www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радянська окупація Литви 1940 Радянська окупація Литви 1940 року військова окупація Литовської Республіки Радянським Сою

Радянська окупація Литви (1940)

Радянська окупація Литви 1940 року — військова окупація Литовської Республіки Радянським Союзом відповідно до положень пакту Молотова — Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною у 1939 році.

У жовтні 1939 року Литва під тиском Москви підписала нав'язану їй угоду «про взаємодопомогу» з СРСР, яка надала радянській стороні право на розміщення там військових баз. Після вторгнення до країни Червоної армії влітку 1940 року, Радянська влада змусила уряд Литва подати у відставку. Під наглядом радянських окупантів, новий маріонетковий комуністичний уряд влаштував фальсифіковані вибори зі сфабрикованими результатами. Відразу після виборів новообраний «народний парламент» Литви звернувся до Радянського Союзу з проханням прийняти країну до свого складу. У червні 1941 року новий Радянський уряд влаштував масові депортації так званих «ворогів народу». Відтак, потерпаючи від радянського терору, багато литовців спочатку сприйняли як звільнення німецьку окупацію під час Німецько-радянської війни.

Передумови Редагувати

Заплановані та фактичні територіальні зміни в Центральній Європі 1939—1940 років

23 серпня 1939 року у Москві був підписаний договір про ненапад між СРСР та Німеччиною, за яким сторони зобов'язалися погоджувати спільні дії; зберігати нейтральність у випадку війни однієї зі сторін проти сторонніх держав; не приєднуватись до союзів, які скеровані проти однієї зі сторін. Згідно з таємним протоколом, що додавався до цього договору, сторони поділили сфери впливу у Східній Європі, і Литва разом з Віленським краєм потрапила до сфери впливу Третього Рейху.

Проте 28 вересня 1939 року, через одинадцять днів після вторгнення СРСР до Польщі, до секретного протоколу пакту Молотова — Ріббентропа внесено зміни договором про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною: Німеччині було передано більшу частину польської території, а Литва з Віленською краєм перейшла зі сфери впливу Німеччини до сфери впливу Радянського Союзу.

Перебіг подій Редагувати

Радянський дипломатичний тиск Редагувати

Після нападу Німеччини на Польщу країни Балтії оголосили про свій нейтралітет, а представники їхніх урядів через радянських дипломатичних представників намагалися з'ясувати наміри Москви. В той самий час Німеччина тисла на Литву, щоб та розпочала військові дії по поверненню Вільнюса, проте Литва запевнила поляків, що жоден литовський вояк не переступить адміністративної лінії.

17 вересня 1939 на Польщу напав СРСР. З наближенням розгрому Польщі СРСР почав втягувати країни Балтії у перемовини про врегулювання торговельних питань, під час яких починав вимагати укладення угод про розміщення на їхній території своїх військових баз та контингентів. Для того, аби зробити литовський уряд більш поступливим в переговорах, радянські дипломати погрожували передати Вільнюс до складу Білоруської РСР. Адже з 1922 року і до Другої світової війни Вільнюс разом із прилеглим районом були анексовані Польщею, але з кінця вересня 1939 року давня литовська столиця перебувала під радянською окупацією після нападу СРСР на Польщу.

Коли СРСР вторгся до Польщі, Литва під приводом того, що військові дії проходять у безпосередній близькості до її кордонів, почала мобілізацію. Проте через нестачу фінансів мобілізацію довелося зупинити вже 2 жовтня. У той же час почалися переговори по Радянсько-литовському договору про взаємодопомогу: СРСР обіцяв віддати Литві частину захопленого у Польщі Віленського краю, в обмін на дозвіл базування 20,000 радянського військового контингенту на території Литви. Литовці пропонували збільшити власну армію та, склавши спільну військову комісію, узгоджувати дії. Переговори ускладнювало те, що на той час військові бази СРСР вже були розміщені в Естонії та Латвії. У вересні-жовтні 1939 року радянський уряд домігся від Литви підписання договору про взаємодопомогу, які надали Радянському Союзу право на розміщення в країні військових баз.

У березні 1940 року, після закінчення Радянсько-фінської війни, СРСР значно посилив політичний тиск на Литву. Навесні у цій країні трапилося кілька інцидентів із нібито зникненням радянських військових з їхніх баз. Уряд країни провів розслідування, однак його результати очікувано не задовольнили радянську сторону. Литва запропонувала Радянському Союзу провести спільне розслідування, але отримала категоричну відмову. На початку червня Молотов знов підняв питання червоноармійців-утікачів перед керівником литовського уряду.

