Ракло — українське вульгарне слово, запозичене з німецької мови, поширене на Харківщині та Полтавщині, що означає: шахрай, босяк, злодій, «дрібний злочинець з села». Народна етимологія виводить походження з імені св. Іраклія, вигаданого покровителя харківської бурси в XVIII столітті. За легендою вічно голодні бурсаки після занять збігали з гори, де була розташована бурса, прямо на Благовіщенський базар. Там вони здобули специфічну славу — і заодно отримали таке дивне для невтаємничених збірне ім'я — ракли, яке пізніше стало прозивним.
Лайка набула поширення в жаргонах російських злодіїв.
Див. також ред.
Примітки ред.
- нім. Rekel «великий пес, неотесана людина, вайло». Ракло // Етимологічний словник української мови. — К.: Наук. думка, 2006. — Т. 5. — С. 20.
- Форум перекладачів (рос.)
- Див. переповідання місцевої легенди: Василь Минко. Повісті. Оповідання. Нариси. П'єси. — К., 1962. — С. 40.
- Словарь воровского языка: слова, выражения, жесты, татуировки. — 1991, — С. 86: «Ракло(уст.) — вор; босяк; дурак».
Посилання ред.
- Ракло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1555. — 1000 екз.
- Ракло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
- В. В. Шаповал. Ракло. (рос.)
- (рос.)
- Харківські слівці. (рос.)
- Легенди. Символи. Слова. (рос.)
- Ракло.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
| Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |