Ракета «повітря — поверхня» («повітря — земля») — керована авіаційна ракета, призначена для знищення цілей на поверхні землі, води, а також заглиблених об'єктів. Є частиною авіаційного комплексу ракетної зброї. В англомовній літературі ракети «повітря — поверхня» позначаються ASM (англ. air-surface missile) або AGM (англ. air-ground missile), у франкомовній — AS (фр. air-sol).
Ракети «повітря — поверхня» розрізняють за призначенням, дальністю, характером польоту, системами наведення, руховими установкам та іншими параметрами.
Некеровані авіаційні ракети «повітря — поверхня» описані окремо в статті НАР.
Історична довідка
Перші керовані ракети «повітря — поверхня» були розроблені наприкінці Другої світової війни в Німеччині. Нерідко першою називають німецьку авіабомбу Fritz X, однак вона мала істотну відмінність від керованої ракети — на ній була відсутня силова установка, таким чином вона є предтечею сучасних керованих авіабомб, а не ракет. Першою ж ракетою «повітря — поверхня» є Hs 293 — німецька планеруюча бомба з ракетним двигуном. Захоплення союзниками наземних пускових майданчиків ракет Fi-103 (V-1) привело до появи першої стратегічної крилатої ракети повітряного базування. Перший пуск по Лондону з ракетоносців He-111 та Ju-88 стався о 5 годині ранку 16 вересня 1944 року над акваторією Північного моря. Наприкінці війни збройні сили Японії застосували в бойових діях ракету з унікальною системою наведення — MXY7 Ohka, в якій основним елементом системи управління був камікадзе.
Американці в роки війни розробили ряд видів керованої зброї «повітря — поверхня», включаючи керовану ракету McDonnell LBD Gargoyle, але встигли застосувати у військових діях лише частину зразків.
Після Другої світової війни
Після закінчення Другої світової війни союзники провели ряд експериментів над німецькими зразками. У СРСР КБ Челомея на базі Fi-103 розробило ряд ракет: 10Х, 14Х, 16Х, що не вийшли зі стадії прототипу. Розвиваючи Hs 293, КБ-2 Міністерства сільгоспмашинобудування СРСР розробило «авіаційну морську торпеду» РАМТ-1400 Щука, яка внаслідок низької точності на озброєння прийнята не була, хоча і послужила базою для серії досконаліших ракет КСЩ. У США на базі трофейної Fi-103 фірма «Ріпаблік» розробила ракету , яка, попри низьку точність, була випущена в кількості близько 1 400 штук.
З початком холодної війни розвиток ракет «повітря — поверхня» в СРСР і США йшло в різних напрямках. Через відсутність в СРСР потужного флоту, радянські конструктори насамперед розробляли протикорабельні ракети, здатні прорватися крізь охорону до авіаносця ймовірного противника. На початку 50-х років була розроблена та прийнята на озброєння перша протикорабельна ракета «КС», оснащена напівактивною радіолокаційною системою самонаведення. За нею були досконаліші К-10С з турбореактивним двигуном та серія ракет КСР: КСР, КСР-2, КСР-5 з рідинним ракетним двигуном, оснащені активною радіолокаційною системою наведення, а також ракета КСР-11 з пасивною радіолокаційною системою наведення, яка призначалася для ураження кораблів з працюючими РЛС.
У США зосередилися на розробці стратегічних ракет «повітря — поверхня», здатних доставити ядерний заряд до цілі в глибині території противника. Фірма «Белл» на рубежі 40-50х років розробила стратегічну крилату ракету GAM-63 RASCAL з автономною системою наведення, за якою на початку 60-х створили AGM-28 Hound Dog. Однак, попри різні хитрощі, наприклад, на ракеті AGM-28 перед пуском проводилася астрокорекція автопілота, точність цих ракет була вкрай низькою. 1960 року на озброєння була прийнята перша радянська стратегічна ракета «повітря — поверхня» Х-20, але погані експлуатаційні характеристики змусили перенацілити її на вирішення протикорабельних завдань. 1968 року на озброєння була прийнята протикорабельна ракета Х-22, різні модифікації якої призначалися для вирішення й стратегічних завдань.
Після Корейської війни
На базі досвіду застосування авіації в Корейській війні керівництво США першим усвідомило необхідність розробки тактичних ракет «повітря — поверхня». Внаслідок 1959 року ВПС США отримали на озброєння ракету AGM-12 «Булл-пап» з радіокомандною системою наведення. У Радянському Союзі тривалий час панувала концепція «всемогутності» ядерної зброї, проте успіхи застосування американських тактичних ракет «повітря — поверхня» у В'єтнамі змусили звернути увагу на розвиток високоточних систем ураження фронтової авіації. З середини 60-х років ОКБ «Зірка» розробляло на базі відпрацьованої ракети «повітря — повітря» РС-1У ракету Х-23 з радіокомандною системою наведення. Однак через складність доведення системи наведення розробка ракети затягнулася. Як проміжне рішення на озброєння 1968 року була прийнята ракета Х-66 з наведенням за радіо променем. Ракета Х-23 надійшла на озброєння ВПС СРСР лише 1974 року. Аналогічно вчинили у Франції, при розробці своєї першої тактичної ракети «повітря — поверхня» AS.20 як базу конструктори використовували ракету AA.20, за нею пішла потужніша AS.30 з такою ж радіокомандною системою наведення.
Бурхливий розвиток гелікоптерів, поряд з особливостями їх льотних характеристик, привело до практичного витіснення ними літаків армійської авіації. Крім транспортних та розвідувальних завдань. На них були покладені та завдання вогневого ураження противника, в тому числі його бронетанкової техніки, керованою зброєю. Особливості тактико-технічних характеристик гелікоптерів, менші порівняно з літаками швидкість та стеля, а також відносно низька вантажопідйомність, визначили використання наземних протитанкових ракет, як зброї «повітря — поверхня» гелікоптерів. Першими керовану ракету AS.11, авіаційну версію, що надійшла на озброєння 1956 року, наземної ракети SS.11, на вертоліт встановили у Франції. За нею створили потужнішу ракету AS.12. У США ракети AS.11 взяли на озброєння 1961 року під найменуванням AGM-22. Вони мали командну систему управління з передачею сигналу по дроту і з візуальним відстеженням польоту оператором наведення. У наступного покоління протитанкових ракет стеження здійснювалося автоматично оптичним датчиком. 1969 року на озброєння в США були прийняті керовані ракети BGM-71, які стали основним елементом керованого зброї американських ударних гелікоптерів. У СРСР першими ракетами «повітря — поверхня» гелікоптерів стали ракети «Фаланга», прийняті на озброєння в авіаційному варіанті 1972 року. Вони були ракетами першого покоління, але команди на них передавалися по радіоканалу. Європейські протитанкові ракети другого покоління HOT надійшли на озброєння 1974 року. 1976 року на озброєння радянських ударних гелікоптерів були прийняті протитанкові ракети другого покоління «Штурм-В». У тому ж році були модернізовані ракети «Фаланга», які отримали систему автоматичного стеження за польотом. Надалі для заміни ракет «Штурм» була розроблена нова протитанкова ракета «Атака».
Розвиток радіолокаційних станцій комплексів ППО в 1960-х роках, а також інших військових радіотехнічних засобів вимагав розробити нові способи їх придушення, оскільки тактичні ударні літаки вже не могли обмежитися постановкою перешкод та маневруванням для прориву до цілі. Найефективнішим способом було знищення радіолокаційних станцій виявлення та наведення комплексів ППО спеціалізованими ракетами «повітря — поверхня» з пасивними радіолокаційними головками самонаведення. Зіткнувшись із ЗРК радянського виробництва у В'єтнамі, першими 1965 року протирадіолокаційну ракету AGM-45 «Шрайк» взяли на озброєння ВПС США. За нею 1968 року була перероблена з зенітної ракети RIM-66A протирадіолокаційта AGM-78, яка через високу вартість (вона була втричі дорожче AGM-45) не отримала широкого розповсюдження. Розробка першої радянської протирадіолокаційної ракети Х-28 через складність конструкції затягнулася, тому вона була прийнята на озброєння лише 1974 року. Через низькі експлуатаційні характеристики, а також велику масу та габарити, вона не задовольнила замовника.
Прогрес розвитку радянських систем ППО привів до створення 1972 року в США ракети «повітря — поверхня» для її придушення — аеробалістичної ракети AGM-69. Для досягнення високої ймовірності прориву ракета летіла до цілі зі швидкістю 3,5М по балістичній траєкторії, що робило її важкозбиваною ціллю. Радянська ракета Х-15, що має аналогічну тактику застосування, надійшла на озброєння в 1983 році, при цьому вона мала швидкість польоту 5М та вдвічі більшу дальність пуску.
До семидесятих років рівень розвитку оптико-електронної техніки дозволив створити малогабаритні головки самонаведення, що володіють достатньою точністю та придатні для установки на тактичні ракети. Першими тактичну ракету з оптико-електронної ГСН AGM-65 «Меверік» розробили та прийняли на озброєння 1972 року в США. Причому її розробники використовували пасивну телевізійну систему самонаведення, що дозволило реалізувати принцип «вистрілив-забув». Ще одним важливим нововведенням цієї ракети була модульна конструкція, що дозволило використовувати різноманітні головки самонаведення та бойові частини, удосконалювати силову установку без зміни конструкції самої ракети. У СРСР конструктори прийнятої на озброєння 1976 року ракети Х-25 як базу використовували Х-23, на яку встановили напівактивну лазерну головку самонаведення. На вибір системи самонаведення вплинули тактичні доктрини держав: в СРСР тактичні авіаційні самонавідні ракети насамперед призначалися для ураження вузлів оборони противника, в США бронетанкової техніки. Це зумовило вибір бойової частини, якщо в СРСР встановлювали фугасну боєголовку, то в США кумулятивну. У Франції конструктори вчинили так само, як в СРСР — вони встановили полуактивну лазерну головку самонаведення на добре освоєну ракету AS.30, прийнявши її під позначенням AS.30L на озброєння 1985 року.
До 70-х років протикорабельні ракети розроблялися фактично лише в одній країні світу — СРСР, проте 1967 року єгипетський ракетний катер потопив ракетами П-15 ізраїльський есмінець «Ейлат», показавши ефективність протикорабельного ракетної зброї. Практично всі провідні західні країни почали розробляти протикорабельні авіаційні ракети, при цьому їх розробки значно відрізнялися від радянських. Якщо в СРСР основною метою подібних ракет були авіаносці ВМС США, то для західних ракет основними цілями були кораблі класу не більше есмінця. Внаслідок цього, практично всі західні ракети не перевищували масу близько півтонни і мали дозвукову швидкість польоту. Першими нову протикорабельну ракету взяли на озброєння 1976 року в Німеччині, розроблена для авіації США ракета AGM-84 «Гарпун» була прийнята на озброєння 1979 року, тоді ж на озброєння поступила і одна з найвідоміших протикорабельних ракет французька AM.39 «Екзосет». Американська та французька ракети також володіли однією важливою особливістю — одразу були розроблені різні варіанти ракет для розміщення на різних носіях: на літаках, кораблях та наземних пускових установках, що дозволило уніфікувати протикорабельні ракети, що стоять на озброєнні.
Через незадовільні характеристики ракети Х-28 фронтової авіації СРСР була потрібна інша, надійніша та компактна протирадіолокаційна ракета. Взявши за базу тактичну Х-25, конструктори розробили ракету , яку прийняли на озброєння 1980 року. Паралельно розробляли потужнішу протирадіолокаційну ракету, якою можна було завдавати ударів по новітніх на той момент та перспективних американських комплексах ППО, у тому числі по ЗРК «Петріот», без заходу в зону їхнього вогню. 1980 року ракету Х-58 взяли на озброєння, вона була удвічі важче Х-27ПС і мала втричі більшу максимальну дальність пуску. У США була розроблена і 1983 року прийнята на озброєння протирадіолокаційна ракета AGM-88 HARM, вона займає проміжне положення серед радянських ракет аналогічного призначення. Одночасно вона була значно ефективніше попередньої протирадіолокацій ракети США AGM-45.
1978 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про розробку тактичних ракет модульної конструкції. Базою для нової ракети, прийнятої на озброєння 1981 року під позначенням Х-25М, послужила перевірена Х-25 з удосконаленнями ракети Х-27ПС. Однак у ракет цього сімейства боєголовка мала масу близько 100—150 кг, що вважалося недостатнім для ураження міцних будов, тому були розроблені і 1980 року прийняті на озброєння потужніші ракети Х-29 з боєголовкою масою 317 кг.
У 70-х роках змінилася концепція прориву протиповітряної оборони ймовірного противника. Якщо раніше основним способом був прорив на великій швидкості та великій висоті, то тепер прийшли до висновку, що прорив на малій висоті в режимі огибання рельєфу місцевості призведе до більшого успіху. Разом з цим вирішили збільшити кількість ракет, що одночасно прориваються з метою насичення ППО противника, для чого потрібно було значно збільшити кількість ракет на одному носії. Відповідно кардинально змінилися технічні завдання для розробників ракет. Першими 1981 року маловисотну малогабаритну дозвукову ракету «повітря — поверхня» AGM-86 ALCM взяли на озброєння ВПС США. 1983 року на озброєння поступила аналогічна радянська дозвукова стратегічна ракета Х-55.
У СРСР 1982 року на озброєння авіації були прийняті протитанкові ракети «Вихор», які наводились по лазерному променю. У США мініатюризація оптико-електронних систем дозволила розробити для гелікоптерів легку ракету «повітря — поверхня», оснащену лазерною напівактивною системою самонаведення — AGM-114 «Хеллфаер», яка надійшла на озброєння 1985 року. Для корабельних гелікоптерів були розроблені легкі протикорабельні ракети. Французька , масою всього 100 кг, стала найлегшою протикорабельною ракетою в світі. Вона була оснащена командною системою наведення з відстеженням траєкторії польоту ракети радаром гелікоптера носія. Серійне виробництво AS-15TT почалося 1984 року. У Великої Британії була розроблена та прийнята 1981 року на озброєння ракета , оснащена напівактивною радіолокаційною системою самонаведення.
Останні розробки
Удосконалення корабельних систем ППО США в 70—80-ті роки вимагало створення нового покоління радянських протикорабельних ракет, причому однією з вимог до нових ракет була можливість їх установки на різні носії: кораблі, літаки та берегові установки. У результаті до початку 90-х років в СРСР був створений ряд універсальних за носіями ракет з прямоточним повітряно-реактивним двигуном, що забезпечує високу швидкість польоту. Першою була розроблена відносно потужна та важка ракета , призначена для ураження кораблів та суден водотоннажністю до 20000 тонн. За нею були ракета НВО «Машинобудування» та ракета МКБ «Новатор», яка входить до авіаційного комплексу ракетної зброї «Калібр-А» (англ. Club-A). В комплекс «Калібр-А» також входить ракета для завдавання ударів по стаціонарних наземних цілях 3М14.
Попри створення відносно потужних швидкісних протикорабельних ракет, в СРСР вважали за необхідне розробити і відносно легку дозвукову протикорабельну ракету — аналог американської AGM-84. Ракетою Х-35, що надійшла на озброєння 1995 року, оснастили і протикорабельні гелікоптери.
У 80-х розвиток технології «стелс» призвело до створення ракет «повітря — поверхня» з її елементами, що на думку розробників зменшувало ймовірність ураження ракети системами ППО. Перша ракета, сконструйована за технологією «стелс», AGM-129 ACM була передана ВПС США 1987 року. Через розпад СРСР розробка радянського аналога затягнулася, перша вже російська малопомітна стратегічна ракета «повітря — поверхня» Х-101 була прийнята на озброєння лише 1999 року.
Класифікація
Призначення
Призначені для ураження цілей в межах тактичної зони противника. Стоять на озброєнні винищувально-бомбардувальної, фронтової бомбардувальної, штурмової та армійської авіації. Дальність польоту тактичних ракет близько ста кілометрів, маса порядку від декількох десятків до сотень кілограм. Для управління використовують системи теленаведення або самонаведення. У радянській авіації цей термін, зазвичай, не застосовувався внаслідок відсутності «тактичної авіації», її завдання вирішувала «фронтова авіація».
- Оперативно-тактичні
- Призначені для ураження цілей в оперативній глибині території противника, однак можуть застосовуватися і для ураження важливих об'єктів в тактичній зоні. Використовуються як фронтовою (тактичною) авіацією, так і стратегічними і далекими бомбардувальниками. Мають більшу масу та дальність польоту порівняно з тактичними ракетами. Дальність польоту оперативно-тактичних ракет кілька сотень кілометрів, маса близько однієї — двох тонн. Для управління використовують практично все різноманіття систем управління. До оперативно-тактичних належать і протикорабельні ракети великої дальності.
- Стратегічні
- Призначені для ураження важливих цілей в глибокому тилу супротивника. Зазвичай, мають велику дальність польоту та інерційні системи самонаведення. Дальність польоту стратегічних ракет перевищує 1000 км, маса більше ніж одна тонна. Спочатку як бойова частина стратегічних ракет використовувався ядерний заряд, що зробило їх важливим компонентом . Сучасні стратегічні ракети нарівні з ядерними озброєні і звичайними (конвенційними) бойовими частинами.
