Пітер Голдрайх (англ. Peter Goldreich; нар. 14 липня 1939, Нью-Йорк, США) — американський астрофізик, професор Інституту перспективних досліджень та Каліфорнійського технологічного інституту.
Пітер Голдрайх | |
---|---|
Peter Goldreich | |
Пітер Голдрайх в 1980 році | |
Народився | 14 липня 1939 (84 роки) Нью-Йорк |
Країна | США |
Діяльність | фізик, астроном, викладач університету, астрофізик |
Alma mater | Корнелльський університет |
Галузь | астрономія та астрофізика |
Заклад | Каліфорнійський технологічний інститут, Інститут перспективних досліджень |
Науковий керівник | Томас Голд |
Відомі учні | Керолайн Порко, Аннеїла Сарджент, Філ Ніколсон, Чарльз Олкок, Джек Віздом |
Аспіранти, докторанти | Керолайн Порко Jack Wisdomd Richard McCrayd Jason L. Marond Charles R. Alcockd |
Членство | Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук МАС |
Нагороди | |
Особ. сторінка | sns.ias.edu/~pmg/ |
Пітер Голдрайх у Вікісховищі |
Освіта та кар'єра ред.
1960 року Голдрайх закінчив Корнелльський університет з дипломом бакалавра, а 1963 року в цьому ж університеті захистив докторську дисертацію під науковим керівництвом Томаса Голда. У 1963–1964 роках займався науковою роботою в Кембриджському університеті. З 1964 по 1966 рік працював асистент-професором на кафедрі астрономії та геофізики в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
1966 року перейшов на роботу в Каліфорнійський технологічний інститут, до 1969 року працював на посаді ад'юнкт-професора, після чого отримав «повну професуру» (англ. full professor). 1981 року очолив кафедру астрофізики та планетарної фізики Лі Дюбриджа.
Наукові досягнення ред.
- 1969 року Голдрайх разом із Аларом Тоомре першими пояснив процес руху полюсів Землі складанням обертальних складових (прецесії і нутації) з силами, що виникають при континентальному дрейфі.
- У співпраці з Джорджем Ейбеллом встановив, що утворення планетарних туманностей пов'язане зі скиданням зовнішньої оболонки червоних гігантів при їхньому перетворенні в білих карликів.
- 1979 року Голдрайх разом зі Скоттом Тремейном припустили, що кільце F Сатурна обслуговується так званими супутниками-пастухами. Це передбачення було підтверджене спостереженнями та дослідженнями у 1980 році. Також вчені припустили, що кільця Урану утримуються на орбіті планети схожим механізмом, що було підтверджено в 1986 році.
- 1980 року знову у співпраці з Тремейном був запропонований механізм планетарної міграції, який пояснював походження гарячих юпітерів.
Визнання ред.
- 1960–1961 — Почесна президентська стипендія Вудро Вільсона.
- 1960–1961: Стипендія Ендрю Діксона
- 1961—1963: Стипендія Національної фундації
- 1963—1964: Постдокторська стипендія Національної науково-дослідницької ради
- 1968–1970 — Стипендія Фундації Альфреда Слоуна.
- 1972 — Обраний членом Національної академії наук США.
- 1973 — Член Американської академії мистецтв та наук.
- 1979 — Премія Генрі Норріса Рассела.
- 1981 — Почесне звання «Каліфорнійський учений 1981 року».
- 1985 — Медаль Чепмена.
- 1986 — Премія Дірка Брауера.
- 1986: Лекція Амос де-Шаліт, Науково-дослідний інститут імені Вейцмана.
- 1987: Лекція Томаса Ґолда, Корнелльський університет
- 1992 — Премія Джерарда Койпера.
- 1993 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства.
- 1995 — Національна наукова медаль США.
- 2006 — Велика медаль Французької академії наук.
- 2007 — Премія Шао.
На честь Пітера Голдрайха названо відкритий 1981 року астероїд 3805 Голдрайх.
Примітки ред.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (unspecified title) — doi:10.7907/9NC1-B853
- Institute for Advanced Study: Faculty and Emeriti: Goldreich. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- ↑ Peter Goldreich. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- ↑ PMA Division News Honors & Awards. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Prof. Peter Goldreich: Lee A. DuBridge Professor of Astrophysics & Planetary Physics, Caltech. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- ↑ Archives for Honors and Awards. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Did the Dinosaurs Live on a Topsy-Turvy Earth?. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- University of California In Memoriam, 1985. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Historical Background of Saturn's Rings. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Chaos Seen in Movement of Ring-Herding Moons of Saturn. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- New Clues Emerge in Mystery of Planetary Rings. The New York Times. December 8, 1999.
- Voyager was on target again; in the latest unmanned triumph, Voyager 2 surveyed Uranus and sent back a real bull's-eye.
- The first three giant exoplanets. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- PLUTO, KBOs AND A NEW THEORY OF PLANETARY FORMATION. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- ↑ Origins Institute - Public Lectures - Peter Goldreich. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- California Scientist of the Year Award Recipients. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Gerard P. Kuiper Prize in Planetary Sciences. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Professor of astrophysics to give lecture series on planets. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- The president's National Medal of Science: Recipient Details. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- JEWISH RECIPIENTS OF THE US NATIONAL MEDAL OF SCIENCE. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- Archives for Honors and Awards. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
- The Shaw Prize - Peter Goldreich. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2015.
Посилання ред.
- Офіційна сторінка
- Scholarly Publications by Peter Goldreich - Список публікацій