Початок окупації Редагувати

14 червня 1940 року СРСР надіслав Литві ультиматум з вимогою змінити уряд і відкрити кордон. Міністру закордонних справ Литви Юозасу Урбшису Молотов особисто додав, що СРСР введе війська незалежно від відповіді. СРСР заздалегідь готувався до вторгнення: на кордоні було розгорнуто госпіталі для поранених, у таборах побудовано нові бараки для полонених з Балтії, до литовських міст диверсійні групи. Президент Литовської республіки Антанас Смятона, який наполягав на збройному опорі, залишившись у меншості, склав повноваження і з родиною виїхав до Німеччини.

15 червня Литва, не маючи можливості отримати допомогу з-за кордону, прийняла ультиматум, і Червона армія увійшла до країни. У Вільнюсі було сформовано новий маріонетковий комуністичний уряд на чолі з комуністом Юстасом Палецкісом, котрого через два дні прем'єр-міністр Антанас Мяркіс на вимогу СРСР призначив виконуючим обов'язки президента і главою уряду. Посаду міністра оборони в новому кабінеті міністрів зайняв колишній командуючий литовською армією Вінцас Віткаускас, який опонував Смятоні при обговоренні радянського ультиматуму.

Радянізація Литви Редагувати

Радянська пропагандистська газета литовською мовою. Чорний текст у верхньому правому кутку: «Сонце сталінської конституції вже світить на литовську землю, тому наші серця радіють пісням на честь великого Сталіна».

Колабораціоністський уряд Палецкіса амністував політичних в'язнів-комуністів та призначив їх на важливі державні посади. Так Антанас Снєчкус став директором Департаменту держбезпеки, а Мячісловас Ґядвілас — міністром внутрішніх справ. 25 червня було легалізовано підпільну Комуністичну партію Литви, в той час як інші підпільні партії залишились поза законом. Було розпущено сейм, закрито всі некомуністичні організації, газети, журнали. 27 червня так званий «народний уряд» скасував конкордат між Литвою і Ватиканом, а 12 липня постановив передати державному банку СРСР литовське золото, яке зберігалося за кордоном. Розпочалося створення «народної міліції» та реформування Литовської армії — вона стала називатися «Литовською народною армією». Посади начальників повітів та війтів волостей зайняли прихильні до радянської влади відібрані особи.

Фальсифікація виборів Редагувати

1 липня 1940 року новий уряд Юстаса Палецкіса оголосив, що через два тижні відбудуться вибори до парламенту — Народного сейму Литви. Комуністична партія Литви вийшла з підпілля. 11-12 липня радянська влада провела арешти діячів попереднього уряду і депортувала деяких з них, незважаючи на те, що формально Литва ще залишається незалежною державою. Законодавство було змінено таким чином, щоб комуністи та їхні союзники стали єдиними, хто може балотуватися. Результати голосувань були повністю сфабриковані: радянські ЗМІ оприлюднили їх завчасно, і за добу до закриття виборчих дільниць вони вже з'явилися в лондонських газетах. Очолюваний комуністами литовський «Народний блок» оголосив про здобуття 95 % голосів.

Анексія Редагувати

Делегація «народної армії» на засіданні «народного сейму» 22 липня 1940 року.

21 липня «Народний сейм» Литви одноголосно проголосував за проголошення радянської соціалістичної республіки та приєднання до Радянського Союзу. Верховна Рада СРСР «прийняла» цей запит 3 серпня. Ще за три дні Червона армія збільшила свій контингент в країні. Офіційна радянська заява наголошувала, що в балтійських країнах відбулися соціалістичні революції та вони висловили прохання на приєднання до СРСР. Новий встановлений радянський уряд в Литві повністю узгоджував свою політику з СРСР.

Систему влади в Литві переробили на радянський лад — 25 серпня «Народний сейм» перейменували на Верховну раду Литовської РСР, наступного дня «Народний уряд» замінили на Раду народних комісарів Литовської РСР, було затверджено радянську конституцію.

