Публій Корнелій Долабелла консул 10 року Публій Корнелій Долабелла 24 рік до н е 47 рік н е політичний та військовий дія

Публій Корнелій Долабелла (24 рік до н. е. — 47 рік н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул 10 року.

Публій Корнелій Долабелла
Народився	1 століття до н. е.
Помер	1 століття
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, Ancient Roman military personnel
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій
Посада	давньоримський сенатор^[d], консул і римський губернатор^d
Батько	Публій Корнелій Долабелла
Мати	Quinctilla Vara^d
У шлюбі з	Sulpicia Galbilla^d
Діти	Публій Корнелій Долабелла

Життєпис ред.

Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Долабелл. Син Публія Корнелія Долабелли та Квінтілії. З 9 року н. е. став членом жрецьких колегій семптевирів епулонів та тітієв. У першій половині 10 року обрано консулом разом з Гаєм Юнієм Сіланом. Під час своєї каденції разом із колегою керував будівництвом водопроводу на Целійському пагорбі.

З 14 до 19 року як легат пропретора керував Далмацією. На цій посаді Публій Корнелій зумів утримати свої легіони від бунту та зберегти порядок після смерті імператора Августа. За дорученням імператора Тиберія проклав дорогу від м. Салони у внутрішню частину країни.

У 21 році у сенаті з лестощів запропонував призначити Тиберію тріумф з нагоди його повернення з Кампанії. Тиберій відмовився від цієї пропозиції, вказавши на її безглуздість. У зв'язку з засудженням Гая Сілана за здирництво Долабелла вніс пропозицію не допускати до жеребкування та проконсульства осіб, які ведуть аморальне життя, щоб питання про них вирішував особисто принцепс. Ця пропозиція також була відхилена Тіберієм.

У 23—24 роках обіймав посаду проконсула Африки. На цій посаді Долабелла продовжив боротьбу з повстанням Такфаріната, попри те, що Тиберій відкликав з провінції IX легіон. Посилив свою армію військами мавретанского царя Юби, зняв облогу з м. Тубуска, стратив підозрюваних у зраді вождів мусуламіев. Вирішальна перемога над Такфаріната була здобута у Авзеі завдяки несподіваному нападу на сплячий ворожій табір. Такфаріната загинув у битві, а його син потрапив у полон. Долабелла домагався тріумфальних відзнак за цю перемогу, проте Тиберій відмовив йому, щоб не затьмарити славу Блеза.

У 27 році Долабелла звинуватив свого кузена Квінтілія Вара в образі величі римського народу, чим викликав до себе загальний осуд. Сенат відклав суд до повернення Тиберія. Втім результат справи невідомий. У 47 році Публій Корнелій Долабелла вніс у сенаті пропозицію про те, щоб квестори щорічно за свій рахунок влаштовували гладіаторські бої. Ця постанова була прийнята.

Родина ред.

Публій Корнелій Долабелла, консул-суффект 55 року.
Корнелія Долабелліна.

Джерела ред.

Bengt E. Thomasson, Fasti Africani. Senatorische und ritterliche Ämter in den römischen Provinzen Nordafrikas von Augustus bis Diokletian. Paul Aströms Förlag, Stockholm 1996, ISBN 91-7042-153-6, S. 30, P 23. (нім.)
Steven H. Rutledge: Imperial inquisitions. Prosecutors and informants from Tiberius to Domitian. Routledge, London 2001, ISBN 0-415-23700-9, S. 216—218. (англ.)