www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кушитські мови Куши тські мо ви сім я у складі афразійських мов Названа за аналогією з семітськими мовами від імені Куша

Кушитські мови

Куши́тські мо́ви — сім'я у складі афразійських мов. Названа за аналогією з семітськими мовами — від імені Куша, сина Хама, який, за Біблією, вважається прабатьком народів, що розмовляють цими мовами.

Кушитські мови
Поширені: Північно-Східна Африка
Класифікація: Афразійські мови
 Кушитські мови
Групи:
Східна гілка
Південна (іраку) гілка
Кількість носіїв: бл. 50 млн.
ISO 639-2 and 639-5: cus

Темно-зелений — Кушитські мови

Поширення ред.

Кушитські мови поширені на території країн Африканського Рогу. Найбільшими мовами є оромо (близько 25 млн носіїв), сомалійська (15 млн, мова сомалійців у Сомалі, Джибуті, Ефіопії, Ємені та Кенії), сідамо (2 млн в Ефіопії), хадія (1,6 млн), камбатта (1,4 млн) та афарська (1,5 млн в Еритреї, Ефіопії та Джибуті).

Класифікація ред.

Існують різні системи класифікації кушитських мов. Нижче наведено традиційну класифікацію, запропоновану Джозефом Грінбергом:

Омотські мови іноді вважаються підгрупою кушитських мов (західно-кушитські мови). Віднесення мови онгота до кушитських мов (як і взагалі до афразійських) є спірним.

Граматика ред.

Для кушитських мов характерна велика кількість приголосних, більшість мов має не менше п'яти голосних фонем. У деяких мовах, в тому числі, в сомалійській, оромо та блін, існують тональні відмінності.

Для кушитських мов характерна надзвичайно складна іменна та дієслівна морфологія. Деякі кушитські мови мають складну флективно-суфіксальну відмінкову систему — від 3 (сомалі) до 12 (аунг) відмінків.

Порядок слів — SOV (за винятком сомалійської та білін), означення як правило передує означуваному.

Письмо ред.

Більшість кушитських мов не мають писемності. Латинську графіку використовують мови оромо та сомалійська (з 1977 року).

Ефіопське письмо для мови оромо (з урахуванням 4-х тонів, які мають смислове навантаження) було адаптовано в 1977 році й використовувалося аж до 1991 року. Проте ще 1970 року про перехід на латиницю (Oromiffa) за прикладом сомалійців заявив повстанський Ліберальний фронт Оромо (OLF; Adda Bilisummaa Oromoo).

1956 року Шейх Бакрі Сапа розробив силабарій оромо, що був структурно близьким до ефіопського письма, проте базові знаки та діакритика були винайдені самостійно.

Мовознавчі дослідження ред.

Перші мовознавчі дослідження кушитських мов (короткі словники та граматики мов афар, сомалі, оромо, сахо, бедаує) з'явилися на початку 19 століття. Наприкінці 19 століття Л. Райніш опублікував уже значно детальніші описи цих мов (словники та граматики мов сахо-афар, агавських, каффа, бедаує та сомалійської). К. Лотнер (1860), а потім К. Р. Лепсіус (1880) вирізнили кушитські мови серед інших семіто-хамітських (у сучасній термінології — афразійських мов). Найважливіші описи окремих кушитських мов у першій половині 20 століття належать італійським мовознавцям К. Конті Россіні (мови кемант та сахо), Е. Черуллі (сідамо та джанджеро) та М. Морено (омета, оромо й сідамо).

Після Другої світової війни була опублікована ціла низка досліджень різних кушитських мов, зокрема сомалі (Р. К. Абрагам, К. Белл, М. Морено, Л. Райніш, Е. Черуллі — граматики та словники, Б. Анджеєвський — про тони в дієслівній системі, іменні класи), оромо (Анджеєвський, Грегг), агавська (Ф. Палмер, Р. Гецрон), бедаує (Р. Гадсон), сахо (В. Е. Велмерс, Р. Дж. Гейворд), хадія та алаба (Х. Плазіковські-Браунер), каффа (Флемінг, Е. Черуллі), моча (В. Леслав), могогодо (Дж. X. Грінберг), іракв (В. Вайтлі).