Депортація мешканців Литви Редагувати

Одразу після виборів війська НКВС під керівництвом Івана Сєрова арештували більше 15,000 «ворожих елементів» по всій Балтії. Арешти і депортації відбувалися повільно, частково через те, що більшість радянських чиновників не могли працювати з документами, написаними на литовській мові. За перший рік радянської окупації, з червня 1940 по червень 1941 року, кількість страчених, мобілізованих до армії і депортованих литовців, поляків та євреїв становила мінімум 30,485, включно з чинним в.о. президента Литви — Антанасом Мяркісом, п'ятьма колишніми прем'єр-міністрами та 24-ма іншими литовськими міністрами. Більш масштабна операція депортації була запланована на ніч з 27 на 28 червня 1941 року, але плани радянського керівництва зірвав початок Німецько-радянської війни.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Wettig, Gerhard, Stalin and the Cold War in Europe, Rowman & Littlefield, Landham, Md, 2008, ISBN 0742555429, p. 20-21 (англ.)
  2. Christie, Kenneth, Historical Injustice and Democratic Transition in Eastern Asia and Northern Europe: Ghosts at the Table of Democracy, RoutledgeCurzon, 2002, ISBN 0700715991 (англ.)
  3. ↑ «Радянський уряд, проводячи політику нейтралітету…»: як СРСР «гібридно» воював у Другій світовій; С.Рябенко, Історична правда, 14 травня 2020
  4. ↑ А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 303—315.
  5. Misiunas, Romuald J.; Taagepera, Rein. The Baltic States: Years of Dependence 1940—1990. University of California Press. — 1993. ISBN 0-520-08228-1. (англ.)
  6. Surgailis, Gintautas (1992). Lietuvos kariuomenės vadai. Vilnius: Mintis. ISBN 5-417-00513-4. (лит.)
  7. ↑ Як СРСР окупував країни Балтики. Оцінки істориків; Радіо Свобода, 15 травня 2020.
  8. ↑ Снайдер Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569—1999./ Пер. з англ. — Вид. 4-е. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. — с. 110—111.
  9. Цей день в історії: радянська окупація країн Балтії; Еспресо, 15 червня 2019.
  10. Массачусетський технологічний інститут: «Attitudes of the Major Soviet Nationalities»
  11. Mangulis, V. . Latvia in the Wars of the 20th Century (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 20 травня 2020. 
  12. Арвідс Швабе. The Story of Latvia: A Historical Survay. — Стокгольм: NLF — 1949 (англ.)
  13. ↑ Stephane Courtois; Werth, Nicolas; Panne, Jean-Louis; Paczkowski, Andrzej; Bartosek, Karel; Margolin, Jean-Louis & Kramer, Mark (1999). The Black Book of Communism: Crimes, Terror, Repression. Harvard University Press. ISBN 0-674-07608-7 (англ.)
  14. Buttar, Prit. Between Giants (англ.). с. 47. ISBN 978 1 78096 163 7. 
  15. Dunsdorfs, Edgars. The Baltic Dilemma. — Speller & Sons, New York. — 1975 (англ.)
  16. Küng, Andres. Communism and Crimes against Humanity in the Baltic States. 1999 . Архів оригіналу за 1 березня 2001. Процитовано 20 травня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Radyanska okupaciya Litvi 1940 roku vijskova okupaciya Litovskoyi Respubliki Radyanskim Soyuzom vidpovidno do polozhen paktu Molotova Ribbentropa ukladenogo mizh SRSR ta nacistskoyu Nimechchinoyu u 1939 roci U zhovtni 1939 roku Litva pid tiskom Moskvi pidpisala nav yazanu yij ugodu pro vzayemodopomogu z SRSR yaka nadala radyanskij storoni pravo na rozmishennya tam vijskovih baz Pislya vtorgnennya do krayini Chervonoyi armiyi vlitku 1940 roku Radyanska vlada zmusila uryad Litva podati u vidstavku Pid naglyadom radyanskih okupantiv novij marionetkovij komunistichnij uryad vlashtuvav falsifikovani vibori zi sfabrikovanimi rezultatami Vidrazu pislya viboriv novoobranij narodnij parlament Litvi zvernuvsya