Василь Іванович Прохоров (1900—1943) — радянський воєначальник, генерал-майор, командир 80-ї ордена Леніна ім. Пролетаріату Донбасу стрілецької дивізії.
| Василь Іванович Прохоров | |
|---|---|
| Народження | 1900 с. Хмелівка Васильсурський повіт Нижньогородська губернія Російська імперія |
| Смерть | 1943 Флоссенбюрг, Третій рейх |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1918—1947 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-майор |
| Командування | 80-а ордена Леніна імені Пролетаріату Донбасу стрілецька дивізія |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Бої в Монголії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна битва під Уманню |
| Нагороди |
Біографія ред.
Василь Іванович Прохоров народився в слободі Хмелівка, на околиці Васильсурська. Закінчив 3 класи сільської школи. У 1919 році добровільно вступив у Червону армію та став курсантом піхотної школи, яку закінчив у 1920 році. Учасник Громадянської війни в Росії. На Південному фронті був командиром взводу та роти. У 1921 році брав участь в боях в Монголії. У наступні роки командував стрілецькими підрозділами. У 1932-1934 роках був помічником командира полку. В 1937 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Потім два роки був заступником начальника відділу Оперативного Управління Генерального штабу. На початку 1939 року став помічником командира 80-ї стрілецької дивізії, а в серпні — командиром дивізії. З нею в кінці 1939 — на початку 1940 року брав участь у війні з Фінляндією. Потім дивізія повернулася у свій округ.
З 27 вересня 1937 року мав звання комбриг, а 4 листопада 1939 року став полковником. 4 червня 1940 року В.І. Прохорову було присвоєно звання генерал-майора.
На фронтах Німецько-радянської війни з перших днів. 22 червня 1941 року 80-я стрілецька в складі 6-ї армії Південно-Західного фронту вступила в бій з наступаючими німецькими військами на Львівському напрямку. Брав участь у Київській оборонній операції. В серпні 80-а стрілецька дивізія потрапила в оточення під Уманню. В результаті запеклих боїв 5-6 серпня 1941 року дивізія була розгромлена, а її командир В.І. Прохоров потрапив у полон. Був відправлений до Німеччини в офіцерський табір для військовополонених «Хаммельбург». Восени 1942 року переведений у концтабір «Флоссенбюрг». У концтаборі став одним з керівників Опору. На співпрацю з противником не йшов.
10 лютого 1943 року, разом з групою керівників підпілля концтабору «Хаммельбург» (С. А. Ткаченко, П. Р. Новіков та інші) був заарештований і відправлений в Нюрнберзьку в'язницю гестапо. Там їм було пред'явлено звинувачення в організації підпілля, саботажі і більшовицькій пропаганді.
25 лютого 1943 року з товаришами був переведений в каторжний табір смерті «Хаммельбург» . Помер у концтаборі в жовтні 1943 року від побоїв і голоду.
| «У Флоссенбурзі Прохоров ударив капо і убив. Охоронці побили його до півсмерті. Потім, знесиленого, його відправили у ревір, де йому зробили смертельну ін'єкцію. Звідти відправили у крематорій, генерал Михайлов Н. Ф. свідок загибелі генерала Прохорова В. І. |
Пам'ять ред.
- У селищі Васільсурськ генерал-майору В. І. Прохорову. встановлено пам'ятник
- У Васильсурську його ім'ям названа вулиця.
Нагороди ред.
Посилання ред.
- Они сражались за Родину [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- О 80-й стрелковой дивизии [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 80 стрелковая ордена Ленина дивизия (1 формирования) [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Література ред.
Примітки ред.
- За інформацією Тонконогова Я. І., командира 141-ї сд