www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південноазійська раса Півде нноазіатська ра са також південномонголоїдна раса малайська раса індонезійська раса в єтьска

Південноазійська раса

Півде́нноазіатська ра́са (також південномонголоїдна раса, малайська раса, індонезійська раса, в'єтьска раса) — одна з людських рас, відноситься до так званих малих рас в складі великої монголоїдної раси. У ряді класифікацій утворює разом з далекосхідною расою тихоокеанську монголоїдну гілку. Переважає серед південних китайців, в'єтнамців, яванців, малайців і інших народів Південного Китаю, Індокитаю, Філіппін, Індонезії та деяких інших країн і регіонів Південно-східної Азії, також зустрічається серед малагасійців на Мадагаскарі. В області поширення південноазіатської раси зберігаються невеликі острівні ареали веддоїдній і меланезійській расах, більшість представників яких були асимільовані й відтіснені в минулому під час міграцій з півночі монголоїдів.

Ознаки Редагувати

Представник народу карени (Таїланд)

Представники південноазіатської раси виділяються за такими особливостями:

  • дещо менший зріст в порівнянні з іншими популяціями монголоїдів;
  • темніші відтінки кольору шкіри;
  • частіше зустрічається хвилясте волосся;
  • слабке зростання волосся на обличчі й тілі;
  • зниження частоти поширення епікантуса, розріз очей може бути досить широким;
  • збільшення товщини слизової губ;
  • широкий, слабо випнутий ніс з увігнутим переніссям;
  • невеликі розміри та менша сплощеність особи;
  • менший розмір черепа, частіше більш брахікефальна величина головного покажчика, хоча може зустрічатися і більшою доліхокефальністю;
  • мезогнатизм.

Зазначені відмінності представників південноазіатської раси від інших монголоїдів дозволяють припустити, що в минулому сталася часткова метисація південноазіатської з веддоїдною, полінезійською і меланезійською расами.

Класифікація Редагувати

Представник народу і (іцзу)[ru] (Китай)

В. В. Бунак виділяв у складі південноазіатської расової гілки китайську расу, расу мяо-яо, південноазіатську у расу, південноазіатську кхмерську расу й острівну расу (японців), а індонезійську расу відносив до древньоіндонезійської гілки південного расового стовбура разом з австралійською, полінезійською і курильською расами[ru]. У класифікації Г. Ф. Дебеца південномонголоїдна раса разом відгалужується від неї японським антропологічним типом, а також разом з далекосхідною расою розглядаються як частина тихоокеанської підгілки азійської гілки великої монголоїдної раси. Я. Я. Рогінський і М. Г. Левін[ru] включали південноазіатську расу до складу великої азіатськоамериканської раси разом з північноазіатською, арктичною (ескімоською), далекосхідною та американською малими расами[ru].

Типи Редагувати

У складі південноазіатської раси виділяється кілька антропологічних типів. Найвіддаленіший за ступенем монголоїдності від інших південноазіатських популяцій є даякський тип. До цього типу належить населення внутрішніх важкодоступних районів індонезійських островів, перш за все, в північно-східній частині Індонезії, але також і на острові Калімантан (у даяків), на острові Ніас і на Філіппінах (в іфугао і тагалів). У порівнянні з іншими південноазіатськими популяціями в даякському антропологічному типі найсильніше представлений веддоїдний субстрат[ru]. Представники даякського типу відрізняються від сусідніх південноазіатських груп меншим ростом, довшою головою, ширшим носом, меншою поширеністю епікантуса і деякими іншими ознаками. Малайський тип, найпоширеніший серед народів Індонезії, має в порівнянні з даякським типом більш виражені монголоїдні ознаки — у представників малайського типу відзначаються більше зростання, більш округла голова, вужчий ніс, високе обличчя, більша частота епікантуса і т. д. Найтиповіші малайські ознаки характерні для жителів південно-західної частини Індонезії, досить широко малайський антропологічний тип поширений серед малайців, яванців, сундів та інших народів і етнічних груп островів Суматра і Ява, а також узбережжя островів Калімантан і Сулавесі. Мабуть, даякський тип представляє другу хвилю заселення Індонезії, потіснивши раніше прийдешніх сюди веддоїдів, а малайський тип — останню третю хвилю.

