www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проєкт А119 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна А119 значення Проє кт A119 англ Project A119 проєкт Вив

Проєкт А119

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: А119 (значення).

Проє́кт A119 (англ. Project A119) — проєкт «Вивчення дослідницьких місячних польотів» — секретний план американських повітряних сил з метою скидання атомної бомби на Місяць.

A Study of Lunar Research Flights — Volume I

Загальний опис ред.

Метою проєкту було підірвати атомну бомбу на Місяці для підвищення морального духу в США після того, як Радянський Союз випередив американців в космічній гонці. Про існування проєкту було заявлено в 2000 році колишнім керівником Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА), Леонардом Рейфелем, який керував проєктом в 1958 році. Молодий Карл Саган був частиною команди, відповідальної за прогнозування наслідків ядерного вибуху в умовах низької гравітації.

Проєкт A119 не був здійснений, можливо, в першу чергу тому, що висадка на Місяць була більш прийнятним досягненням в очах американської громадськості. Проєктна документація залишилася таємницею на майже 45 років, і, незважаючи на одкровення Рейфеля, уряд США ніколи офіційно не визнавав своєї участі в проєкті.

Підґрунтя проєкту ред.

Під час холодної війни Радянський Союз лідирував в космічній гонці, запустивши 4 жовтня 1957 року орбітальний апарат Спутник-1. Цей супутник був першим штучним супутником на навколоземній орбіті, тому його несподіваний успішний запуск у поєднанні з провалом американської програми «Венґард» став поштовхом для початку космічних перегонів. Намагаючись вирватись в лідери, Сполучені Штати впроваджували низку нових проєктів і досліджень, які в кінцевому підсумку вилились в запуск супутника Explorer 1 і створення передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) і НАСА.

У 1950-1960-і роки ядерні випробування проводилися в великих кількостях і в різних середовищах: СРСР і США вдосконалювали свою ядерну зброю. До укладення договору 1963 р. ядерні випробування в космосі були справою досить звичайною. Саме в ключі цих випробовувань у 1958 р. і США, і СРСР планували провести ядерні вибухи на Місяці. Ці плани не були реалізовані, але вибухи у верхніх шарах атмосфери та у космосі проводилися широко.

Проєкт ред.

1949 року Armour Research Foundation (АРФ) на базі Іллінойського технологічного інституту почала вивчати вплив ядерних вибухів на довкілля. Ці дослідження продовжувалися до 1962 року. У травні 1958 року АРФ почала таємне дослідження можливих наслідків атомного вибуху на Місяці. Основна мета програми, яка проходила під егідою ВПС США, і була ними запропонована — здійснення ядерного вибуху на Місяці, який буде видно із Землі. Вони вважали, що такий експеримент буде сприяти зростанню патріотизму американського народу.

Під час здійснення проєкту газети розповсюджували чутки, що Радянський Союз планував підірвати водневу бомбу на Місяці. У кінці 1957 року преса також повідомляла, що СРСР планував відзначати річницю Жовтневої революції, яка збігалися із місячним затемненням 7 листопада 1957 року, ядерними вибухами на Місяці.

Подібна ідея була висунута Едвардом Теллером, «батьком водневої бомби», який у лютому 1957 року запропонував детонувати атомний пристрій і на Місяці, і на деякій відстані від його поверхні, щоб проаналізувати наслідки вибуху.

Вибух повинен був відбутися вздовж термінатора Місяця, для максимальної видимості з Землі.

Дослідження ред.

Десять членів команди на чолі з Леонардом Рейфелем були зібрані в Іллінойському технологічному інституті в Чикаго, щоб вивчити потенційну видимість вибуху, його наукове значення та вплив на місячну поверхню. Серед членів дослідницької групи були астрономи Джерард Койпер і його докторант Карл Саган, який відповідав за математичне моделювання розширення пилової хмари в просторі навколо Місяця, що було важливим фактором у визначенні видимості вибуху з Землі.

