djvu - Wikimedia Commons. commons.wikimedia.org. Процитовано 2 листопада 2016. 
  3. ↑ Nvculke Walt Tvluen Mvnv Pumpeyv | Gore, OK 74435. www.natcheznation.com. Процитовано 2 листопада 2016. 
  4. Bryce: The Second Semester. awesomedude.com. Процитовано 2 листопада 2016. 
  5. CHATEAUBRIAND, Rene. CHATEAUBRIAND : LE VAGUE DES PASSIONS. http://www.bacfrancais.com/bac_francais/392-chateaubriand-mais-comment-exprimer.php. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rene abo naslidki pristrastej Rene ou les Effets des passions korotkij roman francuzkogo pismennika Fransua Rene de Shatobriana sho z yavivsya u svit u 1802 roci Robota mala velicheznij vpliv na rannij Romantizm yakij mozhna porivnyati z vplivom romanu Strazhdannya molodogo Vretera nimeckogo pismennika Joganna Volfganga fon Gete Yak i v nimeckomu romani u comu tvori zobrazhena emocijna ta pristrasnij yunak yakomu vazhko znajti sebe v suchasnomu yij sviti Rene Avtor Fransua Rene de ShatobrianMova francuzkaZhanr Povist i avtobiografiyaVidano 1802Poperednij tvir AtaladNastupnij tvir The Genius of Christianityd Rene u VikishovishiRoman Rene vpershe pobachiv svit yak chastina filosofskogo traktatu Genij hristiyanstva Genie du christianisme 1 razom z inshim romanom Atala abo Kohannya dvoh dikuniv u pusteli Atala ou Les Amours de deux sauvages dans le desert 2 Prote naspravdi cej roman buv urivkom velikoyi prozayichnoyi epopeyi Natchez yaku Shatobrian stvoryuvav mizh 1793 r ta 1799 r ta yaka ne bula opublikovana do 1826 r Roman otrimav taku terminovu populyarnist cherez te sho buv opublikovanij yak okremij tvir ranishe u 1985 roci razom z Atala Zmist 1 Korotkij opis noveli 2 Znachennya dlya literaturi ta kritika 3 Primitki 4 PosilannyaKorotkij opis noveli red Rene vidchajdushno neshasnij molodij francuz shukaye pritulku sered indianskogo narodu Natchez 3 yakij prozhivaye na teritoriyi Luyiziani Prohodit dovgij chas persh nizh indianci perekonuyut jogo rozkriti prichinu postijnoyi melanholiyi Vin rozpovidaye pro svoye samotnye ditinstvo v zamku svogo batka v Bretani Jogo mati pomerla pid chas pologiv koli vin narodzhuvavsya a batko buv holodnoyu ta bezzaperechnoyu lyudinoyu tomu Rene znahodit yedinu rozradu v glibokij druzhbi zi svoyeyu sestroyu Ameli ta v dovgih samotnih progulyankah u silskij miscevosti na okolicyah zamku Koli batko vmiraye a jogo brat uspadkovuye simejnij mayetok Rene virishuye yihati podorozhuvati Vin vidviduye ruyini starodavnoyi Greciyi ta Rimu yaki nadihayut jogo na melanholijni rozdumi Vin yide do Shotlandiyi shob podivitisya miscya zgadani bardom Ossianom ta do viznachnih pam yatok Italiyi Nisho ne zadovolnyaye jogo Starodavnij svit ne mav vpevnenosti a suchasnij svit ne maye krasi kazhe vin 4 Rene povertayetsya do Franciyi i znahodit suspilstvo zipsutim i cilkom pozbavlenim spravzhnoyi religijnosti Jogo sestra Ameli bez yavnih na te prichin zdayetsya unikaye jogo Yak kazhe Rene Nezabarom u vlasnij krayini ya opinivsya she bilsh izolovanim nizh ya buv u chuzhij zemli Deyakij chas ya navit bazhav zanuritis u svit yakij ne promovlyav do mene i yakij ne rozumiv mene Moya dusha she ne stomlena zhodnimi pristrastyami shukala ob yekt do yakogo vona mogla pristati ale ya zrozumiv sho dayu bilshe nizh ya otrimuyu Ce ne buli ti pidneseni pochuttya ta mova yaki promovlyali do mene Moya yedina zadacha polyagala v tomu shob uzhati moyu dushu ta spustiti yiyi do rivnya suspilstva Nezadovolenij Rene kidaye suspilstvo ta zhive v bezvisnij chastini mista Ale ce zhittya zatvornika jomu tezh skoro nabridaye Vin virishuye pereyihati do silskoyi miscevisti ale j tam ne znahodit shastya Na zhal ya buv odin odin na vsij zemli Tayemna mlyavist ogornula moye tilo Vidraza do zhittya yaku ya vidchuvav z ditinstva povernulas z novoyu siloyu Skoro moye serce vzhe ne davalo bilshe yizhi moyemu rozumu i yedine sho ya vidchuvav u moye isnuvanni bula gliboka nudga Osin zastala mene v kolivannyah ya iz zahoplennyam vstupiv u misyaci bureviyiv To ya hotiv buti odnim z voyiniv