Піхва (ботаніка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піхва (значення).

Пі́хва (лат. vaginula) — нижня частина листка однодольних рослин, розширена у вигляді жолобка або трубки, яка тимчасово (наприклад, у зонтичних) або тривало (наприклад, у тонконогових) охоплює стебло. Піхва захищає бруньку, що знаходиться в її пазусі. У тонконогових піхва — ніжна міжвузлова основа стебла, що повільно росте. У деяких рослин, наприклад у бананів, піхви листя, охоплюючи одна одну, утворюють високе несправжнє стебло. У багатьох рослин нижнє листя, а у деяких і всі зредуковано і представлено тільки одними піхвами.

Піхвою (або вольвою) називається також невелика мішковидна обгортка або облямівка в основі ніжки деяких шапинкових грибів (наприклад, мухомора, блідої поганки) — залишок так званого загального покривала, що оточує спорокарп молодого гриба і що пізніше розривається.

Наявність (або відсутність) і форма обох типів піхви — постійна ознака, що використовується в традиційній (негенетичній) систематиці рослин та грибів.

Література

• Ulrich Kull: Grundriss der Allgemeinen Botanik. Nachdruck der 2. Auflage. Schweizerbart, Stuttgart 2005, ISBN 3-510-65218-5.
• Пагін: будова та основні функції (листок) С.2

Посилання

• Листок // ФЕ