www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реймонд Дюрґнат Ре ймонд Дюрґна т англ Raymond Durgnat нар 1 вересня 1932 Лондон 19 травня 2002 Лондон британський кінок

Реймонд Дюрґнат

Ре́ймонд Дюрґна́т (англ. Raymond Durgnat, нар. 1 вересня 1932, Лондон, — 19 травня 2002, Лондон) — британський кінокритик та поет. Серед його найбільш відомих книг називають «Фільм та почуття» (1967), «Дзеркало для Англії: британські фільми від аскетизму до надмірності» (1970) «Дивна справа Альфреда Гічкока» (1974). Він також писав про Луїса Бунюеля, Жана Ренуара, Жоржа Франжю та Кінга Відора. Його книга про фільм «Психо» (1960) Гічкока була опублікована посмертно. Дюрґнат писав для журналів «Films and Filming», «Movie», «Time Out», «Oz» та «Film Comment» серед багатьох інших.

Реймонд Дюрґнат
Raymond Durgnat
Дата народження 1 вересня 1932(1932-09-01)
Місце народження Лондон
Дата смерті 19 травня 2002(2002-05-19) (69 років)
Місце смерті Лондон
Громадянство  Велика Британія
Alma mater Школа образотворчого мистецтва Слейдаd
Професія кінокритик, поет, викладач
raymonddurgnat.com

Життєпис ред.

Дюрґнат народився у Лондоні 1 вересня 1932 року в родині шведських імігрантів, в нього був старший брат Пітер. Його батьки приїхали до Великої Британії у 1924 році, спочатку його батько працював декоратором вітрин, а у 1932 році відкрив свій галантерейний магазин в Уолтемстоу, де Дюрґнат з братом допомагали продавати іграшки напередодні Різдва.

Під час Другої світової війни Дюрґнат навчався у декількох школах, серед яких був і один заклад виключно для дівчат, спогади про цей період зумовили його ставлення до надмірно «істеричних» проявів фемінізму. Йому було дев'ятнадцять років, коли його перший есей про кіно було опубліковано в журналі «Sight and Sound» у 1951 році.

Вивчав англійську в Пембрук-коледжі (Кембрідж), потім викладав у Коледжі мистецтва та дизайну імені святого Мартіна. У 1960 році отримав стипендію на факультеті досліджень кіно у Школі образотворчих мистецтв Слейда (Університетський коледж Лондона), деканом якого був режисер та кінокритик Торольд Дікінсон. Саме під впливом цього періоду були написані такі книги Дюрґната як «Ерос та кіно» (1966), «Фільми та почуття» (1967), «Луїс Бунюель» (1967), «Жорж Франжю» (1967), а також дослідження популярного британського кіно. У 1969 році була видана збірка його віршів.

Дюрґната часто порівнюють з іншим британським кінокритиком — Робіном Вудом через певну близькість тематики та відстороненність від британського академічного середовища. Дюрґнат викладав переважно у невеликих коледжах, а також Колумбійському та Каліфорнійському університеті (Сан-Дієго), де він познайомився з французьким режисером Жаном-П'єром Горіним та кінокритиком Джонатаном Розенбаумом. У період між 1975 — 1999 роками він опублікував лише одну книгу (про Кінга Відора), але постійно друкувався у журналах.

У другій половині 1990-х років був запрошеним професором в Університеті Східного Лондона.

Останньою працею Дюрґната, підготованою їм до друку за свого життя, стала книга «Уважний погляд на Психо», яку було видано Британським Інститутом Кіно у 2002 році.

Протягом свого життя Дюрґнат жив сам та ніколи не був одружений. Помер у віці шістдесяти дев'яти років після короткотривалої хвороби.

Погляди ред.

Критично поставився до теорії авторського кіно, яку вважав «поїденою міллю догмою», та позиції журналу «Movie», яка наслідувала традицію структурного марксизму («чергова марксистська пастка»). Був одним із перших критиків, який звернувся до питання про участь «аудиторії» у творчому процесі (ця проблема цікавила також Робіна Вуда та Девіда Бордвелла). Критично ставився до панівних течій візуальної критики 1960—1970-х років — семіотичного аналізу, структуралізму та постструктуралізму.

Для нього були важливими концепти «почуття», «настрою», «натяку» та «ритму» у кіно. У 1979 році на конференції, що проходила в межах Венеційського бієнале, він розкритикував «елітизм, езотеризм та інтелектуальний снобізм», а також «теоретичну кататонію» панівних напрямків кінокритики.