do Radyanskogo Soyuzu z prohannyam prijnyati krayinu do svogo skladu U chervni 1941 roku novij Radyanskij uryad vlashtuvav masovi deportaciyi tak zvanih vorogiv narodu Vidtak poterpayuchi vid radyanskogo teroru bagato litovciv spochatku sprijnyali yak zvilnennya nimecku okupaciyu pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Zmist 1 Peredumovi 2 Perebig podij 2 1 Radyanskij diplomatichnij tisk 2 2 Pochatok okupaciyi 2 3 Radyanizaciya Litvi 2 3 1 Falsifikaciya viboriv 2 3 2 Aneksiya 2 3 3 Deportaciya meshkanciv Litvi 3 Div takozh 4 PrimitkiPeredumovi Redaguvati nbsp Zaplanovani ta faktichni teritorialni zmini v Centralnij Yevropi 1939 1940 rokiv23 serpnya 1939 roku u Moskvi buv pidpisanij dogovir pro nenapad mizh SRSR ta Nimechchinoyu za yakim storoni zobov yazalisya pogodzhuvati spilni diyi zberigati nejtralnist u vipadku vijni odniyeyi zi storin proti storonnih derzhav ne priyednuvatis do soyuziv yaki skerovani proti odniyeyi zi storin Zgidno z tayemnim protokolom sho dodavavsya do cogo dogovoru storoni podilili sferi vplivu u Shidnij Yevropi i Litva razom z Vilenskim krayem potrapila do sferi vplivu Tretogo Rejhu Prote 28 veresnya 1939 roku cherez odinadcyat dniv pislya vtorgnennya SRSR do Polshi do sekretnogo protokolu paktu Molotova Ribbentropa vneseno zmini dogovorom pro druzhbu ta kordoni mizh SRSR ta Nimechchinoyu Nimechchini bulo peredano bilshu chastinu polskoyi teritoriyi a Litva z Vilenskoyu krayem perejshla zi sferi vplivu Nimechchini do sferi vplivu Radyanskogo Soyuzu 1 2 Perebig podij RedaguvatiRadyanskij diplomatichnij tisk Redaguvati Pislya napadu Nimechchini na Polshu krayini Baltiyi ogolosili pro svij nejtralitet a predstavniki yihnih uryadiv cherez radyanskih diplomatichnih predstavnikiv namagalisya z yasuvati namiri Moskvi 3 V toj samij chas Nimechchina tisla na Litvu shob ta rozpochala vijskovi diyi po povernennyu Vilnyusa prote Litva zapevnila polyakiv sho zhoden litovskij voyak ne perestupit administrativnoyi liniyi 4 17 veresnya 1939 na Polshu napav SRSR Z nablizhennyam rozgromu Polshi SRSR pochav vtyaguvati krayini Baltiyi u peremovini pro vregulyuvannya torgovelnih pitan pid chas yakih pochinav vimagati ukladennya ugod pro rozmishennya na yihnij teritoriyi svoyih vijskovih baz ta kontingentiv Dlya togo abi zrobiti litovskij uryad bilsh postuplivim v peregovorah radyanski diplomati pogrozhuvali peredati Vilnyus do skladu Biloruskoyi RSR Adzhe z 1922 roku i do Drugoyi svitovoyi vijni Vilnyus razom iz prileglim rajonom buli aneksovani Polsheyu ale z kincya veresnya 1939 roku davnya litovska stolicya perebuvala pid radyanskoyu okupaciyeyu pislya napadu SRSR na Polshu 3 Koli SRSR vtorgsya do Polshi Litva pid privodom togo sho vijskovi diyi prohodyat u bezposerednij blizkosti do yiyi kordoniv pochala mobilizaciyu Prote cherez nestachu finansiv mobilizaciyu dovelosya zupiniti vzhe 2 zhovtnya U toj zhe chas pochalisya peregovori po Radyansko litovskomu dogovoru pro vzayemodopomogu SRSR obicyav viddati Litvi chastinu zahoplenogo u Polshi Vilenskogo krayu v obmin na dozvil bazuvannya 20 000 radyanskogo vijskovogo kontingentu na teritoriyi Litvi 5 Litovci proponuvali zbilshiti vlasnu armiyu ta sklavshi spilnu vijskovu komisiyu uzgodzhuvati diyi Peregovori uskladnyuvalo te sho na toj chas vijskovi bazi SRSR vzhe buli rozmisheni v Estoniyi ta Latviyi U veresni zhovtni 1939 roku radyanskij uryad domigsya vid Litvi pidpisannya dogovoru pro vzayemodopomogu yaki nadali Radyanskomu Soyuzu pravo na rozmishennya v krayini vijskovih baz 4 U berezni 1940 roku pislya zakinchennya Radyansko finskoyi vijni SRSR znachno posiliv politichnij tisk na Litvu 6 Navesni u cij krayini