Фаї́на Григорівна (Гео́ргіївна) Ране́вська (уроджена Ф́ані Гі́ршівна Фе́льдман; * 15 (27) серпня 1896, Таганрог — † 19 липня 1984, Москва) — радянська російська актриса театру та кіно. Лауреат трьох Сталінських премій (1949, 1951, 1951). Народна артистка СРСР (1961). Кавалер Ордена Леніна (1976).
Фаїна Раневська | |
---|---|
рос. Фаина Раневская | |
Ім'я при народженні | Фаїна Григоріївна Фельдман |
Народилася | 15 (27) серпня 1896 Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія |
Померла | 19 липня 1984 (87 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новий донський цвинтар |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Діяльність | актриса театру і кіно |
Alma mater | Маріїнська гімназія (Таганрог) |
Вчителі | Вульф Павла Леонтіївна |
Заклад | Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Архангельський театр драми імені М. В. Ломоносова, Смоленський державний драматичний театр імені О. С. Грибоєдоваd, Волгоградський державний новий експериментальний театрd, Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Камерний театр Таїроваd, Центральний академічний театр Російської арміїd, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Театр імені Моссовєта, Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна[d], Театр імені Моссовєта, Мосфільм і Узбекфільм |
Роки діяльності | 1920 — 1984 |
Батьки | Фельдман Гірш Хаїмовичd |
IMDb | nm0709993 |
Автограф | |
Нагороди та премії | |
| |
Фаїна Раневська у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
У «Книзі для запису поєднання шлюбів між євреями на 1889 рік» Таганрозький рабин на прізвище Зельцер зареєстрував шлюб міщанина містечка Смиловичі Ігуменського повіту Мінської губернії Гірша Хаїмовича Фельдмана й Лепельської міщанки Вітебської губернії Мільки Рафаїлівни Заговайлової. Це сталося 26 грудня 1889 року.
27 серпня 1896 року в родині Фельдманів народилася дівчинка Фаїна. Крім неї у родині вже було два старші сини і дочка Ізабелла. В юності Фаїна дуже заздрила красі своєї сестри, і у майбутньому всіх красивих дівчат вона називала «фіфами».
Закінчила Таганрозьку Маріїнську жіночу гімназію. Захоплювалася театром із 14 років. Закінчивши гімназію, відвідувала заняття у приватній театральній студії А. Ягелло (А. Н. Говберга). У 1915 році поїхала до Москви. Раневська жила у маленькій кімнатці на Великій Нікітській. Саме у ці роки вона знайомиться із Мариною Цвєтаєвої, Осипом Мандельштамом, Володимиром Маяковським, відбувається її перша зустріч із Василем Качаловим. Саме Качалов став першим коханням Раневської.
Закінчивши приватну театральну школу, грала у багатьох театрах, починаючи із провінційних — Підмосков'я, Крим, Ростов-на-Дону, Баку, Архангельськ, Смоленськ та інші, а потім у московських, включаючи Камерний театр, Центральний академічний театр Російської армії, Театр драми (нині театр імені Маяковського), театрі імені А. С. Пушкіна, театрі імені Моссовета. Її вчителем була Павла Леонтіївна Вульф.
Дебютувала у кіно у 1934 у фільмі Михайла Ромма «Пампушка». Брала участь в озвучуванні мультфільмів (зокрема, роль Фрекен Бок у мультфільмі «Карлсон повернувся»).
Заслужена артистка РРФСР (1937). Народна артистка РРФСР (1947).
Фаїна Раневська померла 19 липня 1984 р. Похована на Новому Донському кладовищі у Москві разом із сестрою Ізабеллою.
Пам'ять Редагувати
Образ актриси виведений в серіалі «Зірка епохи», де її зіграла Тетяна Васильєва.
На будинку, де вона народилась і провела дитячі роки в Таганрозі, встановлено меморіальну дошку, а біля її будинку — пам'ятник. Також на її честь названо астероїд.
Крилаті фрази Раневської Редагувати
- Мулю, не нервуй мене!
- Спогади — багатства старості.
- Склероз не можна вилікувати. Його можна забути.
- Життя — невелика прогулянка перед вічним сном.
- Коли я помру, то поховайте мене, і на пам'ятнику напишіть: «Померла від огиди».
- Самотність як стан — не піддається лікуванню.
- Супутник слави — самотність.
- Старіти нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
- Я не визнаю слова «грати». На сцені потрібно жити.
- Я — викидень Станіславського.
- Краса — це страшна сила.
- До Ростислава Плятта: Знову ці ваші пляттскі жарти!?
- Щоб ми бачили, скільки ми переїдаємо, наш живіт розташований з того ж боку, що й очі.
- Лесбійство, гомосексуальність, мазохізм, садизм — це не збочення. Збочень, власне, тільки два: хокей на траві і балет на льоду.
Фільмографія Редагувати
- 1934 — «Пампушка» — пані Луазо
- 1937 — Дума про козака Голоту — попадя
- 1939 — Помилка інженера Кочина — Іда, жінка кравця
- 1939 — Підкидьок — Ляля
- 1939 — Людина у футлярі — жінка інспектора гімназії
- 1940 — Кохана дівчина — тітка Добрякова
- 1941 — Мрія — Роза Скороход
- 1941 — Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем — Горпина
- 1942 — Олександр Пархоменко — таперка
- 1943 — Нові пригоди Швейка («Солдатська казка») — тітонька Адель
- 1943 — Рідні береги (новела «Три гвардійці») — директор музею
- 1944 — Весілля — мати нареченої
- 1945 — Небесний тихохід — професор медицини
- 1945 — Слон і мотузочок — бабуся
- 1947 — Весна — Маргарита Львівна
- 1947 — Попелюшка — мачуха
- 1947 — Рядовий Олександр Матросов — лікар
- 1949 — Зустріч на Ельбі — місіс Мак-Дермот
- 1949 — У них є Батьківщина — фрау Вурст
- 1958 — Дівчина з гітарою — Свіристинська
- 1960 — Обережно, бабусю! — бабуся
- 1960 — Драма — Мурашкіна
- 1963 — Так і буде
- 1964 — Легке життя — «королева Марго»
- 1964 — Фитиль № 25 — ворожка в сюжеті «Карти не брешуть»
- 1964 — Фитиль № 33 — громадянка Піскунова в сюжеті «Не поїду»
- 1965 — Сьогодні — новий атракціон — директор цирку
- 1965 — Перший відвідувач — эпізодична роль старої дами
- 1980 — Далі — тиша...
- 1980 — Комедія давно минулих днів
Озвучування мультфільмів Редагувати
- 1943 — Казка про царя Салтана
- 1970 — Карлсон повернувся — фрекен Бок
Примітки Редагувати
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- за паспортом вона була Фаїна Григорівна Раневська, невідомо, чому її часто називали Георгіївна, за свідченням самої Раневської, таким чином можливо виказувалася більша повага до неї - «бо Гришко Отреп'єв, але Георгій Побідоносець»
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання Редагувати
- Фаїна Раневська на сайті IMDb (англ.)
- Фаина Георгиевна Раневская [ 17 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт Фаина Раневская [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фаина Раневская. Случаи. Шутки. Афоризмы. информация об издании [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Афоризмы Раневской об актерах и любви [ 28 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Жизнь и судьба Фаины Раневской [ 17 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Журнал «Огонёк», № 52, 1996 (рос.)