Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Протести в місті Міннеаполіс, які переросли в масові заворушення в США, а згодом поширилися деякими іншими країнами світу. Також відомі як акції протести міст-побратимів[джерело?] — низка акцій громадянських протестів, які почалися в центральному районі міста Міннеаполіс й упродовж декількох днів поширилися всією територією США. Причиною початку протестів стало вбивство афроамериканця Джорджа Флойда під час арешту співробітником департаменту поліції Міннеаполіса[en] Дереком Чавіном.
Протести через вбивство Джорджа Флойда | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||
Сторони | ||||||||||||
У США: | У США: | |||||||||||
Ключові фігури | ||||||||||||
Дональд Трамп | Джо Байден | |||||||||||
Втрати | ||||||||||||
2+ загинули | 17+ загинули 11000+ заарештовані |
Під час протестів у деяких містах мали місце зіткнення між протестувальниками та співробітниками правоохоронних органів і бійців національної гвардії США, які застосували сльозогінний газ і гумові кулі у відповідь на агресивні дії натовпу. Лише за перші 14 днів заворушень, загинуло 19 людей.
Згідно з дослідженнями, проведеними влітку 2020 року, у певний момент у демонстраціях у США брали участь від 15 до 26 мільйонів людей, що зробило ці протести наймасовішими протестами в історії США.
Передумови Редагувати
25 травня 2020 року, о 20:08 за CDT (4:08 за київським часом) співробітники поліції Міннеаполіса відповіли на виклик 9-1-1 про пограбування магазину на Чикаго Соут Авеню в районі Повердхорн в Міннеаполісі. За даними поліції, Джордж Флойд, 46-річний афроамериканець, знаходився в сусідній машині й перебував під впливом наркотичних речовин. На місце події був відправлений наряд поліції і підозрюваного затримали. Представник департаменту поліції після інциденту заявив, що співробітники поліції наказали Флойду вийти з машини, але він відмовився і чинив фізичний опір при затриманні.
За заявами поліційного департаменту міста, офіцери «в процесі арешту громадянина помітили, що він відчуває проблеми зі здоров'ям і викликали швидку». Проте прямий ефір у Facebook Live, записаний свідком, показав, що поліцейський, який займався затриманням, притиснув Флойда коліном до землі й тримав його в районі шиї. На відео також видно, як Флойд неодноразово повторює, що відчуває проблеми з диханням.
Потім Флойд повністю замовкає і припиняє ворушитися, проте на відео видно, що офіцер поліції навіть після цього не прибирає коліно з шиї Флойда. Незабаром після цього прибуває карета швидкої допомоги та вантажить Джоржа Флойда на ноші. Медики не змогли виявити пульс, і вже в лікарні була констатована смерть Флойда.
США Редагувати
Травень Редагувати
26 травня Редагувати
Громадські протести в центрі міста Міннеаполіс почалися близько полудня 26 травня, на наступний день після вбивства Джорджа Флойда. Кілька сотень людей прийшли до 3-ї ділянки поліцейського департаменту Міннеаполіса, щоб висловити своє невдоволення діями офіцерів. Однак, протест відразу ж перейшов в радикальну фазу, після того, як протестуючі почали розмальовувати будівлю ділянки, громити припарковані поруч поліцейські машини та скло будівлі. У відповідь на це, ввечері того ж дня поліція вперше застосувала проти агресивної частини учасників протестів спецспорядження: світлошумові та димові гранати.
27 травня Редагувати
На наступний день, 27 травня — протести лише посилилися. Близько 18:00 CDT (2:00 за київським часом) поліція вперше використовувала гумові кулі, а за ними, в хід знову пішли хімічні подразники й димові гранати.
Пізніше ввечері в соціальних мережах були поширені відеоролики, що демонструють згоряння магазину старих автомобілів АвтоЗон, а також, демонструвався процес розграбування натовпом гіпермаркету мережі Target. Вночі того ж дня — одна людина була смертельно поранена власником ломбарду, який застав його за пограбуванням. Згодом, власник ломбарду, 59-річний чоловік, був заарештований у зв'язку зі вбивством громадянина.
