Підмихайлівці

Підмиха́йлівці — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Підмихайлівці
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Рогатинський район
Громада	Рогатинська міська громада
Основні дані
Засноване	1453
Населення	398
Площа	6,261 км²
Густота населення	129,69 осіб/км²
Поштовий індекс	77050
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°19′58″ пн. ш. 24°27′22″ сх. д. / 49.33278° пн. ш. 24.45611° сх. д. / 49.33278; 24.45611Координати: 49°19′58″ пн. ш. 24°27′22″ сх. д. / 49.33278° пн. ш. 24.45611° сх. д. / 49.33278; 24.45611
Водойми	Свірж
Місцева влада
Адреса ради	77050 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Підмихайлівці, вул. Шевченка, 1а
Карта
Підмихайлівці
Підмихайлівці
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Рогатинської міської громади.

Історія

Перша документальна згадка про село Підмихайлівці датована 1435 роком. Польський історик Дабковський (Przemysław Dabkowski) писав: «Іван Підмихайлівський з Залужжя, як звали колись його Іванком, або Іваськом був багатою людиною. Йому належали Підмихайлівці, село розташоване на півдні від Княгинич». Але чи справді назва походить від прізвища пана – стверджувати не можемо. Цілком можливо, що то пан запозичив назву собі від села, а не село від пана.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.

Протягом багатьох років селом володіли чимало землевласників: Констанція Потоцька, Людвік Покора Цєхніцький, Юліана Уруська, Михайло Попіль, Віктор Бохонський, Юліан та Михайло Тустановські. Всі вони водночас вважались патронами сільської церкви. Найдовше Підмихайлівці належали родині Тустановських — з 1871 року з невеликою перервою до кінця першої світової війни.

Дідич Михайло Тустановський продав свій маєток у Підмихайлівцях священикові Туркевичу, прелатові Львівської капітули УГКЦ. Священик Туркевич залишив собі двір з парком, 95 моргів поля, а решту розпарцелював між місцевими і довколишніми селами.

1870 року віруючі обидвох конфесій (УГКЦ, РКЦ) були парафіянами храмів у Журові.

У 1939 році в селі проживало 890 мешканців (860 українців, 20 латинників, 10 євреїв).

Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір радянській окупації.

У села є свій прапор і гімн.

Освіта

Початкова школа I ст.,

Пам'ятки

В центрі знаходиться дерев'яна церква Чуда Св. Арх. Михайла 1850 [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.].

Найдавніші згадки про церкву походять з записів літургійних книг, що зберігаються в церкві(1648)

Попередня церковна будівля була зведена у 1723.

Її замінив у 1850 р. новий деревяний храм.

Пошкоджену пожежею церкву відновлено в 1875 р.

Тоді, ймовірно, іконостас для церкви виконав маляр Яків Панькевич.

Ще один ремонт здійснено в 1911-1913.

У 1928 р. церкву відмальовано всередині малярем В. Дуткою.

Повторне відновлення стінопису здійснено у 1989

Психіатрична лікарня

В селі діє Обласна психіатрична лікарня № 2.

Відомі люди

Народилися

• Вітер Роман Михайлович — к. с.-г. н., доцент кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
• Кісь Ярослав Павлович — вчений-історик
• Орищин Степан Васильович — український вчений в галузі кристалохімії інтерметалічних сполук, кандидат хімічних наук, доцент кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Польовий Ярослав — історик
• Скасків Олег Богданович — математик, канд. фіз.-мат. наук (1985), доц. (1989), д-р фіз.-мат. наук (1996), проф. (1999), автор близько 200 праць. З 1997 проф. каф. теорії функцій і теорії ймовірностей Львів. ун-ту. Віце-президент Львів. регіон. матем. т-ва, засновник та заст. гол. ред. ж. «Матем. студії» (1991). Сорос. доц. (1997). Відмінник освіти України (1999)

Див. також

• Підмихайлівський зоопарк

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015. 
3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
5. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019. 
6. . decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2021. 
7. . Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015. 
8. . Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015. 
9. M.Zharkikh. . www.uknol.info. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 3 березня 2017. 
10. . БЛІЦ-ІНФО. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 

Джерела

• Podmichałowce, wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 437. (пол.).— S. 437. (пол.)

Посилання

• с. Підмихайлівці, Івано-Франківська область, Рогатинський район
• На Івано-Франківщині психічнохворих людей здавали у найми і платили їм копійки за чорну роботу [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]