Для реалізації проєкту вчені спершу планували використати водневу бомбу, але ВПС США наклали вето на цю ідею через вагу такого пристрою — на той час ще не було ракет-носіїв, які б вивели на навколоземну орбіту і доставили до Місяця необхідний за тоннажністю вантаж. Тоді було вирішено використати боєголовку W25 — маленьку, легку та з відносно низькою потужністю в 1,7 кілотонни. Для порівняння, Малюк, скинутий на японське місто Хіросіма в 1945 році мав потужність 13-18 кілотонн. Запуск W25 передбачалося здійснити за допомогою ракети-носія на неосвітлену сторону Місяця, поблизу термінатора, де він мав бути підірваний при ударі. Пилова хмара, утворена в результаті вибуху, здійнялася б на значну висоту й потрапила б під проміння Сонця, завдяки чому її можна було б побачити з Землі. Як вважав Леонард Рейфель, прогрес ВПС у розвитку міжконтинентальних балістичних ракет зробив би такий запуск можливим вже в 1959 році.

Скасування проєкту ред.

Проєкт був скасований ВПС у січні 1959 року. Причини скасування не оголошені. Можна припустити, що, по-перше, ініціатори проєкту та керівники США побоювались негативної реакції громадськості й, по-друге, тому що Проєкт А119 становив небезпеку для населення, у разі, якщо щось пішло б не так із запуском. Ще одним фактором, наведеним керівником проєкту Леонардом Рейфелем, були можливі наслідки радіоактивного зараження великих територій на Місяці, які в майбутньому могли б бути використані у дослідженні Місяця та його колонізації.

Пізніші дослідження показали, що відповідний радянський проєкт існував насправді, але він відрізнявся від сценарію, про який повідомлялося в пресі. Розпочавшись у січні 1958 року, він був частиною різних планів під кодовою назвою «E». Проєкт E-1 за планом повинен був досягти Місяця, в той час як проєкти Е-2 і E-3 мали на меті відправлення зонда на зворотну сторону Місяця для того, щоб зробити серію фотографій його поверхні. Фінальна стадія проєкту — E-4, повинна була завдати ядерного удару по Місяцю. Подібно до американського плану ряд проєктів «E» були скасовані ще в стадії планування через побоювання щодо безпеки та надійності ракети-носія. Втім, це питання дискутується, так командир окремої інженерно-випробовувальної частини космодрому Байконур Геннадій Пономарьов заперечує те, що проєкт Е-4 був проєктом ядерного вибуху на Місяці.

Наслідки ред.

Підписання договору про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі й під водою в 1963 році і Договору про космос у 1967 році, заборонило майбутні проєкти дослідження впливу ядерних вибухів на Місяць. Проте, уже раніше як Сполучені Штати, так і Радянський Союз здійснили декілька висотних ядерних вибухів, в тому числі операції Hardtack I, Argus, Dominic, а також The K Project.

Про проєкт A119 стало відомо завдяки вивченню документів під час роботи над біографією Карла Сагана

1969 року Сполучені Штати одержали лідерство в космічній гонці після успіху місії Аполлон-11. У грудні того ж року вчений програми «Аполлон» Гарі Латам запропонував здійснити вибух «невеликого» ядерного пристрою на Місяці для того, щоб посприяти науковим геологічним дослідженням. Ця ідея була відхилена, оскільки вибух завадив би вимірюванню природного радіаційного фону Місяця.

Існування Проєкту A119 залишалося в секреті до середини 1990-х років, коли письменник Кей Девідсон виявив його при дослідженні документів, потрібних для написання біографії Карла Сагана. Участь Сагана у проєкті простежувалася з його заяви на академічну стипендію від Міллерівського Інституту в Каліфорнійському університеті в Берклі в 1959 році. У заяві Саган дав докладну інформацію про науково-дослідний проєкт, що, на думку Девідсона, було порушенням правил національної безпеки. Саган розкрив назви двох секретних документів з проєкту A119: документу 1958 року Possible Contribution of Lunar Nuclear Weapons Detonations to the Solution of Some Problems in Planetary Astronomy, і 1959 року Radiological Contamination of the Moon by Nuclear Weapons Detonations, що було витоком інформації. Ці документи належали до восьми звітів, створених у рамках проєкту. Всі вони були знищені в 1987 році.

