Ра́ма (або зменшене ра́мець) — оформлення мистецького твору за периметром — картини, ритини, гобелену (прямокутне, кругле, овальне чи складне за формою), що створює його візуальні межі. Використовується також як оформлення різних предметів вжитку (дзеркала, грамоти, барометр, термометр, фото тощо).
Історія Редагувати
Як вузька галузь декоративно-ужиткового мистецтва, рама пройшла довгий шлях розвитку. В добу Відродження в Італії часто створювали засобами живопису на тій же дошці, що й головне зображення, додаючи візерунки. На фресках тої доби рами зазвичай прості і створювали лише візуальні кордони стінопису.
Ускладнення прийшло в добу маньєризму (особливо в ритині). Рамець часто нагадує архітектурну споруду, прикрашену волютами, колонами, фронтонами і алегоричними зображеннями (рами портретів-ритин у книзі Джорджо Вазарі «Життєписи найвідоміших живописців, скульпторів і архітекторів»). Іноді подібна складна за побудовою рама створювалась і в портретах олійними фарбами (Генрі Говард, граф Суррей, 1546 р.)
Картинна рама стає важливим додатком до образу, створеному художником в добу бароко. Рама вбирає стилістику доби, головні складові візерунків, їх форми і комбінації. Особливе місце посіли королівські портрети у Франції, а рами для них мають оздоби, близькі за стилем до пишних оздоб інтер'єрів палацу Версаль (рама королівського портрету Луї XIV, золочене дерево, замок Шенонсо.) Навіть репертуар візерунків підлягав в той час регламентації, узятий з античності та світу рослин, військової арматури тощо. До створення проектів картинних рам, ювелірних виробів, бронзи залучають найкращих художників та граверів.
Рослинні візерунки чи гірлянди з квітами і фруктами переважали і в бордюрах(рамах) гобеленів, цих тканих фресок доби, і виконувались з кольорових ниток.
Офіційний портрет королівської особи розміщували в раму з гербом чи короною (рама портрету Катерини ІІ, дизайнер Карл Людвіг Бауер, Новий палац Сан-Сусі, Постдам, рама портрету королеви Луїзи V, пастель).
Різьблені рами для термометрів та барометрів виготовляли в Лондоні та Петербурзі у 18 столітті. Антикварні прилади нині — надбання музеїв.
Твори малярів вигідно виглядали в добре зробленій картинній рамі. Це добре знали представники французького імпресіонізму — Клод Моне та Каміль Піссарро. Свої картини вони часто облямовували антикварними рамами.
Матеріали і стилі Редагувати
Найпоширенішим матеріалом для рам стало різьблене дерево, пофарбоване чи золочене. Але експерименти з оздобленням рам продовжувались.
В Голландії для оздоб картин почали використовувати тропічні мушлі. В Німеччині з тою ж метою використовували оброблені шматочки бурштину.
У 18 столітті на хвилі повального захоплення аристократами порцеляною з'явилися перші зразки рам з порцеляни. Місцем їх виробництва стала Берлінська порцелянова мануфактура. В середині 18 ст. були віднайдені нові поклади каоліну в містечку Штребель. Після випалення порцеляна з каоліну цього родовища мала значно біліший колір, ніж сировина. Вона так сподобалась, що порцеляну тільки вкривали глазур'ю без розфарбовування. На замову короля Фрідріха ІІ з чисто білої порцеляни виготовили декілька рам для дзеркал, що прикрасили кабінет монарха в Новому палаці Потсдама. Рами прикрашені хвилястими візерунками з додачею квітів та білого птаха. Ті ж візерунки були і на стінах жовтого кабінету, створюючи разом єдиний ансамбль в стилі рококо. Усі рами були монолитні і дещо великі за розмірами — від 434 на 91 см до 170 на 108 см. Лише незначна частка цих унікальних виробів потрапила в інші країни.
Але широкого використання для рам крихкий матеріал не отримав.
У 20 ст. для рам почали використовувати також пластмаси. А техніка декупаж та новітні клеї дозволяють прикрашати прості дерев'яні рами чим завгодно — стазами, намистинами, незвичними ґудзиками тощо.
Приклади картинних рам Редагувати
Джерела Редагувати
- Джорджо Вазари, «Жизнеописания», М. «Искусство», 1960-70-е гг. (рос.)
- Орнаментальная гравюра 16 в. в собрании Єрмитажа. Каталог віставки, Л, «Искусство», 1981 (рос.)
- Труды Гос Ермитажа, № 18, Л, «Аврора», 1977 (рос.)
- Сообщения Гос. Эрмитажа, XLV, Л, «Искусство», 1980 (рос.)
- Сообщения Гос. Эрмитажа, XLVI, Л, «Искусство», 1981 (рос.)
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Picture frame |