28 травня Редагувати
28 травня мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей оголосив у штаті надзвичайний стан, а також ввів в дію комендантську годину, а губернатор штату Міннесота Тім Вальц запросив введення 500 бійців збройних сил Національної гвардії на територію міста Міннеаполіс.
До ранку того ж дня, вже більше ніж 30 будівель і підприємств в Міннеаполісі були пошкоджені в результаті протестів. Кілька магазинів і гіпермаркетів були розграбовані, а кілька ресторанів спалені. До вечора департамент поліції оприлюднив інформацію, що на вечір четверга понад 170 підприємств були пошкоджені, розграбовані, або спалені в результаті дій учасників протестів.
Крім того, того ж вечора учасниками протестів були підпалені дві будівлі навпроти 3-го управління поліцейського департаменту міста, а потім, сама будівля була також захоплена і підпалена. На момент підпалу будівлю управління поліції вже було евакуйовано.
Ніччю того ж дня в Міннеаполісі відбулася перестрілка на перетині вулиць Лейк-стріт і Блумінгтон-авеню. Поліцейські виявили пораненого з вогнепальної зброї чоловіка, який помер у лікарні.
29 травня Редагувати
У районі, де сталися протести близько 22:00 CDT (6:00 за київським часом) 28 травня, не було ані поліціянтів, ані пожежних і вони не були присутні там до ранку 29 травня. О 1:30 CDT (9:30 за київським часом) 29 травня мер Фрей провів пресконференцію з приводу протестів і засудив дії учасників, оцінивши їх як «неприйнятні». Фрей також додав, що люди, залучені в протестих — будуть «притягнуті до відповідальності» за збитки завдані місту, державі й суспільству.
Пізніше, того ж ранку о 5:11 CDT (13:11 за київським часом) репортер CNN Омар Хіменес, який має афроамериканське і колумбійське походження, а також знімальна група телеканалу були арештовані співробітниками поліції та національної гвардії штату Міннесота, в момент коли вони вели пряму трансляцію з місця подій на телебачення. Однак, журналісти були відпущені через близько годину, після втручання з боку губернатора штату Міннесота Тіма Вальца.
29 травня Президент Дональд Трамп написав у Twitter, що відправить військових у Міннеаполіс, щоб взяти під контроль ситуацію, зупинити протести і кровопролиття, якщо губернатор буде неспроможний зробити це сам. Це відбулося практично відразу після того, як губернатор Вальц підписав розпорядження про відправку Національної гвардії Міннесоти в Міннеаполіс, щоб офіційно захистити державне і приватне суспільне майно і дозволити місцевій владі виконувати свою роботу відповідно до закону.
Ввечері того ж дня офіцеру поліцейського департаменту Міннеаполіса Дереку Шовіну було пред'явлено звинувачення у вбивстві та вбивстві третього ступеня. Наперекір оголошенню звинувачень підозрюваному, надзвичайному стану і комендантській годині введеній в місті — цивільні протести спалахнули з новою силою.
29 травня протестувальники з'явилися у місті Сіетл.
30 травня Редагувати
30 травня о 1:30 CDT (9:30 за київським часом) губернатор Міннесоти Тім Вальц провів пресконференцію, в ході якої він заявив що до 80 % людей, що викликають руйнування, влаштовують погроми й підпалюють будинки — можуть бути родом з іншого штату, і що швидше за все, відразу після скоєння своїх злочинів вони покинули Міннесоту. Він додав, що вони були «добре організованою» групою в «спробі дестабілізувати громадянське суспільство». На завершення він заявив: «мова йде не про смерть Джорджа. Мова йде про хаос!». Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей також був присутній на пресконференції, він закликав учасників протестів заспокоїться і розійтися по домівках: «якщо ви дбаєте про себе і про нашу спільноту — ви повинні покласти цьому край. Це повинно припинитися». Він також додав: «ви не призвете поліціянта, який трагічно вбив Джорджа Флойда до відповідальності своїми пограбуваннями і цим безладом».