trapilosya kilka incidentiv iz nibito zniknennyam radyanskih vijskovih z yihnih baz Uryad krayini proviv rozsliduvannya odnak jogo rezultati ochikuvano ne zadovolnili radyansku storonu Litva zaproponuvala Radyanskomu Soyuzu provesti spilne rozsliduvannya ale otrimala kategorichnu vidmovu Na pochatku chervnya Molotov znov pidnyav pitannya chervonoarmijciv utikachiv pered kerivnikom litovskogo uryadu 3 Pochatok okupaciyi Redaguvati 14 chervnya 1940 roku SRSR nadislav Litvi ultimatum z vimogoyu zminiti uryad i vidkriti kordon Ministru zakordonnih sprav Litvi Yuozasu Urbshisu Molotov osobisto dodav sho SRSR vvede vijska nezalezhno vid vidpovidi SRSR zazdalegid gotuvavsya do vtorgnennya na kordoni bulo rozgornuto gospitali dlya poranenih u taborah pobudovano novi baraki dlya polonenih z Baltiyi do litovskih mist diversijni grupi Prezident Litovskoyi respubliki Antanas Smyatona yakij napolyagav na zbrojnomu opori zalishivshis u menshosti sklav povnovazhennya i z rodinoyu viyihav do Nimechchini 4 7 15 chervnya Litva ne mayuchi mozhlivosti otrimati dopomogu z za kordonu prijnyala ultimatum i Chervona armiya uvijshla do krayini 8 U Vilnyusi bulo sformovano novij marionetkovij komunistichnij uryad na choli z komunistom Yustasom Paleckisom kotrogo cherez dva dni prem yer ministr Antanas Myarkis na vimogu SRSR priznachiv vikonuyuchim obov yazki prezidenta i glavoyu uryadu Posadu ministra oboroni v novomu kabineti ministriv zajnyav kolishnij komanduyuchij litovskoyu armiyeyu Vincas Vitkauskas yakij oponuvav Smyatoni pri obgovorenni radyanskogo ultimatumu 7 9 4 Radyanizaciya Litvi Redaguvati nbsp Radyanska propagandistska gazeta litovskoyu movoyu Chornij tekst u verhnomu pravomu kutku Sonce stalinskoyi konstituciyi vzhe svitit na litovsku zemlyu tomu nashi sercya radiyut pisnyam na chest velikogo Stalina Kolaboracionistskij uryad Paleckisa amnistuvav politichnih v yazniv komunistiv ta priznachiv yih na vazhlivi derzhavni posadi Tak Antanas Snyechkus stav direktorom Departamentu derzhbezpeki a Myachislovas Gyadvilas ministrom vnutrishnih sprav 25 chervnya bulo legalizovano pidpilnu Komunistichnu partiyu Litvi v toj chas yak inshi pidpilni partiyi zalishilis poza zakonom Bulo rozpusheno sejm zakrito vsi nekomunistichni organizaciyi gazeti zhurnali 27 chervnya tak zvanij narodnij uryad skasuvav konkordat mizh Litvoyu i Vatikanom a 12 lipnya postanoviv peredati derzhavnomu banku SRSR litovske zoloto yake zberigalosya za kordonom Rozpochalosya stvorennya narodnoyi miliciyi ta reformuvannya Litovskoyi armiyi vona stala nazivatisya Litovskoyu narodnoyu armiyeyu Posadi nachalnikiv povitiv ta vijtiv volostej zajnyali prihilni do radyanskoyi vladi vidibrani osobi 4 Falsifikaciya viboriv Redaguvati 1 lipnya 1940 roku novij uryad Yustasa Paleckisa ogolosiv sho cherez dva tizhni vidbudutsya vibori do parlamentu Narodnogo sejmu Litvi Komunistichna partiya Litvi vijshla z pidpillya 11 12 lipnya radyanska vlada provela areshti diyachiv poperednogo uryadu i deportuvala deyakih z nih nezvazhayuchi na te sho formalno Litva she zalishayetsya nezalezhnoyu derzhavoyu 7 Zakonodavstvo bulo zmineno takim chinom shob komunisti ta yihni soyuzniki stali yedinimi hto mozhe balotuvatisya 10 Rezultati golosuvan buli povnistyu sfabrikovani radyanski ZMI oprilyudnili yih zavchasno i za dobu do zakrittya viborchih dilnic voni vzhe z yavilisya v londonskih gazetah 11 12 Ocholyuvanij komunistami litovskij Narodnij blok ogolosiv pro zdobuttya 95 golosiv 8 Aneksiya Redaguvati nbsp Delegaciya narodnoyi armiyi na zasidanni narodnogo sejmu 22 lipnya 1940 roku 21 lipnya Narodnij sejm Litvi odnogolosno progolosuvav za progoloshennya radyanskoyi