yaki blukali sered vitriv hmar i primar to ya zazdriv pastuhu yakij griv ruki na zhalyugidnomu bagatti z hmizu zapalenomu na lisovij galyavini Ya sluhav jogo melanholijni pisni yaki nagaduvali meni sho u vsih krayinah prirodnij spiv lyudini zavzhdi ye melanholijnim navit koli vin virazhaye shastya Nashe serce instrument nepovnij lira yakij brakuye strun i yakoyu nam dovoditsya vislovlyuvati radist tonom sho zazvichaj virazhaye skorbotu 5 Rene virishuye vbiti sebe ale jogo sestra diznayetsya pro jogo plani Vona priyizdit do nogo j voni radisno provodyat pevnij chas Ale na comu ne prihodit shaslivij kinec istoriyi Ameli zdayetsya tuzhit cherez shos Odnogo dnya Rene viyavlyaye sho vona znikla ale zalishila list de jdetsya pro namiri stati cherniceyu U listi vona ne daye zhodnih poyasnen prichini svogo namiru Rene prihodit na obryad yiyi posvyachennya v chornici pislya yakogo vona rozpovidaye jomu sho pishla v monastir bo hoche podolati svoyu krovozmisnu lyubov do nogo Spustoshenij cim ziznannyam Rene virishuye pokinuti Yevropu nazavzhdi ta poyihati do Ameriki V Americi vin zhive z indiancyami a cherez pevnij chas otrimuye list pro smert svoyeyi sestri Roman zavershuyetsya tim sho nezabarom pislya togo yak vin vidkriv serce i rozpoviv istoriyu svogo zhittya Rene buv ubitij u bitvi mizh Natchez 3 i francuzami Primitka zgidno z versiyeyu vkazanoyu v epopeyi Natchez Les Natchez diyi tvoru mayut misce u 20 h rokah 17 go stolittya Znachennya dlya literaturi ta kritika red Yak vidno z nazvi u romani prisutni chislenni avtobiografichni elementi yaki znachnoyu miroyu zasnovani na spogadah Shatobriana pro svoye vlasne ditinstvo v Bretani ta jogo podorozhi Pivnichnoyu Amerikoyu v 1791 roci Shatobrian buv piddanij kritici za vikoristannya temi incestu Yakihos dokaziv togo sho jogo sestra Lyusil mala podibnu pristrast do nogo v realnomu zhitti nemaye Roman Rene buv velicheznim nathnennyam dlya molodih Romantikiv yaki vvazhali viraz Hvoroba stolittya doskonalim dlya virazhennya togo sho vidchuvalo yihnye pokolinnya Vidomimi shanuvalnikami romanu buli Berlioz i Myusse Jogo populyarnist syagnula kordoniv podorozhi shozhi na podorozhuvannya Rene Yevropoyu buli opisani lordom Bajronom u Palomnictvi Chajld Garolda I Rene i Garold ye buntivnimi samo izgoyami yaki z aristokratichnim prezirstvom divlyatsya na vulgarnist svitu Podibno do Gete z jogo Verterom Shatobrian piznishe prijshov do oburennya cherez populyarnist jogo rannih robit Yak vin pishe u svoyih spogadah Yaksho b Rene znik ya bilshe b ne pisav yaksho bulo b mozhlivim dlya mene jogo znishiti ya b znishiv Vin porodiv cile simejstvo Rene poetiv i Rene torgovciv prozoyu vse sho mi chuyemo zaraz ye zhalyugidnimi i neskladnimi frazami yedinim predmetom rozpovidej ye shtormi i uragani ta nevidomi nedugi sho stognut do hmar sered nochi Tam nemaye krasenya sho tilki no zakinchiv koledzh i yakij nikoli ne dumav sho stane najnevdalishim z cholovikiv tam nemaye bezharakternogo slabaka yakij vicherpav vse svoye zhittya do shistnadcyati rokiv yakij ne viriv u sebe ta muchiv sebe vlasnim geniyem yakij u puchini svoyih dumok viddavsya na volyu hvili pristrastej yakij rozbiv svij blidij ta rozpatlanij lob ta zdivuvav lyudstvo svoyeyu skorbotoyu ta chiye im ya ani vin ani htos inshij ne znaye Primitki red Catalog Record Genie du Christianisme ou Beaute s de la Hathi Trust Digital Library catalog hathitrust org Procitovano 2 listopada 2016 File Chateaubriand Atala djvu Wikimedia Commons commons wikimedia org Procitovano 2 listopada 2016 a b Nvculke Walt Tvluen Mvnv Pumpeyv Gore OK 74435 www natcheznation com Procitovano 2 listopada 2016 Bryce The Second Semester awesomedude com Procitovano 2 listopada 2016 CHATEAUBRIAND Rene CHATEAUBRIAND LE VAGUE DES PASSIONS http www bacfrancais com bac francais 392 chateaubriand mais comment exprimer php Posilannya red Rene in French at ATHENA Rene audio version nbsp English translation Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rene Roman amp oldid 32856835