Станом на 30 травня до 2500 співробітників правоохоронних органів і військових національної гвардії були розгорнуті на території Міннеаполіса. У ході 5 днів протистояння за порушення закону було затримано не менше 1000 осіб, і ще 4 людини загинуло. Увечері того ж дня генерал-майор Національної гвардії Джон Дженсон заявив, що до 31 травня може бути розгорнуто ще понад 1700 солдатів Національної гвардії. І це стане найбільшим розгортанням збройних сил всередині держави в історії США.
30 травня у місті Сіетл протести перетворилися на протести і зіткнення з поліцією.
31 травня Редагувати
Цього дня кількість бійців національної гвардії розгорнутих в штаті Міннесота і в самому Міннеаполісі збільшилася з 4000 до 10 000 осіб за добу.
Близько 10:00 CDT (18:00 за київським часом) в Міннеаполісі на мосту I-35W вантажівка в'їхала в натовп протестуючих, коли на мосту знаходилося від 5000 до 6000 осіб. Однак, серйозно ніхто не постраждав. Після того, як водій зупинився, натовп учасників протестів витяг його з кабіни. Він отримав легкі травми, деякі з учасників протесту намагалися захистити його від побиття. Люди доставили водія в поліцію, яка потім розігнала натовп. Водій вантажівки, пізніше був ідентифікований як Богдан Вечірко і того ж вечора був доставлений в медичний центр округу Ганнепін. На цей час Вечірко знаходиться під охороною. Комісар громадської безпеки Джон Харрінгтон пізніше повідомив, що навряд Вечірко протаранив колону навмисно.
Після завершення акції на мосту багато його частин були пошкоджені, або розмальовані.
31 травня, також, відбулася акція-протесту під капітолієм штату Міннесота у місті Сент-Пол.
Крім того, в цей день поліцейські міста Міннеаполіс обстріляли журналістів, це був перший інцидент з представниками ЗМІ. Поліція обстріляла знімальну групу німецького агентства Deutsche Welle. Це сталося за кілька хвилин до прямого включення.. Того ж дня влада ввела режим комендантської години у понад 40 містах 22 штатів.
Штати Джорджія, Огайо, Колорадо, Вісконсин, Кентуккі і Юта закликали федеральну владу ввести Нацгвардію до штатів.
31 травня у місті Сіетл протести перетворилися на бунти і спроби заколоту проти офіційної влади США.
Червень Редагувати
1 червня мер Вашингтона Муріел Баузер і губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо виступили з критикою президента Трампа за жорстокі розгони мітингарів.
1 червня протести в більш ніж 100 містах США, а також у великих містах за кордоном лише посилилися. Крім того, принаймні в 40 містах і 23 штатах була введена комендантська година, і в них висунулися підрозділи бійців національної гвардії США для відновлення правового контролю.
Учасники протестів спробували спалити церкву Святого Іоанна (т.з «Церква президентів») на Лафайет-сквер, неподалік від Білого дому, проте, вони були відтіснені силами правоохоронців.
1 червня у місті Сіетл поліція та заколотники зіткнулися на Капітолійському пагорбі. В результаті заколотники захопили значну частину Капітолійського Пагорбу у місті Сіетл.
Незалежне розслідування і розтин трупа загиблого афроамериканця показало, що насправді Флойд помер від інфаркту (сердечного приступу) через вживання наркотиків. Однак, все одно існує ймовірність, що напад був спровокований асфіксією через дії офіцера поліції.