Цілі
Ракети «повітря — поверхня» є універсальною зброєю та можуть вражати різноманітні види цілей. Однак серед них виділяють групи ракет, призначених для ураження певних об'єктів. Зазвичай, вони відрізняються наявністю певної бойової частини та/або системи наведення.
- протикорабельні
- Ракети призначені для ураження кораблів та суден противника. Зазвичай, мають відносно велику масу і дальність польоту, фугасну бойову частину та радіолокаційну систему наведення.
- протирадіолокаційні
- Ракети призначені для ураження РЛС супротивника. Зазвичай, мають фугасну бойову частину та пасивну радіолокаційну систему наведення.
- Протитанкові
- Ракети призначені для ураження бронетанкової техніки супротивника. Зазвичай, мають відносно маленьку масу і дальність польоту, кумулятивну бойову частину, в тому числі тандемну.
Дальність
Загальноприйнятих меж та кордонів класифікації ракет класу «повітря — поверхня» по дальності не існує, тому в різних джерелах одні й ті ж ракети можуть бути названі по-різному.
- Малої дальності
- На ракетах малої дальності використовують, зазвичай, хрестоподібне крило; вони оснащуються реактивними двигунами, системами теле- або само-наведення.
- Середньої дальності
- Ракети середньої дальності створені за різноманітними аеродинамічними схемами, починаючи від класичної (літакової); зазвичай, використовують комбіновані системи наведення та силові установки.
- Великої дальності
- Ракети великої дальності використовують плоске крило для створення підйомної сили, оснащуються високоекономічними турбовентиляторними двигунами, автономними системами наведення та мають величезну (аж до міжконтинентальної) дальність.
Характер польоту
Після пуску аеробалістична ракета летить по балістичній траєкторії, не використовуючи для польоту аеродинамічну підйомну силу. За конструкцією вони є повними аналогами інших балістичних ракет. Літак-носій використовується лише для збільшення дальності дії подібної зброї.
Аеробалістичні ракети:
- Крилаті ракети
- Застаріле найменування крилатих ракет, що використовують класичну (літакову) схему: літак-снаряд.
У крилатої ракети основна підйомна сила створюється крилом з аеродинамічним профілем. Строго кажучи, до крилатих ракет належать всі ракети, які здійснюють політ за допомогою аеродинамічної підйомної сили, в тому числі ракети, сконструйовані за безкрилою схемою, у яких аеродинамічна підйомна сила формується на корпусі. Зазвичай, на ракетах для ураження маневрених цілей встановлено хрестоподібне крило, для ураження неманеврених цілей — плоске.
Конструкція
Типова ракета «повітря — поверхня» має витягнутий циліндричний корпус. У ракет із самонаведенням в передній частині ракети розташована голівка самонаведення (ГСН) (блок I). За нею розташовано бортове радіоелектронне обладнання (БРЕО) (блок II), яке управляє рухом ракети та наведенням її на ціль. Сигнали управління ракетою формуються автопілотом на підставі інформації про кутове положення цілі від ГСН та інформації від бортових датчиків руху (датчики кутових швидкостей та прискорень, лінійних прискорень). Зазвичай за БРЕО знаходиться бойова частина (блок III), що складається із заряду вибухової речовини (ВР) і детонатора. Бойові частини ракет бувають ядерними, фугасними, об'ємно-детонуючими, проникаючими, кумулятивними та касетними.
У задній частині ракети «повітря — поверхня» розташована силова установка (блоки IV, V), в ролі якої використовують ракетний двигун або повітряно-реактивний двигун. На стратегічних крилатих ракетах «повітря — поверхня» для досягнення великої дальності польоту застосовують багаторежимні малогабаритні двоконтурні турбореактивні двигуни. На тактичних та оперативно-тактичних ракетах використовують одно- і дворежимні ракетні двигуни. Для досягнення високих швидкостей польоту застосовуються прямоточні повітряно-реактивні двигуни.
Ракети з теленаведенням часто мають інше компонування основних систем. У них в передній частині розташоване бойове відділення, за ним розташована силова установка з бічними соплами, у хвостовій частині — блок БРЕО з приймачами телеінформації. Залежно від обраної схеми наведення, приймачами можуть бути датчики лазерного або радіо випромінювання, а також радіоприймач, що безпосередньо одержує команди від системи наведення носія. Для візуальної або автоматичної пеленгації ракети в хвостовій частині встановлюється трасер.
На корпусі ракети, залежно від аеродинамічної схеми, може розташовуватися хрестоподібне або плоске крило (25). Як органи управління використовуються аеродинамічні (з електричним або гідравлічним приводом) або газові рулі (9). Аеродинамічними рулями можуть бути власне рулі, поворотне крило, елерони, роллерони або інтерцептори. Джерелами живлення ракети можуть бути електричні або гідроакумулятори, газові або порохові акумулятори тиску.
Системи наведення
Теленаведення
Системи управління, при яких ракета змінює свою траєкторію руху на підставі інформації, переданої із зовнішнього джерела. Існують системи з передачею як безперервної інформації, так і дискретної. Зазвичай, використовується на ракетах малої дальності.
Радіокомандне
Система наведення, в якій керуючі сигнали на рульові машинки ракети формуються на літаку-носії та передаються на ракету радіоканалом або дротами. Є найпростішою з погляду реалізації. Перші керовані ракети Hs 293 використовували дану систему наведення, причому як у варіанті з передачею сигналів по радіо, так і по проводах. Управління ракетою здійснювалося безпосередньо оператором, який відхиленням ручки управління змінював відхилення рулів самої ракети, тим самим контролюючи її траєкторію польоту. Для кращої видимості в хвостовій частині ракети розміщувався трасер. Сучасні системи радіонаведення здатні самостійно контролювати місце розташування ракети за допомогою оптичного датчика, який відстежує трасер ракети, або радіолокатора та розраховувати траєкторію польоту ракети до ураження цілі; оператору наведення залишається лише утримувати прицільний маркер на цілі.
Перевагою системи радіонаведення є незалежність від погодних умов і часу доби, а також висока перешкодозахищеність каналу зв'язку та відносно висока скритність. Недоліки — обмеження маневреності носія після пуску та необхідність візуального виявлення цілі до пуску.
Використовується на ракетах:
Телевізійно-командне
У цілому аналогічна радіокомандній системі наведення. Основною відмінністю є встановлена на борту ракети телевізійна камера, за допомогою якої оператор наведення здійснює контроль польоту ракети. Оператор наведення отримує в реальному режимі часу зображення місцевості, над якою пролітає ракета, і управляє польотом, орієнтуючись за примітними орієнтирами. Після виявлення цілі оператор орієнтує ракету в її напрямку. Зазвичай, ця система управління є елементом комбінованої системи наведення, в якій можливий вихід ракети в район цілі за допомогою автономної інерціальної системи наведення та самонаведення після виявлення цілі телевізійної ГСН.
Переваги системи аналогічні радіокомандній системі, проте вона не обмежує в маневрі носій після пуску і має значно більшу дальність дії, оскільки відсутня необхідність візуального супроводу польоту ракети. Основним недоліком є вузьке поле зору телевізійної ГСН, яка в поєднанні з високою швидкістю польоту призводить до втрати орієнтування оператором наведення.
Використовується на ракетах:
Наведення радіо променем
Наведення, при якому ракета орієнтується щодо спрямованого на ціль фокусованого радіопроменя літака-носія. Бортові датчики-потенціометри ракети виробляють сигнали системі управління на підставі кутового відхилення від напрямку рівносигнальної зони променя. Під час наведення пілот повинен утримувати на одній лінії об'єкт атаки, трасер ракети та приціл, тому цей метод також називають «методом трьох точок».
Недоліком подібної системи наведення є обмеженість зон можливих пусків ракети, відсутність можливості для маневру носія під час наведення, невисока точність влучення.
Використовується на ракетах:
Наведення лазерним променем
Також знане як «лазерна стежка». Наведення, при якому ракета орієнтується щодо спрямованого на ціль модулюванного лазерного променя. Бортові датчики виробляють сигнали системі управління на підставі величини горизонтального та вертикального відхилення ракети від променя, так щоб ракета постійно перебувало на осі лазера.
Переваги та недоліки системи лазерним променем аналогічні напівактивній лазерній системі самонаведення, за винятком вищої скритності, оскільки потрібна потужність лазера для теленаведення набагато менше.
Використовується на ракетах:
Самонаведення
Системи, при яких інформація для зміни траєкторії польоту ракети видається автономно на борту ракети від її головки самонаведення (ГСН). Головка самонаведення використовує енергію цілі — відбиту або випромінювану. Розрізняють активне самонаведення — первинне джерело енергії розташоване на борту ракети, напівактивне — джерело енергії перебуває поза ракетою (на борту носія, повітряного або наземного цілевказівника) та пасивне — джерелом енергії служить сама ціль.
Активне самонаведення
- Активне радіолокаційне
Система наведення, при якій ракета орієнтується на відбитий ціллю радіолокаційний сигнал, генерований бортовою РЛС. Перші активні радіолокаційні ГСН могли виявляти лише відносно великі радіоконтрастні цілі, наприклад, кораблі, тому насамперед знайшли застосування на протикорабельних ракетах. Прогрес у розробці малогабаритних високочастотних РЛС дозволив створювати ракети з малогабаритною РЛС міліметрового діапазону, які можуть розрізняти малорозмірні цілі, наприклад, танки. Однак, дальність дії РЛС ракети залежить від розміру антени, яка обмежена діаметром корпусу, тому ракети з АРЛС ГСН нерідко використовують додаткові методи для зближення з ціллю на дистанцію дії бортової РЛС. До них належать інерційно-корегований метод наведення, напівактивний радіолокаційний або теленаведення.
Використовується на ракетах:
Напівактивне самонаведення
- Напівактивне радіолокаційне
- Система наведення, при якій ракета орієнтується на відбитий ціллю радіолокаційний сигнал, генерований РЛС носія або цілевказівника, в ролі якого найчастіше також виступає літальний апарат. Відокремлено напівактивне радіолокаційне самонаведення використовувалося лише на ранніх протикорабельних ракетах. Останнім часом цей спосіб самонаведення використовується для збільшення дальності пуску ракет з активним радіолокаційним самонаведенням.
Використовується на ракетах:
- Лазерне напівактивне
Системи, в яких головка самонаведення орієнтується на центр відбитої плями лазерного випромінювання з носія або повітряного або наземного авіанавідника. Отримуючи відбиту ціллю лазерну енергію, головка самонаведення визначає кутові координати цілі, на підставі яких система управління ракети відповідно до заданої програми польоту виробляє команди управління рухом. З моменту пуску до знищення цілі лазер повинен утримуватися на цілі оператором наведення. При використанні авіанавідника можлива стрільба по цілі, яка не спостерігається з носія, в цьому випадку захоплення цілі можливе на траєкторії польоту ракети.
Перевагою напівактивної лазерної системи наведення є висока точність попадання ракети в ціль, що дозволяє вражати поодинокі маневрені малорозмірні об'єкти. До недоліків відноситься залежність від погодних умов, а також складу та забрудненості атмосфери. Особливість системи вимагає постійного підсвітлення цілі лазером, тому літак-носій обмежений у маневрі після пуску ракети або потрібне використання наземного авіанавідника або іншого літака, який здійснюватиме цілевказування.
Використовується на ракетах:
- СРСР С-25Л · Х-25МЛ · Х-29Л · Х-38мл (Е)
- США AGM-65E · AGM-114A/B/C/F/K
- Франція
Пасивне самонаведення
- Телевізійне
Системи, в яких головка самонаведення орієнтується на світлоконстрастний темний або світлий щодо навколишнього фону край цілі. Причому лінія контрасту може формуватися не лише контрастним кольором на загальному тлі, але і падаючими сонячними променями та тінями. Після прицілювання зображення цілі фіксується в пам'яті ракети і в міру наближення до цілі, автоматично оновлюється. Основним елементом телевізійної ГСН є чорно-біла оптико-електронна телекамера. На радянських ракетах використовувалася аналогова телекамера з телевізійним стандартом 625 рядків на 550 ліній, в сучасних телевізійних ГСН використовується ПЗС-матриця. Телевізійне самонаведення є пасивним, що дозволяє робити атаку прихованою від противника.
Перевагою телевізійної системи наведення є висока точність попадання ракети в ціль, що дозволяє вражати поодинокі маневрені малорозмірні об'єкти. До того ж, телевізійна система після пуску є автономною, тому ніяк не обмежує носій в маневрі, що реалізує принцип «вистрілив-забув». До недоліків відноситься сильна залежність від погодних умов, а також складу та забрудненості атмосфери. Телевізійна система самонаведення ефективно працює лише при яскравому контрастному світлі.
Використовується на ракетах:
- Тепловізійне
- У цілому аналогічна телевізійній системі самонаведення, лише працює не в панхроматичному, а в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль. Іноді тепловізійні системи самонаведення ракет «повітря — поверхня» плутають з інфрачервоною системою наведення ракет «повітря — повітря», проте ці системи мають принципову відмінність. Спочатку тепловізійна система ракети «повітря — поверхня» формувала зображення цілі, на відміну від ІЧГСН ракети «повітря — повітря», яка наводилася на теплову пляму. Сучасні інфрачервоні системи самонаведення обох типів ракет принципових відмінностей не мають — обидві формують зображення цілі за допомогою камери на базі матриці ПЗС.
Переваги та недоліки аналогічні телевізійній системі наведення. Однак, тепловізійна система самонаведення може працювати при низькій освітленості та вночі.
Використовується на ракетах:
- Пасивне радіолокаційне
Система наведення, при якій ракета орієнтується на генерований ціллю радіо сигнал. Пасивні радіолокаційні ГСН забезпечують пеленгаційне наведення у всіх радіо частотних діапазонах. вони наводяться не лише на основний промінь РЛС, але і на бічні пелюстки діаграми спрямованості антени. Перші ракети з ПРЛС ГСН втрачали ціль при виключенні джерела радіовипромінювання або повороті спрямованого радіопроменя антени РЛС від ракети, що до неї летить. Сучасні пасивні радіолокаційні системи наведення мають функцію «запам'ятовування» місця розташування джерела, а також здатні перенацілюватися на небезпечніші для літака-носія джерела радіовипромінювання, такі як РЛС підсвітки цілі.
Використовується на ракетах:
Автономне
Системи, що видають команди управління ракетою на основі закладеної на борту програми. Зазвичай, використовуються на ракетах для ударів по стаціонарним цілям або в комбінації з іншими системами наведення.
- Інерційні (англ. Inertial)
Системи, в яких параметри польоту ракети визначаються способами, що базуються на властивості інерції тіл. На відміну від інших систем наведення, ця повністю автономна, їй не потрібно ніяких зовнішніх джерел інформації або орієнтирів. Встановлені на борту датчики визначають прискорення ракети, що летить, на підставі якого розраховують її швидкість, траєкторію, координати, а також дані для корекції польоту. Перша стратегічна крилата ракета Fi 103 була оснащена найпростішою інерціальною системою, що дозволяє лише підтримувати прямолінійний політ і в розрахунковий час переводити ракету в піке. Сучасні інерціальні системи включають акселерометри для вимірювання прискорень ракети, гіроскопи для визначення кутів тангажа, рискання та крену, блок часу, блок початкової інформації про параметри руху і координати ракети під час старту та обчислювальну систему для розрахунку поточних координат та параметрів руху ракети на підставі даних вищеперелічених блоків.
Перевагами інерціальної системи є повна автономність та абсолютна перешкодозахищеність. Основним недоліком є поступове накопичення помилки визначення поточних координат та параметрів руху, який частково вирішується корекцією системи.
Використовується на ракетах:
- Іінерціально-кореговані
- Інерціальні системи з можливістю корекції накопиченої помилки визначення координат та параметрів руху за допомогою зовнішніх джерел інформації. Нерідко методи корекції використовують комбіновано, підвищуючи точність системи.