Порівняльно-історичні дослідження кушитських мов зосереджувалися насамперед на таких темах, як зовнішня та внутрішня класифікація, визначення лінгвістичних меж кушитських мов (М. Морено, Дж. Х. Грінберг, А. Н. Такер, М. Браян, Флемінг, Бендер та інші), особливості загальнокушитської морфології (Г. Й. Зассе, Б. Гайне, П. Блек, Г. Гадсон, Д. Коен, Гецрон, А. Заборський, Г. Кастелліно), а також взаємин кушитських мов з семітськими (В. Леслав).

Примітки ред.

  1. Цей розділ за Кушитські мови — Лінгвістичний енциклопедичний словник (рос.) [ 21 січня 2013 у Wayback Machine.]

Література ред.

Загальні огляди ред.

  • Gene B. Gragg: Cushitic languages. In: Burkhart Kienast: Historische semitische Sprachwissenschaft. Harrassowitz, Wiesbaden 2001, S. 574—617
  • Hans-Jürgen Sasse: Die kuschitischen Sprachen. In: Bernd Heine, Thilo C. Schadeberg und Ekkehard Wolff: Die Sprachen Afrikas. Buske, Hamburg 1981, S. 189—215
  • Mauro Tosco: Cushitic overview. In: Journal of Ethiopian Studies. 33, Nr. 2, 2000, S. 87-121.
  • Andrzej Zaborski: The Verb in Cushitic. Krakau 1975
  • Дьяконов И. М., Семито-хамитские языки, М., 1965.

Класифікації ред.

  • David A. Appleyard: Beja as a Cushitic Language. In: Gábor Takács (Hrsg.): Egyptian and Semito-Hamitic (Afro-Asiatic) studies. In memoriam W. Vycichl. Brill, Leiden 2004, ISBN 90-04-13245-7, S. 175—194.
  • David A. Appleyard: Semitic-Cushitic/Omotic Relations. In: Stefan Weninger et al. (ed.): The Semitic Languages: An International Handbook. DeGruyter — Mouton, Berlin 2011, S. 38-53.
  • Robert Hetzron: The limits of cushitic. In: Sprache und Geschichte in Afrika. 2, 1980, S. 7-126.

Реконструкції ред.

