www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північноамериканська зона вільної торгівлі Північноамерика нська угода про ві льну торгі влю НАФТА англ North American F

Північноамериканська зона вільної торгівлі

Північноамерика́нська угода про ві́льну торгі́влю (НАФТА; англ. North American Free Trade Agreement, NAFTA) є угодою між Канадою, Мексикою та США.

Північноамериканська зона вільної торгівлі
Дата створення / заснування 1 січня 1994
Коротка назва NAFTA, TLC і ALENA
Офіційна мова Frances Jean Pilditchd, англійська і іспанська
Юрисдикція Канада, США і Мексика
Розташування штаб-квартири Оттава
Попередник Canada–United States Free Trade Agreementd
Наступник United States–Mexico–Canada Agreementd
Замінений на United States–Mexico–Canada Agreementd
На заміну Canada–United States Free Trade Agreementd
Офіційний сайт
 Північноамериканська зона вільної торгівлі у Вікісховищі

Згідно з цією угодою, із січня 1994 було розпочато формування найбільшого у світі ринку, створення якого передбачалося завершити у 2009.

Специфічність НАФТА визначалася низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняли її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.

НАФТА була найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі, з населенням у 478 млн осіб і сукупним ВВП в розмірі 20,7 трлн дол. США (близько 30 % світового ВВП).

30 листопада 2018 р. в м. Буенос-Айрес (Аргентина) США, Мексика і Канада підписали нову торговельну угоду USMCA (англ. Agreement between the United States of America, the United Mexican States, and Canada[en]), яка замінить Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (NAFTA). Документ підписали: президент США Дональд Трамп, президент Мексики Енріке Пенья Ньєто і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо перед початком саміту країн Великої двадцятки (G20).

Передумови Редагувати

Наприкінці 1980-х розпочинається серія консультацій та переговорів з приводу поглиблення та юридичного оформлення інтеграційних зв'язків між Мексикою і США. Звичайно ж, Канада не могла залишатися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992 р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської угоди про вільну торгівлю — North American Free Trade Agreement (NAFTA).

Особливості інтеграції Редагувати

По-перше, Північноамериканська угода про вільну торгівлю має континентальні масштаби. У світовому господарстві — це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою. Воно об'єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни. США, Канада, Мексика це країни, в яких досить добре розвинена нафтова промисловість.

По-друге, країни, що об'єднались у НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США та Канади. Власне, це не є винятковим явищем: у Західній півкулі подібний приклад демонструє МЕРКОСУР, до якого поряд з такими велетнями Латинської Америки, як Бразилія та Аргентина, входять Уругвай і Парагвай, котрі значно поступаються їм в економічному розвитку.

По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США — світовий лідер із науково-технічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою.

Основні торговельні та інвестиційні канали в межах угруповання спрямовані переважно зі США або до США; більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади і Мексики припадає на торгівлю зі США. Щодо канадсько-мексиканських торговельних та інвестиційних зв'язків, то до останнього часу вони залишалися надто слабкими.

По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами — інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.

По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів — Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв'язків.

На відміну від Європейського Союзу, що піднявся на найвищий інтеграційний щабель, НАФТА не має досконалої структури національних органів регулювання тристоронніх відносин, що в наш час[коли?] цілком влаштовує Канаду і Мексику, які вбачають у ній загрозу політичній та економічній незалежності. Зрештою, зона вільної торгівлі — це перший етап у міжнародній економічній інтеграції, і йому притаманні свої інституційні механізми.

Засади об'єднання Редагувати

Особливість угоди про НАФТА полягає також у тому, що вперше у світовій практиці в системі світових господарських зв'язків інтеграційне угруповання об'єднало найбільш високорозвинуті країни сучасності з однією з країн, що розвивається, яка ледь піднялась до рівня «нових індустріальних середніх держав».

Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин складають фундамент угоди.

Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв'язання суперечностей, а також розвивати тристоронню, регіональну та багатосторонню співпрацю.

Наслідки створення НАФТА Редагувати

НАФТА є однією з головних мішеней критики альтерглобалістського руху. Початок повстання сапатистів у мексиканському штаті Чіапас був приурочений до набуття чинності договору про Північноатлантичну зону вільної торгівлі.