Своєрідні антропологічні типи серед населення Індокитаю є мяо-яо, в'єтський і кхмерський типи, які В. В. Бунак виділяв як малі раси в складі південноазіатської расової гілки. Антропологічний тип мяо-яо, характерний для жителів Північного Індокитаю, відрізняється більшим ростом, сильніше виражена брахікефалія і висока частотність хвилястого волосся (в порівнянні з в'єтьским типом), а також велика поширеність епікантуса і жовтувата пігментація шкіри (в порівнянні з кхмерським типом). Кхмерський тип, поширений в південних, західних і центральних районах Індокитаю, характеризується великим ростом, більшою брахікефалією і хвилястим волоссям (в порівнянні з в'єтьским типом), а також світло-коричневим кольором шкіри й рідкістю епікантуса (в порівнянні з типом мяо-яо і в'єтьским типом). в'єтьский тип, поширений на східному узбережжі Індокитаю, виділяється меншою брахікефалією, жовтуватою пігментацією шкіри й великою частотою епікантуса (в порівнянні з кхмерським типом), а також меншим ростом і прямим волоссям (в порівнянні з типом мяо-яо і кхмерським типом).

Значною мірою відрізняється від інших південноазіатських типів варіант, поширений серед і (іцзу)[ru] (Південний Китай, Північний В'єтнам), седангів і банарів (Центральний В'єтнам). Він характеризується сильно випнутим вперед в горизонтальній площині обличчям, які виступають вперед і чітко окресленим носом, широким розрізом очей, значно меншою частотою епікантуса і світлішою шкірою. Наявність у представників цього антропологічного типу прямого, а не хвилястого волосся, вказує на те, що участь веддоїдів у формуванні іцзу, седангів і банарів було малоймовірним. В цілому дані народи багато в чому схожі за зовнішніми ознаками з американськими індіанцями. Можливо, вони представляють один зі стародавніх расових типів Південно-східної Азії. Зараз процеси метисації, зокрема, народу іцзу з іншими народами Китаю призводять до того, що антропологічні ознаки серед зазначених етнічних груп в різних частинах їх ареалів стали сильно варіювати.

Примітки Редагувати

  1. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 20. Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-354-5. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 6 липня 2019. 
  2. ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 440.
  3. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 6 липня 2019. 
  4. ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 173—174.
  5. Южноазиатская раса[недоступне посилання] / Пестряков А. П. // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.Архивированная копия [Архівовано 2017-12-27 у Archive.is]. Дата обращения 6 июля 2019
  6. ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 173.
  7. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 165—166.
  8. . — Пустырник — Румчерод. — М.: «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28). — ISBN 978-5-85270-365-1.
  9. [1] — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1. з джерела 29 грудня 2017 (Перевірено 27 грудня 2017)
  10. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 163—165.
  11. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 363.
  12. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, 2004, с. 377.
  13. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 381.
  14. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 376.
  15. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 357.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

  • Южноазиатская (или малайская, или вьетская) малая раса. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. (Перевірено 27 грудня 2017)
  •  Монголоиды — Станислав Дробышевский («ПостНаука») на YouTube(Перевірено 27 грудня 2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivde nnoaziatska ra sa takozh pivdennomongoloyidna rasa malajska rasa indonezijska rasa v yetska rasa odna z lyudskih ras vidnositsya do tak zvanih malih ras v skladi velikoyi mongoloyidnoyi rasi U ryadi klasifikacij utvoryuye razom z dalekoshidnoyu rasoyu tihookeansku mongoloyidnu gilku 1 Perevazhaye sered pivdennih kitajciv v yetnamciv yavanciv malajciv i inshih narodiv Pivdennogo Kitayu Indokitayu Filippin Indoneziyi ta deyakih inshih krayin i regioniv Pivdenno shidnoyi Aziyi takozh zustrichayetsya sered malagasijciv na Madagaskari 2 V oblasti poshirennya pivdennoaziatskoyi rasi zberigayutsya neveliki ostrivni areali veddoyidnij i melanezijskij rasah bilshist predstavnikiv yakih buli asimilovani j vidtisneni v minulomu pid chas migracij z pivnochi mongoloyidiv 3 4 Zmist 1 Oznaki 2 Klasifikaciya 3 Tipi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaOznaki Redaguvati nbsp Predstavnik narodu kareni Tayiland Predstavniki pivdennoaziatskoyi rasi vidilyayutsya za takimi osoblivostyami 5 2 4 desho menshij zrist v porivnyanni z inshimi populyaciyami mongoloyidiv temnishi vidtinki koloru shkiri chastishe zustrichayetsya hvilyaste volossya slabke zrostannya volossya na oblichchi j tili znizhennya chastoti poshirennya epikantusa rozriz ochej mozhe buti dosit shirokim zbilshennya tovshini slizovoyi gub shirokij slabo vipnutij nis z uvignutim perenissyam neveliki rozmiri ta mensha sploshenist osobi menshij rozmir cherepa chastishe bilsh brahikefalna velichina golovnogo pokazhchika hocha mozhe zustrichatisya i bilshoyu dolihokefalnistyu mezognatizm Zaznacheni vidminnosti predstavnikiv pivdennoaziatskoyi rasi vid inshih mongoloyidiv dozvolyayut pripustiti sho v minulomu stalasya chastkova metisaciya pivdennoaziatskoyi z veddoyidnoyu polinezijskoyu i melanezijskoyu rasami 6 Klasifikaciya Redaguvati nbsp Predstavnik narodu i iczu ru Kitaj V V Bunak vidilyav u skladi pivdennoaziatskoyi rasovoyi gilki kitajsku rasu rasu myao yao pivdennoaziatsku u rasu pivdennoaziatsku khmersku rasu j ostrivnu rasu yaponciv a indonezijsku rasu vidnosiv do drevnoindonezijskoyi gilki pivdennogo rasovogo stovbura razom z avstralijskoyu polinezijskoyu i kurilskoyu rasami ru 7 8 U klasifikaciyi G F Debeca pivdennomongoloyidna rasa razom vidgaluzhuyetsya vid neyi yaponskim antropologichnim tipom a takozh razom z dalekoshidnoyu rasoyu rozglyadayutsya yak chastina tihookeanskoyi pidgilki azijskoyi gilki velikoyi mongoloyidnoyi rasi Ya Ya Roginskij i M G Levin ru vklyuchali pivdennoaziatsku rasu do skladu velikoyi aziatskoamerikanskoyi rasi razom z pivnichnoaziatskoyu arktichnoyu eskimoskoyu dalekoshidnoyu ta amerikanskoyu malimi rasami ru 9 10 Tipi RedaguvatiU skladi pivdennoaziatskoyi rasi vidilyayetsya kilka antropologichnih tipiv Najviddalenishij za stupenem mongoloyidnosti vid inshih pivdennoaziatskih populyacij ye dayakskij tip Do cogo tipu nalezhit naselennya vnutrishnih vazhkodostupnih rajoniv indonezijskih ostroviv persh za vse v pivnichno shidnij chastini Indoneziyi ale takozh i na ostrovi Kalimantan u dayakiv na ostrovi Nias i na Filippinah v ifugao i tagaliv U porivnyanni z inshimi pivdennoaziatskimi populyaciyami v dayakskomu antropologichnomu tipi najsilnishe predstavlenij veddoyidnij substrat ru Predstavniki dayakskogo tipu vidriznyayutsya vid susidnih pivdennoaziatskih grup menshim rostom dovshoyu golovoyu shirshim nosom menshoyu poshirenistyu epikantusa i deyakimi inshimi oznakami Malajskij tip najposhirenishij sered narodiv Indoneziyi maye v porivnyanni z dayakskim tipom bilsh virazheni mongoloyidni oznaki u predstavnikiv malajskogo tipu vidznachayutsya bilshe zrostannya bilsh okrugla golova vuzhchij nis visoke oblichchya bilsha chastota epikantusa i t d Najtipovishi malajski oznaki harakterni dlya zhiteliv pivdenno zahidnoyi chastini Indoneziyi dosit shiroko malajskij antropologichnij tip poshirenij sered malajciv yavanciv sundiv ta inshih narodiv i etnichnih grup ostroviv Sumatra i Yava a takozh uzberezhzhya ostroviv Kalimantan i Sulavesi Mabut dayakskij tip predstavlyaye drugu hvilyu zaselennya Indoneziyi potisnivshi ranishe prijdeshnih syudi veddoyidiv a malajskij tip ostannyu tretyu hvilyu 6 11 12 Svoyeridni antropologichni tipi sered naselennya Indokitayu ye myao yao v yetskij i khmerskij tipi yaki V V Bunak vidilyav yak mali rasi v skladi pivdennoaziatskoyi rasovoyi gilki Antropologichnij tip myao yao harakternij dlya zhiteliv Pivnichnogo Indokitayu vidriznyayetsya bilshim rostom silnishe virazhena brahikefaliya i visoka chastotnist hvilyastogo volossya v porivnyanni z v yetskim tipom a takozh velika poshirenist epikantusa i zhovtuvata pigmentaciya shkiri v porivnyanni z khmerskim tipom 13 Khmerskij tip poshirenij v pivdennih zahidnih i centralnih rajonah Indokitayu harakterizuyetsya velikim rostom bilshoyu brahikefaliyeyu i hvilyastim volossyam v porivnyanni z v yetskim tipom a takozh svitlo korichnevim kolorom shkiri j ridkistyu epikantusa v porivnyanni z tipom myao yao i v yetskim tipom 14 v yetskij tip poshirenij na shidnomu uzberezhzhi Indokitayu vidilyayetsya menshoyu brahikefaliyeyu zhovtuvatoyu pigmentaciyeyu shkiri j velikoyu chastotoyu epikantusa v porivnyanni z khmerskim tipom a takozh menshim rostom i pryamim volossyam v porivnyanni z tipom myao yao i khmerskim tipom 15 Znachnoyu miroyu vidriznyayetsya vid inshih pivdennoaziatskih tipiv variant poshirenij sered i iczu ru Pivdennij Kitaj Pivnichnij V yetnam sedangiv i banariv Centralnij V yetnam Vin harakterizuyetsya silno vipnutim vpered v gorizontalnij ploshini oblichchyam yaki vistupayut vpered i chitko okreslenim nosom shirokim rozrizom ochej znachno menshoyu chastotoyu epikantusa i svitlishoyu shkiroyu Nayavnist u predstavnikiv cogo antropologichnogo tipu pryamogo a ne hvilyastogo volossya vkazuye na te sho uchast veddoyidiv u formuvanni iczu sedangiv i banariv bulo malojmovirnim V cilomu dani narodi bagato v chomu shozhi za zovnishnimi oznakami z amerikanskimi indiancyami Mozhlivo voni predstavlyayut odin zi starodavnih rasovih tipiv Pivdenno shidnoyi Aziyi Zaraz procesi metisaciyi zokrema narodu iczu z inshimi narodami Kitayu prizvodyat do togo sho antropologichni oznaki sered zaznachenih etnichnih grup v riznih chastinah yih arealiv stali silno variyuvati 2 4 Primitki Redaguvati Pestryakov A P Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2012 T 20 Meotskaya arheologicheskaya kultura Mongolo tatarskoe nashestvie S storinki ISBN 978 5 85270 354 5 ros Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 6 lipnya 2019 a b v Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 440 Pestryakov A P Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 6 lipnya 2019 a b v Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 173 174 Yuzhnoaziatskaya rasa nedostupne posilannya Pestryakov A P Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 2017 Arhivirovannaya kopiya Arhivovano 2017 12 27 u Archive is Data obrasheniya 6 iyulya 2019 a b Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 173 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 165 166 Shema rasovoj klassifikacii chelovechestva V V Bunaka v state I V Perevozchikova Rasy cheloveka Pustyrnik Rumcherod M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2015 S 257 259 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 t 28 ISBN 978 5 85270 365 1 1 Pustyrnik Rumcherod M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2015 S 257 259 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 t 28 ISBN 978 5 85270 365 1 Arhivovano z dzherela 29 grudnya 2017 Perevireno 27 grudnya 2017 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 163 165 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 363 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 2004 s 377 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 381 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 376 Alekseeva Bogatenkov Drobyshevskij 2004 s 357 Literatura RedaguvatiAlekseeva T I red Bogatenkov D V Drobyshevskij S V Antropologiya Uchebno metodicheskij kompleks Elektronnyj uchebnik M Institut distantnogo obrazovaniya Rossijskogo universiteta druzhby narodov 2004 459 s Posilannya RedaguvatiYuzhnoaziatskaya ili malajskaya ili vetskaya malaya rasa Fizicheskaya Antropologiya Illyustrirovannyj tolkovyj slovar EdwART 2011 Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Perevireno 27 grudnya 2017 nbsp Mongoloidy Stanislav Drobyshevskij PostNauka na YouTube Perevireno 27 grudnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdennoazijska rasa amp oldid 40426824