Біографія Карла Сагана «Carl Sagan: A Life» була опублікована в 1999 році. Незабаром після цього була опублікована рецензія в журналі Nature, у якій згадувалося про викриття витоку інформації. Це призвело до того, що доктор Рейфель написав листа в журнал, в якому підтверджував те, що такі дії Сагана в той час вважалася порушенням умов конфіденційності проєкту. Рейфель скористався можливістю, щоб розкрити подробиці досліджень, і його заяви пізніше широко висвітлювалися в засобах масової інформації.

У результаті публікації даних було подано запит щодо Проєкту A119. І лише через сорок років після програми було видано книгу A Study of Lunar Research Flights — Volume I. Пошук іншої документації щодо справи показав, що решту звітів було знищено в 1980 році в Іллінойському технологічному інституті.

Доктор Девід Лоурі, ядерний історик з Великої Британії, назвав проєкт «непристойним», додавши, що «якби проєкт було здійснено, ми ніколи б не мали романтичного образу Ніла Армстронга, який здійснив „гігантський стрибок для людства“».

Дотичні матеріали ред.

  • Сучасна техніка комп'ютерного моделювання, анімації дає змогу змоделювати можливий перебіг ядерного вибуху на Місяці
  • Варіант сценарію ядерного вибуху на Місяці екранізовано у фільмі «Велика зірка / Grand Star» у 2007—2008 рр. Режисер: David Carayon, Paolo Barzman

Примітки ред.

  1. «50th Anniversary of the Space Age» [ 16 вересня 2011 у Wayback Machine.], NASA.
  2. Разработка, испытания, развертывание Р-5М. Гонка космических взрывов. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 1 липня 2012. 
  3. ↑ [], Dörries, Matthias (2011). «The Politics of Atmospheric Sciences: „Nuclear Winter“ and Global Climate Change». Osiris (University of Chicago Press, on behalf of The History of Science Society) 26 (1): 198—223.
  4. ↑ «US planned one big nuclear blast for mankind» [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.], Barnett, Antony (May 14, 2000).
  5. «Latest Red Rumor: They'll Bomb Moon». Pittsburgh Press: [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Myler, Joseph L (November 1, 1957).
  6. ↑ Lunar Exploration: Human Pioneers and Robotic Surveyors. [ 20 травня 2013 у Wayback Machine.], Ulivi, Paolo; Harland, David Michael (2004).
  7. ↑ «U.S. Planned Nuclear Blast On the Moon, Physicist Says». [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.], Broad, William J (May 16, 2000)
  8. ↑ «U.S. Weighed A-Blast on Moon in 1950s». Los Angeles Times. [ 3 березня 2019 у Wayback Machine.], Associated Press (May 18, 2000).
  9. Hoddeson, Lillian; Henriksen, Paul W.; Meade, Roger A.; Westfall, Catherine L. (1993). Critical Assembly: A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years, 1943—1945. Cambridge University Press. pp. 392—393.
  10. ↑ «U.S. considered lunar a-bomb blast». [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Associated Press (May 18, 2000).
  11. «The original E-3 project — exploding a nuclear bomb on the Moon». [ 20 вересня 2019 у Wayback Machine.], Zheleznyakov, Aleksandr.
  12. «Russia wanted nuclear bomb on moon». Independent Online. [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Tanner, Adam (July 9, 1999).
  13. . Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 30 травня 2012. 
  14. Angelo, Joseph A (2007). Human Spaceflight (illustrated ed.). Infobase Publishing. p. 28.
  15. «Moon madness» [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.], The Sydney Morning Herald: p. 19. December 21, 1969.
  16. «Scientist Withdraws Plans for Nuclear Blast on Moon» [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.], St. Petersburg Times: p. 7. January 7, 1970.
  17. Carl Sagan: A Life [ 20 травня 2013 у Wayback Machine.], Davidson, Keay; Sagan, Carl (1999), Wiley. p. 95.
  18. ↑ «A Study of Lunar Research Flights, Volume I» [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.], Defense Technical Information Center
  19. "Sagan breached security by revealing US work on a [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Reiffel, Leonard (May 4, 2000).; Nature 405 (6782): 13.doi:10.1038/35011148 [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  20. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2012. 
  21. . Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 30 травня 2012. 