Незважаючи на суттєве збільшення взаємного товарообігу після утворення НАФТА, частка країн НАФТА у зовнішній торгівлі один одного не дуже змінилася. Обсяг взаємного експорту між країнами НАФТА у 1994—2013 роках зріс із 297 млрд доларів до 1189 млрд доларів. Частка взаємного експорту цей період зросла з 41,4 % до 49,2 %.

У квітні 1999 року Комісія договору про зону вільної торгівлі в Північній Америці опублікувала дані про те, що США за 5 років існування НАФТА за рахунок зростання експорту до країн-партнерів отримали 14,8 млн нових робочих місць, у той час як Мексика — 2, 2 млн, а Канада — 1,3 млн.

За підсумками 20 років існування НАФТА можна констатувати значне зростання кількості робочих місць у всіх країнах (насамперед у Канаді та Мексиці). За 1993—2013 роки кількість робочих місць у Мексиці зросла з 31,3 млн осіб до 51,5 млн осіб, у Канаді з 12,8 млн осіб до 19,1 млн осіб, тоді як у США лише зі 120,0 млн осіб до 155400000 чоловік.

Різні екологічні та профспілкові групи у США, як і багато членів американського Конгресу, продовжують побоюватися переміщення ділової активності до Мексики з її низькими трудовими та екологічними стандартами; крім того, потік іммігрантів із Мексики вже сягає 300 тис. Чоловік на рік. Торгові питання та тиск глобальної економічної взаємозалежності викликають великі політичні дебати: чи будуть створені нові робочі місця в США або, навпаки, вони сильно скоротяться, чи зменшиться заробітна плата американських робітників, чи зросте дефіцит федерального бюджету; хоча у своїй процес реалізації угоди проходить досить спокійно у атмосфері відносного економічного підйому. Вільна торгівля вважається причиною зростаючої нерівності економік Канади та Мексики з економікою США, так само як і скорочення програм соціальної підтримки в цих країнах, що триває перекладання податкового навантаження з корпорацій на громадян, високого рівня безробіття, подальшого зубожіння найбідніших провінцій та штатів. Проте рівень безробіття США 1999 року становив 4 % проти 7,5 % 1992 року, за п'ять років із 1994 року створено 15 млн нових робочих місць.

Розширення товарообігу між США, Канадою та Мексикою, і зокрема зростання імпорту США з країн НАФТА, сприяє зростанню дефіциту торговельного балансу США, який у 2005 році вже перевищив 720 млрд доларів. Канада та Мексика займають четверте та п'яте місця серед країн, з якими США мають найбільший торговий дефіцит (після Японії, Китаю та Німеччини).

За підсумками 20 років функціонування НАФТА дослідники зазначають, що зона вільної торгівлі не призвела до істотного скорочення розриву в заробітній платі в Мексиці з одного боку та в США та Канаді — з іншого.

Обраний наприкінці 2016 року 45-м президентом США Дональд Трамп заявив про необхідність перегляду умов, на яких США входять в угоду, допускаючи при цьому можливість виходу з неї, назвавши НАФТА «найгіршою угодою» з будь-коли існуючих у світі. Нова угода англ. Agreement between the United States of America, the United Mexican States, and Canada[en]USMCA (за першими літерами у назвах країн) була підписана 30 листопада 2018 року. Трамп заявив, що після підписання нової угоди Мексика та Канада стануть чудовими торговими партнерами Сполучених Штатів.

