Рауль Леоні Отеро (26 квітня 1905 — 5 липня 1972) — президент Венесуели з 1964 до 1969 року.
| Рауль Леоні Raúl Leoni | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 березня 1964 — 11 березня 1969 року | ||
| Попередник: | Ромуло Бетанкур | |
| Наступник: | Рафаель Кальдера | |
| Народження: | 26 квітня 1905 Болівар, Венесуела | |
| Смерть: | 5 липня 1972 (67 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |
| Причина смерті: | геморагічний інсульт | |
| Поховання: | East Cemeteryd | |
| Країна: | Fourth republic of Venezuelad | |
| Релігія: | Католицизм | |
| Освіта: | Universidad Externado de Colombiad | |
| Партія: | Acción Democrática | |
| Шлюб: | Carmen América Fernándezd | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Походження ред.
Леоні народився в селищі Ель-Мантеко, Болівар, син масона, уродженця Корсики. Закінчив Центральний університет Венесуели в Каракасі, здобувши диплом юриста.
На посаді президента ред.
Леоні прийшов до влади 13 березня 1964 року, замінивши на посаді президента Ромуло Бетанкура, свого однопартійця.
Первинно Леоні сформував кабінет з малою кількістю своїх однопартійців, а більшість портфелів роздав незалежним політикам. Пізніше, в листопаді 1964 року Леоні ініціював перемовини з лідерами політичних партій, щоб зберегти дух пакту Punto Fijo[en], укладеного в 1958 році. В результаті було сформовано новий кабінет, проте він існував тільки 16 місяців.
Упродовж правління Леоні започаткував важливі проекти: розвиток важкої промисловості в Гаяні (гідроелектроенергетика, залізо та сталь), відкриття Робітничого банку, а також будівництво дорожньої інфраструктури (автотраси, магістралі, мости — найважливіший з них перетинає Оріноко). Також відбулись важливі зміни в робітничій та соціальній галузях: профспілки набули ширших прав і повноважень, було змінено систему соціального забезпечення. Леоні спробував реформувати податкову систему, проте його стримала коаліція лівих та правих політиків, які відкрито відстоювали інтереси нафтових компаній.
1 грудня 1968 року на президентських виборах перемогу здобув Рафаель Кальдера з КОПЕІ, який здобув 29,1% голосів. 11 березня 1969 року Леоні відповідно до пакту Punto Fijo передав владу новообраному президенту. Вперше в історії Венесуели як незалежної держави передачу було здійснено мирним шляхом чинною владою представнику опозиції, що переміг на виборах.
Примітки ред.
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Леони Рауль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p555 ISBN 978-0-19-928358-3(англ.)
Джерела ред.
- Much of the content of this article comes from the equivalent Spanish-language Wikipedia article. The following references are cited by that Spanish-language article:
- Біографія [ 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Interview to Raúl Leoni by Miguel Otero Silva [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.]