Посилання ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina A119 znachennya Proye kt A119 angl Project A119 proyekt Vivchennya doslidnickih misyachnih polotiv sekretnij plan amerikanskih povitryanih sil z metoyu skidannya atomnoyi bombi na Misyac A Study of Lunar Research Flights Volume I Zmist 1 Zagalnij opis 2 Pidgruntya proyektu 3 Proyekt 3 1 Doslidzhennya 3 2 Skasuvannya proyektu 4 Naslidki 5 Dotichni materiali 6 Primitki 7 PosilannyaZagalnij opis red Metoyu proyektu bulo pidirvati atomnu bombu na Misyaci dlya pidvishennya moralnogo duhu v SShA pislya togo yak Radyanskij Soyuz viperediv amerikanciv v kosmichnij gonci Pro isnuvannya proyektu bulo zayavleno v 2000 roci kolishnim kerivnikom Nacionalnogo upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA Leonardom Rejfelem yakij keruvav proyektom v 1958 roci Molodij Karl Sagan buv chastinoyu komandi vidpovidalnoyi za prognozuvannya naslidkiv yadernogo vibuhu v umovah nizkoyi gravitaciyi Proyekt A119 ne buv zdijsnenij mozhlivo v pershu chergu tomu sho visadka na Misyac bula bilsh prijnyatnim dosyagnennyam v ochah amerikanskoyi gromadskosti Proyektna dokumentaciya zalishilasya tayemniceyu na majzhe 45 rokiv i nezvazhayuchi na odkrovennya Rejfelya uryad SShA nikoli oficijno ne viznavav svoyeyi uchasti v proyekti Pidgruntya proyektu red Pid chas holodnoyi vijni Radyanskij Soyuz lidiruvav v kosmichnij gonci zapustivshi 4 zhovtnya 1957 roku orbitalnij aparat Sputnik 1 Cej suputnik buv pershim shtuchnim suputnikom na navkolozemnij orbiti tomu jogo nespodivanij uspishnij zapusk u poyednanni z provalom amerikanskoyi programi Vengard stav poshtovhom dlya pochatku kosmichnih peregoniv Namagayuchis virvatis v lideri Spolucheni Shtati vprovadzhuvali nizku novih proyektiv i doslidzhen yaki v kincevomu pidsumku vililis v zapusk suputnika Explorer 1 i stvorennya peredovih oboronnih doslidnickih proyektiv DARPA i NASA 1 U 1950 1960 i roki yaderni viprobuvannya provodilisya v velikih kilkostyah i v riznih seredovishah SRSR i SShA vdoskonalyuvali svoyu yadernu zbroyu Do ukladennya dogovoru 1963 r yaderni viprobuvannya v kosmosi buli spravoyu dosit zvichajnoyu Same v klyuchi cih viprobovuvan u 1958 r i SShA i SRSR planuvali provesti yaderni vibuhi na Misyaci Ci plani ne buli realizovani ale vibuhi u verhnih sharah atmosferi ta u kosmosi provodilisya shiroko 2 Proyekt red 1949 roku Armour Research Foundation ARF na bazi Illinojskogo tehnologichnogo institutu pochala vivchati vpliv yadernih vibuhiv na dovkillya Ci doslidzhennya prodovzhuvalisya do 1962 roku 3 U travni 1958 roku ARF pochala tayemne doslidzhennya mozhlivih naslidkiv atomnogo vibuhu na Misyaci Osnovna meta programi yaka prohodila pid egidoyu VPS SShA i bula nimi zaproponovana zdijsnennya yadernogo vibuhu na Misyaci yakij bude vidno iz Zemli Voni vvazhali sho takij eksperiment bude spriyati zrostannyu patriotizmu amerikanskogo narodu 4 Pid chas zdijsnennya proyektu gazeti rozpovsyudzhuvali chutki sho Radyanskij Soyuz planuvav pidirvati vodnevu bombu na Misyaci U kinci 1957 roku presa takozh povidomlyala sho SRSR planuvav vidznachati richnicyu Zhovtnevoyi revolyuciyi yaka zbigalisya iz misyachnim zatemnennyam 7 listopada 1957 roku yadernimi vibuhami na Misyaci 5 Podibna ideya bula visunuta Edvardom Tellerom batkom vodnevoyi bombi yakij u lyutomu 1957 roku zaproponuvav detonuvati