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Г. Хоменко. Північноамериканська угода про вільну торгівлю // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Школа І. М., Козменко В. М., Бабінська О. В. Міжнародні економічні відносини / За ред. І. М. Школи. — 2-ге вид., перероб. і доповн. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2007. — 544 с.
  • Геєць В. М., Панченко Є. Г., Лібанова Е. М. Перехідна економіка / За ред. В. М. Гейця. — К.: Вища школа, 2003. — 591с.
  1. Welle (www.dw.com), Deutsche. США, Мексика й Канада підписали нову торговельну угоду | DW | 30.11.2018. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2 травня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivnichnoamerika nska ugoda pro vi lnu torgi vlyu NAFTA angl North American Free Trade Agreement NAFTA ye ugodoyu mizh Kanadoyu Meksikoyu ta SShA Pivnichnoamerikanska zona vilnoyi torgivliData stvorennya zasnuvannya1 sichnya 1994Korotka nazvaNAFTA TLC i ALENAOficijna movaFrances Jean Pilditchd anglijska i ispanskaYurisdikciyaKanada SShA i MeksikaRoztashuvannya shtab kvartiriOttavaPoperednikCanada United States Free Trade AgreementdNastupnikUnited States Mexico Canada AgreementdZaminenij naUnited States Mexico Canada AgreementdNa zaminuCanada United States Free Trade AgreementdOficijnij sajt Pivnichnoamerikanska zona vilnoyi torgivli u VikishovishiZgidno z ciyeyu ugodoyu iz sichnya 1994 bulo rozpochato formuvannya najbilshogo u sviti rinku stvorennya yakogo peredbachalosya zavershiti u 2009 Specifichnist NAFTA viznachalasya nizkoyu harakteristik kotri pevnoyu miroyu vidriznyali yiyi yak vid zahidnoyevropejskoyi tak i vid inshih modelej mizhnarodnoyi ekonomichnoyi integraciyi NAFTA bula najbilshoyu v sviti regionalnoyu zonoyu vilnoyi torgivli z naselennyam u 478 mln osib i sukupnim VVP v rozmiri 20 7 trln dol SShA blizko 30 svitovogo VVP 30 listopada 2018 r v m Buenos Ajres Argentina SShA Meksika i Kanada pidpisali novu torgovelnu ugodu USMCA angl Agreement between the United States of America the United Mexican States and Canada en yaka zaminit Pivnichnoamerikansku ugodu pro vilnu torgivlyu NAFTA Dokument pidpisali prezident SShA Donald Tramp prezident Meksiki Enrike Penya Nyeto i prem yer ministr Kanadi Dzhastin Tryudo pered pochatkom samitu krayin Velikoyi dvadcyatki G20 1 Zmist 1 Peredumovi 2 Osoblivosti integraciyi 3 Zasadi ob yednannya 4 Naslidki stvorennya NAFTA 5 Posilannya 6 LiteraturaPeredumovi RedaguvatiNaprikinci 1980 h rozpochinayetsya seriya konsultacij ta peregovoriv z privodu pogliblennya ta yuridichnogo oformlennya integracijnih zv yazkiv mizh Meksikoyu i SShA Zvichajno zh Kanada ne mogla zalishatisya ostoron meksikansko amerikanskogo zblizhennya vona priyednuyetsya do peregovornogo procesu yakij zavershivsya u veresni 1992 r pidpisannyam tristoronnoyi ugodi pro stvorennya Pivnichnoamerikanskoyi ugodi pro vilnu torgivlyu North American Free Trade Agreement NAFTA Osoblivosti integraciyi RedaguvatiPo pershe Pivnichnoamerikanska ugoda pro vilnu torgivlyu maye kontinentalni masshtabi U svitovomu gospodarstvi ce pershe integracijne ugrupovannya z takoyu harakteristikoyu Vono ob yednuye lishe tri ale dosit veliki za teritoriyeyu lyudskimi resursami ta ekonomichnim potencialom krayini SShA Kanada Meksika ce krayini v yakih dosit dobre rozvinena naftova promislovist Po druge krayini sho ob yednalis u NAFTA mayut rizni rivni ekonomichnogo rozvitku bilshe togo riven Meksiki rizko kontrastuye z rivnem SShA ta Kanadi Vlasne ce ne ye vinyatkovim yavishem u Zahidnij pivkuli podibnij priklad demonstruye MERKOSUR do yakogo poryad z takimi veletnyami Latinskoyi Ameriki yak Braziliya ta Argentina vhodyat Urugvaj i Paragvaj kotri znachno postupayutsya yim v ekonomichnomu rozvitku