www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проксенія грец προξενία або право публічної гостинності була найдавнішою формою відносин і міжнародного права у Давній Г

Проксенія

Проксенія (грец. προξενία), або право публічної гостинності, була найдавнішою формою відносин і міжнародного права у Давній Греції. До 6 ст. до н. е. чужинці були позбавленні в грецьких полісах будь-якої опіки. Тобто, громадяни одного полісу не мали в іншому полісі ніяких прав і були беззахисними з правової точки зору. Така ситуація потребувала врегулювання. Саме в 6 ст. до н. е. на чужинців було поширене право гостинності. Спочатку воно мало індивідуальний, приватний характер. Чужинець, який потрапляв у поліс, покладався на опіку одного з мешканців цього полісу – проксена, який ставав його захисником і гарантом у правових і торгових справах. Пізніше проксенія поширилася не лише на приватних осіб, а й на роди, племена і цілі держави.

Проксенія була інституцією публічною, але проксен не був посадовцем чи чиновником. Це була приватна, а не політична фігура, тому проксенами ставали не завдяки своєму становищу в полісі, а завдяки родинним зв'язкам в тому, чи іншому полісі. Проксен був громадянином того міста, в якому він мав захищати інтереси осіб, або держав, з якими він про це домовився, сумлінність виконання проксеном своїх обов'язків гарантувалася його родинними зв'язками з громадянами цього полісу. Тобто родинні, особисті зв'язки були визначальними при виборі проксена, оскільки це, у той час, вважалося певною гарантією. З часом компетенція проксена була розширена. Він став не лише захищати інтереси чужинців у своєму полісі, його діяльність розширилася до одержання прав представляти інтереси чужої держави перед Народними зборами свого полісу. Це спричинило надання йому дипломатичних привілеїв та імунітетів. Але проксен не був повноцінним послом. Він, перш за все, приймав у себе послів від чужого полісу і був їхнім представником у своєму полісі, та вже разом з ними брав участь у переговорах з місцевою владою. Його основним завданням було підготувати самі переговори, використовуючи свої зв'язки у рідному полісі. Це була взаємовигідна співпраця. Проксен, в обмін на свої зобов'язання відстоювати інтереси певного полісу, отримував почесні привілеї, а також різні переваги відносно інших іноземців щодо торгівлі, податків та суду, від цього полісу. Ці привілеї стимулювали торговців, які були зацікавлені у торгівлі між полісами, ставати проксенами. Поступово цей пост ставав спадковим.

Функції проксенів Редагувати

  • Турбота про розміщення іноземців.
  • Посередництво між іноземними офіційними особами та установами.
  • Засвідчення складених іноземцями заповітів.
  • Визначення порядку ліквідації спадщини іноземця, якщо він не мав законних спадкоємців.
  • Посередництво у торгівлі.
  • Забезпечення іноземцям доступу до храмів для здійснення релігійних обрядів.

Пост проксена вважався почесним і надавався визначним людям. Так Демосфен був проксеном Фів у Афінах, а Кімон був проксеном в Афінах відразу двох полісів: Спарти і Фессалії Ці люди, які ставали проксенами, залишалися повноправними громадянами свого полісу, а їхні зв'язки з іншими полісами допомагали врегульовувати суперечності між різними грецькими полісами і таким чином пом'якшувати ворожнечу, яка постійно роз'їдала і руйнувала еллінський світ.

Проксенія, як форма зв'язків отримала широке поширення і стала основою всіх наступних міжнародних зв'язків античності.

Джерела Редагувати

  1. ↑ Зінченко, 2005, с. 48.
  2. ↑ Потемкин В. П. История дипломатии : [ ][рос.] : в 3 т. — М. : ОГИЗ, 1941. — Т. 1.
  3. ↑ Зінченко, 2005, с. 49.
  4. Hazel, John. Who's Who in the Greek World. — New York, 2000. — С. 57.