  • David L. Appleyard: A comparative dictionary of the Agaw languages. Köppe, Köln 2006. ISBN 3-89645-481-1
  • Christopher Ehret: The historical reconstruction of Southern Cushitic phonology and vocabulary. Reimer, Berlin 1980, ISBN 3-496-00104-6
  • Christopher Ehret: Proto-Cushitic Reconstruction. In: Sprache und Geschichte in Afrika, Band 8, 1987, S. 7-180
  • Christopher Ehret: Revising the Consonant Inventory of Proto-Eastern Cushitic. In: Studies in African Linguistics. 22, Nr. 3, 1991, S. 211—275.
  • Roland Kießling und Maarten Mous: The Lexical Reconstruction of West-Rift Southern Cushitic (= Kuschitische Sprachstudien. 21). Köppe, Köln 2003, ISBN 978-3-89645-068-5.
  • Hans-Jürgen Sasse: The Consonant Phonemes of Proto-East-Cushitic (PEC): A First Approximation. Afroasiatic Linguistics, Volume 7, Issue 1 (October 1979). Undena Publications, Malibu 1979 ISBN 0-89003-001-4
  • Andrzej Zaborski: Insights into Proto-Cushitic Morphology. In: Hans G. Mukarovsky (Hrsg.): Proceedings of the Fifth International Hamito-Semitic Congress. 2, AFRO-PUB, Wien 1991, ISBN 3-85043-057-X, S. 75-81.
  • Долгопольский А. Б., Сравнительно-историческая фонетика кушитских языков, М., 1973.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kushi tski mo vi sim ya u skladi afrazijskih mov Nazvana za analogiyeyu z semitskimi movami vid imeni Kusha sina Hama yakij za Bibliyeyu vvazhayetsya prabatkom narodiv sho rozmovlyayut cimi movami Kushitski moviPoshireni Pivnichno Shidna AfrikaKlasifikaciya Afrazijski movi Kushitski moviGrupi Pivnichna bedzha gilka Centralna agavska gilka Shidna gilka Pivdenna iraku gilkaKilkist nosiyiv bl 50 mln ISO 639 2 and 639 5 cusTemno zelenij Kushitski movi Zmist 1 Poshirennya 2 Klasifikaciya 3 Gramatika 4 Pismo 5 Movoznavchi doslidzhennya 6 Primitki 7 Literatura 7 1 Zagalni oglyadi 7 2 Klasifikaciyi 7 3 Rekonstrukciyi 8 PosilannyaPoshirennya red Kushitski movi poshireni na teritoriyi krayin Afrikanskogo Rogu Najbilshimi movami ye oromo blizko 25 mln nosiyiv somalijska 15 mln mova somalijciv u Somali Dzhibuti Efiopiyi Yemeni ta Keniyi sidamo 2 mln v Efiopiyi hadiya 1 6 mln kambatta 1 4 mln ta afarska 1 5 mln v Eritreyi Efiopiyi ta Dzhibuti Klasifikaciya red Isnuyut rizni sistemi klasifikaciyi kushitskih mov Nizhche navedeno tradicijnu klasifikaciyu zaproponovanu Dzhozefom Grinbergom Centralno kushitski agavski movi Shidno kushitski movi vklyuchayuchi somalijsku afarsku saho oromo j sidamo Pivdenno kushitski irakvski movi Asska mova mova bedzha bedauye inodi vidilyayetsya yak osobliva gilka afrazijskih movOmotski movi inodi vvazhayutsya pidgrupoyu kushitskih mov zahidno kushitski movi Vidnesennya movi ongota do kushitskih mov yak i vzagali do afrazijskih ye spirnim Gramatika red Dlya kushitskih mov harakterna velika kilkist prigolosnih bilshist mov maye ne menshe p yati golosnih fonem U deyakih movah v tomu chisli v somalijskij oromo ta blin isnuyut tonalni vidminnosti Dlya kushitskih mov harakterna nadzvichajno skladna imenna ta diyeslivna morfologiya Deyaki kushitski movi mayut skladnu flektivno sufiksalnu vidminkovu sistemu vid 3 somali do 12 aung vidminkiv Poryadok sliv SOV za vinyatkom somalijskoyi ta bilin oznachennya yak pravilo pereduye oznachuvanomu Pismo red Bilshist kushitskih mov ne mayut pisemnosti Latinsku grafiku vikoristovuyut movi oromo ta somalijska z 1977 roku Efiopske pismo dlya movi oromo z urahuvannyam 4 h toniv yaki mayut smislove navantazhennya bulo adaptovano v 1977 roci j vikoristovuvalosya azh do 1991 roku Prote she 1970 roku pro perehid na latinicyu Oromiffa za prikladom somalijciv zayaviv povstanskij Liberalnij front Oromo OLF Adda Bilisummaa Oromoo 1956 roku Shejh Bakri Sapa rozrobiv silabarij oromo sho buv strukturno blizkim do efiopskogo pisma prote bazovi znaki ta diakritika buli vinajdeni samostijno Movoznavchi doslidzhennya red Pershi movoznavchi doslidzhennya kushitskih mov korotki slovniki ta gramatiki mov afar somali oromo saho bedauye z yavilisya na pochatku 19 stolittya Naprikinci 19 stolittya L Rajnish