Виходячи зі ставлення митця до аудиторії Дюрґнат виділяв три види естетичних теорій:

  • «теорії комунікації» — митець прагне розділити з аудиторією емоції, або висловити своє ставлення до того або іншого питання, водночас його мотивація залишається іррелевантною (Гюстав Флобер писав до «невидимих друзів»);
  • «теорії самовираження» — митець об'єктифікує своє бачення світу, створюючи герметичні самодостатні твори (Джексон Поллок, Карел Аппел). До цієї групи відносяться «художники дії», для яких має значення жест, що не полишає сліду, китайські поети, які писали вірші на паперових корабликах, Жак Превер, сюрреалісти, художній твір для яких — це «особистий щоденник, що не тільки не мав би бути опублікований, але навіть написаний»;
  • третій тип митця прагне не повідомити інших людей про свої індивідуальні почуття і не сублімувати свої фантазії у творі, а радше «висловити почуття інших людей для них самих», таким чином його власні почуття впливають на змальовування інших, але сам він залишається майже невидимим (прикладами цієї моделі стають не тільки критики, але постаті класичного мистецтва та представники масмедіа).

Примітки ред.

  1. ↑ Charles Barr. Raymond Durgnat. Critic who carved out new territory in the study of film// The Independent, May 25, 2002.
  2. ↑ Kevin Gough-Yates. Raymond Durgnat. Prolific film critic contemptuous of his trade's doctrinal theories [ 2012-03-31 у Wayback Machine.]// The Guardian, 24th May 2002.
  3. ↑ Adrian Martin. Reflections On The Legacy Of A Film Maverick// The Age (Melbourne), 22 May 2002.
  4. Raymond Durgnat. Art and audience // British Journal of Aesthetics. — Jan 1970. — № 10-1. Архівовано за допомогою Webcitation(англ.)

Бібліографія ред.

  • (англ.) Durgnat, R. Nouvelle Vague: The First Decade / Raymond Durgnat. — London: A Motion Monograph, 1963. — 102 p.
  • (англ.) Durgnat, R. Greta Garbo / Raymond Durgnat and John Kobal. — London : Studio Vista Ltd. ; New York : E.P. Dutton, 1965. — 160 p.
  • (англ.) Durgnat, R. Eros in the cinema. — London: Calder & Boyars, 1966. — 207 p.
  • (англ.) Durgnat, R. Luis Bunuel / Raymond Durgnat. — Berkeley: University of California Press, 1967. — 152 p.
  • (англ.) Durgnat, R. Films and feelings / Raymond Durgnat. — Cambridge: M.I.T. Press, 1967. — 288 p.
  • (англ.) Durgnat, R. Franju / Raymond Durgnat. — London, Studio Vista, 1967. — 144 p. — ISBN 0289778501.
  • (англ.) Durgnat, R. The crazy mirror: Hollywood comedy and the American image / Raymond Durgnat. — New York: Horizon Press, 1969. — 280 p. — ISBN 081800701X.
  • (англ.) Durgnat, R. A mirror for England: British movies from austerity to affluence / Raymond Durgnat. — London: Faber and Faber, 1970. — 336 p. — ISBN 0571095038.
  • (англ.) Durgnat, R. Sexual alienation in the cinema / Raymond Durgnat. — London : Studio Vista, 1972. — 320 p. — ISBN 0289702615.
  • (англ.) Durgnat, R. Jean Renoir / Raymond Durgnat. — Berkeley : University of California Press, 1974. — xiii, 429 p. — ISBN 0520022831.
  • (англ.) Durgnat, R. The strange case of Alfred Hitchcock / Raymond Durgnat. — Cambridge, Mass. : MIT Press, 1974. — 419 p. — ISBN 0262040417.
  • (англ.) Durgnat, R. Durgnat on film / Raymond Durgnat. — London : Faber, 1976. — 3-238 p. — ISBN 0571106560.
  • (англ.) Durgnat, R. King Vidor, American / Raymond Durgnat & Scott Simmon. — Berkeley : University of California Press, 1988. — xiii, 382 p. — ISBN 0520057988.
  • (англ.) Durgnat, R. WR, mysteries of the organism = WR, misterije organizma / Raymond Durgnat. — London : BFI Pub., 1999. — 96 p. — ISBN 0851707203.
  • (нім.) Durgnat, R. The Marx Brothers / Raymond Durgnat, übersetzung des englischen Originalmanuskriptes: Gilli Hillmayr. — Wein: Osterreichische Filmmuseum, 1966. — 88 p.
  • (англ.) Durgnat, R. A Long Hard Look at «Psycho» / Raymond Durgnat. — Berkeley: BFI Publishing, 2002. — 248 p. — ISBN 0 85170 920 6.

Посилання ред.