- Корекція навігаційною апаратурою споживача глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) (або супутникова корекція) — корекція, що виконується за даними приймача однією із систем супутникової навігації (GPS) або їх комбінації. Сучасні ракети можуть використовувати дані систем NAVSTAR, ГЛОНАСС, Galileo та інших. Система наведення порівнює розраховані інерціальною системою координати з отриманими приймачем та обчислює поточну помилку для її корекції. Ця система корекції вразлива через можливі радіоелектронні перешкоди противника, а також через можливість знищення самих навігаційних супутників, тому на стратегічних крилатих ракетах вона комбінується з іншими системами корекції. Система використовується на ракетах:
- Рельєфометрична екстремально-кореляційна система корекції (або корекція за рельєфом місцевості) (англ. Terrain Contour Matching (TERCOM)) — корекція, що виконується за результатами порівняння еталонного профілю рельєфу з рельєфом, над яким пролітає ракета в поточний момент. До пуску на борт ракети завантажують карту рельєфу уздовж маршруту польоту. Під час корекції висотомір формує безперервний потік даних про висоту польоту у вигляді послідовності перевищень та знижень, яка «шукається» на карті, причому порівнюються саме послідовності відносних висот, а не абсолютні значення. Після виявлення збігу система управління ракети отримує точні координати маршруту під час корекції і може розрахувати величину накопиченої помилки, щоб провести корекцію траєкторії. Ранні системи корекції за рельєфом місцевості не дозволяли завантажувати карти рельєфу на весь маршрут через обмеження пам'яті, тому в систему управління завантажували карти окремих зон. Їх розміри вибирали таким чином, щоб при максимальному значенні вірогідної помилки ракета гарантовано пролітала над зоною корекції. Між ними ракета летіла лише за допомогою інерціальної навігаційної системи. Пізніше з'явився вдосконалений варіант — англ. Terrain Profile Matching (TERPROM), який здатен безперервно відстежувати місце розташування ракети. У систему завантажують цифрову карту місцевості уздовж маршруту, на базі якої «передбачається» поточне значення висоти. Потім розраховане значення порівнюється з отриманими від висотоміра істинним значенням. Різниця використовується для оцінки поточної помилки навігаційної системи та її корекції. Точність системи залежить від кількості та розмірів елементарних ділянок місцевості, над якими вимірюється висота польоту. Що менший розмір ділянок та більша їх кількість в одній послідовності, то вища точність системи, також точність залежить від похибки вимірювання висоти. У сучасних ракетах замість радіовисотоміра використовують лазерний далекомір, що покращує точність системи. Уздовж маршруту польоту над морем замість карт рельєфу використовують карти магнітних полів. Система використовується на ракетах:
- Оптико-електронна екстремально-кореляційний система корекції (англ. Digital Scene-Mapping Area Correlator(DSMAC)) — корекція, що виконується за результатами порівняння еталонного зображення місцевості із зображенням, отриманим оптико-електронною камерою ракети. Принципово не відрізняється від корекції за рельєфом місцевості. До пуску на борт ракети завантажуються зображення місцевості уздовж маршруту польоту ракети, району цілі, а також самої цілі. Під час польоту встановлена на борту камера робить знімки місцевості, які «шукаються» на еталонних зображеннях. Після виявлення збігу, система управління ракети отримує точні координати на момент знімання і може розрахувати величину накопиченої помилки, щоб провести корекцію траєкторії. Зазвичай, цей вид корекції використовується на заключному ділянці польоту в районі цілі. Система використовується на ракетах:
Комбіновані
Системи, в яких поєднуються, як елементи вищеописані системи управління. Зазвичай, на початковому та середній ділянках траєкторії польоту ракети використовують автономне та теленаведення, на кінцевій ділянці — самонаведення.
Двигуни
Ракети «повітря — поверхня» оснащуються реактивними двигунами, тобто двигунами, що створюють необхідну для руху ракети силу тяги за допомогою перетворення теплової енергії палива в кінетичну енергію реактивного струменя робочого тіла. Розрізняють два основні класи реактивних двигунів — ракетні (у яких паливо та окислювач знаходяться на борту ракети) та повітряно-реактивні (у яких як окислювач використовується повітря). Двигуни характеризують рядом параметрів:
- питома тяга — відношення створюваної двигуном тяги до масової витрати палива;
- питома тяга за вагою — відношення тяги двигуна до ваги двигуна.
На відміну від ракетних двигунів, тяга яких не залежить від швидкості руху ракети, тяга повітряно-реактивних двигунів (ПРД) сильно залежить від параметрів польоту — висоти та швидкості. Поки не вдалося створити універсальний ПРД, тому ці двигуни розраховуються під певний діапазон робочих висот та швидкостей. Зазвичай, розгін ракети з ПРД до робочого діапазону швидкостей здійснюється самим носієм або стартовим прискорювачем.
Характеристика | РДТП | РРД | ПуПРД | ТРД | ППРД | ГППРД |
---|---|---|---|---|---|---|
Робочий діапазон швидкостей, число Маха | не обмежений | 0.3-0.8 | 0-3 | 1.5-5 | >5 | |
Питома тяга, м/с | 2000-3000 | 2000-4000 | ~7000 | 15000-30000 | ||
Питома тяга за вагою | немає | ~100 | ~10 |
Ракетні двигуни
У ракетному двигуні твердого палива (РДТП) використовуються тверде пальне та окислювач. завдяки простоті конструкції цими двигунами оснащувалися перші некеровані авіаційні ракети. Перші ракети «повітря — поверхня» мали великі габарити, тому РДТП програвав ЖРД по масо-габаритним характеристикам через нижчий питомий імпульс (1000—1500м/с проти 1500—2500м/с у першому ЖРД). У міру розвитку цього класу ракет, їх маса і габарити зменшувалися, за умови рівності дальності польоту і маси корисного навантаження, а питомий імпульс твердопаливних ракетних двигунів завдяки використанню сумішевих палив зріс до 2800—2900м/с. У цих умовах висока надійність, можливість довготривалого зберігання та відносна дешевизна цих двигунів привели до їх широкого поширення на ракетах «повітря — поверхня» малої та середньої дальності. Застосування РДТП на ракетах великої дальності можливо при застосуванні аеробалістичної траєкторії польоту.
Представники ракет:
- ПТРК: СРСР: «Вихор» США: AGM-114 «Hellfire»
- ПКР: Ізраїль: «Gabriel» Mk3 Норвегія: «Penguin» Франція: «Екзосет»
- малої та середньої дальності: СРСР: Х-25 · Х-29 · Х-58 США: AGM-65 «Maverick»
- протирадіолокаційні: США: AGM-88 HARM
- з аеробалістичною траєкторією великої дальності: СРСР: Х-15 США: .
- Рідинні ракетні двигуни (РРД) (рос. ЖРД)
У РРД використовуються рідкі паливо та окислювач. В 1940—1950-х роках завдяки відпрацьованій конструкції та вищому, порівняно з РДТП того часу, питомому імпульсу, РРД стали застосовуватися на перших ракетах «повітря — поверхня» середньої та великої дальності. Рідинним двигуном була оснащена найперша керована ракета «повітря — поверхня» — німецька Hs 293. Створення твердопаливних двигунів з високим питомим імпульсом призвело до поступового витіснення рідинних двигунів з ракет «повітря — поверхня» малої дальності. Ефективне застосування рідинних двигунів на ракетах великої дальності можливо лише за використання висотної траєкторії польоту. В 1960-1970-ті роки з'явилися засоби далекої протиповітряної та протиракетної оборони. Тому на ракетах повітря — поверхня стала застосовуватися енергозатратна низьковисотна траєкторія польоту. І замість рідинних ракетних двигунів на ракетах великої дальності стали застосовувати повітряно-реактивні двигуни.
Представники ракет
- Малої та середньої дальності: Німеччина: Hs 293 СРСР: Х-28 США: AGM-12 Bullpup
- Великої дальності: СРСР: КСР-2 · · Х-22 ·
Повітряно-реактивні двигуни
- Пульсуючі реактивні двигуни (англ. Pulse jet)
В пульсуючому повітряно-реактивному двигуні спалювання паливо-повітряної суміші в камері згоряння здійснюється циклами-пульсаціями. Цей двигун має великий питомий імпульс у порівнянні з ракетними двигунами, але поступається за цим показником турбореактивним двигунам. Суттєвим обмеженням є також те, що цей двигун вимагає розгону до робочої швидкості 100 м/с і його використання обмежене швидкістю порядку 250 м/с.
Пульсуючий двигун відносно простий по конструкції і у виробництві, тому він одним з перших став застосовуватися на ракетах повітря — поверхня. 1944 року Німеччина почала застосування ракет «поверхня — поверхня» великої дальності Fi-103 (ФАУ-1) при бомбардуваннях Великої Британії. після захоплення союзниками стартових майданчиків, німецькі вчені розробили систему повітряного старту даних ракет. Результати цих розробок зацікавили США і СРСР. Було розроблено ряд дослідних та експериментальних зразків. Спочатку основна проблема ракет «повітря — поверхня» полягала в недосконалості інерціальної системи наведення, точність якої вважалася хорошою, якщо ракета з дальності в 150 кілометрів потрапляла в квадрат зі сторонами 3 кілометри. Це призвело до того, що з боєзарядом на основі звичайної вибухової речовини дані ракети мали низьку ефективність, а ядерні заряди в той же час мали ще занадто велику масу (кілька тонн). Коли з'явилися компактні ядерні заряди, вже була відпрацьована конструкція ефективніших турбореактивних двигунів. Тому пульсуючі повітряно-реактивні двигуни не набули широкого поширення.
Представники ракет
- Fi-103
- · ·
- Турбореактивні двигуни (англ. turbojet engine))
Основною відмінністю турбореактивного двигуна від пульсуючого є наявність компресора, що стискає вхідне повітря. Компресор обертається турбіною, яка стоїть за камерою згоряння та працює за рахунок енергії продуктів згоряння. Така конструкція дозволяє ТРД працювати з нульовими швидкостями. При наявності форсажної камери, ці двигуни застосовуються на швидкостях до 3М. Обмеження пов'язане з тим, що на швидкостях в діапазоні 2-3М турбореактивний двигун не має вирішальних переваг порівняно з прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Починаючи зі швидкостей 2М більший внесок в тягу починає створювати форсажна камера або спеціально застосовуваний другий контур, за конструкцією схожий з прямоточним двигуном. Перевага надзвуковго ТРД порівняно з ППРД проявляється за необхідності розгону з близьконульових швидкостей, що на відміну від ракет «поверхня — поверхня», для ракет «повітря — поверхня» є не настільки важливим. ТРД достатньо складні за конструкцією і в експлуатації, дорожчі, ніж РДТП. Тому найбільше поширення ці двигуни отримали на ракетах середньої та великої дальності.
Представники
- КС-1 Комета · · Х-55 ·
- · AGM-84 «Гарпун» · AGM-86 · AGM-129 ACM
Прямоточний повітряно-реактивний двигун (ППРД), конструктивно є найпростішим ПРД. Існують ППРД для дозвукових та надзвукових швидкостей набігаючого потоку. Дозвукові прямоточні двигуни мають занадто низькі характеристики порівняно з ТРД і працездатні при швидкостях набігаючого потоку більше ніж 0,5М. У силу цього вони не набули поширення. У надзвуковому ППРД вхідний пристрій гальмує набігаючий потік повітря до дозвукової швидкості. У камері згоряння відбувається змішання повітря з паливом і його спалювання. Продукти згоряння виходять через сопло. До швидкостей порядку 1,5М ППРД малоефективний, тому на практиці на таких швидкостях не застосовується. Верхня межа швидкості 5М пов'язаний з поняттям для конструкції двигуна. При гальмуванні набігаючого потоку, що потрапляє в двигун, він нагрівається. Величину теплових навантажень, що виникають, може дати поняття — це температура, до якої буде нагрітий потік при його гальмуванні до 0 швидкості. На висоті 20 км і швидкості 5М ця величина складе 1730К. Звичайно, повітряний потік не гальмується до 0 і процеси в двигуні набагато складніші (необхідно враховувати процес теплообміну з літальним апаратом та зовнішнім середовищем і т. ін.). Але якщо врахувати підвищення температури в камері згоряння двигуна за рахунок горіння палива, то нагрів виходить вище термічної стійкості матеріалів двигуна. При нагріванні матеріали втрачають свою міцність, тому допустимі температури нагріву для алюмінієвих сплавів складають 400К, для титанових сплавів — 800К, для жароміцних сталей — 900К. На цей момент навіть застосування спеціальних жароміцних сплавів та покриттів не дозволяє створити ППРД для швидкостей набігаючого потоку вище 5М. Найбільшого поширення набули двигуни для швидкостей польоту порядку 2-3М. Конструктивно вони можуть виконуватися на рідкому паливі або на твердому. Рідинний ППРД використовує паливо та систему його вприскування, схожу із застосовуваними на ТРД. У твердопаливному ППРД використовується тверде паливо з компонентів, схожих із вживаними для РДТП. Для ППРД паливо виготовляється з нестачею окислювача. При його згорянні виходять продукти згоряння, які потім, після змішання з повітрям, що поступає зовні, допалюються в камері згоряння.
Представники
- Гіперзвукові прямоточні ракетні двигуни (англ. scramjet)
Принцип роботи гіперзвукового прямоточного ракетного двигуна (ГППРД), подібний до надзвукового прямоточного двигуна. Основною відмінністю є те, що горіння палива здійснюється не в дозвуковому, а у надзвуковому потоці повітря. Це допомагає вирішити проблему теплового бар'єру, але тягне за собою значне подовження камери згоряння. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є ГППРД із зовнішнім горінням, коли камера згоряння відсутня. У цьому випадку роль вхідного пристрою, камери згоряння та сопла відіграє нижня поверхня літального апарату. Цей тип двигунів є одним з найскладніших в реалізації, але обіцяє величезні перспективи. У СРСР цей тип двигуна існував лише на рівні експериментальних зразків. У США на цей момент ведуться роботи зі створення гіперзвукової ракети Х-51 в рамках програми .