atomnij pristrij i na Misyaci i na deyakij vidstani vid jogo poverhni shob proanalizuvati naslidki vibuhu 6 nbsp Vibuh povinen buv vidbutisya vzdovzh terminatora Misyacya dlya maksimalnoyi vidimosti z Zemli Doslidzhennya red Desyat chleniv komandi na choli z Leonardom Rejfelem buli zibrani v Illinojskomu tehnologichnomu instituti v Chikago shob vivchiti potencijnu vidimist vibuhu jogo naukove znachennya ta vpliv na misyachnu poverhnyu Sered chleniv doslidnickoyi grupi buli astronomi Dzherard Kojper i jogo doktorant Karl Sagan yakij vidpovidav za matematichne modelyuvannya rozshirennya pilovoyi hmari v prostori navkolo Misyacya sho bulo vazhlivim faktorom u viznachenni vidimosti vibuhu z Zemli 4 6 7 Dlya realizaciyi proyektu vcheni spershu planuvali vikoristati vodnevu bombu ale VPS SShA naklali veto na cyu ideyu cherez vagu takogo pristroyu na toj chas she ne bulo raket nosiyiv yaki b viveli na navkolozemnu orbitu i dostavili do Misyacya neobhidnij za tonnazhnistyu vantazh 8 Todi bulo virisheno vikoristati boyegolovku W25 malenku legku ta z vidnosno nizkoyu potuzhnistyu v 1 7 kilotonni 6 Dlya porivnyannya Malyuk skinutij na yaponske misto Hirosima v 1945 roci mav potuzhnist 13 18 kilotonn 9 Zapusk W25 peredbachalosya zdijsniti za dopomogoyu raketi nosiya na neosvitlenu storonu Misyacya poblizu terminatora de vin mav buti pidirvanij pri udari Pilova hmara utvorena v rezultati vibuhu zdijnyalasya b na znachnu visotu j potrapila b pid prominnya Soncya zavdyaki chomu yiyi mozhna bulo b pobachiti z Zemli 6 7 Yak vvazhav Leonard Rejfel progres VPS u rozvitku mizhkontinentalnih balistichnih raket zrobiv bi takij zapusk mozhlivim vzhe v 1959 roci 10 Skasuvannya proyektu red Proyekt buv skasovanij VPS u sichni 1959 roku Prichini skasuvannya ne ogolosheni Mozhna pripustiti sho po pershe iniciatori proyektu ta kerivniki SShA poboyuvalis negativnoyi reakciyi gromadskosti j po druge tomu sho Proyekt A119 stanoviv nebezpeku dlya naselennya u razi yaksho shos pishlo b ne tak iz zapuskom She odnim faktorom navedenim kerivnikom proyektu Leonardom Rejfelem buli mozhlivi naslidki radioaktivnogo zarazhennya velikih teritorij na Misyaci yaki v majbutnomu mogli b buti vikoristani u doslidzhenni Misyacya ta jogo kolonizaciyi 10 8 Piznishi doslidzhennya pokazali sho vidpovidnij radyanskij proyekt isnuvav naspravdi ale vin vidriznyavsya vid scenariyu pro yakij povidomlyalosya v presi Rozpochavshis u sichni 1958 roku vin buv chastinoyu riznih planiv pid kodovoyu nazvoyu E Proyekt E 1 za planom povinen buv dosyagti Misyacya v toj chas yak proyekti E 2 i E 3 mali na meti vidpravlennya zonda na zvorotnu storonu Misyacya dlya togo shob zrobiti seriyu fotografij jogo poverhni Finalna stadiya proyektu E 4 povinna bula zavdati yadernogo udaru po Misyacyu Podibno do amerikanskogo planu ryad proyektiv E buli skasovani she v stadiyi planuvannya cherez poboyuvannya shodo bezpeki ta nadijnosti raketi nosiya 11 12 Vtim ce pitannya diskutuyetsya tak komandir okremoyi inzhenerno viprobovuvalnoyi chastini kosmodromu Bajkonur Gennadij Ponomarov zaperechuye te sho proyekt E 4 buv proyektom yadernogo vibuhu na Misyaci 13 Naslidki red Pidpisannya dogovoru pro zaboronu yadernih viprobuvan v atmosferi kosmichnomu prostori j pid vodoyu v 1963 roci i Dogovoru pro kosmos u 1967 roci zaboronilo majbutni proyekti doslidzhennya vplivu yadernih