www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південноарабська абетка старопівденноарабські мови 𐩣𐩯𐩬𐩵 ms3nd сучасна араб الم سن د musnad абджад який використовувався

Південноарабська абетка

Південноарабська абетка (старопівденноарабські мови: 𐩣𐩯𐩬𐩵 (ms3nd); сучасна араб. المُسنَد‎ (musnad)) — абджад, який використовувався для запису древніх південноарабських мов (сабейської, мінейської, катабанської, хадрамаутської) та мови геєз (ця мова — ефіосемітська). Серед цих давніх мов найдовше протрималася сабейська — зникла аж у шостому столітті. Зараз єдиним живим представником цих мов є мова разіхі (Rāziḥī), поширена в Ємені. Південноарабська абетка використовувалася на землях древнього Ємену (Сабейське царство, Катабан, Хадрамаут, Мінейське царство, Хім'яр), Ефіопії та Еритреї.

Південноарабська абетка
𐩣𐩯𐩬𐩵
Вид
абджад
Мови древні південноарабські, геєз
Період
 8 ст. до н. е. — 6 або 7 ст. н. е.
Походження
протосинайський алфавіт
  • Південноарабська абетка
Дочірні системи
 ефіопське письмо
Сестринські системи
 фінікійський алфавіт
Напрям справа наліво
U+10A60–U+10A7F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Південноарабська абетка виникла у 8 ст. до н. е. від протосинайського алфавіту. Напрям письма — справа наліво, хоча іноді трапляються написи бустрофедоном. Кількість написів цим письмом — більше 15000 (сабейською мовою — близько 5000). Є досить довгі написи. Південноарабський алфавіт мав також курсивну форму — забур (zabūr). Забуром писали на дерев'яних дощечках.

Знаки письма ред.

Муснад (монументальне письмо) ред.

Південноарабська абетка
Букви
𐩠 𐩡 𐩢 𐩣 𐩤 𐩥 𐩦 𐩧 𐩨 𐩩 𐩪 𐩫 𐩬 𐩭 𐩯 𐩰 𐩱 𐩲 𐩳 𐩴 𐩵 𐩶 𐩷 𐩸 𐩹 𐩺 𐩻 𐩮 𐩼
Транскрипція h l ḥ m q w s2 (š) r b t s1 (s) k n ḫ s3 (ś) f ʾ ʿ ḍ g d ġ ṭ z ḏ y ṯ ṣ ẓ
МФА [h] [l] [ħ] [m] [q] [w] [ɬ] [r] [b] [t] [s] [k] [n] [x] [s̪] [f] [ʔ] [ʕ] [ɬʼ] [g] [d] [ɣ] [tʼ] [z] [ð] [j] [θ] [tˢʼ] [θʼ]

Забур (курсивне письмо) ред.

Забур (курсивна форма арабської абетки) не має знаку для звука ẓ; коли на письмі потрібно відобразити цей звук, то використовують букву для звука ḍ. Наприклад, слово 𐩣𐩰𐩼𐩧 mfẓr («міра ємності»), написане монументальною формою письма, курсивом (забуром) писатиметься як mfḍr.

Порівняння з ефіопським письмом ред.

Південноарабська
абетка		 Ефіопське
письмо
Буква Транслітерація МФА Складовий знак Транслітерація МФА
𐩠 h [h] ሀ hä [hə]
𐩡 l [l] ለ lä [lə]
𐩢 ḥ [ħ] ሐ ḥä [ħə]
𐩣 m [m] መ mä [mə]
𐩤 q [q] ቀ ḳä [kʼə]
𐩥 w [w] ወ wä [wə]
𐩦 s2 (š) [ɬ] ሠ śä [ɬə]
𐩧 r [r] ረ rä [rə]
𐩨 b [b] በ bä [bə]
𐩩 t [t] ተ tä [tə]
𐩪 s1 (s) [s] ሰ sä [sə]
𐩫 k [k] ከ kä [kə]
𐩬 n [n] ነ nä [nə]
𐩭 ḫ [x] ኀ ḫä [χə]
𐩯 s3 (ś) [s̪]
𐩰 f [f] ፈ fä [fə]
𐩱 ʾ [ʔ] አ ʾä [ʔə]
𐩲 ʿ [ʕ] ዐ ʿä [ʕə]
𐩳 ḍ [ɬʼ] ፀ ṣ́ä [ɬʼə]
𐩴 g [g] ገ gä [gə]
𐩵 d [d] ደ dä [də]
𐩶 ġ [ɣ]
𐩷 ṭ [tʼ] ጠ ṭä [tʼə]
𐩸 z [z] ዘ zä [zə]
𐩹 ḏ [ð]
𐩺 y [j] የ yä [jə]
𐩻 ṯ [θ]
𐩮 ṣ [tˢʼ] ጸ ṣä [t͡sʼə]
𐩼 ẓ [θʼ]

Примітки ред.