Список ракет за країною
Рік | Країна | Найменування (код НАТО) | Зображення | Тип наведення | Довжина, м | Діаметр, м | Розмах крила, м | Маса ракети, кг | Тип бойової частини | Маса бойової частини, кг | Дальність пуску, км | Швидкість польоту, м/с | Висота пуску, км |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1962 | ІНС | 10,7 | 1,27 | 4,0 | 7270 | Я | 1300 | 200 | 3М | ? | |||
1973 | / | ТК/ПРЛ | 3,89-4,19 | 0,406 | 1,19 | 535-574 | Пр/ОФ | 150 | 137 | 0,84М | ? | ||
1982 | НАРЛ | 2,5 | 0,25 | 0,72 | 147 | Пр | 30 | 15 | 0,85М | ? | |||
1984 | Sea Eagle | АРЛ | 4,14 | 0,4 | 1,19 | 599 | Пр | 229 | 328 | 0,85М | ? | ||
1974 | ІНС + АРЛ | 4,4 | 0,344 | 1,0 | 600-630 | Пр | 160-220 | 35-55 | 0,9-0,95М | ? | |||
1998 | SCALP EG/Storm Shadow | ІНС + РСК + ОЕСК | 5,1 | 0,63 | 2,53 | 1230 | Пр/Кас | 700 | 250 | 292 | ? | ||
2010 | ТПВ | 1,57 | 0,15 | 0,43 | 48 | К | 9 | 4,5 | 230 | ? | |||
1989 | Popeye (AGM-142) | ТК + ТВ/ТПВ | 4,83 | 0,533 | 1,72 | 1360 | ОФ/Пр | 350 | 80 | ? | ? | ||
1987 | Penguin (AGM-119) | ІНС + ІЧ | 3,2 | 0,28 | 1 | 350 | Пр | 120 | 50 | 290 | 0,045-9 | ||
2007 | NSM | ІНС + СП + РСК + ТПВ | 3,96 | 0,32 | 1,4 | 344 | пр | 120 | 200 | 0,95М | ? | ||
1953 | / | КС-1 Комета (AS-1 «Kennel») | ІНС + НАРЛ | 8,2 | 1,2 | 4,77 | 2760 | Пр | 600 | 130 | 0,9М | ? | |
1959 | / | Х-20 (AS-3 «Kangaroo») | ІНС | 14,95 | 1,805 | 9,03-9,15 | 11600 | Я | 2300-2500 | 260-450 | 600 | до 20 | |
1961 | / | , (AS-2 «Kipper») | ІНС + АРЛ | 9,75 | 1 | 4,18 | 4533 | Я | 940 | 110 | 420 | 1,5-11 | |
1961 | / | КСР-2 (AS-5 «Kelt») | ІНС + АРЛ | 8,59-8,65 | 1,0-1,22 | 4,6 | 4770 | Я/Ф | 684 | 170-220 | 0,9-1,2М | 1,5-10 | |
1962 | / | (AS-5B «Kelt») | ІНС + ПРЛ | 8,59-8,65 | 1,0 | 4,6 | 4080 | Я/ОФ | 1000 | 180-220 | 1,2М | 4-11 | |
1968 | / | Х-22 (AS-4 «Kitchen») | ІНС + РСК/АРЛ/ПРЛ | 11,67 | 0,9 | 3,0 | 5,78 | Я/ОФ | 1000 | 600 | 3,5-4,6М | до 12 | |
1968 | / | (AS-7 «Kerry») | РП | 3,63 | 0,275 | 0,785 | 290 | К + ОФ | 103 | 8-10 | 750-800 | ? | |
1969 | / | (AS-6 «Kingfish») | ІНС + АРЛ/ПРЛ | 10 | 0,9 | 2,5 | 4000 | Я/Ф | 1000 | 300-700 | 3,5М | 0,5-11 | |
1972 | / | 9М17 «Фаланга» | РК | 1,16 | 0,142 | 0,68 | 31,5 | К | 7 | 4 | 230 | ? | |
1973 | / | Х-28 (AS-9 «Kyle») | ПРЛ | 6 | 0,45 | 2 | 690 | Я/ОФ | 140 | 70 | 800 | 0,2-11 | |
1974 | / | Х-23 (AS-7 «Kerry») | РК | 3,59 | 0,275 | 0,785 | 289 | К + ОФ | 111 | 10 | 750-800 | 0,1-5 | |
1976 | / | Х-25 (AS-10 «Karen») | Л | 3,83 | 0,275 | 0,785 | 300 | ОФ | 112+25 | 3-7 | 850 | ? | |
1976 | / | РК | 1,83 | 0,13 | - | 35,4 | К/Ф | 6 | 5 | 530 | ? | ||
1978 | / | Х-58 (AS-11 «Kilter») | ПРЛ | 4,8 | 0,38 | 1,17 | 640 | ОФ | 150 | 250 | 1195 | ? | |
1979 | / | С-25Л | Л | 4,038 | 0,34/0,26 | 1,17 | 397 | ОФ | 155 | 7 | 500 | ? | |
1980 | / | (AS-12 «Kegler») | ПРЛ | 4,194 | 0,275 | 0,755 | 301 | ОФ | 90,6 | 40 | 880 | 0,1-15 | |
1980 | / | Х-29 (AS-14 «Kedge») | Л/ТПВ/ПРЛ | 3,9 | 0,38 | 1,1 | 657-690 | Пр | 317 | 30 | 720 | 0,2-10 | |
1981 | / | Х-25М (AS-10 «Karen») | Л/РК/ТПВ/ПРЛ | 3,7-4,3 | 0,275 | 0,755 | 300 | ОФ | 90,6 | 10-40 | 800-900 | ? | |
1981 | / | Х-59 (AS-13 «Kingbolt») | ІНС + ТК + ТВ | 5,368 | 0,38 | 1,26 | 760 | Пр | 147 | 40 | 285 | 0,1-5 | |
1983 | / | Х-15 (AS-16 «Kickback») | ІНС/ПРЛ/АРЛ | 4,78 | 0,455 | 0,92 | 1200 | Я/ОФ/Пр | 150 | 150-300 | 5М | 0,3-22 | |
1984 | / | Х-55 (AS-15 «Kent») | ІНС + РСК | 7,1 | 0,51 | 3,1 | 1500 | Я/ОФ | 350-410 | 2500-3500 | 260 | 0,02-12 | |
1992 | / | 9К121 «Вихор» | ЛП | 2,75 | 0,13 | 0,24 | 45 | К + ОФ | 12 | 10 | 600 | 0,005-4 | |
— | / | 9М120 «Атака-» | РК | 2,1 | 0,13 | 0,3 | 49,5 | К/ОФ | 7 | 8 | 500 | 0-4 | |
? | Х-31 (AS-17 «Krypton») | ІНС + АРЛ/ПРЛ | 4,7 | 0,36 | 0,78 | 600 | Пр | 90 | 110 | 1000 | 0,05-15 | ||
? | Х-35 (AS-20 «Kayak») | ІНС + АРЛ | 4,4 | 0,42 | 0,93 | 630 | Пр | 350 | 130 | 300 | ? | ||
— | Х-38 | ІНС + СП/Л/ТПВ/АРЛ | 4,2 | 0,31 | 1,14 | 520 | ОФ/Пр/Кас | 250 | 40 | 2,2М | 0,2-12 | ||
? | / | ІНС + АРЛ | 9,385 | 0,76 | 2,1 | 3950-4450 | Пр | 320 | 90-250 | 2,8М | до 12 | ||
? | / | Х-59М (AS-18 «Kazoo») | ІНС + ТК + ТВ | 5,69 | 0,38 | 1,26 | 920 | Пр/Кас | 320 | 120 | 280 | 0,1-5 | |
— | ІНС + АРЛ | 6,1 | ? | 1,7 | 2500 | Пр | 250 | 300 | 2,6М | ? | |||
— | Х-90 (AS-19 «Koala») | ІНС | 8-9 | ? | 6,7 | ? | Я | ? | 3000-3500 | 4-5М | ? | ||
— | Х-101 | ІНС + СП + ОЕСК | ? | ? | ? | 2200-2400 | Я/ОФ | 400 | 5000-5500 | 250-270 | 0,2-12 | ||
1957 | GAM-63 | ІНС | 9,74 | 1,22 | 5,09 | 6120 | Я | 200 | 160 | 1,6М | ? | ||
1959 | AGM-12 | РК | 3,2-4,14 | 0,3-0,46 | 0,94-1,22 | 259-810 | ОФ/Я | 113-453 | 16 | 1,8М | ? | ||
1960 | ІНС | 12,95 | 0,73 | 3,7 | 4603 | Я | 790 | 1263 | 2,1М | ? | |||
1965 | ПРЛ | 3,05 | 0,203 | 0,914 | 177 | ОФ | 67,5 | 40 | 2,0М | ? | |||
1968 | ПРЛ | 4,57 | 0,343 | 1,08 | 620 | ОФ | 97 | 90 | 2,5М | ? | |||
1969 | BGM-71 | РК | 1,17 | 0,152 | 0,46 | 18,9-22,6 | К | 3,9-5,9 | 3-4 | 300 | ? | ||
1972 | AGM-65 | ТВ/Л/ТПВ | 2,49 | 0,3 | 0,719 | 209-304 | К/Пр | 57-136 | 27 | 320 | ? | ||
1972 | ІНС | 4,27 | 0,45 | 0,76 | 1010 | Я | 124,7 | 160 | 3,5М | ? | |||
1979 | AGM-84 | ІНС + АРЛ/ІНС + СП + ТК + ІЧ | 3,84-4,49 | 0,34 | 0,914-2,43 | 519-725 | К | 221-360 | 185-280 | 0,85М | ? | ||
1981 | AGM-86 | ІНС + РСК + СП | 6,2 | 0,63 | 3,65 | 1450-1950 | Я/ОФ/Кас | 123-900 | 1200-2780 | 225-330 | ? | ||
1983 | AGM-88 | ПРЛ | 4,17 | 0,254 | 1,12 | 360 | ОФ | 66 | 150 | 2,0М | ? | ||
1984 | ПРЛ | 2,87 | 0,127 | 063 | 88 | ОФ | 11 | 16,5 | 2,3М | ? | |||
1985 | AGM-114 | Л/АРЛ | 1,63-1,8 | 0,178 | 0,362 | 45,7-50 | К/ОФ | 8 | 8 | 1,3М | ? | ||
1985 | Л | 4,27 | 0,356 | 1,6 | 580 | ОФ | 450 | 25 | 305 | ? | |||
1990 | AGM-129 | ІНС + РСК | 6,35 | 0,705 | 3,1 | 1334 | Я | 123 | 3700 | 225 | ? | ||
1994 | ТВ/ТПВ | 3,92 | 0,46 | 1,5 | 1320 | ОФ/Пр/Кас | 906 | 65 | ? | ? | |||
1998 | AGM-158 | ІНС + СП + ТПВ | 4,27 | 0,55 | 2,4 | 1020 | Пр/Кас | 450 | 370-1000 | ? | ? | ||
1956 | AS.11 (AGM-22) | РК | 1,21 | 0,164 | 0,5 | 30 | К | 6,8 | 3 | 190 | ? | ||
1960 | РК | 1,87 | 0,18 | 0,65 | 75 | Пр/К/ОФ | 28 | 6 | 177 | ? | |||
1964 | РК/Л | 3,65 | 0,342 | 1,0 | 520 | Пр | 240 | 10 | 450 | ? | |||
1974 | / | HOT | РК | 1,27 | 0,15 | ? | 33 | К | 6,5 | 4 | 250 | ? | |
1979 | AM.39 | ІНС + АРЛ | 4,69 | 0,348 | 1,1 | 655 | Пр | 165 | 70 | 0,93М | ? | ||
1984 | РК | 2,3 | 0,187 | 0,564 | 100 | Пр | 30 | 17 | 280 | ? | |||
1986 | ІНС | 5,38 | 0,3 | 0,96 | 840 | Я | 200 | 250 | 3,5М | ? | |||
1989 | RBS-15F | ІНС + АРЛ | 4,35 | 0,5 | 1,4 | 790 | Пр | 200 | 100 | 0,8М | ? | ||
1982 | ІНС + АРЛ/ІЧ | 3,95 | 0,35 | 1,2 | 610 | Пр | 250 | 50 | 0,9М | ? |
- Список скорочень та умовних позначень
- Системи наведення
- «Т» — телевізійна головка самонаведення
- «Тп» — тепловізійна головка самонаведення
- «ІЧ» — інфрачервона головка самонаведення
- «Л» — лазерна напівактивна головка самонаведення
- «ПРЛ» — пасивна радіолокаційна головка самонаведення
- «НАРЛ» — напівактивна радіолокаційна головка самонаведення
- «АРЛ» — активна радіолокаційна головка самонаведення
- «РК» — радіокомандна система наведення
- «ТК» — телевізійно-командна система наведення
- «ЛП» — наведення по лазерному променю
- «РП» — наведення по радіо променю
- «ІНС» — інерціальна система наведення
- + «СП» — із супутниковою корекцією
- + «РСК» — рельєфометрична корекція (за рельєфом місцевості)
- + «ОЕСК» — оптико-електронна корекція
- Типи бойових частин
- Я — ядерна бойова частина
- Ф — (фугасна бойова частина)
- ОФ — осколково-фугасна бойова частина
- Пр — проникаюча бойова частина
- К — кумулятивна бойова частина
- Кас — касетна бойова частина
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2009. Процитовано 25 листопада 2014.
- Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114(англ.)
- Siouris, 2004, p. 554
- Тепловий бар'єр
- Крылатая ракета воздушного базирования «Blue Steel». Информационная система «Ракетная техника».
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 25 листопада 2014.
- Norman Friedman, 2006, 523 p.
- Крылатая ракета «SCALP». Информационная система «Ракетная техника».
- Rafael/Lockheed Martin AGM-142 Popeye/Have Nap. Designation-systems.net
- Contract for serial production of the new Naval Strike Missile [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] – KDA press release, 29 June 2007
- Norman Friedman, 2006, 529 p.
- Martin ASM-N-7/GAM-83/AGM-12 Bullpup. Designation-systems.net
- Raytheon (Hughes) AGM-65 Maverick. Designation-systems.net
- Emerson Electric AGM-123 Skipper II. Designation-systems.net
- Boeing (Rockwell) AGM-130. Designation-systems.net
- Lockheed Martin AGM-158 JASSM. Designation-systems.net
- Norman Friedman, 2006, 520 p.
- Norman Friedman, 2006, 505 p.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 25 листопада 2014.
- Norman Friedman, 2006, 528 p.
Див. також
Література
- Марковский В. Ю., Перов К. Советские авиационные ракеты «воздух-земля». — Москва : Экспринт, 2005. — С. 34-39.
- Первов М. Отечественное ракетное оружие 1946-2000. — Москва : АКС-Конверсалт, 1999. — С. 73-74.
- Чечик Д. Л. Вооружение летательных аппаратов. — Москва : МАИ, 2002. — С. 61-76. — 500 прим. — .
- Широкорад А. Б. История авиационного вооружения. Краткий очерк / Под общей ред. А. Е. Тараса. — Мінськ : Харвест, 1999. — С. 324-329. — (Библиотека военной истории) — 11000 прим. — .
- Широкорад А. Б. Огненный меч Российского флота. — Москва : Яуза, Эксмо, 2004. — 416 с. — (Совершенно секретно) — .
- Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного ракетного оружия 1918-2002 / Под общей ред. А. Е. Тараса. — Мінськ : Харвест, 2003. — С. 331-359. — (Библиотека военной истории) — 5100 прим. — .
- Norman Friedman. The Naval Institute Guide to World Naval Weapon System. — 5th edition. — Naval Institute Press, 2006. — P. 523. — .
- George M. Siouris. Missile guidance and control systems. — Springer, 2004. — 666 p. — .
- Журнали
- Дмитриев В., Михайлов Б. Системы наведения тактического управляемого оружия класса «воздух-поверхность» // Зарубежное военное обозрение. — М., 1983. — № 1. — С. 57-63. — ISSN 0134-921X.
- Ефимов Е., Дворецкий А. УР класса «воздух-поверхность» // Зарубежное военное обозрение. — М., 1995. — № 7. — С. 33-40. — ISSN 0134-921X.
- Ефимов Е., Дворецкий А. УР класса «воздух-поверхность» // Зарубежное военное обозрение. — М., 1995. — № 8. — С. 27-35. — ISSN 0134-921X.
- Зубров В. Перспективные управляемые ракеты класса «воздух - земля» // Зарубежное военное обозрение. — М. : «Красная Звезда», 2004. — № 12. — С. 43-46. — ISSN 0134-921X.
- Кириллов А. Основные программы совершенствования УР класса «воздух-земля» большой дальности в ведущих странах НАТО // Зарубежное военное обозрение. — М. : «Красная Звезда», 2008. — № 1. — С. 52-56. — ISSN 0134-921X.
- Щербинин Р. Головки самонаведения перспективных зарубежных управляемых ракет и авиабомб // Зарубежное военное обозрение. — М., 2009. — № 4. — С. 64-68. — ISSN 0134-921X.
Посилання
- Номенклатура вооружений. Сайт «Военный паритет»
- Информационная система «Ракетная техника»
- Авиационное вооружение. Энциклопедия «Уголок неба»
- Directory of U.S. Military Rockets and Missiles (англ.)