Реймонд Дюрґнат
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Кінематограф»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Re jmond Dyurgna t angl Raymond Durgnat nar 1 veresnya 1932 London 19 travnya 2002 London britanskij kinokritik ta poet 1 Sered jogo najbilsh vidomih knig nazivayut Film ta pochuttya 1967 Dzerkalo dlya Angliyi britanski filmi vid asketizmu do nadmirnosti 1970 Divna sprava Alfreda Gichkoka 1974 Vin takozh pisav pro Luyisa Bunyuelya Zhana Renuara Zhorzha Franzhyu ta Kinga Vidora Jogo kniga pro film Psiho 1960 Gichkoka bula opublikovana posmertno Dyurgnat pisav dlya zhurnaliv Films and Filming Movie Time Out Oz ta Film Comment sered bagatoh inshih Rejmond DyurgnatRaymond DurgnatData narodzhennya 1 veresnya 1932 1932 09 01 Misce narodzhennya LondonData smerti 19 travnya 2002 2002 05 19 69 rokiv Misce smerti LondonGromadyanstvo Velika BritaniyaAlma mater Shkola obrazotvorchogo mistectva SlejdadProfesiya kinokritik poet vikladachraymonddurgnat com Zmist 1 Zhittyepis 2 Poglyadi 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 PosilannyaZhittyepis red Dyurgnat narodivsya u Londoni 1 veresnya 1932 roku v rodini shvedskih imigrantiv v nogo buv starshij brat Piter Jogo batki priyihali do Velikoyi Britaniyi u 1924 roci spochatku jogo batko pracyuvav dekoratorom vitrin a u 1932 roci vidkriv svij galanterejnij magazin v Uoltemstou de Dyurgnat z bratom dopomagali prodavati igrashki naperedodni Rizdva 2 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Dyurgnat navchavsya u dekilkoh shkolah sered yakih buv i odin zaklad viklyuchno dlya divchat spogadi pro cej period zumovili jogo stavlennya do nadmirno isterichnih proyaviv feminizmu 2 Jomu bulo dev yatnadcyat rokiv koli jogo pershij esej pro kino bulo opublikovano v zhurnali Sight and Sound u 1951 roci 3 Vivchav anglijsku v Pembruk koledzhi Kembridzh potim vikladav u Koledzhi mistectva ta dizajnu imeni svyatogo Martina U 1960 roci otrimav stipendiyu na fakulteti doslidzhen kino u Shkoli obrazotvorchih mistectv Slejda Universitetskij koledzh Londona dekanom yakogo buv rezhiser ta kinokritik Torold Dikinson 1 Same pid vplivom cogo periodu buli napisani taki knigi Dyurgnata yak Eros ta kino 1966 Filmi ta pochuttya 1967 Luyis Bunyuel 1967 Zhorzh Franzhyu 1967 a takozh doslidzhennya populyarnogo britanskogo kino U 1969 roci bula vidana zbirka jogo virshiv 2 Dyurgnata chasto porivnyuyut z inshim britanskim kinokritikom Robinom Vudom cherez pevnu blizkist tematiki ta vidstoronennist vid britanskogo akademichnogo seredovisha Dyurgnat vikladav perevazhno u nevelikih koledzhah a takozh Kolumbijskomu ta Kalifornijskomu universiteti San Diyego de vin poznajomivsya z francuzkim rezhiserom Zhanom P yerom Gorinim ta kinokritikom Dzhonatanom Rozenbaumom 3 U period mizh 1975 1999 rokami vin opublikuvav lishe odnu knigu pro Kinga Vidora ale postijno drukuvavsya u zhurnalah U drugij polovini 1990 h rokiv buv zaproshenim profesorom v Universiteti Shidnogo Londona 2 Ostannoyu praceyu Dyurgnata pidgotovanoyu yim do druku za svogo zhittya stala kniga Uvazhnij poglyad na Psiho yaku bulo vidano Britanskim Institutom Kino u 2002 roci Protyagom svogo zhittya Dyurgnat zhiv sam ta nikoli ne buv odruzhenij Pomer u vici shistdesyati dev yati rokiv pislya korotkotrivaloyi hvorobi 3 Poglyadi red Kritichno postavivsya do teoriyi avtorskogo kino yaku vvazhav poyidenoyu millyu dogmoyu ta poziciyi zhurnalu Movie yaka nasliduvala tradiciyu strukturnogo marksizmu chergova marksistska pastka 2 Buv odnim iz pershih kritikiv yakij zvernuvsya do pitannya pro uchast auditoriyi u tvorchomu procesi cya problema cikavila takozh Robina Vuda ta Devida Bordvella Kritichno stavivsya do panivnih techij vizualnoyi kritiki 1960 1970 h rokiv semiotichnogo analizu strukturalizmu ta poststrukturalizmu Dlya nogo buli vazhlivimi koncepti pochuttya nastroyu natyaku ta ritmu u kino U 1979 roci na konferenciyi sho prohodila v mezhah Venecijskogo biyenale vin rozkritikuvav elitizm ezoterizm ta intelektualnij snobizm a takozh teoretichnu katatoniyu