vibuhiv na Misyac Prote uzhe ranishe yak Spolucheni Shtati tak i Radyanskij Soyuz zdijsnili dekilka visotnih yadernih vibuhiv v tomu chisli operaciyi Hardtack I Argus Dominic a takozh The K Project 6 nbsp Pro proyekt A119 stalo vidomo zavdyaki vivchennyu dokumentiv pid chas roboti nad biografiyeyu Karla Sagana1969 roku Spolucheni Shtati oderzhali liderstvo v kosmichnij gonci pislya uspihu misiyi Apollon 11 14 U grudni togo zh roku vchenij programi Apollon Gari Latam zaproponuvav zdijsniti vibuh nevelikogo yadernogo pristroyu na Misyaci dlya togo shob pospriyati naukovim geologichnim doslidzhennyam 15 Cya ideya bula vidhilena oskilki vibuh zavadiv bi vimiryuvannyu prirodnogo radiacijnogo fonu Misyacya 16 Isnuvannya Proyektu A119 zalishalosya v sekreti do seredini 1990 h rokiv koli pismennik Kej Devidson viyaviv jogo pri doslidzhenni dokumentiv potribnih dlya napisannya biografiyi Karla Sagana Uchast Sagana u proyekti prostezhuvalasya z jogo zayavi na akademichnu stipendiyu vid Millerivskogo Institutu v Kalifornijskomu universiteti v Berkli v 1959 roci U zayavi Sagan dav dokladnu informaciyu pro naukovo doslidnij proyekt sho na dumku Devidsona bulo porushennyam pravil nacionalnoyi bezpeki 17 Sagan rozkriv nazvi dvoh sekretnih dokumentiv z proyektu A119 dokumentu 1958 roku Possible Contribution of Lunar Nuclear Weapons Detonations to the Solution of Some Problems in Planetary Astronomy i 1959 roku Radiological Contamination of the Moon by Nuclear Weapons Detonations 3 sho bulo vitokom informaciyi Ci dokumenti nalezhali do vosmi zvitiv stvorenih u ramkah proyektu Vsi voni buli znisheni v 1987 roci 4 Biografiya Karla Sagana Carl Sagan A Life bula opublikovana v 1999 roci Nezabarom pislya cogo bula opublikovana recenziya v zhurnali Nature u yakij zgaduvalosya pro vikrittya vitoku informaciyi 18 Ce prizvelo do togo sho doktor Rejfel napisav lista v zhurnal v yakomu pidtverdzhuvav te sho taki diyi Sagana v toj chas vvazhalasya porushennyam umov konfidencijnosti proyektu Rejfel skoristavsya mozhlivistyu shob rozkriti podrobici doslidzhen i jogo zayavi piznishe shiroko visvitlyuvalisya v zasobah masovoyi informaciyi 7 19 U rezultati publikaciyi danih bulo podano zapit shodo Proyektu A119 I lishe cherez sorok rokiv pislya programi bulo vidano knigu A Study of Lunar Research Flights Volume I 18 Poshuk inshoyi dokumentaciyi shodo spravi pokazav sho reshtu zvitiv bulo znisheno v 1980 roci v Illinojskomu tehnologichnomu instituti 6 Doktor Devid Louri yadernij istorik z Velikoyi Britaniyi nazvav proyekt nepristojnim dodavshi sho yakbi proyekt bulo zdijsneno mi nikoli b ne mali romantichnogo obrazu Nila Armstronga yakij zdijsniv gigantskij stribok dlya lyudstva 4 Dotichni materiali red Suchasna tehnika komp yuternogo modelyuvannya animaciyi daye zmogu zmodelyuvati mozhlivij perebig yadernogo vibuhu na Misyaci 20 Variant scenariyu yadernogo vibuhu na Misyaci ekranizovano u filmi Velika zirka Grand Star u 2007 2008 rr Rezhiser David Carayon Paolo Barzman 21 Primitki red 50th Anniversary of the Space Age Arhivovano 16 veresnya 2011 u Wayback Machine NASA Razrabotka ispytaniya razvertyvanie R 5M Gonka kosmicheskih vzryvov Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 1 lipnya 2012 a b Dorries Matthias 2011 The Politics of Atmospheric Sciences Nuclear Winter and Global Climate Change Osiris