Po tretye yaskravo virazhenim centrom Pivnichnoamerikanskoyi zoni vilnoyi torgivli zalishayutsya SShA svitovij lider iz naukovo tehnichnim potencialom ta konkurentospromozhnoyu ekonomikoyu Osnovni torgovelni ta investicijni kanali v mezhah ugrupovannya spryamovani perevazhno zi SShA abo do SShA bilsha chastina zovnishnotorgovelnogo oborotu Kanadi i Meksiki pripadaye na torgivlyu zi SShA Shodo kanadsko meksikanskih torgovelnih ta investicijnih zv yazkiv to do ostannogo chasu voni zalishalisya nadto slabkimi Po chetverte ugoda maye shirokomasshtabnij harakter vona ohoplyuye virobnichu sferu mizhnarodnu torgivlyu finansovi vidnosini mizh krayinami integrantami investicijnu diyalnist rozshiryuye vilnij ruh kapitaliv neobmezhenij viviz pributkiv i dohodiv pogliblyuye liberalizaciyu vzayemnoyi torgivli regulyuye poryadok migraciyi robochoyi sili tosho Po p yate krayini chleni NAFTA ye vodnochas i atlantichnimi i tihookeanskimi voni majzhe rivnoviddaleni vid dvoh inshih potuzhnih svitovih ekonomichnih regioniv Zahidnoyi Yevropi ta Azijsko Tihookeanskogo regionu sho daye mozhlivist rivnomirno rozvivati ekonomichni zv yazki z nimi i suttyevo vplivati na rozvitok cih zv yazkiv Na vidminu vid Yevropejskogo Soyuzu sho pidnyavsya na najvishij integracijnij shabel NAFTA ne maye doskonaloyi strukturi nacionalnih organiv regulyuvannya tristoronnih vidnosin sho v nash chas koli cilkom vlashtovuye Kanadu i Meksiku yaki vbachayut u nij zagrozu politichnij ta ekonomichnij nezalezhnosti Zreshtoyu zona vilnoyi torgivli ce pershij etap u mizhnarodnij ekonomichnij integraciyi i jomu pritamanni svoyi institucijni mehanizmi Zasadi ob yednannya RedaguvatiOsoblivist ugodi pro NAFTA polyagaye takozh u tomu sho vpershe u svitovij praktici v sistemi svitovih gospodarskih zv yazkiv integracijne ugrupovannya ob yednalo najbilsh visokorozvinuti krayini suchasnosti z odniyeyu z krayin sho rozvivayetsya yaka led pidnyalas do rivnya novih industrialnih serednih derzhav Golovnimi stimulami integruvannya ye spilni ekonomichni interesi sho razom iz principami vzayemovigidnih vidnosin skladayut fundament ugodi Cili ugodi polyagayut u tomu shob pozbutisya pereshkod u torgivli stvoriti umovi dlya spravedlivoyi konkurenciyi zbilshiti docilnist investuvannya spilno zahishati prava intelektualnoyi vlasnosti zaprovaditi efektivnij mehanizm spivpraci ta rozv yazannya superechnostej a takozh rozvivati tristoronnyu regionalnu ta bagatostoronnyu spivpracyu Naslidki stvorennya NAFTA RedaguvatiNAFTA ye odniyeyu z golovnih mishenej kritiki alterglobalistskogo ruhu Pochatok povstannya sapatistiv u meksikanskomu shtati Chiapas buv priurochenij do nabuttya chinnosti dogovoru pro Pivnichnoatlantichnu zonu vilnoyi torgivli Nezvazhayuchi na suttyeve zbilshennya vzayemnogo tovaroobigu pislya utvorennya NAFTA chastka krayin NAFTA u zovnishnij torgivli odin odnogo ne duzhe zminilasya Obsyag vzayemnogo eksportu mizh krayinami NAFTA u 1994 2013 rokah zris iz 297 mlrd dolariv do 1189 mlrd dolariv Chastka vzayemnogo eksportu cej period zrosla z 41 4 do 49 2 U kvitni 1999 roku Komisiya dogovoru pro zonu vilnoyi torgivli v Pivnichnij Americi opublikuvala dani pro te sho SShA za 5 rokiv isnuvannya NAFTA za rahunok zrostannya eksportu do krayin partneriv otrimali 14 8 mln novih robochih misc u toj chas yak Meksika 2 2 mln a Kanada 1 3 mln Za pidsumkami 20 rokiv isnuvannya NAFTA mozhna konstatuvati znachne zrostannya kilkosti robochih misc u vsih krayinah nasampered u Kanadi ta Meksici Za 1993 2013 roki kilkist robochih misc u Meksici zrosla z 31 3 mln osib do 51 5 mln osib u Kanadi z 12 8 mln osib do 19 1 mln osib todi yak u SShA lishe zi 120 0 mln osib do 155400000 cholovik Rizni ekologichni ta profspilkovi grupi u SShA yak i bagato