- Chapter 15 Guidance and Control. FAS.ORG (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Raketa povitrya poverhnya povitrya zemlya kerovana aviacijna raketa priznachena dlya znishennya cilej na poverhni zemli vodi a takozh zagliblenih ob yektiv Ye chastinoyu aviacijnogo kompleksu raketnoyi zbroyi V anglomovnij literaturi raketi povitrya poverhnya poznachayutsya ASM angl air surface missile abo AGM angl air ground missile u frankomovnij AS fr air sol Pusk raketi povitrya poverhnya AGM 65 Maverick shturmovikom A 10 na poligoni aviabazi Eglin 13 sichnya 2004 Raketi povitrya poverhnya rozriznyayut za priznachennyam dalnistyu harakterom polotu sistemami navedennya ruhovimi ustanovkam ta inshimi parametrami Nekerovani aviacijni raketi povitrya poverhnya opisani okremo v statti NAR Istorichna dovidkaPersha raketa povitrya poverhnya Hs 293 Pershi kerovani raketi povitrya poverhnya buli rozrobleni naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni v Nimechchini Neridko pershoyu nazivayut nimecku aviabombu Fritz X odnak vona mala istotnu vidminnist vid kerovanoyi raketi na nij bula vidsutnya silova ustanovka takim chinom vona ye predtecheyu suchasnih kerovanih aviabomb a ne raket Pershoyu zh raketoyu povitrya poverhnya ye Hs 293 nimecka planeruyucha bomba z raketnim dvigunom Zahoplennya soyuznikami nazemnih puskovih majdanchikiv raket Fi 103 V 1 privelo do poyavi pershoyi strategichnoyi krilatoyi raketi povitryanogo bazuvannya Pershij pusk po Londonu z raketonosciv He 111 ta Ju 88 stavsya o 5 godini ranku 16 veresnya 1944 roku nad akvatoriyeyu Pivnichnogo morya Naprikinci vijni zbrojni sili Yaponiyi zastosuvali v bojovih diyah raketu z unikalnoyu sistemoyu navedennya MXY7 Ohka v yakij osnovnim elementom sistemi upravlinnya buv kamikadze Amerikanci v roki vijni rozrobili ryad vidiv kerovanoyi zbroyi povitrya poverhnya vklyuchayuchi kerovanu raketu McDonnell LBD Gargoyle ale vstigli zastosuvati u vijskovih diyah lishe chastinu zrazkiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni soyuzniki proveli ryad eksperimentiv nad nimeckimi zrazkami U SRSR KB Chelomeya na bazi Fi 103 rozrobilo ryad raket 10H 14H 16H sho ne vijshli zi stadiyi prototipu Rozvivayuchi Hs 293 KB 2 Ministerstva silgospmashinobuduvannya SRSR rozrobilo aviacijnu morsku torpedu RAMT 1400 Shuka yaka vnaslidok nizkoyi tochnosti na ozbroyennya prijnyata ne bula hocha i posluzhila bazoyu dlya seriyi doskonalishih raket KSSh U SShA na bazi trofejnoyi Fi 103 firma Ripablik rozrobila raketu yaka popri nizku tochnist bula vipushena v kilkosti blizko 1 400 shtuk Protikorabelna Kometa pid krilom bombarduvalnika Tu 16 Z pochatkom holodnoyi vijni rozvitok raket povitrya poverhnya v SRSR i SShA jshlo v riznih napryamkah Cherez vidsutnist v SRSR potuzhnogo flotu radyanski konstruktori nasampered rozroblyali protikorabelni raketi zdatni prorvatisya kriz ohoronu do avianoscya jmovirnogo protivnika Na pochatku 50 h rokiv bula rozroblena ta prijnyata na ozbroyennya persha protikorabelna raketa KS osnashena napivaktivnoyu radiolokacijnoyu sistemoyu samonavedennya Za neyu buli doskonalishi K 10S z turboreaktivnim dvigunom ta seriya raket KSR KSR KSR 2 KSR 5 z ridinnim raketnim dvigunom osnasheni aktivnoyu radiolokacijnoyu sistemoyu navedennya a takozh raketa KSR 11 z pasivnoyu radiolokacijnoyu sistemoyu navedennya yaka priznachalasya dlya urazhennya korabliv z pracyuyuchimi RLS Strategichna raketa AGM 28 Hound Dog U SShA zoseredilisya na rozrobci strategichnih raket povitrya poverhnya zdatnih dostaviti yadernij zaryad do cili v glibini teritoriyi protivnika Firma Bell na rubezhi 40 50h rokiv rozrobila strategichnu krilatu raketu GAM 63 RASCAL z avtonomnoyu sistemoyu navedennya za yakoyu na pochatku 60 h stvorili AGM 28 Hound Dog Odnak popri rizni hitroshi napriklad na raketi AGM 28 pered puskom provodilasya astrokorekciya avtopilota tochnist cih raket bula vkraj nizkoyu 1960 roku na ozbroyennya bula prijnyata persha radyanska strategichna raketa povitrya poverhnya H 20 ale pogani ekspluatacijni harakteristiki zmusili perenaciliti yiyi na virishennya protikorabelnih zavdan 1968 roku na ozbroyennya bula prijnyata protikorabelna raketa H 22 rizni modifikaciyi yakoyi priznachalisya dlya virishennya j strategichnih zavdan Pislya Korejskoyi vijni Taktichna raketa AGM 12 Na bazi dosvidu zastosuvannya aviaciyi v Korejskij vijni kerivnictvo SShA pershim usvidomilo neobhidnist rozrobki taktichnih raket povitrya poverhnya Vnaslidok 1959 roku VPS SShA otrimali na ozbroyennya raketu AGM 12 Bull pap z radiokomandnoyu sistemoyu navedennya U Radyanskomu Soyuzi trivalij chas panuvala koncepciya vsemogutnosti yadernoyi zbroyi prote uspihi zastosuvannya amerikanskih taktichnih raket povitrya poverhnya u V yetnami zmusili zvernuti uvagu na rozvitok visokotochnih sistem urazhennya frontovoyi aviaciyi Z seredini 60 h rokiv OKB Zirka rozroblyalo na bazi vidpracovanoyi raketi povitrya povitrya RS 1U raketu H 23 z radiokomandnoyu sistemoyu navedennya Odnak cherez skladnist dovedennya sistemi navedennya rozrobka raketi zatyagnulasya Yak promizhne rishennya na ozbroyennya 1968 roku bula prijnyata raketa H 66 z navedennyam za radio promenem Raketa H 23 nadijshla na ozbroyennya VPS SRSR lishe 1974 roku Analogichno vchinili u Franciyi pri rozrobci svoyeyi pershoyi taktichnoyi raketi povitrya poverhnya AS 20 yak bazu konstruktori vikoristovuvali raketu AA 20 za neyu pishla potuzhnisha AS 30 z takoyu zh radiokomandnoyu sistemoyu navedennya Protitankova raketa 1950 h rokiv SS 11 Burhlivij rozvitok gelikopteriv poryad z osoblivostyami yih lotnih harakteristik privelo do praktichnogo vitisnennya nimi litakiv armijskoyi aviaciyi Krim transportnih ta rozviduvalnih zavdan Na nih buli pokladeni ta zavdannya vognevogo urazhennya protivnika v tomu chisli jogo bronetankovoyi tehniki kerovanoyu zbroyeyu Osoblivosti taktiko tehnichnih harakteristik gelikopteriv menshi porivnyano z litakami shvidkist ta stelya a takozh vidnosno nizka vantazhopidjomnist viznachili vikoristannya nazemnih protitankovih raket yak zbroyi povitrya poverhnya gelikopteriv Pershimi kerovanu raketu AS 11 aviacijnu versiyu sho nadijshla na ozbroyennya 1956 roku nazemnoyi raketi SS 11 na vertolit vstanovili u Franciyi Za neyu stvorili potuzhnishu raketu AS 12 U SShA raketi AS 11 vzyali na ozbroyennya 1961 roku pid najmenuvannyam AGM 22 Voni mali komandnu sistemu upravlinnya z peredacheyu signalu po drotu i z vizualnim vidstezhennyam polotu operatorom navedennya U nastupnogo pokolinnya protitankovih raket stezhennya zdijsnyuvalosya avtomatichno optichnim datchikom 1969 roku na ozbroyennya v SShA buli prijnyati kerovani raketi BGM 71 yaki stali osnovnim elementom kerovanogo zbroyi amerikanskih udarnih gelikopteriv U SRSR pershimi raketami povitrya poverhnya gelikopteriv stali raketi Falanga prijnyati na ozbroyennya v aviacijnomu varianti 1972 roku Voni buli raketami pershogo pokolinnya ale komandi na nih peredavalisya po radiokanalu Yevropejski protitankovi raketi drugogo pokolinnya HOT nadijshli na ozbroyennya 1974 roku 1976 roku na ozbroyennya radyanskih udarnih gelikopteriv buli prijnyati protitankovi raketi drugogo pokolinnya Shturm V U tomu zh roci buli modernizovani raketi Falanga yaki otrimali sistemu avtomatichnogo stezhennya za polotom Nadali dlya zamini raket Shturm bula rozroblena nova protitankova raketa Ataka Protiradiolokacijna raketa AGM 45 Rozvitok radiolokacijnih stancij kompleksiv PPO v 1960 h rokah a takozh inshih vijskovih radiotehnichnih zasobiv vimagav rozrobiti novi sposobi yih pridushennya oskilki taktichni udarni litaki vzhe ne mogli obmezhitisya postanovkoyu pereshkod ta manevruvannyam dlya prorivu do cili Najefektivnishim sposobom bulo znishennya radiolokacijnih stancij viyavlennya ta navedennya kompleksiv PPO specializovanimi raketami povitrya poverhnya z pasivnimi radiolokacijnimi golovkami samonavedennya Zitknuvshis iz ZRK radyanskogo virobnictva u V yetnami pershimi 1965 roku protiradiolokacijnu raketu AGM 45 Shrajk vzyali na ozbroyennya VPS SShA Za neyu 1968 roku bula pereroblena z zenitnoyi raketi RIM 66A protiradiolokacijta AGM 78 yaka cherez visoku vartist vona bula vtrichi dorozhche AGM 45 ne otrimala shirokogo rozpovsyudzhennya Rozrobka pershoyi radyanskoyi protiradiolokacijnoyi raketi H 28 cherez skladnist konstrukciyi zatyagnulasya tomu vona bula prijnyata na ozbroyennya lishe 1974 roku Cherez nizki ekspluatacijni harakteristiki a takozh veliku masu ta gabariti vona ne zadovolnila zamovnika Progres rozvitku radyanskih sistem PPO priviv do stvorennya 1972 roku v SShA raketi povitrya poverhnya dlya yiyi pridushennya aerobalistichnoyi raketi AGM 69 Dlya dosyagnennya visokoyi jmovirnosti prorivu raketa letila do cili zi shvidkistyu 3 5M po balistichnij trayektoriyi sho robilo yiyi vazhkozbivanoyu cillyu Radyanska raketa H 15 sho maye analogichnu taktiku zastosuvannya nadijshla na ozbroyennya v 1983 roci pri comu vona mala shvidkist polotu 5M ta vdvichi bilshu dalnist pusku Taktichna raketa AGM 65 na pidvisci Do semidesyatih rokiv riven rozvitku optiko elektronnoyi tehniki dozvoliv stvoriti malogabaritni golovki samonavedennya sho volodiyut dostatnoyu tochnistyu ta pridatni dlya ustanovki na taktichni raketi Pershimi taktichnu raketu z optiko elektronnoyi GSN AGM 65 Meverik rozrobili ta prijnyali na ozbroyennya 1972 roku v SShA Prichomu yiyi rozrobniki vikoristovuvali pasivnu televizijnu sistemu samonavedennya sho dozvolilo realizuvati princip vistriliv zabuv She odnim vazhlivim novovvedennyam ciyeyi raketi bula modulna konstrukciya sho dozvolilo vikoristovuvati riznomanitni golovki samonavedennya ta bojovi chastini udoskonalyuvati silovu ustanovku bez zmini konstrukciyi samoyi raketi U SRSR konstruktori prijnyatoyi na ozbroyennya 1976 roku raketi H 25 yak bazu vikoristovuvali H 23 na yaku vstanovili napivaktivnu lazernu golovku samonavedennya Na vibir sistemi samonavedennya vplinuli taktichni doktrini derzhav v SRSR taktichni aviacijni samonavidni raketi nasampered priznachalisya dlya urazhennya vuzliv oboroni protivnika v SShA bronetankovoyi tehniki Ce zumovilo vibir bojovoyi chastini yaksho v SRSR vstanovlyuvali fugasnu boyegolovku to v SShA kumulyativnu U Franciyi konstruktori vchinili tak samo yak v SRSR voni vstanovili poluaktivnu lazernu golovku samonavedennya na dobre osvoyenu raketu AS 30 prijnyavshi yiyi pid poznachennyam AS 30L na ozbroyennya 1985 roku Francuzka protikorabelna raketa AM 39 Ekzoset Do 70 h rokiv protikorabelni raketi rozroblyalisya faktichno lishe v odnij krayini svitu SRSR prote 1967 roku yegipetskij raketnij kater potopiv raketami P 15 izrayilskij esminec Ejlat pokazavshi efektivnist protikorabelnogo raketnoyi zbroyi Praktichno vsi providni zahidni krayini pochali rozroblyati protikorabelni aviacijni raketi pri comu yih rozrobki znachno vidriznyalisya vid radyanskih Yaksho v SRSR osnovnoyu metoyu podibnih raket buli avianosci VMS SShA to dlya zahidnih raket osnovnimi cilyami buli korabli klasu ne bilshe esmincya Vnaslidok cogo praktichno vsi zahidni raketi ne perevishuvali masu blizko pivtonni i mali dozvukovu shvidkist polotu Pershimi novu protikorabelnu raketu vzyali na ozbroyennya 1976 roku v Nimechchini rozroblena dlya aviaciyi SShA raketa AGM 84 Garpun bula prijnyata na ozbroyennya 1979 roku todi zh na ozbroyennya postupila i odna z najvidomishih protikorabelnih raket francuzka AM 39 Ekzoset Amerikanska ta francuzka raketi takozh volodili odniyeyu vazhlivoyu osoblivistyu odrazu buli rozrobleni rizni varianti raket dlya rozmishennya na riznih nosiyah na litakah korablyah ta nazemnih puskovih ustanovkah sho dozvolilo unifikuvati protikorabelni raketi sho stoyat na ozbroyenni Radyanska protiradiolokacijna raketa H 58 Cherez nezadovilni harakteristiki raketi H 28 frontovoyi aviaciyi SRSR bula potribna insha nadijnisha ta kompaktna protiradiolokacijna raketa Vzyavshi za bazu taktichnu H 25 konstruktori rozrobili raketu yaku prijnyali na ozbroyennya 1980 roku Paralelno rozroblyali potuzhnishu protiradiolokacijnu raketu yakoyu mozhna bulo zavdavati udariv po novitnih na toj moment ta perspektivnih amerikanskih kompleksah PPO u tomu chisli po ZRK Petriot bez zahodu v zonu yihnogo vognyu 1980 roku raketu H 58 vzyali na ozbroyennya vona bula udvichi vazhche H 27PS i mala vtrichi bilshu maksimalnu dalnist pusku U SShA bula rozroblena i 1983 roku prijnyata na ozbroyennya protiradiolokacijna raketa AGM 88 HARM vona zajmaye promizhne polozhennya sered radyanskih raket analogichnogo priznachennya Odnochasno vona bula znachno efektivnishe poperednoyi protiradiolokacij raketi SShA AGM 45 1978 roku Rada ministriv SRSR prijnyala postanovu pro rozrobku taktichnih raket modulnoyi konstrukciyi Bazoyu dlya novoyi raketi prijnyatoyi na ozbroyennya 1981 roku pid poznachennyam H 25M posluzhila perevirena H 25 z udoskonalennyami raketi H 27PS Odnak u raket cogo simejstva boyegolovka mala masu blizko 100 150 kg sho vvazhalosya nedostatnim dlya urazhennya micnih budov tomu buli rozrobleni i 1980 roku prijnyati na ozbroyennya potuzhnishi raketi H 29 z boyegolovkoyu masoyu 317 kg Radyanska strategichna malogabaritna nizkovisotna raketa H 55 U 70 h rokah zminilasya koncepciya prorivu protipovitryanoyi oboroni jmovirnogo protivnika Yaksho ranishe osnovnim sposobom buv proriv na velikij shvidkosti ta velikij visoti to teper prijshli do visnovku sho proriv na malij visoti v rezhimi ogibannya relyefu miscevosti prizvede do bilshogo uspihu Razom z cim virishili zbilshiti kilkist raket sho odnochasno prorivayutsya z metoyu nasichennya PPO protivnika dlya chogo potribno bulo znachno zbilshiti kilkist raket na odnomu nosiyi Vidpovidno kardinalno zminilisya tehnichni zavdannya dlya rozrobnikiv raket Pershimi 1981 roku malovisotnu malogabaritnu dozvukovu raketu povitrya poverhnya AGM 86 ALCM vzyali na ozbroyennya VPS SShA 1983 roku na ozbroyennya postupila analogichna radyanska dozvukova strategichna raketa H 55 Protitankovi samonavidni raketi AGM 114 Hellfaer U SRSR 1982 roku na ozbroyennya aviaciyi buli prijnyati protitankovi raketi Vihor yaki navodilis po lazernomu promenyu U SShA miniatyurizaciya optiko elektronnih sistem dozvolila rozrobiti dlya gelikopteriv legku raketu povitrya poverhnya osnashenu lazernoyu napivaktivnoyu sistemoyu samonavedennya AGM 114 Hellfaer yaka nadijshla na ozbroyennya 1985 roku Dlya korabelnih gelikopteriv buli rozrobleni legki protikorabelni raketi Francuzka masoyu vsogo 100 kg stala najlegshoyu protikorabelnoyu raketoyu v sviti Vona bula osnashena komandnoyu sistemoyu navedennya z vidstezhennyam trayektoriyi polotu raketi radarom gelikoptera nosiya Serijne virobnictvo AS 15TT