? Пісняр горихвістковий |
|---|
Самець Самиця |
| Біологічна класифікація |
| Setophaga ruticilla (Linnaeus, 1758) |
Ареал пісняра горихвісткового Ареал гніздування Мігрує на зиму |
| Синоніми |
*Motacilla ruticilla Linnaeus, 1758
|
Посилання |
Пісняр горихвістковий (Setophaga ruticilla) — птах, представник родини піснярових, або американських славок — невеликих барвистих співочих птахів Нового світу.
Систематика ред.
Вперше описаний Карлом Ліннеєм у 1758 в десятому виданні його відомої «Системи природи» як Motacilla ruticilla.
Будова ред.
Довжина тіла 11–13,5 см. Верх, горло і груди у самців чорні, низ живота білий. На крилах, по боках і по краях хвоста — широкі жовтогарячі плями. Самиці зазвичай світліші, з сірою головою, білим низом і жовтими плямами на тулубі, крилах і хвості. Тон верху коричнево-оливковий. Молоді самці у перше літо подібні кольором до самиць, лиш мають невеликі чорні плямки на тулубі, крилах та голові і бічна пляма на тулубі більш помаранчева.
Поширення і екологія ред.
Поширені у помірній кліматичній зоні пінічноамериканського континенту більше на сході і півночі і трохи менше на заході Сполучених Штатів та більшій частині Канади крім північних районів. На зиму мігрує до Центральної і північної частини Південної Америки. Бували спорадичні випадки зальоту до Європи.
Звичайно можна побачити у середньому та нижньому ярусах листяних лісів, на узліссях і у ніпіввідкритих ландшафтах, за винятком сільгоспугідь. Мігруючи, появляється в парках і садках передмість. Як і інші піснярові, живляться в основному гусінню та комахами, — або збираючи їх з листя, або ловлячи на льоту. Доволі активний птах, часто розпускає і складає хвоста, демонструючи помаранчеві плями.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Setophaga ruticilla: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 15 березня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Linnaeus, Carolus (1758). Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata. (Latin). Holmiae. (Laurentii Salvii). с. 186. «M. grisea, gula pectoreque fulvis.»
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |