Публій Сервілій Ватія Ісаврік (консул 48 року до н. е.)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сервілій.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сервілій Ватія Ісаврік.

Пу́блій Серві́лій Ватія Іса́врік (94 — 40 роки до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, консул 48 року до н. е.

Публій Сервілій Ватія Ісаврік
лат. Publius Servilius Vatia Isauricus
Народився	94 до н. е. або 99 до н. е. Стародавній Рим
Помер	1 століття до н. е. невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, Ancient Roman military personnel
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій^[d] і Нобілітет
Посада	квестор, претор, проконсул, авгур, давньоримський сенатор^[d] і консул
Батько	Публій Сервілій Ватія Ісаврік
Мати	невідомо
Родичі	Децим Юній Сілан і Сервілія Цепіона
У шлюбі з	Junia Prima^d
Діти	Сервілія Ісавріка і Publius Servilius Vatia^d

Життєпис

Походив з впливового плебейського роду Сервілієв. Син Публія Сервілія Ватія Ісавріка, консула 79 року до н. е.

Замолоду був прихильником оптиматів. У 60 році до н. е. його обрано квестором, а у 54 році до н. е. — претором. Притягав до суду Гая Мессія, легата Гая Юлія Цезаря. У 50 році до н. е. став членом колегії авгурів.

З початком громадянської війни поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм залишив партію оптиматів та приєднався до Цезаря. Завдяки цьому у 48 році до н. е. Ватія став консулом разом з Гаєм Юлієм Цезарем. Під час своєї каденції Публій Сервілій придушив рух Целія Руфа, який вимагав скасування боргових зобов'язань, а після перемоги Цезаря у битві при Фарсалі оголосив його диктатором вдруге.

У 46—44 роках до н. е. Ісаврік був пропретором, а згодом й проконсулом провінції Азія, де активно займався будівництвом й відновленням провінції після війни. У вересні 44 року до н. е. повернувся до Риму, де підтримав Цицерона у його боротьбі із Марком Антонієм. У січні 43 року до н. е. Ватія підтримав пропозицію Сервія Сульпіція Руфа про дозвіл Октавиану займати магістратури раніше встановленого віку. У березні 43 року до н. е. був включений до складу посольства до Антонія, але, як і Цицерон, відмовився від цієї місії, в результаті чого посольство не відбулося. Після поразки Антонія при Мутині вніс пропозицію про призначення молебню про перемогу над ним. Втім незабаром замирився з Антонієм й у 41 році до н. е. вдруге став консулом разом з Луцієм Антонієм. Після цього не брав активної участі у політичному житті й незабаром помер.

Родина

Дружина — Юнія, донька Децима Юнія Сілана, консула 62 року до н. е.

Діти:

• Публій Сервілій Ватия Ісаврік, претор 25 року до н. е.
• Сервілія.

Джерела

• Dio XLI 43, 1; XLII 17, 1; 21—25; XLIII 25, 2; XLVI 32, 2—4; XLVIII 13, 4 (лат.)
• Jens Bartels: S. Isauricus, P. // Der Neue Pauly. Band 11, 2001, Spalte 467. (нім.)

1. Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489
2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
   d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021