pochalosya 1984 roku U Velikoyi Britaniyi bula rozroblena ta prijnyata 1981 roku na ozbroyennya raketa osnashena napivaktivnoyu radiolokacijnoyu sistemoyu samonavedennya Ostanni rozrobki Udoskonalennya korabelnih sistem PPO SShA v 70 80 ti roki vimagalo stvorennya novogo pokolinnya radyanskih protikorabelnih raket prichomu odniyeyu z vimog do novih raket bula mozhlivist yih ustanovki na rizni nosiyi korabli litaki ta beregovi ustanovki U rezultati do pochatku 90 h rokiv v SRSR buv stvorenij ryad universalnih za nosiyami raket z pryamotochnim povitryano reaktivnim dvigunom sho zabezpechuye visoku shvidkist polotu Pershoyu bula rozroblena vidnosno potuzhna ta vazhka raketa priznachena dlya urazhennya korabliv ta suden vodotonnazhnistyu do 20000 tonn Za neyu buli raketa NVO Mashinobuduvannya ta raketa MKB Novator yaka vhodit do aviacijnogo kompleksu raketnoyi zbroyi Kalibr A angl Club A V kompleks Kalibr A takozh vhodit raketa dlya zavdavannya udariv po stacionarnih nazemnih cilyah 3M14 Amerikanska strategichna raketa AGM 129 ACM Popri stvorennya vidnosno potuzhnih shvidkisnih protikorabelnih raket v SRSR vvazhali za neobhidne rozrobiti i vidnosno legku dozvukovu protikorabelnu raketu analog amerikanskoyi AGM 84 Raketoyu H 35 sho nadijshla na ozbroyennya 1995 roku osnastili i protikorabelni gelikopteri U 80 h rozvitok tehnologiyi stels prizvelo do stvorennya raket povitrya poverhnya z yiyi elementami sho na dumku rozrobnikiv zmenshuvalo jmovirnist urazhennya raketi sistemami PPO Persha raketa skonstrujovana za tehnologiyeyu stels AGM 129 ACM bula peredana VPS SShA 1987 roku Cherez rozpad SRSR rozrobka radyanskogo analoga zatyagnulasya persha vzhe rosijska malopomitna strategichna raketa povitrya poverhnya H 101 bula prijnyata na ozbroyennya lishe 1999 roku KlasifikaciyaPriznachennya Taktichni Taktichna radyanska raketa H 25ML Priznacheni dlya urazhennya cilej v mezhah taktichnoyi zoni protivnika Stoyat na ozbroyenni vinishuvalno bombarduvalnoyi frontovoyi bombarduvalnoyi shturmovoyi ta armijskoyi aviaciyi Dalnist polotu taktichnih raket blizko sta kilometriv masa poryadku vid dekilkoh desyatkiv do soten kilogram Dlya upravlinnya vikoristovuyut sistemi telenavedennya abo samonavedennya U radyanskij aviaciyi cej termin zazvichaj ne zastosovuvavsya vnaslidok vidsutnosti taktichnoyi aviaciyi yiyi zavdannya virishuvala frontova aviaciya Operativno taktichni Priznacheni dlya urazhennya cilej v operativnij glibini teritoriyi protivnika odnak mozhut zastosovuvatisya i dlya urazhennya vazhlivih ob yektiv v taktichnij zoni Vikoristovuyutsya yak frontovoyu taktichnoyu aviaciyeyu tak i strategichnimi i dalekimi bombarduvalnikami Mayut bilshu masu ta dalnist polotu porivnyano z taktichnimi raketami Dalnist polotu operativno taktichnih raket kilka soten kilometriv masa blizko odniyeyi dvoh tonn Dlya upravlinnya vikoristovuyut praktichno vse riznomanittya sistem upravlinnya Do operativno taktichnih nalezhat i protikorabelni raketi velikoyi dalnosti Strategichni Priznacheni dlya urazhennya vazhlivih cilej v glibokomu tilu suprotivnika Zazvichaj mayut veliku dalnist polotu ta inercijni sistemi samonavedennya Dalnist polotu strategichnih raket perevishuye 1000 km masa bilshe nizh odna tonna Spochatku yak bojova chastina strategichnih raket vikoristovuvavsya yadernij zaryad sho zrobilo yih vazhlivim komponentom Suchasni strategichni raketi narivni z yadernimi ozbroyeni i zvichajnimi konvencijnimi bojovimi chastinami Cili Raketi povitrya poverhnya ye universalnoyu zbroyeyu ta mozhut vrazhati riznomanitni vidi cilej Odnak sered nih vidilyayut grupi raket priznachenih dlya urazhennya pevnih ob yektiv Zazvichaj voni vidriznyayutsya nayavnistyu pevnoyi bojovoyi chastini ta abo sistemi navedennya Protikorabelna raketa AGM 84H pid krilom palubnogo vinishuvacha F 18 protikorabelni Raketi priznacheni dlya urazhennya korabliv ta suden protivnika Zazvichaj mayut vidnosno veliku masu i dalnist polotu fugasnu bojovu chastinu ta radiolokacijnu sistemu navedennya protiradiolokacijni Raketi priznacheni dlya urazhennya RLS suprotivnika Zazvichaj mayut fugasnu bojovu chastinu ta pasivnu radiolokacijnu sistemu navedennya Protitankovi Raketi priznacheni dlya urazhennya bronetankovoyi tehniki suprotivnika Zazvichaj mayut vidnosno malenku masu i dalnist polotu kumulyativnu bojovu chastinu v tomu chisli tandemnu Dalnist Zagalnoprijnyatih mezh ta kordoniv klasifikaciyi raket klasu povitrya poverhnya po dalnosti ne isnuye tomu v riznih dzherelah odni j ti zh raketi mozhut buti nazvani po riznomu Maloyi dalnosti Na raketah maloyi dalnosti vikoristovuyut zazvichaj hrestopodibne krilo voni osnashuyutsya reaktivnimi dvigunami sistemami tele abo samo navedennya Serednoyi dalnosti Raketi serednoyi dalnosti stvoreni za riznomanitnimi aerodinamichnimi shemami pochinayuchi vid klasichnoyi litakovoyi zazvichaj vikoristovuyut kombinovani sistemi navedennya ta silovi ustanovki Velikoyi dalnosti Raketi velikoyi dalnosti vikoristovuyut ploske krilo dlya stvorennya pidjomnoyi sili osnashuyutsya visokoekonomichnimi turboventilyatornimi dvigunami avtonomnimi sistemami navedennya ta mayut velicheznu azh do mizhkontinentalnoyi dalnist Harakter polotu aerobalistichni raketi aerobalistichna raketa H 15 Pislya pusku aerobalistichna raketa letit po balistichnij trayektoriyi ne vikoristovuyuchi dlya polotu aerodinamichnu pidjomnu silu Za konstrukciyeyu voni ye povnimi analogami inshih balistichnih raket Litak nosij vikoristovuyetsya lishe dlya zbilshennya dalnosti diyi podibnoyi zbroyi Aerobalistichni raketi H 15 Krilati raketi Zastarile najmenuvannya krilatih raket sho vikoristovuyut klasichnu litakovu shemu litak snaryad U krilatoyi raketi osnovna pidjomna sila stvoryuyetsya krilom z aerodinamichnim profilem Strogo kazhuchi do krilatih raket nalezhat vsi raketi yaki zdijsnyuyut polit za dopomogoyu aerodinamichnoyi pidjomnoyi sili v tomu chisli raketi skonstrujovani za bezkriloyu shemoyu u yakih aerodinamichna pidjomna sila formuyetsya na korpusi Zazvichaj na raketah dlya urazhennya manevrenih cilej vstanovleno hrestopodibne krilo dlya urazhennya nemanevrenih cilej ploske KonstrukciyaRaketa H 29T pobudovana za shemoyu kachka Tipova raketa povitrya poverhnya maye vityagnutij cilindrichnij korpus U raket iz samonavedennyam v perednij chastini raketi roztashovana golivka samonavedennya GSN blok I Za neyu roztashovano bortove radioelektronne obladnannya BREO blok II yake upravlyaye ruhom raketi ta navedennyam yiyi na cil Signali upravlinnya raketoyu formuyutsya avtopilotom na pidstavi informaciyi pro kutove polozhennya cili vid GSN ta informaciyi vid bortovih datchikiv ruhu datchiki kutovih shvidkostej ta priskoren linijnih priskoren Zazvichaj za BREO znahoditsya bojova chastina blok III sho skladayetsya iz zaryadu vibuhovoyi rechovini VR i detonatora Bojovi chastini raket buvayut yadernimi fugasnimi ob yemno detonuyuchimi pronikayuchimi kumulyativnimi ta kasetnimi U zadnij chastini raketi povitrya poverhnya roztashovana silova ustanovka bloki IV V v roli yakoyi vikoristovuyut raketnij dvigun abo povitryano reaktivnij dvigun Na strategichnih krilatih raketah povitrya poverhnya dlya dosyagnennya velikoyi dalnosti polotu zastosovuyut bagatorezhimni malogabaritni dvokonturni turboreaktivni dviguni Na taktichnih ta operativno taktichnih raketah vikoristovuyut odno i dvorezhimni raketni dviguni Dlya dosyagnennya visokih shvidkostej polotu zastosovuyutsya pryamotochni povitryano reaktivni dviguni Raketi z telenavedennyam chasto mayut inshe komponuvannya osnovnih sistem U nih v perednij chastini roztashovane bojove viddilennya za nim roztashovana silova ustanovka z bichnimi soplami u hvostovij chastini blok BREO z prijmachami teleinformaciyi Zalezhno vid obranoyi shemi navedennya prijmachami mozhut buti datchiki lazernogo abo radio viprominyuvannya a takozh radioprijmach sho bezposeredno oderzhuye komandi vid sistemi navedennya nosiya Dlya vizualnoyi abo avtomatichnoyi pelengaciyi raketi v hvostovij chastini vstanovlyuyetsya traser Na korpusi raketi zalezhno vid aerodinamichnoyi shemi mozhe roztashovuvatisya hrestopodibne abo ploske krilo 25 Yak organi upravlinnya vikoristovuyutsya aerodinamichni z elektrichnim abo gidravlichnim privodom abo gazovi ruli 9 Aerodinamichnimi rulyami mozhut buti vlasne ruli povorotne krilo eleroni rolleroni abo interceptori Dzherelami zhivlennya raketi mozhut buti elektrichni abo gidroakumulyatori gazovi abo porohovi akumulyatori tisku Sistemi navedennyaTelenavedennya Sistemi upravlinnya pri yakih raketa zminyuye svoyu trayektoriyu ruhu na pidstavi informaciyi peredanoyi iz zovnishnogo dzherela Isnuyut sistemi z peredacheyu yak bezperervnoyi informaciyi tak i diskretnoyi Zazvichaj vikoristovuyetsya na raketah maloyi dalnosti Radiokomandne Hvostova chastina raketi 9M120 Ataka z traserom Sistema navedennya v yakij keruyuchi signali na rulovi mashinki raketi formuyutsya na litaku nosiyi ta peredayutsya na raketu radiokanalom abo drotami Ye najprostishoyu z poglyadu realizaciyi Pershi kerovani raketi Hs 293 vikoristovuvali danu sistemu navedennya prichomu yak u varianti z peredacheyu signaliv po radio tak i po provodah Upravlinnya raketoyu zdijsnyuvalosya bezposeredno operatorom yakij vidhilennyam ruchki upravlinnya zminyuvav vidhilennya ruliv samoyi raketi tim samim kontrolyuyuchi yiyi trayektoriyu polotu Dlya krashoyi vidimosti v hvostovij chastini raketi rozmishuvavsya traser Suchasni sistemi radionavedennya zdatni samostijno kontrolyuvati misce roztashuvannya raketi za dopomogoyu optichnogo datchika yakij vidstezhuye traser raketi abo radiolokatora ta rozrahovuvati trayektoriyu polotu raketi do urazhennya cili operatoru navedennya zalishayetsya lishe utrimuvati pricilnij marker na cili Perevagoyu sistemi radionavedennya ye nezalezhnist vid pogodnih umov i chasu dobi a takozh visoka pereshkodozahishenist kanalu zv yazku ta vidnosno visoka skritnist Nedoliki obmezhennya manevrenosti nosiya pislya pusku ta neobhidnist vizualnogo viyavlennya cili do pusku Vikoristovuyetsya na raketah Nimechchina Hs 293 SRSR Shturm V Ataka H 23 H 25MR SShA AGM 12 Franciya AS 11 Televizijno komandne U cilomu analogichna radiokomandnij sistemi navedennya Osnovnoyu vidminnistyu ye vstanovlena na bortu raketi televizijna kamera za dopomogoyu yakoyi operator navedennya zdijsnyuye kontrol polotu raketi Operator navedennya otrimuye v realnomu rezhimi chasu zobrazhennya miscevosti nad yakoyu prolitaye raketa i upravlyaye polotom oriyentuyuchis za primitnimi oriyentirami Pislya viyavlennya cili operator oriyentuye raketu v yiyi napryamku Zazvichaj cya sistema upravlinnya ye elementom kombinovanoyi sistemi navedennya v yakij mozhlivij vihid raketi v rajon cili za dopomogoyu avtonomnoyi inercialnoyi sistemi navedennya ta samonavedennya pislya viyavlennya cili televizijnoyi GSN Perevagi sistemi analogichni radiokomandnij sistemi prote vona ne obmezhuye v manevri nosij pislya pusku i maye znachno bilshu dalnist diyi oskilki vidsutnya neobhidnist vizualnogo suprovodu polotu raketi Osnovnim nedolikom ye vuzke pole zoru televizijnoyi GSN yaka v poyednanni z visokoyu shvidkistyu polotu prizvodit do vtrati oriyentuvannya operatorom navedennya Vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 59 SShA Franciya Navedennya radio promenem Dokladnishe Navedennya za promenem Navedennya pri yakomu raketa oriyentuyetsya shodo spryamovanogo na cil fokusovanogo radiopromenya litaka nosiya Bortovi datchiki potenciometri raketi viroblyayut signali sistemi upravlinnya na pidstavi kutovogo vidhilennya vid napryamku rivnosignalnoyi zoni promenya Pid chas navedennya pilot povinen utrimuvati na odnij liniyi ob yekt ataki traser raketi ta pricil tomu cej metod takozh nazivayut metodom troh tochok Nedolikom podibnoyi sistemi navedennya ye obmezhenist zon mozhlivih puskiv raketi vidsutnist mozhlivosti dlya manevru nosiya pid chas navedennya nevisoka tochnist vluchennya Vikoristovuyetsya na raketah SRSR Navedennya lazernim promenem Dokladnishe Lazerne navedennya Takozh znane yak lazerna stezhka Navedennya pri yakomu raketa oriyentuyetsya shodo spryamovanogo na cil modulyuvannogo lazernogo promenya Bortovi datchiki viroblyayut signali sistemi upravlinnya na pidstavi velichini gorizontalnogo ta vertikalnogo vidhilennya raketi vid promenya tak shob raketa postijno perebuvalo na osi lazera Perevagi ta nedoliki sistemi lazernim promenem analogichni napivaktivnij lazernij sistemi samonavedennya za vinyatkom vishoyi skritnosti oskilki potribna potuzhnist lazera dlya telenavedennya nabagato menshe Vikoristovuyetsya na raketah SRSR Vihor SRSR Ataka PTKR Samonavedennya Dokladnishe Sistemi pri yakih informaciya dlya zmini trayektoriyi polotu raketi vidayetsya avtonomno na bortu raketi vid yiyi golovki samonavedennya GSN Golovka samonavedennya vikoristovuye energiyu cili vidbitu abo viprominyuvanu Rozriznyayut aktivne samonavedennya pervinne dzherelo energiyi roztashovane na bortu raketi napivaktivne dzherelo energiyi perebuvaye poza raketoyu na bortu nosiya povitryanogo abo nazemnogo cilevkazivnika ta pasivne dzherelom energiyi sluzhit sama cil Aktivne samonavedennya Aktivne radiolokacijne Aktivna radiolokacijna GSN raketi H 35E Sistema navedennya pri yakij raketa oriyentuyetsya na vidbitij cillyu radiolokacijnij signal generovanij bortovoyu RLS Pershi aktivni radiolokacijni GSN mogli viyavlyati lishe vidnosno veliki radiokontrastni cili napriklad korabli tomu nasampered znajshli zastosuvannya na protikorabelnih raketah Progres u rozrobci malogabaritnih visokochastotnih RLS dozvoliv stvoryuvati raketi z malogabaritnoyu RLS milimetrovogo diapazonu yaki mozhut rozriznyati malorozmirni cili napriklad tanki Odnak dalnist diyi RLS raketi zalezhit vid rozmiru anteni yaka obmezhena diametrom korpusu tomu raketi z ARLS GSN neridko vikoristovuyut dodatkovi metodi dlya zblizhennya z cillyu na distanciyu diyi bortovoyi RLS Do nih nalezhat inercijno koregovanij metod navedennya napivaktivnij radiolokacijnij abo telenavedennya Vikoristovuyetsya na raketah SRSR KSR 2 H 15S H 25mA H 31A H 35 H 38MA E SShA AGM 114L Napivaktivne samonavedennya Napivaktivne radiolokacijne Sistema navedennya pri yakij raketa oriyentuyetsya na vidbitij cillyu radiolokacijnij signal generovanij RLS nosiya abo cilevkazivnika v roli yakogo najchastishe takozh vistupaye litalnij aparat Vidokremleno napivaktivne radiolokacijne samonavedennya vikoristovuvalosya lishe na rannih protikorabelnih raketah Ostannim chasom cej sposib samonavedennya vikoristovuyetsya dlya zbilshennya dalnosti pusku raket z aktivnim radiolokacijnim samonavedennyam Vikoristovuyetsya na raketah SRSR KS Kometa