  1. ↑ «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 98. https://books.google.com.ua/books?id=ospMAgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  2. http://www.unicode.org/L2/L2008/08044-osa.pdf Ст. 1.
  3. ↑ Д. Дирингер, «Алфавит» (Перевод с английского И. М. Дунаевской, Г. А. Зографа, И. А. Перельмутера. Общая редакция, предисловие и примечания И. М. Дьяконова.). Стр. 272. http://publ.lib.ru/ARCHIVES/D/DIRINGER_David/_Diringer_D..html
  4. Digital Archive for the Study of pre-Islamic Arabian Inscriptions. Corpus of South Arabian Inscriptions. http://dasi.humnet.unipi.it/index.php?id=42&prjId=1&corId=0
  5. Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997. Ст. 223.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivdennoarabska abetka staropivdennoarabski movi 𐩣𐩯𐩬𐩵 ms3nd suchasna arab الم سن د musnad abdzhad yakij vikoristovuvavsya dlya zapisu drevnih pivdennoarabskih mov sabejskoyi minejskoyi katabanskoyi hadramautskoyi ta movi geyez cya mova efiosemitska 1 Sered cih davnih mov najdovshe protrimalasya sabejska znikla azh u shostomu stolitti Zaraz yedinim zhivim predstavnikom cih mov ye mova razihi Raziḥi poshirena v Yemeni Pivdennoarabska abetka vikoristovuvalasya na zemlyah drevnogo Yemenu Sabejske carstvo Kataban Hadramaut Minejske carstvo Him yar Efiopiyi ta Eritreyi Pivdennoarabska abetka𐩣𐩯𐩬𐩵Vid abdzhadMovi drevni pivdennoarabski geyezPeriod 8 st do n e 6 abo 7 st n e Pohodzhennya protosinajskij alfavitPivdennoarabska abetkaDochirni sistemi efiopske pismoSestrinski sistemi finikijskij alfavitNapryam sprava nalivoYunikod U 10A60 U 10A7FCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Pivdennoarabska abetka vinikla u 8 st do n e vid protosinajskogo alfavitu 2 Napryam pisma sprava nalivo hocha inodi traplyayutsya napisi bustrofedonom 3 Kilkist napisiv cim pismom bilshe 15000 sabejskoyu movoyu blizko 5000 4 Ye dosit dovgi napisi 3 Pivdennoarabskij alfavit mav takozh kursivnu formu zabur zabur Zaburom pisali na derev yanih doshechkah 1 Zmist 1 Znaki pisma 1 1 Musnad monumentalne pismo 1 2 Zabur kursivne pismo 1 3 Porivnyannya z efiopskim pismom 2 Primitki 3 PosilannyaZnaki pisma red Musnad monumentalne pismo red Pivdennoarabska abetka Bukvi nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp 𐩠 𐩡 𐩢 𐩣 𐩤 𐩥 𐩦 𐩧 𐩨 𐩩 𐩪 𐩫 𐩬 𐩭 𐩯 𐩰 𐩱 𐩲 𐩳 𐩴 𐩵 𐩶 𐩷 𐩸 𐩹 𐩺 𐩻 𐩮 𐩼Transkripciya h l ḥ m q w s2 s r b t s1 s k n ḫ s3 s f ʾ ʿ ḍ g d ġ ṭ z ḏ y ṯ ṣ ẓMFA h l ħ m q w ɬ r b t s k n x s f ʔ ʕ ɬʼ g d ɣ tʼ z d j 8 tˢʼ 8ʼ Zabur kursivne pismo red Zabur kursivna forma arabskoyi abetki ne maye znaku dlya zvuka ẓ koli na pismi potribno vidobraziti cej zvuk to vikoristovuyut bukvu dlya zvuka ḍ Napriklad slovo 𐩣𐩰𐩼𐩧 mfẓr mira yemnosti napisane monumentalnoyu formoyu pisma kursivom zaburom pisatimetsya yak mfḍr 5 Porivnyannya z efiopskim pismom red Pivdennoarabskaabetka EfiopskepismoBukva Transliteraciya MFA Skladovij znak Transliteraciya MFA𐩠 h h ሀ ha he 𐩡 l l ለ la le 𐩢 ḥ ħ ሐ ḥa ħe 𐩣 m m መ ma me 𐩤 q q ቀ ḳa kʼe 𐩥 w w ወ wa we 𐩦 s2 s ɬ ሠ sa ɬe 𐩧 r r ረ ra re 𐩨 b b በ ba be 𐩩 t t ተ ta te 𐩪 s1 s s ሰ sa se 𐩫 k k ከ ka ke 𐩬 n n ነ na ne 𐩭 ḫ x ኀ ḫa xe 𐩯 s3 s s 𐩰 f f ፈ fa fe 𐩱 ʾ ʔ አ ʾa ʔe 𐩲 ʿ ʕ ዐ ʿa ʕe 𐩳 ḍ ɬʼ ፀ ṣ a ɬʼe 𐩴 g g ገ ga ge 𐩵 d d ደ da de 𐩶 ġ ɣ 𐩷 ṭ tʼ ጠ ṭa tʼe 𐩸 z z ዘ za ze 𐩹 ḏ d 𐩺 y j የ ya je 𐩻 ṯ 8 𐩮 ṣ tˢʼ ጸ ṣa t sʼe 𐩼 ẓ 8ʼ Primitki red a b The world s writing systems Edited by Peter T Daniels William Bright St 98 https books google com ua books id ospMAgAAQBAJ amp printsec frontcover amp hl uk v onepage amp q amp f false http www unicode org L2 L2008 08044 osa pdf St 1 a b D Diringer Alfavit Perevod s anglijskogo I M Dunaevskoj G A Zografa I A Perelmutera Obshaya redakciya predislovie i primechaniya I M Dyakonova Str 272 http publ lib ru ARCHIVES D DIRINGER David Diringer D html Digital Archive for the Study of pre Islamic Arabian Inscriptions Corpus of South Arabian Inscriptions http dasi humnet unipi it index php id 42 amp prjId 1 amp corId 0 Leonid Kogan and Andrey Korotayev Sayhadic Languages Epigraphic South Arabian Semitic Languages London Routledge 1997 St 223 Posilannya red Zayavka na vnesennya pivdennoarabskoyi abetki v Yunikod Sultan Maktari Kamal Mansour angl Oglyad zayavki na vnesennya pivdennoarabskoyi abetki v Yunikod Michael Everson Daniel Yacob angl Napisi pivdennoarabskoyu abetkoyu 7500 tekstiv Shrift dlya pivdennoarabskoyi azbuki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdennoarabska abetka amp oldid 31571364