Рафаель Алоїзіус Лафферті (англ. Raphael Aloysius Lafferty; нар. 7 листопада 1914 — пом. 18 березня 2002) — американський письменник в жанрі наукової фантастики та фентезі, відомий через оригінальне застосування мовних засобів, метафори та структури розповіді, чорного гумору. Нарівні з фантастикою також опублікував автобіографічний роман In a Green Tree, історичну книгу «Падіння Риму» (The Fall of Rome) та кілька художніх романів на історичну тематику.
Р. А. Лафферті | |
---|---|
Народився | 7 листопада 1914[…] Ніола (Айова), Поттаваттамі, Айова, США |
Помер | 18 березня 2002[…] (87 років) Брокен-Ерров |
Країна | США |
Діяльність | прозаїк-романіст, письменник, письменник наукової фантастики |
Мова творів | американська англійська |
Конфесія | католицька церква |
Нагороди | |
|
У березні 2011 журнал «Локус» повідомив, що авторські права на 29 романів та 225 оповідань Лафферті виставлено на продаж. Цю спадщину незабаром придбав неприбутковий фонд часопису під керівництвом Ніла Ґеймена. Ґеймен та Лафферті листувалися кілька років, коли перший ще був у старшому шкільному віці, і Ґеймену сподобалося його почуття гумору та тверезий погляд на життя.
Біографія ред.
Лафферті народився в м. Ніола, штат Айова, син нафтового брокера Девіда Лафферті та вчительки Джулії Мері Берк. Він був наймолодшим з 5 братів та сестер. Коли йому було 4 роки, сім'я переїхала до м. Перрі в штаті Оклахома. Після закінчення старшої школи два роки відвідував вечірню школу при Університеті м. Талса, де вивчав математику та німецьку мову, але не закінчив навчання. Після цього почав працювати в компанії Clark Electric Co. в м. Талса, а також у газетах; водночас відвідував Міжнародну Школу Кореспонденції.
Більшу частину свого життя жив в м. Талса разом зі своєю сестрою Анною. 1942 р. вступив до армії США, служив на Тихоокеанському узбережжі, в Австралії, Новій Гвінеї, Моротаї та на Філіппінах. Закінчив військову службу 1946 р. у званні 1-го сержанта. Ніколи не був одружений.
Почав писати й публікуватися лише у 1950-х рр., але досить швидко опублікував велику кількість романів та оповідань; більша частина оповідань лише формально належала до наукової фантастики.
До 1971 р. працював електричним інженером; після цього займався лише письменництвом до 1980 р., коли внаслідок інсульту його активність зменшилася, а 1984 р. припинив писати. 1994 р. переніс ще кілька інсультів. Помер 18 березня 2002 р. у домі для людей похилого віку в Брокен-Ерров (Оклахома). Похований на кладовищі католицької церкви в м. Талса, яку він регулярно відвідував. Більшість його паперів було подаровано бібліотеці Університету м. Талса, частина перебувала в бібліотеці Айовського університету.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #109810007 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- http://www.sfsignal.com/archives/2011/03/sf-tidbits-for-3311/ [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] http://www.sfsite.com/news/2011/03/02/lafferty-estate-for-sale/ [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] http://locusmag.com/2011/Ads/digitallafferty.jpg [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 11 жовтня 2015.
- "Lafferty, " Neil Gaiman, Locus, May 2002, p.68.
Посилання ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Р. А. Лафферті |
- R. A. Lafferty на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Порядок читання романів Р. А. Лафферті
- Твори R. A. Lafferty у проєкті «Гутенберг»
- "R. A. Lafferty: Winner of the 2002 Cordwainer Smith Foundation «Rediscovery» Award [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- R. A. Lafferty Devotional Page [ 11 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- R. A. Lafferty: Effective Arcanum [ 17 січня 2016 у Wayback Machine.] — a critical examination of aspects of Lafferty's prose
- «And They Took the Sky Off at Night» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — an appreciation of Lafferty by editor Brian Cholfin
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 11 жовтня 2015., a review by Steve Hooley
- . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 11 жовтня 2015., an essay and review of Lafferty's (non-SF) novel of revolutionary Europe, by John J. Reilly
- «Past Master» [ 9 вересня 2015 у Wayback Machine.] — a review by Bill McClain at watershade.net
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 11 жовтня 2015., a book review and generous sampler
- Article [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] on Lafferty at Everything2
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 11 жовтня 2015.
- «A Few Words About R. A. Lafferty» [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.]
- «Despair and the Duck Lady» [ 17 вересня 2015 у Wayback Machine.], Profile of Lafferty by Michael Swanwick
- «R.A. Lafferty: An Attempt at an Appreciation» [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- The Ants of God Are Queer Fish — R. A. Lafferty Blog [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Review by Ann Cecil [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 11 жовтня 2015. by Bud Webster at Grantville Gazette
- Continued on Next Rock — a chronological discussion of R. A. Lafferty's work sorted by the date written [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] by Andrew Ferguson on Tumblr
- Yet Another Lafferty Blog [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
- «Past Master by R. A. Lafferty» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], a review at the MPorcius Fiction Log
- "I WANT A DEATH AND RESURRECTION OF THE THING, " [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.], A Lafferty Blog
- RALafferty.org [ 3 грудня 2021 у Wayback Machine.], index to reviews and tributes
- Feast of Laughter [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.], a semi-annual fanzine dedicated to R. A. Lafferty
Твори в мережі ред.
- Твори R. A. Lafferty у проєкті «Гутенберг»
- Guesting Time [ 5 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2004. Процитовано 11 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2008. Процитовано 11 жовтня 2015.
- The Six Fingers of Time [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 29 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2007. Процитовано 29 квітня 2019.