Література Редагувати

  • Л. Ф. Гайдуков. Проксенія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Гавриленко О.А, Сироїд Т.Л. Історія міжнародного права: стародавня доба : навч. посіб. Харків, 2021.
  • Зінченко А.Л. Історія дипломатії від давнини до нового часу : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. спец. міжнар. відносин та історії. К., 2005.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prokseniya grec pro3enia abo pravo publichnoyi gostinnosti bula najdavnishoyu formoyu vidnosin i mizhnarodnogo prava u Davnij Greciyi Do 6 st do n e chuzhinci buli pozbavlenni v greckih polisah bud yakoyi opiki Tobto gromadyani odnogo polisu ne mali v inshomu polisi niyakih prav i buli bezzahisnimi z pravovoyi tochki zoru Taka situaciya potrebuvala vregulyuvannya Same v 6 st do n e na chuzhinciv bulo poshirene pravo gostinnosti Spochatku vono malo individualnij privatnij harakter Chuzhinec yakij potraplyav u polis pokladavsya na opiku odnogo z meshkanciv cogo polisu proksena yakij stavav jogo zahisnikom i garantom u pravovih i torgovih spravah 1 Piznishe prokseniya poshirilasya ne lishe na privatnih osib a j na rodi plemena i cili derzhavi 2 Prokseniya bula instituciyeyu publichnoyu ale proksen ne buv posadovcem chi chinovnikom Ce bula privatna a ne politichna figura tomu proksenami stavali ne zavdyaki svoyemu stanovishu v polisi a zavdyaki rodinnim zv yazkam v tomu chi inshomu polisi Proksen buv gromadyaninom togo mista v yakomu vin mav zahishati interesi osib abo derzhav z yakimi vin pro ce domovivsya sumlinnist vikonannya proksenom svoyih obov yazkiv garantuvalasya jogo rodinnimi zv yazkami z gromadyanami cogo polisu Tobto rodinni osobisti zv yazki buli viznachalnimi pri vibori proksena oskilki ce u toj chas vvazhalosya pevnoyu garantiyeyu Z chasom kompetenciya proksena bula rozshirena Vin stav ne lishe zahishati interesi chuzhinciv u svoyemu polisi jogo diyalnist rozshirilasya do oderzhannya prav predstavlyati interesi chuzhoyi derzhavi pered Narodnimi zborami svogo polisu Ce sprichinilo nadannya jomu diplomatichnih privileyiv ta imunitetiv 1 Ale proksen ne buv povnocinnim poslom Vin persh za vse prijmav u sebe posliv vid chuzhogo polisu i buv yihnim predstavnikom u svoyemu polisi ta vzhe razom z nimi brav uchast u peregovorah z miscevoyu vladoyu Jogo osnovnim zavdannyam bulo pidgotuvati sami peregovori vikoristovuyuchi svoyi zv yazki u ridnomu polisi 2 Ce bula vzayemovigidna spivpracya Proksen v obmin na svoyi zobov yazannya vidstoyuvati interesi pevnogo polisu otrimuvav pochesni privileyi a takozh rizni perevagi vidnosno inshih inozemciv shodo torgivli podatkiv ta sudu vid cogo polisu Ci privileyi stimulyuvali torgovciv yaki buli zacikavleni u torgivli mizh polisami stavati proksenami Postupovo cej post stavav spadkovim 3 Zmist 1 Funkciyi prokseniv 2 Dzherela 3 Literatura 4 PosilannyaFunkciyi prokseniv RedaguvatiTurbota pro rozmishennya inozemciv Poserednictvo mizh inozemnimi oficijnimi osobami ta ustanovami Zasvidchennya skladenih inozemcyami zapovitiv Viznachennya poryadku likvidaciyi spadshini inozemcya yaksho vin ne mav zakonnih spadkoyemciv Poserednictvo u torgivli Zabezpechennya inozemcyam dostupu do hramiv dlya zdijsnennya religijnih obryadiv Post proksena vvazhavsya pochesnim i nadavavsya viznachnim lyudyam Tak Demosfen buv proksenom Fiv u Afinah a Kimon buv proksenom v Afinah vidrazu dvoh polisiv Sparti i Fessaliyi 4 Ci lyudi yaki stavali proksenami zalishalisya povnopravnimi gromadyanami svogo polisu a yihni zv yazki z inshimi polisami dopomagali vregulovuvati superechnosti mizh riznimi greckimi polisami i takim chinom pom yakshuvati vorozhnechu yaka postijno roz yidala i rujnuvala ellinskij svit 3 Prokseniya yak forma zv yazkiv otrimala shiroke poshirennya i stala osnovoyu vsih nastupnih mizhnarodnih zv yazkiv antichnosti 2 Dzherela Redaguvati a b Zinchenko 2005 s 48 a b v Potemkin V P Istoriya diplomatii ros v 3 t M OGIZ 1941 T 1 a b Zinchenko 2005 s 49 Hazel John Who s Who in the Greek World New York 2000 S 57 Literatura RedaguvatiL F Gajdukov Prokseniya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Gavrilenko O A Siroyid T L Istoriya mizhnarodnogo prava starodavnya doba navch posib Harkiv 2021 Zinchenko A L Istoriya diplomatiyi vid davnini do novogo chasu Navch posib dlya stud vish navch zakl spec mizhnar vidnosin ta istoriyi K 2005 Posilannya RedaguvatiGavrilenko O A Prokseniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Prokseniya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 426 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prokseniya amp oldid 39964117