Прокл цар Спарти Прокл дав гр Προκλέης Προκλῆς легендарний цар Лаконії який царював у XI столітті до н е Син Арістодема

Прокл (дав.-гр. Προκλέης, Προκλῆς) — легендарний цар Лаконії, який царював у XI столітті до н. е. Син Арістодема та Аргії, молодший брат-близнюк Еврісфена. Родоначальник царського роду Евріпонтидів.Разом з братом допоміг родичу Епіту захопити трон Мессенії.

Прокл


Біографічні дані
Діти	Соос
Батько	Арістодем
Мати	Argea^d

Примітки Редагувати

Любкер Ф. Aristodemus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 150.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45275920d:Track:Q1459210
Рыжов, Константин (2002). Все монархи мира. Греция. Рим. Византия. (Російською). Москва: ВЕЧЕ. с. 411. ISBN 5-7838-1079-7.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45275920"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Aristodemus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;150.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q45275920]][[d:Track:Q1459210]]</div>-1] Любкер Ф. Aristodemus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 150.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45275920d:Track:Q1459210

[2] Рыжов, Константин (2002). Все монархи мира. Греция. Рим. Византия. (Російською). Москва: ВЕЧЕ. с. 411. ISBN 5-7838-1079-7.