Кульківник прибережний пілюльниця куленосна 1 Pilularia globulifera вид рослин із родини чотирилисткових Marsileaceae зр

Кульківник прибережний, пілюльниця куленосна (Pilularia globulifera) — вид рослин із родини чотирилисткових (Marsileaceae), зростає у Європі.

Кульківник прибережний
Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Salviniales
Родина:	Чотирилисткові (Marsileaceae)
Рід:	Кульківник (Pilularia)
Вид:	P. globulifera
Біноміальна назва
*Pilularia globulifera* L., 1753

Опис ред.

Багаторічна рослина з ниткоподібним кореневищем, видовжена, повзуча або іноді плавуча, вкорінюється у вузлах. Листки 3–15 см завдовжки, шилоподібні, циліндричні. Досить великі спорокарпи (3–4 мм), поодинокі, сидячі або майже сидячі біля основи листя, кулясті, бурі чи чорно-коричневі, запушені, діаметром приблизно 3 мм. 2n=26.

Поширення ред.

Зростає у Європі (Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Велика Британія, Ірландія, Чехія, Польща, Хорватія, Словенія, Сербія й Косово, Швейцарія, Німеччина, Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Латвія, Росія, Україна). Населяє болота, ставки, затоки.

В Україні вид зростає на перезволожених прибережних ділянках, на берегах водойм і на мілководдях — дуже рідко (Одеська обл., Ренійський район). У ЧКУ має статус «зникаючий».

Загрози й охорона ред.

Основними загрозами є стабілізація рівня води та осушення тимчасових водно-болотних угідь. Інвазивні рослини, такі як Crassula helmsii, становлять ще одну серйозну загрозу для цієї рослини.

Хоча рослина має широкий ареал, вона занесена до списку загрожених майже у всіх країнах, де зростає: Хорватія: DD, Чехія: CR, Фінляндія: VU, Німеччина: CR, Норвегія: EN, Іспанія: EN, Швеція: VU, Швейцарія: CR, Сполучене Королівство: NT, Англія: VU.

Галерея ред.

Примітки ред.

↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 37.
↑ . Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (нім.)
. Tela Botanica. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (фр.)
. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
↑ Christenhusz M., Lansdown R. V., Bento Elias R., Dyer R., Ivanenko Y., Rouhan G., Rumsey F., Väre H. (2017). . The IUCN. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 12.09.2021. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ОВРУ-1] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 37.

[de-2] . Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (нім.)

[3] . Tela Botanica. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (фр.)

[4] . Catalogue of Life. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)

[5] . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)

[6] . Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)

[iucn-7] Christenhusz M., Lansdown R. V., Bento Elias R., Dyer R., Ivanenko Y., Rouhan G., Rumsey F., Väre H. (2017). . The IUCN. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 12.09.2021. (англ.)