panivnih napryamkiv kinokritiki 3 Vihodyachi zi stavlennya mitcya do auditoriyi Dyurgnat vidilyav tri vidi estetichnih teorij teoriyi komunikaciyi mitec pragne rozdiliti z auditoriyeyu emociyi abo visloviti svoye stavlennya do togo abo inshogo pitannya vodnochas jogo motivaciya zalishayetsya irrelevantnoyu Gyustav Flober pisav do nevidimih druziv teoriyi samovirazhennya mitec ob yektifikuye svoye bachennya svitu stvoryuyuchi germetichni samodostatni tvori Dzhekson Pollok Karel Appel Do ciyeyi grupi vidnosyatsya hudozhniki diyi dlya yakih maye znachennya zhest sho ne polishaye slidu kitajski poeti yaki pisali virshi na paperovih korablikah Zhak Prever syurrealisti hudozhnij tvir dlya yakih ce osobistij shodennik sho ne tilki ne mav bi buti opublikovanij ale navit napisanij tretij tip mitcya pragne ne povidomiti inshih lyudej pro svoyi individualni pochuttya i ne sublimuvati svoyi fantaziyi u tvori a radshe visloviti pochuttya inshih lyudej dlya nih samih takim chinom jogo vlasni pochuttya vplivayut na zmalovuvannya inshih ale sam vin zalishayetsya majzhe nevidimim prikladami ciyeyi modeli stayut ne tilki kritiki ale postati klasichnogo mistectva ta predstavniki masmedia 4 Primitki red a b Charles Barr Raymond Durgnat Critic who carved out new territory in the study of film The Independent May 25 2002 a b v g d Kevin Gough Yates Raymond Durgnat Prolific film critic contemptuous of his trade s doctrinal theories Arhivovano 2012 03 31 u Wayback Machine The Guardian 24th May 2002 a b v g Adrian Martin Reflections On The Legacy Of A Film Maverick The Age Melbourne 22 May 2002 Raymond Durgnat Art and audience British Journal of Aesthetics Jan 1970 10 1 Arhivovano za dopomogoyu Webcitation angl Bibliografiya red angl Durgnat R Nouvelle Vague The First Decade Raymond Durgnat London A Motion Monograph 1963 102 p angl Durgnat R Greta Garbo Raymond Durgnat and John Kobal London Studio Vista Ltd New York E P Dutton 1965 160 p angl Durgnat R Eros in the cinema London Calder amp Boyars 1966 207 p angl Durgnat R Luis Bunuel Raymond Durgnat Berkeley University of California Press 1967 152 p angl Durgnat R Films and feelings Raymond Durgnat Cambridge M I T Press 1967 288 p angl Durgnat R Franju Raymond Durgnat London Studio Vista 1967 144 p ISBN 0289778501 angl Durgnat R The crazy mirror Hollywood comedy and the American image Raymond Durgnat New York Horizon Press 1969 280 p ISBN 081800701X angl Durgnat R A mirror for England British movies from austerity to affluence Raymond Durgnat London Faber and Faber 1970 336 p ISBN 0571095038 angl Durgnat R Sexual alienation in the cinema Raymond Durgnat London Studio Vista 1972 320 p ISBN 0289702615 angl Durgnat R Jean Renoir Raymond Durgnat Berkeley University of California Press 1974 xiii 429 p ISBN 0520022831 angl Durgnat R The strange case of Alfred Hitchcock Raymond Durgnat Cambridge Mass MIT Press 1974 419 p ISBN 0262040417 angl Durgnat R Durgnat on film Raymond Durgnat London Faber 1976 3 238 p ISBN 0571106560 angl Durgnat R King Vidor American Raymond Durgnat amp Scott Simmon Berkeley University of California Press 1988 xiii 382 p ISBN 0520057988 angl Durgnat R WR mysteries of the organism WR misterije organizma Raymond Durgnat London BFI Pub 1999 96 p ISBN 0851707203 nim Durgnat R The Marx Brothers Raymond Durgnat ubersetzung des englischen Originalmanuskriptes Gilli Hillmayr Wein Osterreichische Filmmuseum 1966 88 p angl Durgnat R A Long Hard Look at Psycho Raymond Durgnat Berkeley BFI Publishing 2002 248 p ISBN 0 85170 920 6 Posilannya red Rejmond Dyurgnatu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kinematograf angl Raymond Durgnat Culture Always is a Fog Rouge 2006 interv yu 1977 roku Arhivovano za dopomogoyu Webcitation angl Statti Rejmonda Dyurgnata Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Perevireno 2012 03 12 angl Virshi Rejmonda Dyurgnata Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Perevireno 2012 03 12 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rejmond Dyurgnat amp oldid 38119883