В середині дня, перебуваючи в Рожевому саду Президент Дональд Трамп розкритикував слабкість губернаторів і мерів і зажадав використовувати більш жорстку тактику стосовно учасників протестів. Він також заявив, що буде докладати всіх зусиль для відновлення порядку на території Сполучених штатів. Після чого, з метою власної безпеки Президент був поміщений в бункер під Білим домом разом зі своєю сім'єю.
Увечері того ж дня, керівництво компанії Apple почало блокувати вкрадені учасниками протестів пристрої і передавати їхні дані поліції.
2 червня до Вашингтону (в федеральний округ Колумбія) було відправлено близько 1,6 тисяч військових. Війська перебувають у підвищеній бойовій готовності. Помічник міністра оборони США Джонатан Хоффман пояснив, що військові готові діяти у випадку масових протестів, але на час інтерв'ю армія не брала участі в допомозі поліції.
2 червня у місті Сіетл заколотники поставили ультиматут Меру міста Сіетл Дженні Дюркан.
Станом на 3 червня під час протестів в США загинуло щонайменше 11 осіб. Серед них є співробітники поліції.
3 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами заколотників і почала з ними переговори.
Загалом станом на 4 червня в США відбулося 279 нападів на журналістів, зафіксовано 45 випадків арештів журналістів.
4 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами заколотників і продовжила з ними переговори.
У п'ятницю, 5 червня пройшла панахида в пам'ять про Джорджа Флойда, в якій, зокрема, взяв участь і мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей.
5 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан заявила, що змушена була піти на деякі поступки заколотників.
Тим же днем Мер Темекули Джеймс Стюарт подав у відставку через курйоз з електронним листом, який він відправив одному з мешканців міста. У ньому ексмер написав, що «він не вірить, що колись існувала хороша кольорова людина, убита поліцейськими». У заяві про свою відставку він пояснив, що слово «хороша» було додано ненавмисно, а через помилку його голосового перекладача, який він використовує через свою дислексію.
5 червня МЗС США дало рекомендацію іноземцям у США. Зокрема, їм рекомендують уникати демонстрацій.
6 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт заколотників.
7 червня ситуація у Вашинґтоні стабілізувалася, через що Трамп дав наказ про виведення загонів нацгвардії з міста. Того ж дня у Філадельфії було скасовано комендантську годину
7 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт заколотників.
8 червня в Сіетлі на значній території міста, контрольованій заколотниками (сім кварталів) була проголошена Автономна Зона Капітолійського пагорба.
14 червня в Атланті (Джорджія) під час протестів поліціянт застрелив 27-річного афроамериканця Рейшарда Брукса. Після цього глава поліції Атланти Еріка Шилдс подала у відставку. Поліцейському Гарретту Рольфу було оголошено звинувачення у вбивстві, йому загрожує довічне ув'язнення або смертна кара. 19 червня Гаррета було звільнено під заставу. Йому було пред'явлено звинувачення за 11 пунктами, зокрема, в навмисному вбивстві. Його напарника звинувачують у нападі на підозрюваного за обтяжуючих обставин.
19 червня в Сан-Франциско заколотники атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.
21 червня в Сіетлі з вогнепальної зброї було смертельно поранено 19-літнього протестувальника, інший поранений протестувальник опинився в реанімації в критичному стані.
Липень Редагувати
1 липня Автономна Зона Капітолійського пагорба була ліквідована.
3 липня в Сент-Луїсі вандали намагалися атакувати пам'ятник Святому Королю Людовіку IX (на честь якого названо місто), проте група християн не дозволила цього, після чого почалася бійка.
4 липня в Сакраменто заколотники атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.
7 липня влада штату Джорджія оголосила надзвичайний стан і ввела війська нацгвардії. За вихідні в Атланті від перестрілок загинули кілька людей.
16 липня у Каліфорнії палії атакували Церкву Святого Хуніперо Серро.. 25 липня під час протестів в Сіетлі постраждали понад 20 поліцейських, 45 осіб затримали. Учасники протестів намагалися підпалити конструкції на території центру ув'язнення неповнолітніх злочинців та підірвати поліцейську дільницю, били скло в машинах і будинках.