socialistichnoyi respubliki ta priyednannya do Radyanskogo Soyuzu Verhovna Rada SRSR prijnyala cej zapit 3 serpnya She za tri dni Chervona armiya zbilshila svij kontingent v krayini 8 Oficijna radyanska zayava nagoloshuvala sho v baltijskih krayinah vidbulisya socialistichni revolyuciyi ta voni vislovili prohannya na priyednannya do SRSR Novij vstanovlenij radyanskij uryad v Litvi povnistyu uzgodzhuvav svoyu politiku z SRSR Sistemu vladi v Litvi pererobili na radyanskij lad 25 serpnya Narodnij sejm perejmenuvali na Verhovnu radu Litovskoyi RSR nastupnogo dnya Narodnij uryad zaminili na Radu narodnih komisariv Litovskoyi RSR bulo zatverdzheno radyansku konstituciyu 4 Deportaciya meshkanciv Litvi Redaguvati Odrazu pislya viboriv vijska NKVS pid kerivnictvom Ivana Syerova areshtuvali bilshe 15 000 vorozhih elementiv po vsij Baltiyi 13 Areshti i deportaciyi vidbuvalisya povilno chastkovo cherez te sho bilshist radyanskih chinovnikiv ne mogli pracyuvati z dokumentami napisanimi na litovskij movi 14 Za pershij rik radyanskoyi okupaciyi z chervnya 1940 po cherven 1941 roku kilkist strachenih mobilizovanih do armiyi i deportovanih litovciv polyakiv ta yevreyiv stanovila minimum 30 485 15 8 vklyuchno z chinnim v o prezidenta Litvi Antanasom Myarkisom p yatma kolishnimi prem yer ministrami ta 24 ma inshimi litovskimi ministrami 16 Bilsh masshtabna operaciya deportaciyi bula zaplanovana na nich z 27 na 28 chervnya 1941 roku ale plani radyanskogo kerivnictva zirvav pochatok Nimecko radyanskoyi vijni 13 Div takozh RedaguvatiRadyanska okupaciya Estoniyi 1940 Radyanska okupaciya Latviyi 1940 Radyanska okupaciya Ukrayini Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPrimitki Redaguvati Wettig Gerhard Stalin and the Cold War in Europe Rowman amp Littlefield Landham Md 2008 ISBN 0742555429 p 20 21 angl Christie Kenneth Historical Injustice and Democratic Transition in Eastern Asia and Northern Europe Ghosts at the Table of Democracy RoutledgeCurzon 2002 ISBN 0700715991 angl a b v Radyanskij uryad provodyachi politiku nejtralitetu yak SRSR gibridno voyuvav u Drugij svitovij S Ryabenko Istorichna pravda 14 travnya 2020 a b v g d e A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 ss 303 315 Misiunas Romuald J Taagepera Rein The Baltic States Years of Dependence 1940 1990 University of California Press 1993 ISBN 0 520 08228 1 angl Surgailis Gintautas 1992 Lietuvos kariuomenes vadai Vilnius Mintis ISBN 5 417 00513 4 lit a b v Yak SRSR okupuvav krayini Baltiki Ocinki istorikiv Radio Svoboda 15 travnya 2020 a b v g Snajder Timoti Peretvorennya nacij Polsha Ukrayina Litva Bilorus 1569 1999 Per z angl Vid 4 e K DUH I LITERA 2021 s 110 111 Cej den v istoriyi radyanska okupaciya krayin Baltiyi Espreso 15 chervnya 2019 Massachusetskij tehnologichnij institut Attitudes of the Major Soviet Nationalities Mangulis V Chapter VIII Latvia in the Wars of the 20th Century angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 20 travnya 2020 Arvids Shvabe The Story of Latvia A Historical Survay Stokgolm NLF 1949 angl a b Stephane Courtois Werth Nicolas Panne Jean Louis Paczkowski Andrzej Bartosek Karel Margolin Jean Louis amp Kramer Mark 1999 The Black Book of Communism Crimes Terror Repression Harvard University Press ISBN 0 674 07608 7 angl Buttar Prit Between Giants angl s 47 ISBN 978 1 78096 163 7 Dunsdorfs Edgars The Baltic Dilemma Speller amp Sons New York 1975 angl Kung Andres Communism and Crimes against Humanity in the Baltic States 1999 Archived copy Arhiv originalu za 1 bereznya 2001 Procitovano 20 travnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radyanska okupaciya Litvi 1940 amp oldid 40624408