chleniv amerikanskogo Kongresu prodovzhuyut poboyuvatisya peremishennya dilovoyi aktivnosti do Meksiki z yiyi nizkimi trudovimi ta ekologichnimi standartami krim togo potik immigrantiv iz Meksiki vzhe syagaye 300 tis Cholovik na rik Torgovi pitannya ta tisk globalnoyi ekonomichnoyi vzayemozalezhnosti viklikayut veliki politichni debati chi budut stvoreni novi robochi miscya v SShA abo navpaki voni silno skorotyatsya chi zmenshitsya zarobitna plata amerikanskih robitnikiv chi zroste deficit federalnogo byudzhetu hocha u svoyij proces realizaciyi ugodi prohodit dosit spokijno u atmosferi vidnosnogo ekonomichnogo pidjomu Vilna torgivlya vvazhayetsya prichinoyu zrostayuchoyi nerivnosti ekonomik Kanadi ta Meksiki z ekonomikoyu SShA tak samo yak i skorochennya program socialnoyi pidtrimki v cih krayinah sho trivaye perekladannya podatkovogo navantazhennya z korporacij na gromadyan visokogo rivnya bezrobittya podalshogo zubozhinnya najbidnishih provincij ta shtativ Prote riven bezrobittya SShA 1999 roku stanoviv 4 proti 7 5 1992 roku za p yat rokiv iz 1994 roku stvoreno 15 mln novih robochih misc Rozshirennya tovaroobigu mizh SShA Kanadoyu ta Meksikoyu i zokrema zrostannya importu SShA z krayin NAFTA spriyaye zrostannyu deficitu torgovelnogo balansu SShA yakij u 2005 roci vzhe perevishiv 720 mlrd dolariv Kanada ta Meksika zajmayut chetverte ta p yate miscya sered krayin z yakimi SShA mayut najbilshij torgovij deficit pislya Yaponiyi Kitayu ta Nimechchini Za pidsumkami 20 rokiv funkcionuvannya NAFTA doslidniki zaznachayut sho zona vilnoyi torgivli ne prizvela do istotnogo skorochennya rozrivu v zarobitnij plati v Meksici z odnogo boku ta v SShA ta Kanadi z inshogo Obranij naprikinci 2016 roku 45 m prezidentom SShA Donald Tramp zayaviv pro neobhidnist pereglyadu umov na yakih SShA vhodyat v ugodu dopuskayuchi pri comu mozhlivist vihodu z neyi nazvavshi NAFTA najgirshoyu ugodoyu z bud koli isnuyuchih u sviti Nova ugoda angl Agreement between the United States of America the United Mexican States and Canada en USMCA za pershimi literami u nazvah krayin bula pidpisana 30 listopada 2018 roku Tramp zayaviv sho pislya pidpisannya novoyi ugodi Meksika ta Kanada stanut chudovimi torgovimi partnerami Spoluchenih Shtativ Posilannya RedaguvatiPivnichnoamerikanska ugoda pro vilnu torgivlyu NAFTA Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 236 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnoamerikanska zona vilnoyi torgivli Oficijnij sajt Abbott Frederick M North American Free Trade Agreement Case Law Max Planck Encyclopedia of Public International Law NaftaNow org jointly developed by the Governments of Canada Mexico and the United States of America Office of the U S Trade Representative NAFTA statistics page U S Department of Agriculture NAFTA links page North American Free Trade Agreement 1992 Oct 7 u proyekti Gutenberg NAFTA document in World Bank s World Integrated Trade Solution GPTAD database library Grygoriy Shamborovskyi Analiz vzayemozv yazku stupenya integrovanosti zi zrostannyam dobrobutu naselennya v krayinah chlenah YeS NAFTA ASEAN MERKOSUR Shid 5 145 2016 Literatura RedaguvatiG Homenko Pivnichnoamerikanska ugoda pro vilnu torgivlyu Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Shkola I M Kozmenko V M Babinska O V Mizhnarodni ekonomichni vidnosini Za red I M Shkoli 2 ge vid pererob i dopovn Chernivci Knigi HHI 2007 544 s Geyec V M Panchenko Ye G Libanova E M Perehidna ekonomika Za red V M Gejcya K Visha shkola 2003 591s Welle www dw com Deutsche SShA Meksika j Kanada pidpisali novu torgovelnu ugodu DW 30 11 2018 DW COM uk UA Procitovano 2 travnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivnichnoamerikanska zona vilnoyi torgivli amp oldid 40194330