University of Chicago Press on behalf of The History of Science Society 26 1 198 223 a b v g US planned one big nuclear blast for mankind Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine Barnett Antony May 14 2000 Latest Red Rumor They ll Bomb Moon Pittsburgh Press Arhivovano 28 bereznya 2020 u Wayback Machine Myler Joseph L November 1 1957 a b v g d e Lunar Exploration Human Pioneers and Robotic Surveyors Arhivovano 20 travnya 2013 u Wayback Machine Ulivi Paolo Harland David Michael 2004 a b v U S Planned Nuclear Blast On the Moon Physicist Says Arhivovano 10 listopada 2012 u Wayback Machine Broad William J May 16 2000 a b U S Weighed A Blast on Moon in 1950s Los Angeles Times Arhivovano 3 bereznya 2019 u Wayback Machine Associated Press May 18 2000 Hoddeson Lillian Henriksen Paul W Meade Roger A Westfall Catherine L 1993 Critical Assembly A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years 1943 1945 Cambridge University Press pp 392 393 a b U S considered lunar a bomb blast Arhivovano 28 bereznya 2020 u Wayback Machine Associated Press May 18 2000 The original E 3 project exploding a nuclear bomb on the Moon Arhivovano 20 veresnya 2019 u Wayback Machine Zheleznyakov Aleksandr Russia wanted nuclear bomb on moon Independent Online Arhivovano 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Tanner Adam July 9 1999 Enciklopediya krylatogo kosmosa Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 30 travnya 2012 Angelo Joseph A 2007 Human Spaceflight illustrated ed Infobase Publishing p 28 Moon madness Arhivovano 4 veresnya 2015 u Wayback Machine The Sydney Morning Herald p 19 December 21 1969 Scientist Withdraws Plans for Nuclear Blast on Moon Arhivovano 8 bereznya 2021 u Wayback Machine St Petersburg Times p 7 January 7 1970 Carl Sagan A Life Arhivovano 20 travnya 2013 u Wayback Machine Davidson Keay Sagan Carl 1999 Wiley p 95 a b A Study of Lunar Research Flights Volume I Arhivovano 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine Defense Technical Information Center Sagan breached security by revealing US work on a Arhivovano 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Reiffel Leonard May 4 2000 Nature 405 6782 13 doi 10 1038 35011148 Arhivovano 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Uyavnij vibuh na Misyaci Komp yuterne modelyuvannya Arhiv originalu za 29 veresnya 2016 Procitovano 30 travnya 2012 Film Velika zirka Grand Star Arhiv originalu za 8 chervnya 2012 Procitovano 30 travnya 2012 Posilannya red SShA planuvali yadernij vibuh na Misyaci Arhivovano 24 lipnya 2008 u Wayback Machine guardian co uk Vozdushnye sily SShA planirovali yadernyj udar po Lune space com Antony Barnett 14 travnya 2000 US planned one big nuclear blast for mankind The Observer Arhiv originalu za 24 lipnya 2008 Procitovano 2 travnya 2007 Air Force Had Plans to Nuke Moon Space com 14 travnya 2000 Arhiv originalu za 16 serpnya 2000 Procitovano 2 travnya 2007 US Considered A Bomb on Moon Satirical Essay on the topic Arhivovano 12 travnya 2009 u Wayback Machine imao us Articulo US Considered A Bomb on Moon Articulo Satirical Essay on the topic Arhivovano 12 travnya 2009 u Wayback Machine Kak planirovali yadernyj vzryv na Lune Voennoe obozrenie 29 noyabrya 2010 Arhivovano 2 lipnya 2012 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proyekt A119 amp oldid 40576819