Velika Britaniya Lazerne napivaktivne Lazerna napivaktivna GSN raketi H 29L Sistemi v yakih golovka samonavedennya oriyentuyetsya na centr vidbitoyi plyami lazernogo viprominyuvannya z nosiya abo povitryanogo abo nazemnogo avianavidnika Otrimuyuchi vidbitu cillyu lazernu energiyu golovka samonavedennya viznachaye kutovi koordinati cili na pidstavi yakih sistema upravlinnya raketi vidpovidno do zadanoyi programi polotu viroblyaye komandi upravlinnya ruhom Z momentu pusku do znishennya cili lazer povinen utrimuvatisya na cili operatorom navedennya Pri vikoristanni avianavidnika mozhliva strilba po cili yaka ne sposterigayetsya z nosiya v comu vipadku zahoplennya cili mozhlive na trayektoriyi polotu raketi Perevagoyu napivaktivnoyi lazernoyi sistemi navedennya ye visoka tochnist popadannya raketi v cil sho dozvolyaye vrazhati poodinoki manevreni malorozmirni ob yekti Do nedolikiv vidnositsya zalezhnist vid pogodnih umov a takozh skladu ta zabrudnenosti atmosferi Osoblivist sistemi vimagaye postijnogo pidsvitlennya cili lazerom tomu litak nosij obmezhenij u manevri pislya pusku raketi abo potribne vikoristannya nazemnogo avianavidnika abo inshogo litaka yakij zdijsnyuvatime cilevkazuvannya Vikoristovuyetsya na raketah SRSR S 25L H 25ML H 29L H 38ml E SShA AGM 65E AGM 114A B C F K Franciya Pasivne samonavedennya Televizijne Televizijna GSN raketi H 59 Sistemi v yakih golovka samonavedennya oriyentuyetsya na svitlokonstrastnij temnij abo svitlij shodo navkolishnogo fonu kraj cili Prichomu liniya kontrastu mozhe formuvatisya ne lishe kontrastnim kolorom na zagalnomu tli ale i padayuchimi sonyachnimi promenyami ta tinyami Pislya pricilyuvannya zobrazhennya cili fiksuyetsya v pam yati raketi i v miru nablizhennya do cili avtomatichno onovlyuyetsya Osnovnim elementom televizijnoyi GSN ye chorno bila optiko elektronna telekamera Na radyanskih raketah vikoristovuvalasya analogova telekamera z televizijnim standartom 625 ryadkiv na 550 linij v suchasnih televizijnih GSN vikoristovuyetsya PZS matricya Televizijne samonavedennya ye pasivnim sho dozvolyaye robiti ataku prihovanoyu vid protivnika Perevagoyu televizijnoyi sistemi navedennya ye visoka tochnist popadannya raketi v cil sho dozvolyaye vrazhati poodinoki manevreni malorozmirni ob yekti Do togo zh televizijna sistema pislya pusku ye avtonomnoyu tomu niyak ne obmezhuye nosij v manevri sho realizuye princip vistriliv zabuv Do nedolikiv vidnositsya silna zalezhnist vid pogodnih umov a takozh skladu ta zabrudnenosti atmosferi Televizijna sistema samonavedennya efektivno pracyuye lishe pri yaskravomu kontrastnomu svitli Vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 25MT H 29T E SShA AGM 65A B AGM 65H K PZS matricya 480 480 px Teplovizijne U cilomu analogichna televizijnij sistemi samonavedennya lishe pracyuye ne v panhromatichnomu a v infrachervonomu diapazoni dovzhin hvil Inodi teplovizijni sistemi samonavedennya raket povitrya poverhnya plutayut z infrachervonoyu sistemoyu navedennya raket povitrya povitrya prote ci sistemi mayut principovu vidminnist Spochatku teplovizijna sistema raketi povitrya poverhnya formuvala zobrazhennya cili na vidminu vid IChGSN raketi povitrya povitrya yaka navodilasya na teplovu plyamu Suchasni infrachervoni sistemi samonavedennya oboh tipiv raket principovih vidminnostej ne mayut obidvi formuyut zobrazhennya cili za dopomogoyu kameri na bazi matrici PZS Perevagi ta nedoliki analogichni televizijnij sistemi navedennya Odnak teplovizijna sistema samonavedennya mozhe pracyuvati pri nizkij osvitlenosti ta vnochi Vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 25MTP H 29TD H 38MT E SShA AGM 65D F G Pasivne radiolokacijne Pasivna radiolokacijna GSN raketi H 31P Sistema navedennya pri yakij raketa oriyentuyetsya na generovanij cillyu radio signal Pasivni radiolokacijni GSN zabezpechuyut pelengacijne navedennya u vsih radio chastotnih diapazonah voni navodyatsya ne lishe na osnovnij promin RLS ale i na bichni pelyustki diagrami spryamovanosti anteni Pershi raketi z PRLS GSN vtrachali cil pri viklyuchenni dzherela radioviprominyuvannya abo povoroti spryamovanogo radiopromenya anteni RLS vid raketi sho do neyi letit Suchasni pasivni radiolokacijni sistemi navedennya mayut funkciyu zapam yatovuvannya miscya roztashuvannya dzherela a takozh zdatni perenacilyuvatisya na nebezpechnishi dlya litaka nosiya dzherela radioviprominyuvannya taki yak RLS pidsvitki cili Vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 15P H 25MP MPU H 28 H 31P H 58 SShA AGM 88 Avtonomne Sistemi sho vidayut komandi upravlinnya raketoyu na osnovi zakladenoyi na bortu programi Zazvichaj vikoristovuyutsya na raketah dlya udariv po stacionarnim cilyam abo v kombinaciyi z inshimi sistemami navedennya Inercijni angl Inertial Dokladnishe Inercialna navigaciya Persha raketa z inercialnoyu sistemoyu navedennya Fi 103 Sistemi v yakih parametri polotu raketi viznachayutsya sposobami sho bazuyutsya na vlastivosti inerciyi til Na vidminu vid inshih sistem navedennya cya povnistyu avtonomna yij ne potribno niyakih zovnishnih dzherel informaciyi abo oriyentiriv Vstanovleni na bortu datchiki viznachayut priskorennya raketi sho letit na pidstavi yakogo rozrahovuyut yiyi shvidkist trayektoriyu koordinati a takozh dani dlya korekciyi polotu Persha strategichna krilata raketa Fi 103 bula osnashena najprostishoyu inercialnoyu sistemoyu sho dozvolyaye lishe pidtrimuvati pryamolinijnij polit i v rozrahunkovij chas perevoditi raketu v pike Suchasni inercialni sistemi vklyuchayut akselerometri dlya vimiryuvannya priskoren raketi giroskopi dlya viznachennya kutiv tangazha riskannya ta krenu blok chasu blok pochatkovoyi informaciyi pro parametri ruhu i koordinati raketi pid chas startu ta obchislyuvalnu sistemu dlya rozrahunku potochnih koordinat ta parametriv ruhu raketi na pidstavi danih visheperelichenih blokiv Perevagami inercialnoyi sistemi ye povna avtonomnist ta absolyutna pereshkodozahishenist Osnovnim nedolikom ye postupove nakopichennya pomilki viznachennya potochnih koordinat ta parametriv ruhu yakij chastkovo virishuyetsya korekciyeyu sistemi Vikoristovuyetsya na raketah Nimechchina Fi 103 SRSR H 15 SShA Iinercialno koregovani Inercialni sistemi z mozhlivistyu korekciyi nakopichenoyi pomilki viznachennya koordinat ta parametriv ruhu za dopomogoyu zovnishnih dzherel informaciyi Neridko metodi korekciyi vikoristovuyut kombinovano pidvishuyuchi tochnist sistemi Korekciya navigacijnoyu aparaturoyu spozhivacha globalnoyi navigacijnoyi suputnikovoyi sistemi GNSS abo suputnikova korekciya korekciya sho vikonuyetsya za danimi prijmacha odniyeyu iz sistem suputnikovoyi navigaciyi GPS abo yih kombinaciyi Suchasni raketi mozhut vikoristovuvati dani sistem NAVSTAR GLONASS Galileo ta inshih Sistema navedennya porivnyuye rozrahovani inercialnoyu sistemoyu koordinati z otrimanimi prijmachem ta obchislyuye potochnu pomilku dlya yiyi korekciyi Cya sistema korekciyi vrazliva cherez mozhlivi radioelektronni pereshkodi protivnika a takozh cherez mozhlivist znishennya samih navigacijnih suputnikiv tomu na strategichnih krilatih raketah vona kombinuyetsya z inshimi sistemami korekciyi Sistema vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 101 GLONASS SShA AGM 86C NAVSTAR Relyefometrichna ekstremalno korelyacijna sistema korekciyi abo korekciya za relyefom miscevosti angl Terrain Contour Matching TERCOM korekciya sho vikonuyetsya za rezultatami porivnyannya etalonnogo profilyu relyefu z relyefom nad yakim prolitaye raketa v potochnij moment Do pusku na bort raketi zavantazhuyut kartu relyefu uzdovzh marshrutu polotu Pid chas korekciyi visotomir formuye bezperervnij potik danih pro visotu polotu u viglyadi poslidovnosti perevishen ta znizhen yaka shukayetsya na karti prichomu porivnyuyutsya same poslidovnosti vidnosnih visot a ne absolyutni znachennya Pislya viyavlennya zbigu sistema upravlinnya raketi otrimuye tochni koordinati marshrutu pid chas korekciyi i mozhe rozrahuvati velichinu nakopichenoyi pomilki shob provesti korekciyu trayektoriyi Ranni sistemi korekciyi za relyefom miscevosti ne dozvolyali zavantazhuvati karti relyefu na ves marshrut cherez obmezhennya pam yati tomu v sistemu upravlinnya zavantazhuvali karti okremih zon Yih rozmiri vibirali takim chinom shob pri maksimalnomu znachenni virogidnoyi pomilki raketa garantovano prolitala nad zonoyu korekciyi Mizh nimi raketa letila lishe za dopomogoyu inercialnoyi navigacijnoyi sistemi Piznishe z yavivsya vdoskonalenij variant angl Terrain Profile Matching TERPROM yakij zdaten bezperervno vidstezhuvati misce roztashuvannya raketi U sistemu zavantazhuyut cifrovu kartu miscevosti uzdovzh marshrutu na bazi yakoyi peredbachayetsya potochne znachennya visoti Potim rozrahovane znachennya porivnyuyetsya z otrimanimi vid visotomira istinnim znachennyam Riznicya vikoristovuyetsya dlya ocinki potochnoyi pomilki navigacijnoyi sistemi ta yiyi korekciyi Tochnist sistemi zalezhit vid kilkosti ta rozmiriv elementarnih dilyanok miscevosti nad yakimi vimiryuyetsya visota polotu Sho menshij rozmir dilyanok ta bilsha yih kilkist v odnij poslidovnosti to visha tochnist sistemi takozh tochnist zalezhit vid pohibki vimiryuvannya visoti U suchasnih raketah zamist radiovisotomira vikoristovuyut lazernij dalekomir sho pokrashuye tochnist sistemi Uzdovzh marshrutu polotu nad morem zamist kart relyefu vikoristovuyut karti magnitnih poliv Sistema vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 55 SShA AGM 86B AGM 129 lazerna Optiko elektronna ekstremalno korelyacijnij sistema korekciyi angl Digital Scene Mapping Area Correlator DSMAC korekciya sho vikonuyetsya za rezultatami porivnyannya etalonnogo zobrazhennya miscevosti iz zobrazhennyam otrimanim optiko elektronnoyu kameroyu raketi Principovo ne vidriznyayetsya vid korekciyi za relyefom miscevosti Do pusku na bort raketi zavantazhuyutsya zobrazhennya miscevosti uzdovzh marshrutu polotu raketi rajonu cili a takozh samoyi cili Pid chas polotu vstanovlena na bortu kamera robit znimki miscevosti yaki shukayutsya na etalonnih zobrazhennyah Pislya viyavlennya zbigu sistema upravlinnya raketi otrimuye tochni koordinati na moment znimannya i mozhe rozrahuvati velichinu nakopichenoyi pomilki shob provesti korekciyu trayektoriyi Zazvichaj cej vid korekciyi vikoristovuyetsya na zaklyuchnomu dilyanci polotu v rajoni cili Sistema vikoristovuyetsya na raketah SRSR H 55OK H 101 SShA AGM 86C Kombinovani Sistemi v yakih poyednuyutsya yak elementi visheopisani sistemi upravlinnya Zazvichaj na pochatkovomu ta serednij dilyankah trayektoriyi polotu raketi vikoristovuyut avtonomne ta telenavedennya na kincevij dilyanci samonavedennya DviguniRaketi povitrya poverhnya osnashuyutsya reaktivnimi dvigunami tobto dvigunami sho stvoryuyut neobhidnu dlya ruhu raketi silu tyagi za dopomogoyu peretvorennya teplovoyi energiyi paliva v kinetichnu energiyu reaktivnogo strumenya robochogo tila Rozriznyayut dva osnovni klasi reaktivnih dviguniv raketni u yakih palivo ta okislyuvach znahodyatsya na bortu raketi ta povitryano reaktivni u yakih yak okislyuvach vikoristovuyetsya povitrya Dviguni harakterizuyut ryadom parametriv pitoma tyaga vidnoshennya stvoryuvanoyi dvigunom tyagi do masovoyi vitrati paliva pitoma tyaga za vagoyu vidnoshennya tyagi dviguna do vagi dviguna Na vidminu vid raketnih dviguniv tyaga yakih ne zalezhit vid shvidkosti ruhu raketi tyaga povitryano reaktivnih dviguniv PRD silno zalezhit vid parametriv polotu visoti ta shvidkosti Poki ne vdalosya stvoriti universalnij PRD tomu ci dviguni rozrahovuyutsya pid pevnij diapazon robochih visot ta shvidkostej Zazvichaj rozgin raketi z PRD do robochogo diapazonu shvidkostej zdijsnyuyetsya samim nosiyem abo startovim priskoryuvachem Harakteristika RDTP RRD PuPRD TRD PPRD GPPRD Robochij diapazon shvidkostej chislo Maha ne obmezhenij 0 3 0 8 0 3 1 5 5 gt 5 Pitoma tyaga m s 2000 3000 2000 4000 7000 15000 30000 Pitoma tyaga za vagoyu nemaye 100 10 Raketni dviguni Tverdopalivni raketni dviguni aerobalistichna raketa pid chas zavantazhennya na bort B 1B U raketnomu dviguni tverdogo paliva RDTP vikoristovuyutsya tverde palne ta okislyuvach zavdyaki prostoti konstrukciyi cimi dvigunami osnashuvalisya pershi nekerovani aviacijni raketi Pershi raketi povitrya poverhnya mali veliki gabariti tomu RDTP progravav ZhRD po maso gabaritnim harakteristikam cherez nizhchij pitomij impuls 1000 1500m s proti 1500 2500m s u pershomu ZhRD U miru rozvitku cogo klasu raket yih masa i gabariti zmenshuvalisya za umovi rivnosti dalnosti polotu i masi korisnogo navantazhennya a pitomij impuls tverdopalivnih raketnih dviguniv zavdyaki vikoristannyu sumishevih paliv zris do 2800 2900m s U cih umovah visoka nadijnist mozhlivist dovgotrivalogo zberigannya ta vidnosna deshevizna cih dviguniv priveli do yih shirokogo poshirennya na raketah povitrya poverhnya maloyi ta serednoyi dalnosti Zastosuvannya RDTP na raketah velikoyi dalnosti mozhlivo pri zastosuvanni aerobalistichnoyi trayektoriyi polotu Predstavniki raket PTRK SRSR Vihor SShA AGM 114 Hellfire PKR Izrayil Gabriel Mk3 Norvegiya Penguin Franciya Ekzoset maloyi ta serednoyi dalnosti SRSR H 25 H 29 H 58 SShA AGM 65 Maverick protiradiolokacijni SShA AGM 88 HARM z aerobalistichnoyu trayektoriyeyu velikoyi dalnosti SRSR H 15 SShA Ridinni raketni dviguni RRD ros ZhRD Raketa H 22 z RRD pid fyuzelyazhem Tu 22M U RRD vikoristovuyutsya ridki palivo ta okislyuvach V 1940 1950 h rokah zavdyaki vidpracovanij konstrukciyi ta vishomu porivnyano z RDTP togo chasu pitomomu impulsu RRD stali zastosovuvatisya na pershih raketah povitrya poverhnya serednoyi ta velikoyi dalnosti Ridinnim dvigunom bula osnashena najpersha kerovana raketa povitrya poverhnya nimecka Hs 293 Stvorennya tverdopalivnih dviguniv z visokim pitomim impulsom prizvelo do postupovogo vitisnennya ridinnih dviguniv z raket povitrya poverhnya maloyi dalnosti Efektivne zastosuvannya ridinnih dviguniv na raketah velikoyi dalnosti mozhlivo lishe za vikoristannya visotnoyi trayektoriyi polotu V 1960 1970 ti roki z yavilisya zasobi dalekoyi protipovitryanoyi ta protiraketnoyi oboroni Tomu na raketah povitrya poverhnya stala zastosovuvatisya energozatratna nizkovisotna trayektoriya polotu I zamist ridinnih raketnih dviguniv na raketah velikoyi dalnosti stali zastosovuvati povitryano reaktivni dviguni Predstavniki raket Maloyi ta serednoyi dalnosti Nimechchina Hs 293 SRSR H 28 SShA AGM 12 Bullpup Velikoyi dalnosti SRSR KSR 2 H 22 Povitryano reaktivni dviguni Pulsuyuchi reaktivni dviguni angl Pulse jet z PuPRD na starti V pulsuyuchomu povitryano reaktivnomu dviguni spalyuvannya palivo povitryanoyi sumishi v kameri