opublikuvav uzhe znachno detalnishi opisi cih mov slovniki ta gramatiki mov saho afar agavskih kaffa bedauye ta somalijskoyi K Lotner 1860 a potim K R Lepsius 1880 viriznili kushitski movi sered inshih semito hamitskih u suchasnij terminologiyi afrazijskih mov Najvazhlivishi opisi okremih kushitskih mov u pershij polovini 20 stolittya nalezhat italijskim movoznavcyam K Konti Rossini movi kemant ta saho E Cherulli sidamo ta dzhandzhero ta M Moreno ometa oromo j sidamo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bula opublikovana cila nizka doslidzhen riznih kushitskih mov zokrema somali R K Abragam K Bell M Moreno L Rajnish E Cherulli gramatiki ta slovniki B Andzheyevskij pro toni v diyeslivnij sistemi imenni klasi oromo Andzheyevskij Gregg agavska F Palmer R Gecron bedauye R Gadson saho V E Velmers R Dzh Gejvord hadiya ta alaba H Plazikovski Brauner kaffa Fleming E Cherulli mocha V Leslav mogogodo Dzh X Grinberg irakv V Vajtli Porivnyalno istorichni doslidzhennya kushitskih mov zoseredzhuvalisya nasampered na takih temah yak zovnishnya ta vnutrishnya klasifikaciya viznachennya lingvistichnih mezh kushitskih mov M Moreno Dzh H Grinberg A N Taker M Brayan Fleming Bender ta inshi osoblivosti zagalnokushitskoyi morfologiyi G J Zasse B Gajne P Blek G Gadson D Koen Gecron A Zaborskij G Kastellino a takozh vzayemin kushitskih mov z semitskimi V Leslav 1 Primitki red Cej rozdil za Kushitski movi Lingvistichnij enciklopedichnij slovnik ros Arhivovano 21 sichnya 2013 u Wayback Machine Literatura red Zagalni oglyadi red Gene B Gragg Cushitic languages In Burkhart Kienast Historische semitische Sprachwissenschaft Harrassowitz Wiesbaden 2001 S 574 617 Hans Jurgen Sasse Die kuschitischen Sprachen In Bernd Heine Thilo C Schadeberg und Ekkehard Wolff Die Sprachen Afrikas Buske Hamburg 1981 S 189 215 Mauro Tosco Cushitic overview In Journal of Ethiopian Studies 33 Nr 2 2000 S 87 121 Andrzej Zaborski The Verb in Cushitic Krakau 1975 Dyakonov I M Semito hamitskie yazyki M 1965 Klasifikaciyi red David A Appleyard Beja as a Cushitic Language In Gabor Takacs Hrsg Egyptian and Semito Hamitic Afro Asiatic studies In memoriam W Vycichl Brill Leiden 2004 ISBN 90 04 13245 7 S 175 194 David A Appleyard Semitic Cushitic Omotic Relations In Stefan Weninger et al ed The Semitic Languages An International Handbook DeGruyter Mouton Berlin 2011 S 38 53 Robert Hetzron The limits of cushitic In Sprache und Geschichte in Afrika 2 1980 S 7 126 Rekonstrukciyi red David L Appleyard A comparative dictionary of the Agaw languages Koppe Koln 2006 ISBN 3 89645 481 1 Christopher Ehret The historical reconstruction of Southern Cushitic phonology and vocabulary Reimer Berlin 1980 ISBN 3 496 00104 6 Christopher Ehret Proto Cushitic Reconstruction In Sprache und Geschichte in Afrika Band 8 1987 S 7 180 Christopher Ehret Revising the Consonant Inventory of Proto Eastern Cushitic In Studies in African Linguistics 22 Nr 3 1991 S 211 275 Roland Kiessling und Maarten Mous The Lexical Reconstruction of West Rift Southern Cushitic Kuschitische Sprachstudien 21 Koppe Koln 2003 ISBN 978 3 89645 068 5 Hans Jurgen Sasse The Consonant Phonemes of Proto East Cushitic PEC A First Approximation Afroasiatic Linguistics Volume 7 Issue 1 October 1979 Undena Publications Malibu 1979 ISBN 0 89003 001 4 Andrzej Zaborski Insights into Proto Cushitic Morphology In Hans G Mukarovsky Hrsg Proceedings of the Fifth International Hamito Semitic Congress 2 AFRO PUB Wien 1991 ISBN 3 85043 057 X S 75 81 Dolgopolskij A B Sravnitelno istoricheskaya fonetika kushitskih yazykov M 1973 Posilannya red Kushitski movi na sajti Ethnologue Cushitic Arhivovano 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl T L Vetoshkina Kushitskie yazyki Arhivovano 21 sichnya 2013 u Wayback Machine Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M 1990 s 249 250 ros Kushitski movi na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Cushitic Arhivovano 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kushitski movi amp oldid 37231374