В інших містах Редагувати
В інших містах США також проходять акції протесту, які почалися практично одночасно з основною в Міннеаполісі. Акції спрямовані на підтримку тих, хто боровся і бореться заради справедливості для Джорджа Флойда і для всіх афроамериканців, які страждають від несправедливих утисків. Велика частина цих протестів була мирною, однак, були й прецеденти насильницьких акцій.
За межами США Редагувати
Англія Редагувати
Вандали пошкодили пам'ятника Вінстону Черчиллю.
Бельгія Редагувати
У Брюсселі поліція застосувала газ після того, як протести переросли в масові протести, а демонстранти закидали поліцейських камінням.
Нідерланди Редагувати
24 червня 2020 року у місті Бреда вандали осквернили Каплицю Ченстоховської Богородиці.
Німеччина Редагувати
6 червня 2020 року відбулися протести в багатьох містах країни.
Польща Редагувати
7 червня 2020 року у місті Краків близько тисячі людей зібралися, щоб піти на марш в пам'ять Флойда і протестувати проти расизму та жорстокості поліції. Марш розпочався перед Генеральним консульством США на вулиці Столарська та закінчився на площі Малий Ринок.
Словаччина Редагувати
1 червня 2020 року у місті Братислава близько 100 людей вийшли на протест навпроти Посольства США.
Угорщина Редагувати
- 7 червня 2020 року у місті Будапешт понад 1000 людей вийшли на протест навпроти Посольства США.
- 16 червня 2020 року у місті Будапешт вандали атакували Пам'ятник Вінстону Черчиллю.
Румунія Редагувати
6 червня 2020 року у місті Бухарест 12 людей вийшли на протест.
Україна Редагувати
Напади на журналістів Редагувати
В ході протестів поліція і національна гвардія нерідко вдається до насильства, зокрема, стосовно журналістів. У період з 26 травня по 3 червня було зафіксовано понад 279 нападів на журналістів різних телевізійних і інтернет-видань. Більше ніж 45 журналістів було заарештовано і понад 40 одиниць техніки пошкоджено.
Реакція Редагувати
Цей розділ статті ще не написано. |
Примітки Редагувати
- . The Guardian. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
- . Fox News. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- 14 Days Of Protests, 19 Dead.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- Buchanan, Larry; Bui, Quoctrung; Patel, Jugal K. (3 липня 2020). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 березня 2021.
- Oregonian/OregonLive, Jim Ryan | The (26 серпня 2020). . oregonlive (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 1 березня 2021.
- . CNN. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Vice. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . The New York Times. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . The Daily Beast. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . New York Post. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Time. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . New York Post. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . minnesota.cbslocal.com. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . FOX 9. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Star Tribune. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . www.voanews.com. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . FOX 9. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- (амер.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . www.minnesota.cbslocal.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020.
- . The Root. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . TheHill. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 30 травня 2020.
- . Twitter @realDonaldTrump. Архів оригіналу за 31 травня 2020.
- . Twitter @realDonaldTrump. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . CNN. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- Gov. Walz to 'fully mobilize' the National Guard for Floyd riots. Star Tribune.
- . Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Heavy.com. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . Bring Me The News. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . CNN. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . РБК-Украина. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . Washington Post. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . CNN. Архів оригіналу за 6 червня 2020.
- . Reuters. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . Reuters (англ.). 3 червня 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- . The New York Times. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- . mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- Rbc.ua. . РБК-Украина (uk-UA). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
- . Reuters (англ.). 21 червня 2020. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- . Reuters (англ.). 7 червня 2020. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
- У Запоріжжі активіст вийшов на пікет за права темношкірих в Україні. Радіо Свобода. 3 червня 2020. оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
- У Тернополі група темношкірих чоловіків провела акцію проти расизму (фото). Главком. 11 червня 2020. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
- . U.S. Press Freedom Tracker. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.