zgoryannya zdijsnyuyetsya ciklami pulsaciyami Cej dvigun maye velikij pitomij impuls u porivnyanni z raketnimi dvigunami ale postupayetsya za cim pokaznikom turboreaktivnim dvigunam Suttyevim obmezhennyam ye takozh te sho cej dvigun vimagaye rozgonu do robochoyi shvidkosti 100 m s i jogo vikoristannya obmezhene shvidkistyu poryadku 250 m s Pulsuyuchij dvigun vidnosno prostij po konstrukciyi i u virobnictvi tomu vin odnim z pershih stav zastosovuvatisya na raketah povitrya poverhnya 1944 roku Nimechchina pochala zastosuvannya raket poverhnya poverhnya velikoyi dalnosti Fi 103 FAU 1 pri bombarduvannyah Velikoyi Britaniyi pislya zahoplennya soyuznikami startovih majdanchikiv nimecki vcheni rozrobili sistemu povitryanogo startu danih raket Rezultati cih rozrobok zacikavili SShA i SRSR Bulo rozrobleno ryad doslidnih ta eksperimentalnih zrazkiv Spochatku osnovna problema raket povitrya poverhnya polyagala v nedoskonalosti inercialnoyi sistemi navedennya tochnist yakoyi vvazhalasya horoshoyu yaksho raketa z dalnosti v 150 kilometriv potraplyala v kvadrat zi storonami 3 kilometri Ce prizvelo do togo sho z boyezaryadom na osnovi zvichajnoyi vibuhovoyi rechovini dani raketi mali nizku efektivnist a yaderni zaryadi v toj zhe chas mali she zanadto veliku masu kilka tonn Koli z yavilisya kompaktni yaderni zaryadi vzhe bula vidpracovana konstrukciya efektivnishih turboreaktivnih dviguniv Tomu pulsuyuchi povitryano reaktivni dviguni ne nabuli shirokogo poshirennya Predstavniki raket Fi 103 Turboreaktivni dviguni angl turbojet engine AGM 86 z TRD u poloti Osnovnoyu vidminnistyu turboreaktivnogo dviguna vid pulsuyuchogo ye nayavnist kompresora sho stiskaye vhidne povitrya Kompresor obertayetsya turbinoyu yaka stoyit za kameroyu zgoryannya ta pracyuye za rahunok energiyi produktiv zgoryannya Taka konstrukciya dozvolyaye TRD pracyuvati z nulovimi shvidkostyami Pri nayavnosti forsazhnoyi kameri ci dviguni zastosovuyutsya na shvidkostyah do 3M Obmezhennya pov yazane z tim sho na shvidkostyah v diapazoni 2 3M turboreaktivnij dvigun ne maye virishalnih perevag porivnyano z pryamotochnim povitryano reaktivnim dvigunom Pochinayuchi zi shvidkostej 2M bilshij vnesok v tyagu pochinaye stvoryuvati forsazhna kamera abo specialno zastosovuvanij drugij kontur za konstrukciyeyu shozhij z pryamotochnim dvigunom Perevaga nadzvukovgo TRD porivnyano z PPRD proyavlyayetsya za neobhidnosti rozgonu z blizkonulovih shvidkostej sho na vidminu vid raket poverhnya poverhnya dlya raket povitrya poverhnya ye ne nastilki vazhlivim TRD dostatno skladni za konstrukciyeyu i v ekspluataciyi dorozhchi nizh RDTP Tomu najbilshe poshirennya ci dviguni otrimali na raketah serednoyi ta velikoyi dalnosti Predstavniki KS 1 Kometa H 55 AGM 84 Garpun AGM 86 AGM 129 ACM Pryamotochni povitryano reaktivni dviguni angl Ramjet z PPRD na vistavci Pryamotochnij povitryano reaktivnij dvigun PPRD konstruktivno ye najprostishim PRD Isnuyut PPRD dlya dozvukovih ta nadzvukovih shvidkostej nabigayuchogo potoku Dozvukovi pryamotochni dviguni mayut zanadto nizki harakteristiki porivnyano z TRD i pracezdatni pri shvidkostyah nabigayuchogo potoku bilshe nizh 0 5M U silu cogo voni ne nabuli poshirennya U nadzvukovomu PPRD vhidnij pristrij galmuye nabigayuchij potik povitrya do dozvukovoyi shvidkosti U kameri zgoryannya vidbuvayetsya zmishannya povitrya z palivom i jogo spalyuvannya Produkti zgoryannya vihodyat cherez soplo Do shvidkostej poryadku 1 5M PPRD maloefektivnij tomu na praktici na takih shvidkostyah ne zastosovuyetsya Verhnya mezha shvidkosti 5M pov yazanij z ponyattyam dlya konstrukciyi dviguna Pri galmuvanni nabigayuchogo potoku sho potraplyaye v dvigun vin nagrivayetsya Velichinu teplovih navantazhen sho vinikayut mozhe dati ponyattya ce temperatura do yakoyi bude nagritij potik pri jogo galmuvanni do 0 shvidkosti Na visoti 20 km i shvidkosti 5M cya velichina sklade 1730K Zvichajno povitryanij potik ne galmuyetsya do 0 i procesi v dviguni nabagato skladnishi neobhidno vrahovuvati proces teploobminu z litalnim aparatom ta zovnishnim seredovishem i t in Ale yaksho vrahuvati pidvishennya temperaturi v kameri zgoryannya dviguna za rahunok gorinnya paliva to nagriv vihodit vishe termichnoyi stijkosti materialiv dviguna Pri nagrivanni materiali vtrachayut svoyu micnist tomu dopustimi temperaturi nagrivu dlya alyuminiyevih splaviv skladayut 400K dlya titanovih splaviv 800K dlya zharomicnih stalej 900K Na cej moment navit zastosuvannya specialnih zharomicnih splaviv ta pokrittiv ne dozvolyaye stvoriti PPRD dlya shvidkostej nabigayuchogo potoku vishe 5M Najbilshogo poshirennya nabuli dviguni dlya shvidkostej polotu poryadku 2 3M Konstruktivno voni mozhut vikonuvatisya na ridkomu palivi abo na tverdomu Ridinnij PPRD vikoristovuye palivo ta sistemu jogo vpriskuvannya shozhu iz zastosovuvanimi na TRD U tverdopalivnomu PPRD vikoristovuyetsya tverde palivo z komponentiv shozhih iz vzhivanimi dlya RDTP Dlya PPRD palivo vigotovlyayetsya z nestacheyu okislyuvacha Pri jogo zgoryanni vihodyat produkti zgoryannya yaki potim pislya zmishannya z povitryam sho postupaye zovni dopalyuyutsya v kameri zgoryannya Predstavniki H 31 H 61 Giperzvukovi pryamotochni raketni dviguni angl scramjet Maket giperzvukovogo pryamotochnogo povitryano reaktivnogo dviguna Princip roboti giperzvukovogo pryamotochnogo raketnogo dviguna GPPRD podibnij do nadzvukovogo pryamotochnogo dviguna Osnovnoyu vidminnistyu ye te sho gorinnya paliva zdijsnyuyetsya ne v dozvukovomu a u nadzvukovomu potoci povitrya Ce dopomagaye virishiti problemu teplovogo bar yeru ale tyagne za soboyu znachne podovzhennya kameri zgoryannya Odnim z variantiv virishennya ciyeyi problemi ye GPPRD iz zovnishnim gorinnyam koli kamera zgoryannya vidsutnya U comu vipadku rol vhidnogo pristroyu kameri zgoryannya ta sopla vidigraye nizhnya poverhnya litalnogo aparatu Cej tip dviguniv ye odnim z najskladnishih v realizaciyi ale obicyaye velichezni perspektivi U SRSR cej tip dviguna isnuvav lishe na rivni eksperimentalnih zrazkiv U SShA na cej moment vedutsya roboti zi stvorennya giperzvukovoyi raketi H 51 v ramkah programi H 51Spisok raket za krayinoyuRik Krayina Najmenuvannya kod NATO Zobrazhennya Tip navedennya Dovzhina m Diametr m Rozmah krila m Masa raketi kg Tip bojovoyi chastini Masa bojovoyi chastini kg Dalnist pusku km Shvidkist polotu m s Visota pusku km 1962 INS 10 7 1 27 4 0 7270 Ya 1300 200 3M 1973 TK PRL 3 89 4 19 0 406 1 19 535 574 Pr OF 150 137 0 84M 1982 NARL 2 5 0 25 0 72 147 Pr 30 15 0 85M 1984 Sea Eagle ARL 4 14 0 4 1 19 599 Pr 229 328 0 85M 1974 INS ARL 4 4 0 344 1 0 600 630 Pr 160 220 35 55 0 9 0 95M 1998 SCALP EG Storm Shadow INS RSK OESK 5 1 0 63 2 53 1230 Pr Kas 700 250 292 2010 TPV 1 57 0 15 0 43 48 K 9 4 5 230 1989 Popeye AGM 142 TK TV TPV 4 83 0 533 1 72 1360 OF Pr 350 80 1987 Penguin AGM 119 INS ICh 3 2 0 28 1 350 Pr 120 50 290 0 045 9 2007 NSM INS SP RSK TPV 3 96 0 32 1 4 344 pr 120 200 0 95M 1953 KS 1 Kometa AS 1 Kennel INS NARL 8 2 1 2 4 77 2760 Pr 600 130 0 9M 1959 H 20 AS 3 Kangaroo INS 14 95 1 805 9 03 9 15 11600 Ya 2300 2500 260 450 600 do 20 1961 AS 2 Kipper INS ARL 9 75 1 4 18 4533 Ya 940 110 420 1 5 11 1961 KSR 2 AS 5 Kelt INS ARL 8 59 8 65 1 0 1 22 4 6 4770 Ya F 684 170 220 0 9 1 2M 1 5 10 1962 AS 5B Kelt INS PRL 8 59 8 65 1 0 4 6 4080 Ya OF 1000 180 220 1 2M 4 11 1968 H 22 AS 4 Kitchen INS RSK ARL PRL 11 67 0 9 3 0 5 78 Ya OF 1000 600 3 5 4 6M do 12 1968 AS 7 Kerry RP 3 63 0 275 0 785 290 K OF 103 8 10 750 800 1969 AS 6 Kingfish INS ARL PRL 10 0 9 2 5 4000 Ya F 1000 300 700 3 5M 0 5 11 1972 9M17 Falanga RK 1 16 0 142 0 68 31 5 K 7 4 230 1973 H 28 AS 9 Kyle PRL 6 0 45 2 690 Ya OF 140 70 800 0 2 11 1974 H 23 AS 7 Kerry RK 3 59 0 275 0 785 289 K OF 111 10 750 800 0 1 5 1976 H 25 AS 10 Karen L 3 83 0 275 0 785 300 OF 112 25 3 7 850 1976 RK 1 83 0 13 35 4 K F 6 5 530 1978 H 58 AS 11 Kilter PRL 4 8 0 38 1 17 640 OF 150 250 1195 1979 S 25L L 4 038 0 34 0 26 1 17 397 OF 155 7 500 1980 AS 12 Kegler PRL 4 194 0 275 0 755 301 OF 90 6 40 880 0 1 15 1980 H 29 AS 14 Kedge L TPV PRL 3 9 0 38 1 1 657 690 Pr 317 30 720 0 2 10 1981 H 25M AS 10 Karen L RK TPV PRL 3 7 4 3 0 275 0 755 300 OF 90 6 10 40 800 900 1981 H 59 AS 13 Kingbolt INS TK TV 5 368 0 38 1 26 760 Pr 147 40 285 0 1 5 1983 H 15 AS 16 Kickback INS PRL ARL 4 78 0 455 0 92 1200 Ya OF Pr 150 150 300 5M 0 3 22 1984 H 55 AS 15 Kent INS RSK 7 1 0 51 3 1 1500 Ya OF 350 410 2500 3500 260 0 02 12 1992 9K121 Vihor LP 2 75 0 13 0 24 45 K OF 12 10 600 0 005 4 9M120 Ataka RK 2 1 0 13 0 3 49 5 K OF 7 8 500 0 4 H 31 AS 17 Krypton INS ARL PRL 4 7 0 36 0 78 600 Pr 90 110 1000 0 05 15 H 35 AS 20 Kayak INS ARL 4 4 0 42 0 93 630 Pr 350 130 300 H 38 INS SP L TPV ARL 4 2 0 31 1 14 520 OF Pr Kas 250 40 2 2M 0 2 12 INS ARL 9 385 0 76 2 1 3950 4450 Pr 320 90 250 2 8M do 12 H 59M AS 18 Kazoo INS TK TV 5 69 0 38 1 26 920 Pr Kas 320 120 280 0 1 5 INS ARL 6 1 1 7 2500 Pr 250 300 2 6M H 90 AS 19 Koala INS 8 9 6 7 Ya 3000 3500 4 5M H 101 INS SP OESK 2200 2400 Ya OF 400 5000 5500 250 270 0 2 12 1957 GAM 63 INS 9 74 1 22 5 09 6120 Ya 200 160 1 6M 1959 AGM 12 RK 3 2 4 14 0 3 0 46 0 94 1 22 259 810 OF Ya 113 453 16 1 8M 1960 INS 12 95 0 73 3 7 4603 Ya 790 1263 2 1M 1965 PRL 3 05 0 203 0 914 177 OF 67 5 40 2 0M 1968 PRL 4 57 0 343 1 08 620 OF 97 90 2 5M 1969 BGM 71 RK 1 17 0 152 0 46 18 9 22 6 K 3 9 5 9 3 4 300 1972 AGM 65 TV L TPV 2 49 0 3 0 719 209 304 K Pr 57 136 27 320 1972 INS 4 27 0 45 0 76 1010 Ya 124 7 160 3 5M 1979 AGM 84 INS ARL INS SP TK ICh 3 84 4 49 0 34 0 914 2 43 519 725 K 221 360 185 280 0 85M 1981 AGM 86 INS RSK SP 6 2 0 63 3 65 1450 1950 Ya OF Kas 123 900 1200 2780 225 330 1983 AGM 88 PRL 4 17 0 254 1 12 360 OF 66 150 2 0M 1984 PRL 2 87 0 127 063 88 OF 11 16 5 2 3M 1985 AGM 114 L ARL 1 63 1 8 0 178 0 362 45 7 50 K OF 8 8 1 3M 1985 L 4 27 0 356 1 6 580 OF 450 25 305 1990 AGM 129 INS RSK 6 35 0 705 3 1 1334 Ya 123 3700 225 1994 TV TPV 3 92 0 46 1 5 1320 OF Pr Kas 906 65 1998 AGM 158 INS SP TPV 4 27 0 55 2 4 1020 Pr Kas 450 370 1000 1956 AS 11 AGM 22 RK 1 21 0 164 0 5 30 K 6 8 3 190 1960 RK 1 87 0 18 0 65 75 Pr K OF 28 6 177 1964 RK L 3 65 0 342 1 0 520 Pr 240 10 450 1974 HOT RK 1 27 0 15 33 K 6 5 4 250 1979 AM 39 INS ARL 4 69 0 348 1 1 655 Pr 165 70 0 93M 1984 RK 2 3 0 187 0 564 100 Pr 30 17 280 1986 INS 5 38 0 3 0 96 840 Ya 200 250 3 5M 1989 RBS 15F INS ARL 4 35 0 5 1 4 790 Pr 200 100 0 8M 1982 INS ARL ICh 3 95 0 35 1 2 610 Pr 250 50 0 9M Spisok skorochen ta umovnih poznachen Sistemi navedennya T televizijna golovka samonavedennya Tp teplovizijna golovka samonavedennya ICh infrachervona golovka samonavedennya L lazerna napivaktivna golovka samonavedennya PRL pasivna radiolokacijna golovka samonavedennya NARL napivaktivna radiolokacijna golovka samonavedennya ARL aktivna radiolokacijna golovka samonavedennya RK radiokomandna sistema navedennya TK televizijno komandna sistema navedennya LP navedennya po lazernomu promenyu RP navedennya po radio promenyu INS inercialna sistema navedennya SP iz suputnikovoyu korekciyeyu RSK relyefometrichna korekciya za relyefom miscevosti OESK optiko elektronna korekciya dd Tipi bojovih chastin Ya yaderna bojova chastina F fugasna bojova chastina OF oskolkovo fugasna bojova chastina Pr pronikayucha bojova chastina K kumulyativna bojova chastina Kas kasetna bojova chastinaPrimitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2009 Procitovano 25 listopada 2014 Boeing Lockheed Martin Rockwell Martin Marietta AGM 114 angl Siouris 2004 p 554 Teplovij bar yer Krylataya raketa vozdushnogo bazirovaniya Blue Steel Informacionnaya sistema Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 2 listopada 2009 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 15 veresnya 2009 Procitovano 25 listopada 2014 Norman Friedman 2006 523 p Krylataya raketa SCALP Informacionnaya sistema Raketnaya tehnika Rafael Lockheed Martin AGM 142 Popeye Have Nap Designation systems net Contract for serial production of the new Naval Strike Missile 30 grudnya 2010 u Wayback Machine KDA press release 29 June 2007 Norman Friedman 2006 529 p Martin ASM N 7 GAM 83 AGM 12 Bullpup Designation systems net Raytheon Hughes AGM 65 Maverick Designation systems net Emerson Electric AGM 123 Skipper II Designation systems net Boeing Rockwell AGM 130 Designation systems net Lockheed Martin AGM 158 JASSM Designation systems net Norman Friedman 2006 520 p Norman Friedman 2006 505 p Arhiv originalu za 1 lyutogo 2010 Procitovano 25 listopada 2014 Norman Friedman 2006 528 p Div takozhRaketa povitrya povitrya Krilata raketa Balistichna raketaLiteraturaMarkovskij V Yu Perov K Sovetskie aviacionnye rakety vozduh zemlya Moskva Eksprint 2005 S 34 39 Pervov M Otechestvennoe raketnoe oruzhie 1946 2000 Moskva AKS Konversalt 1999 S 73 74 Chechik D L Vooruzhenie letatelnyh apparatov Moskva MAI 2002 S 61 76 500 prim ISBN 5 7035 1261 1 Shirokorad A B Istoriya aviacionnogo vooruzheniya Kratkij ocherk Pod obshej red A E Tarasa Minsk Harvest 1999 S 324 329 Biblioteka voennoj istorii 11000 prim ISBN 985 433 695 6 Shirokorad A B Ognennyj mech Rossijskogo flota Moskva Yauza Eksmo 2004 416 s Sovershenno sekretno ISBN 5 87849 155 9 Shirokorad A B Enciklopediya otechestvennogo raketnogo oruzhiya 1918 2002 Pod obshej red A E Tarasa Minsk Harvest 2003 S 331 359 Biblioteka voennoj istorii 5100 prim ISBN 985 13 0949 4 Norman Friedman The Naval Institute Guide to World Naval Weapon System 5th edition Naval Institute Press 2006 P 523 ISBN 1 55750 262 5 George M Siouris Missile guidance and control systems Springer 2004 666 p ISBN 0387007261 Zhurnali Dmitriev V Mihajlov B Sistemy navedeniya takticheskogo upravlyaemogo oruzhiya klassa vozduh poverhnost Zarubezhnoe voennoe obozrenie M 1983 1 S 57 63 ISSN 0134 921X Efimov E Dvoreckij A UR klassa vozduh poverhnost Zarubezhnoe voennoe obozrenie M 1995 7 S 33 40 ISSN 0134 921X Efimov E Dvoreckij A UR klassa vozduh poverhnost Zarubezhnoe voennoe obozrenie M 1995 8 S 27 35 ISSN 0134 921X Zubrov V Perspektivnye upravlyaemye rakety klassa vozduh zemlya Zarubezhnoe voennoe obozrenie M Krasnaya Zvezda 2004 12 S 43 46 ISSN 0134 921X Kirillov A Osnovnye programmy sovershenstvovaniya UR klassa vozduh zemlya bolshoj dalnosti v vedushih stranah NATO Zarubezhnoe voennoe obozrenie M Krasnaya Zvezda 2008 1 S 52 56 ISSN 0134 921X Sherbinin R Golovki samonavedeniya perspektivnyh zarubezhnyh upravlyaemyh raket i aviabomb Zarubezhnoe voennoe obozrenie M 2009 4 S 64 68 ISSN 0134 921X PosilannyaNomenklatura vooruzhenij Sajt Voennyj paritet Informacionnaya sistema Raketnaya tehnika Aviacionnoe vooruzhenie Enciklopediya Ugolok neba Directory of U S Military Rockets and Missiles angl Chapter 15 Guidance and Control FAS ORG angl